< Попередня  Змiст  Наступна >

1.3.3. Трансєвропейські мережі


 

Матеріальною основою інфраструктурного забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталу , робочої сили, без сумніву, є транс’європейські мережі, до яких, згідно зі ст. 154 ДЄСп відносять транспортні та телекомунікаційні сполучення, а також енергетичний комплекс. При цьому слід зауважити, що основою виділення такої складової спільного ринку є так званий мережевий підхід, адже створення розгалуженої системи комунікацій, з одного боку, слугуватиме доланню диспропорцій у Європейському Союзі, з іншого — поліпшить мобільність чинників виробництва. З огляду на це транс’європейські мережі можна розглядати як ще одну європейську свободу руху — інформаційну.

 

Основна мета створення та функціонування транс’європейських мереж, яка була поставлена в ДЄСпах, стосується насамперед «просування взаємозв’язків і взаємодії національних мереж…» та відповідного доступу до них. Для цього передбачалося, що співтовариство:

 

  • розробить низку напрямів, які охоплюють завдання, принципи, пріоритети та заходи;

 

  • здійснить заходи щодо взаємодії мереж і їх технічної стандартизації;

 

  • підтримуватиме проекти, які становлять спільний інтерес. Фінансовими інструментами, що сприяють реалізації цієї діяльності, можуть бути Фонд згуртування та Європейський Фонд регіонального розвитку, діяльність яких ще донедавна була націлена на країниаутсайдери, а з 2007 р. його реципієнтами стали усі держави ЄС, а також Європейського інвестиційного фонду (детальніше їх діяльність буде розглянута в наступному розділі).

 

1.3.4. Наслідки створення спільного (єдиного) ринку

 

Більшість сучасних дослідників (Н. Мусис, 2005; А. Янг, Г. Волес, 2004) уважає, що остаточне завершення створення спільного (єдиного) ринку відбулося наприкінці 90х років ХХ ст. Основними ознаками того, що цей процес відбувся, можна вважати:

 

1) завершення реалізації політики «чотирьох свобод»;

2) заборона дискримінації громадян та компаній ЄС у будьякій сфері;

3) посилення ефекту «перепливу» на всі політики Європейського Союзу;

4) домінування позитивного ефекту впливу єдиного ринку на ефективність роботи компаній. (За даними Єврокомісії (1999), великі компанії з кількістю працівників понад 250 осіб відзначали позитивний ефект спільного ринку у 41 % випадків (негативний — 3 %), середніх компаніях (50—250 працівників) відповідно, 28 % та 7 %, у дрібних (менше ніж 50 осіб) 23 % та 8 %);

5) створення нових робочих місць. За оціночними даними Єврокомісії*, їх додатково з’явилося від 300 до 900 тис. тільки за рахунок так званого синергетичного ефекту спільного (єдиного) ринку;

6) додаткове зростання ВНП впродовж 1987—1993 рр. на 1,1—1,5 %;

7) зростання обсягів прямих іноземних інвестицій (якщо на поч. 80х років на країни ЄЕС припадало лише 28 % світових ПІІ, то вже напочатку 90х — 44 %);

8) потужна соціальноекономічна конвергенція активних і депресивних регіонів ЄС;

9) збільшення обсягів торгівлі між країнамичленами;

10) рівень інфляції виявився на 1—1,5 відсотка нижчим, ніж той, який існував би за відсутності єдиного ринку.

 

 

Запитання та завдання для самоконтролю

 

  1. Що спільного та відмінного є в класифікації етапів інтеграції В. та Г. Волесів і А. Янга, Г. Зіберта й А. Філіпенка?
  1. Назвіть основні ознаки спільного ринку.
  2. Уявіть, що Вам потрібно пояснити першокурсникові факультету міжнародної економіки різницю між спільним та єдиним ринком. З чого ви розпочнете?
  1. Охарактеризуйте основні заходи, спрямовані на формування спільного ринку.
  1. Чи змогла б Україна скористатися прикладом «Cassis de Dijon» в експорті до ЄС своїх лікерів? Поясність свою думку.
  1. Що підпадає під ідентифікацію «послуга в ЄС»?
  2. Що включала «Біла книга» спільного ринку послуг? Чи погіршувала вона доступ на ринок нових учасників?
  1. Які заходи щодо вільного руху капіталу можна вважати найсуттєвішими?
  1. Оцініть позитивні та негативні результати міграції робочої сили для Польщі та Німеччини.
  1. Що спільного та відмінного у русі робочої сили (доступ на ринок, умови конкуренції, функціонування ринку, секторальні політики) з рухом інших факторів виробництва?
  1. Чому транс’європейські мережі можна вважати «цементуючою основою» європейських свобод?
  1. Спираючись на дані параграфа 1.3.4, виокреміть три найсуттєві досягнення створення спільного (єдиного) ринку та три найменш важливі. Поясніть свій вибір.

 

Основна література

 

  1. Європейська інтеграція та Україна: Навч.метод. посіб. — К.: Кельн, 2002. — С. 12—21, С. 55—71.
  1. Мусис Н.Усе про спільні політики ЄвропейськогоСоюзу. — К.: КІС, 2005. — С. 79—103.
  1. Волес В., Волес Г.Творення політики в Європейському Союзі. — К.: Основи, 2004. — С. 164—198.
  1. Філіпенко А.Міжнародні економічні відносини:теорія. Розділ VI. Економічна інтеграція та глобалізація світогосподарських процесів. — К.: Либідь, 2008. — С. 332—356.

 

Додаткова література

 

  1. Дайнен Д.Дедалі міцніший Союз.Курс Європейськоїінтеграції, — К.: КІС, 2006. — С. 127—140.

 

  1. The Economics of the European Union / Ed. by Mike Artis, Frederick Nixson. — Oxford: University Press, 2001. — P. 21—26. 

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
1.4.2. Еволюція монетарної політики ЄС
1.4.3. Правові засади реалізації та гравці монетарної політики ЄС
1.4.4. Механізми та інструменти реалізації монетарної політики ЄС
1.5. ПОЛІТИЧНИЙ СОЮЗ
1.5.2. Конституційний процес у ЄС
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki