Posibniki.com.ua Мікроекономіка Економіка підприємств агропромислового комплексу 7.2. Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності


< Попередня  Змiст  Наступна >

7.2. Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності


Кожне аграрне підприємство виходячи із власних потреб, виробленої стратегії і взятих на себе зобов’язань (укладених угод) розподіляє вироблену продукцію. В певних пропорціях воно спрямовує її на виробничі потреби для наступного циклу розширеного відтворення (кормів, насіння, садивного матеріалу, відтворення стада тощо), на громадське харчування і забезпечення продуктами дитячих ясел і садків, на оплату праці натурою і нарешті — на продаж. нізаціям, переробним підприємствам, на біржах, на експорт, на сільських ринках, безпосередньо своїм працівникам та іншим громадянам, а також використана для обміну за бартерними угодами, називається товарною продукцією.

Отже, товарна продукція — це та частина валової продукції, яку планується реалізовувати за межі підприємства різним споживачам.

Тут є потреба наголосити на такій важливій обставині. У плановоцентралізованій економіці, а також впродовж багатьох років входження аграрних товаровиробників у ринок вся продукція, що була призначена для продажу, повністю або майже повністю реалізовувалася за різними каналами. В цих умовах не було потреби виділяти поняття «реалізована продукція», бо кількісно остання збігається з товарною.

З розвитком ринкових відносин і появою явища надістотного коливання цін, пов’язаних з сезонним характером виробництва, підприємства намагаються щонайменше не продавати продукцію зразу після збору врожаю, коли ціни найнижчі, а зберігати її до підвищення кон’юнктури ринку. У зв’язку з цим великі обсяги продукції довготривалого зберігання (зерно, насіння соняшнику тощо) набувають форми перехідних запасів і реалізуються в наступному році. Отже, частина виробленої в поточному році товарної продукції не реалізується у звітному періоді, тоді як у цьому періоді може реалізовуватися продукція минулих років.

Як бачимо, в економіці аграрних підприємств є потреба оперувати і таким поняттям, як реалізована продукція, визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах. На кожному підприємстві вартість реалізованої продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон’юнктури ринку та інших факторів.

Грошові надходження підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) називають чистим доходом (виручкою) від такої реалізації. Він відображається у ф. № 2 «Фінансові результати» статистичної звітності. До його складу входять і грошові надходження, що надійшли у звітному році від реалізованої продукції в минулому звітному періоді.

Чистий дохід (виручка) презентує грошові кошти, які одержує підприємство на завершальній стадії кругообігу капіталу в результаті визнання ринком вироблених ним товарів і які можуть бути де-факто використані для здійснення відповідних платежів. Це — важливий показник господарської діяльності ще й тому, що на його основі визначають прибуток за кожною галуззю і підприємству в цілому. За інших однакових умов воно матиме тим більший прибуток, чим більший чистий дохід (виручка) одержано від реалізації продукції, і навпаки .

Для аналізу стану економіки підприємства і його окремих галузей визначають відносну й абсолютну товарність виробництва.

1

Товарна продукція аграрних підприємств у наведеному трактуванні в статистичній звітності не відображається ані в натуральній, ані в грошовій формах. Для аналізу її бажано було б визначити в порівнянних і поточних цінах реалізації. ності, що визначаються за кожною галуззю підприємства як відсоткове відношення реалізованої продукції до валової, взятих у натуральному виразі.

Рівень товарності можна визначити і в цілому по підприємству, але для цього потрібно реалізовану продукцію оцінити у вартісному виразі за тими самими порівнянними цінами, за якими оцінено валову продукцію, виключивши з її складу приріст незавершеного виробництва, приріст вартості молодих багаторічних культурних насаджень і малотоварні продукти (солому, гній, зелену масу).

Абсолютна товарність у рослинництві визначається в натуральному виразі діленням обсягу товарної продукції окремої культури на її посівну площу.

У тваринництві абсолютну товарність розраховують за двома показниками: 1) діленням обсягу товарної продукції певного виду на середньорічне поголів’я тварин, від якого одержана ця продукція; 2) відношенням певного виду тваринницької продукції до відповідної земельної площі.

