Posibniki.com.uaМікроекономікаЕкономіка аграрних підприємств11.3. Тракторний парк і ефективність його використання


< Попередня  Змiст  Наступна >

11.3. Тракторний парк і ефективність його використання


Значення тракторного парку в господарській діяльності аграрних підприємств важко переоцінити, адже за допомогою тракторів виконуються майже всі мобільні сільськогосподарські роботи, пов’язані з вирощуванням сільськогосподарських культур (оранка, посів, догляд за посівами, значною мірою збирання). Крім того, тракторний парк широко використовується на транспортних роботах і для обслуговування тваринництва.

В  останні роки (до початку 2002 р.) підприємства тракторного і   сільськогосподарського машинобудування України модернізували існуючу та освоїли нову номенклатуру сільськогосподарсь

ких машин і обладнання для рослинництва, тваринництва і галузей переробної промисловості. В результаті рівень забезпеченості технологічних процесів в АПК вітчизняною технікою зріс до 78 % проти 27 % у 1992 р. Освоєно, зокрема, виробництво нових тракторів з потужністю двигунів 25,35, 50, 60,80 та 170 кінських сил, а також нового покоління ґрунтообробної техніки, яка не поступається зарубіжним аналогам: п’ятикорпусних універсальних плугів ПУН — 5—40, обертових чотирикорпусних ПО440, начіпних і напівначіпних восьмикорпусних, ґрунтообробних комбінованих агрегатів. Освоєно також виробництво нових зернових сівалок СЗ5,4, «Містраль — 600» та ін.

 

Нові вітчизняні трактори, як наприклад, ХТЗ170, за технікоекономічними показниками використання також не поступаються зарубіжним аналогам і користуються попитом не лише в Україні, але й за її межами. Високі технікоексплуатаційні характеристики мають також трактори ХТЗ17021, ХТЗ16231, ХТЗ16132, ПМЗ6 та ін. Вітчизняні гусеничні трактори стали випускатися з гумоармованими гусеницями, які значно зменшують тиск на ґрунт, а отже, набагато менше руйнують структуру ґрунту. Значно вищою стала економічність роботи двигунів вітчизняних тракторів, яка нерідко досягає рівня економічності закордонних тракторів — 150 г палива на 1 к.с. потужності за годину роботи.

 

У 2000 р. у сільському господарстві України працювало 319 тис. фізичних тракторів проти 503 тис. у 1990 р. В найближчі роки потрібно істотно збільшити тракторний парк аграрних підприємств.

 

Ступінь забезпечення аграрних підприємств тракторним парком визначається діленням фактичної наявності тракторів на їх нормативну потребу. Остання розраховується різними методами. Найбільш ефективними є метод визначення потреби за піковими періодами збігу сільськогосподарських робіт і метод оптимізації складу машиннотракторного парку за допомогою ЕММ і ЕОМ. При використанні першого методу як найбільш поширеного виділяють піковий період для тракторів загального призначення, який для більшості регіонів України припадає на підняття зябу, і окремо для універсальнопросапних тракторів на період обробітку просапних культур і збирання трав. При цьому враховуються й інші роботи, що мають бути виконані даними групами тракторів у визначені періоди. Наприклад, у першому з них, крім оранки, враховуються транспортні роботи, деякі операції по збиранню цукрових буряків і кукурудзи, посіву озимих, а у другому — обслуговування тваринницьких ферм, транспортні роботи тощо.

 

Знаючи тривалість календарного пікового періоду, загальну потребу в певній групі тракторів можна визначити за формулою:

Загальна потреба в певній групі тракторів

де Пт — потреба в певній групі тракторів; Он — обсяг робіт у змінних нормах виробітку, що повинні бути виконані в календарному піковому періоді; Д — кількість днів у календарному піковому періоді; Кк — коефіцієнт використання календарного періоду за метеорологічними умовами; Кз — коефіцієнт змінності; Кн — коефіцієнт виконання змінних норм виробітку; Кт — коефіцієнт технічної готовності, який залежить від тривалості календарного (робочого) періоду. Якщо, останній триває , наприклад, до 15 днів, то Кт дорівнює 0,95—0,98, а до 30 днів — 0,9— 0,95.