Продукцію великої рогатої худоби і овець розраховують на площу сільськогосподарських угідь, свиней — на площу ріллі, птиці — на посівну площу зернових. У цілому по господарству абсолютна товарність визначається відношенням грошової виручки від реалізації продукції до площі сільськогосподарських угідь.

Рівень товарності за окремими видами продукції залежить насамперед від обсягу її виробництва. Чим він вищий, тим більше підприємство може продати продукції за інших однакових умов, і навпаки. Рівень товарності може змінюватися і за однакового обсягу виробництва валової продукції, якщо підприємство з певних обставин зменшило або збільшило свої потреби в даній продукції на внутрішньогосподарські цілі.

З огляду на сказане стає зрозумілим, що абсолютна товарність є функцією від рівня відносної товарності й обсягу валового виробництва продукції. У формалізованому вигляді залежність абсолютної товарності А т від названих факторів можна подати як добуток де ВП — обсяг виробництва валової продукції; К т — рівень товарності (коефіцієнт).

А т = ВП К т ,

А т = ВП ? К т ,

На рис. 7.1 показано, як змінюється обсяг товарної продукції від зміни обсягу валового виробництва і рівня товарності у певному проміжку часу. Крива ГД відображує динаміку обсягу виробництва продукції, крива АВ — динаміку обсягу продукції, що залишена для внутрішньогосподарських потреб, лінія БВ — вказує на обсяг продукції, що необхідний для повного задоволення цих потреб в умовах стабільної структури і розміру галузей.

Якби господарство кожного року повністю задовольняло свої внутрішньогосподарські потреби, як це має місце в проміжку з п’ятого по сьомий рік включно, то обсяг товарної продукції змінювався б прямо пропорційно до зміни обсягу валової продукції. Рівень товарності при цьому підвищувався б або знижувався б відповідно до збільшення або зменшення обсягу виробництва продукції. приємство цим самим може не допустити пропорційного зменшення обсягу товарної продукції. Рівень товарності при цьому зростає, але погіршуються умови для наступного циклу відтворення.

Рис. 7.1. Зміна обсягу товарної продукції залежно від зміни обсягу виробництва валової продукції і рівня товарності: заштриховане поле — обсяг товарної продукції

Рис. 7.1. Зміна обсягу товарної продукції залежно від зміни обсягу виробництва валової продукції і рівня товарності: заштриховане поле — обсяг товарної продукції

Враховуючи, що рівень товарності істотно впливає на обсяг товарної продукції підприємства важливо кількісно визначити вплив цього фактора у взаємодії з іншими агрегованими факторами на величину даного кінцевого результату. Із попередньо викладеного матеріалу випливає, що обсяг товарної продукції у вартісному виразі можна представити як добуток трьох параметрів: урожайності У (продуктивності тварин), ціни реалізації Ц і коефіцієнта товарності К т .

Щоб визначити вплив кожного з цих чинників на досліджуваний результат, можна застосувати метод елімінування, що ґрунтується на використанні прирісних величин.

За цих умов приріст товарної продукції у звітному періоді порівняно з базовим визначається з виразу ,ТПТПТП

01 ??? а в розгорнутому вигляді

ЦУКтЦУ??????

КтТП?. (7.1)

000111 варної продукції важливо визначати через зміну величини окремих факторів, а саме: ??? ???.

ДКЦУКтДЦУКтЦДУ?????????? (7.2)

110100

Перший доданок формули визначає вплив на товарну продукцію зміни урожайності, другий — зміни ціни, третій — зміни коефіцієнта товарності.

Для визначення впливу цих факторів на товарну продукцію можна застосувати й індексний метод. При цьому загальний індекс товарної продукції набуває вигляду

КтЦУ ?? ?? .

111

КтЦУ

000

Отже, застосування цих способів в кінцевому підсумку дає однаковий результат.

Зауважимо, що дослідження впливу факторів в обох випадках ведеться в одній економічній площині, а не у багатовимірній, а тому підсилюється вплив базових факторів за рахунок неврахування впливу похідних факторів, породжених взаємодією різних комбінацій перших із них. Адже очевидно, що ска жімо, збільшення товарної продукції в умовах підвищення врожайності може зумовлюватись і зміною ціни та коефіцієнта товарності, і водночас на зміну останнього впливає зміна урожайності і т. д.

Щоб урахувати багатовимірність економічного простору, визначимо товарну продукцію звітного року з виразу ?????? ???????ДККтДЦЦДУУТП

001 . (7.3)

Якщо у формулі (7.3) здійснити необхідні математичні дії і від одержаного результату відняти виробництво товарної продукції у базовому році, то врештірешт матимемо ?? ? ????????????

?? ????????????

ДЦУКтДЦУДКЦУ

00000 (7.4)

ДКДЦДУКтДЦДУДКЦДУКтЦДУ ДТ

0000

Як бачимо, приріст результату ?ДТ залежить, по суті, від дії семи факторів. Перших три з них показують, як впливає на результат зміна базових факторів — урожайності, ціни і коефіцієнта товарності. Кількісно цей вплив відображається у таких добутках формули (7.4): ???ДКЦУ

КтДЦУ??.КтЦДУ

00 , і

00

00 ??

Наступних три добутки — це похідні фактори

КтЦДУ?????ДКЦДУ

00 , і , які характеризують багатовимірність економічного простору.

0

КтДЦУ???

0

1

Математичне доведення (див.: Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз : монографія / В. Г. Андрійчук. — К. : КНЕУ, 2005.

— С. 127-128). дія різних комбінацій прирощених величин відповідних двох факторів на приріст товарної продукції. І нарешті — сьомий фактор (четвертий похідний). ???ДКДЦДУ — характеризує вплив на результат взаємодії всіх трьох факторів.

Приріст товарної продукції за рахунок окремих базових і похідних факторів визначається з таких виразів: ? приріст товарної продукції за рахунок приросту урожайності:

КтЦДУДТ???? ? за рахунок ціни:

00 ;

У

КтУДЦДТ???? ? коефіцієнта товарності: ЦУ;

00 ; ц

ДКДТ????? ? ? ?????ДДЦУДТ

000Кт ? за рахунок взаємодії факторів ціни і коефіцієнта товарності:

0КтЦ ; ? взаємодії факторів урожайності і коефіцієнта товарності: ? ? ?????ДДУЦДТ

0КтУ ; ? взаємодії факторів ціни й урожайності: ДЦДУ; КтДТ

0УЦ ???? ? ?????ДДЦДУТП? взаємодії всіх трьох базових факторів: ?. ??КтУЦ

За умови правильного розрахунку загальний приріст товарної продукції ?ДТ має дорівнювати сумі приростів цього кінцевого результату під впливом базових і похідних факторів.

За окремими видами продукції рівень товарності істотно коливається. Причина цього криється в технологічних особливостях галузей і цільовому призначенні їх продукції.

Так, у технічних культурах цей показник дуже високий і сягає інколи 100 % (льон і вовна). Водночас рівень товарності зерна коливається в межах 40 — 70 %, картоплі — 20 — 30, овочів 65 — 75, молока 75 — 85, яєць 70

— 80, а на птахофабриках — до 100 %.

Низький рівень товарності, наприклад, картоплі, пояснюється не лише поки що невисокою врожайністю цієї культури, а й великими внутрішньогосподарськими потребами в даній продукції: для насіння, внутрішньогосподарського громадського харчування, годівлі худоби. Значна потреба підприємств у концентрованих кормах і в забезпеченні себе насінням не дає змоги надто підвищувати рівень товарності зерна, хоч цей вид продукції може бути високорентабельним, а тому економічно вигідним для збільшення обсягу його продажу.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
7.4. Продукція переробних підприємств: на стадії виробництва, готова продукція, товарна продукція, реалізована продукція
7.5. Чиста продукція аграрних і переробних підприємств
7.6. Прибуток і методика його визначення
7.7. Визначення прибутку як об’єкта оподаткування
7.8. Фінансово-економічні результати діяльності підприємств
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)