 

Для визначення рівня ефективності використання тракторного парку, встановлення міжремонтних строків, контролю за витрачанням пального, організації планової роботи сільськогосподарських підрозділів (тракторних і тракторнорільничих бригад, механізованих ланок, загонів) є необхідність у використанні таких умовних показників, як умовноеталонний трактор і умовноеталонний гектар. Фізичні трактори переводяться в умовноеталонні за коефіцієнтами, що визначені, виходячи з нормативного виробітку за зміну. За одиницю беруть трактори класу 3 т (ДТ75, Т74, Т75) з нормативним виробітком 7 га. Тоді, скажімо, трактор Т150 з нормативним виробітком 11,6 га матиме коефіцієнт для переведення 11,6 : 7 = 1,65, Т100М — відповідно 10,2 і 1,34, МТЗ52Л — 4,1 і 0,58, Т16 — 1,4 і 0,2 і т. д.

 

Умовноеталонні гектари визначають множенням кількості виконаних нормозмін трактором відповідної марки на його змінний еталонний виробіток. Останній розраховують по кожній марці тракторів множенням коефіцієнта для переведення цієї марки трактора в умовноеталонний на тривалість зміни в годинах. Якщо, наприклад, тривалість зміни становить 7 год, а робота виконується трактором Т100, то його змінний еталонний виробіток дорівнюватиме 9,38. За умови, що протягом року цим трактором виконано 215 нормозмін, його річний виробіток становитиме 2017 умовноеталонних гектарів. При цьому кількість нормозмін визначають діленням фактично виконаного обсягу робіт за робочу зміну на змінну норму виробітку. У тих випадках, коли трактором виконується почасова робота, кількість нормозмін визначають діленням відпрацьованого часу на 7 год.

 

Ступінь раціональності (ефективності) використання тракторного парку підприємства визначається за такими трьома групами показників.

 

1.   Показники інтенсивності використання тракторного парку:

 

  • коефіцієнт використання тракторного парку, визначається діленням трактороднів у роботі на трактородні перебування в господарстві;

 

  • відпрацювання одним трактором машиноднів,  розраховується діленням усього обсягу відпрацьованих тракторним парком машиноднів на середньорічну кількість тракторів;

 

  • відпрацювання одним трактором машинозмін, обчислюється діленням усього обсягу відпрацьованих машинозмін на середньорічну кількість тракторів;

 

  • відпрацювання одним трактором нормозмін, визначається аналогічно, лише в чисельнику беруться виконані тракторним парком нормозміни;

 

  • коефіцієнт змінності, розраховується як відношення відпрацьованих машинозмін до відпрацьованих машиноднів.

 

2.    Показники продуктивності використання тракторного парку:

 

  • річний виробіток умовноеталонних гектарів одним трактором, визначається діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт, включаючи стаціонарні, земляні і транспортні в умовноеталонному визначенні, на середньорічну кількість тракторів;

 

  • змінний виробіток одним трактором,  обчислюється діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт на кількість відпрацьованих ним машинозмін;

 

  • денний виробіток одним трактором, визначається аналогічно попередньому показнику, лише в знаменнику беруться відпрацьовані машинодні;

 

  • коефіцієнт виконання тракторним парком норм виробітку, розраховується діленням виконаних нормозмін на відпрацьовані машинозміни.

3. Показники економічності використання тракторного парку:

 

  • собівартість одного умовноеталонного гектара, визначається діленням усіх витрат на експлуатацію тракторів, сільськогосподарських машин і знарядь на загальний обсяг робіт в умовноеталонних гектарах, виконаних тракторним парком;

 

  • витрати палива на один умовноеталонний гектар.

 

Для визначення економічної ефективності використання всього машиннотракторного парку, включаючи не лише силові (трактори), а й робочі машини, розраховують показник виходу валової продукції рослинництва на гривню вартості цих машин. З підвищенням даного показника створюються необхідні економічні передумови для швидкої окупності витрат на придбання техніки та її заміни на більш продуктивну.

 

Показники інтенсивності характеризують напруженість використання тракторного парку протягом року і є вихідними у формуванні показників його продуктивності, а тому розглядаються як істотні фактори зниження витрат на одиницю тракторних робіт. Чим більше відпрацьовано кожним трактором машиноднів і виконано нормозмін, чим вищий коефіцієнт змінності, тим більшим буде за інших однакових умов його річний виробіток в умовних еталонних гектарах, і навпаки.

 

Залежність продуктивності тракторів за показником річного виробітку від інтенсивності їх використання можна зобразити у вигляді виразу:

Залежність продуктивності тракторів за показником річного виробітку від інтенсивності їх використання

де Рв — річний виробіток тракторів; Мд — кількість відпрацьованих одним трактором машиноднів; Кз — коефіцієнт змінності; Вмз — виробіток умовноеталонних гектарів за одну машинозміну.

За допомогою цієї формули можна визначити вплив кожного множника (фактора) на зміну річного виробітку у звітному році порівняно з базовим і завдяки цьому розкрити причини підвищення (зниження) продуктивності тракторного парку.

 

Існує багато напрямів поліпшення використання тракторного парку. Одні з них не залежать від аграрних підприємств, оскільки пов’язані з конструктивними параметрами силових і робочих машин. Йдеться про необхідність створення нових і вдосконалення існуючих моделей і модифікацій тракторів зі строком служби дизельних двигунів і трансмісій до 5—6 тис. мотогодин без капітального ремонту, які мали б вищу питому енергомісткість, кращу маневреність, вищі робочу і транспортну швидкість і, що особливо важливо в умовах високої вартості пального, менше витрачали б палива на одиницю виконуваних робіт.

 

Серед напрямів поліпшення використання тракторного парку, які залежать від аграрних підприємств, важливе місце займають установлення його раціональної структури, забезпечення тракторів необхідним шлейфом робочих машин і знарядь, раціональне комплектування тракторних агрегатів, підвищення кваліфікації механізаторів та вдосконалення їх матеріального стимулювання за кращі результати роботи, поліпшення технічного обслуговування і проведення своєчасних та якісних ремонтів, удосконалення організації виробничих процесів.

 

На кожному підприємстві необхідно підвищувати змінну продуктивність тракторних агрегатів за рахунок таких факторів, як повне використання конструктивної ширини захвату агрегату, раціональне формування середньозмінної швидкості його руху і робочого часу зміни . Відомо, наприклад, що при недовикористанні конструктивної ширини агрегату на 1 % ( робота без ходопокажчика) його продуктивність знижується на 2,5 %. Середньозмінна швидкість руху агрегату часто буває низькою через неправильне регулювання робочих органів машин , невміння трактористів маневрувати швидкостями. Дослідами наукових організацій установлено, що перейти із швидкості, скажімо, 4 км на швидкість 6 км доцільно лише за довжини шляху не менше 24—35 м.

 

Для зниження собівартості умовного еталонного гектара, а значить, і сільськогосподарської продукції важливо не лише підвищувати продуктивність тракторних агрегатів, а й економно витрачати паливномастильні матеріали, які через багаторазове подорожчання стали однією з основних статей витрат у структурі всіх витрат на експлуатацію машиннотракторного парку . Надзвичайно серйозною проблемою, яка вимагає регулювання на макрорівні, є достатнє забезпечення аграрних підприємств дизельним паливом, бензином і мастилами.

 

І, насамкінець, зазначимо, що для забезпечення ефективного використання машиннотракторного парку потрібно, щоб техніка мала гарантоване сервісне забезпечення на весь термін її експлуатації. З цією метою виробники техніки мають створити мережу сервісних пунктів, укомплектованих кваліфікованими кадрами ремонтників.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
11.5. Транспортні засоби аграрних підприємств і ефективність їх використання
11.6. Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки, придбання техніки або її оренда
11.7. Виробничі будівлі та споруди й ефективність їх використання
Тема 12. ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
12.2. Структура оборотного капіталу й оцінка запасів при їх виробничому споживанні
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki