Posibniki.com.uaФінансиВалютне регулювання та контроль4.3. Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.3. Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)


 

ПОНЯТТЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

 

Відповідно до ст. 382 «Зовнішньоекономічні договори (контракти)» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають пра-во укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладання яких заборонено законодавством України.

 

Зовнішньоекономічний договір (контракт) матеріально оформлена угода двох або більше субєктів зовнішньоеконо-мічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, та спря-мована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обовязків у зовнішньоекономічній діяльності.

 

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України. Форма зовнішньоекономічного дого-вору (контракту) визначається правом місця його укладання. Мі-сце укладання договору (контракту) визначається відповідно до законів України. Форма зовнішньоекономічних договорів (конт-рактів) щодо земельних ділянок, будівель та іншого нерухомо-го майна, розташованого на території України, визначається за-конами України.

 

Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладання, якщо сто-рони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має за-стосовуватися до договору (контракту) в разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність . Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним між-народним договорам, згоду на обов’язковість яких надано Верхов-ною Радою України.

 

ГКУ передбачена можливість встановлення особливого по-рядку укладання, виконання і розірвання окремих видів зовніш-ньоекономічних договорів (контрактів), крім того, відповідно до ст. 383 «Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» Кабінет Міністрів України з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) за-конодавству України може запроваджувати їхню державну ре-єстрацію. Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають державній реєстрації, а також порядок її здійснення визначаються законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього. Виконання зобов’язань, що випливають із зовнішньо-економічних договорів (контрактів), не зареєстрованих в установ-леному законом порядку, тягне застосування до суб’єктів госпо-дарювання, які порушили цю вимогу, адміністративно-господарських санкцій, передбачених законом. Суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України та/або закону місця укладання договору (контра-кту ).

 

ПРОЦЕДУРА УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ

 

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну дія-льність» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (конт-рактів), крім тих , які прямо та у виключній формі заборонені за-конами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) скла-дається відповідно до законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

 

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб’єктові зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої органі-зації.

 

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності під час складання тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають пра-во використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації між-народних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законами України.

 

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представ-ником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав.

 

Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньо-економічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

 

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України. Форма зов-нішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недотримання форми, якщо дотримано вимог законів України. Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погоди-ли інше. Місце укладення угоди визначається законами України.

 

Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладанні договору (контракту) або в результаті подальшого пого-дження. За відсутності погодження між сторонами відносно права, яке має застосовуватися до зовнішньоекономічних договорів (кон-трактів), застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності одна зі сторін (табл. 4.1).

 

Таблиця 4.1

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВА КРАЇНИ, ЯКЕ МАЄ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ ДО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ) ЗА ВІДСУТНОСТІ ПОГОДЖЕННЯ МІЖ СТОРОНАМИ

 

Вид договору

Сторона договору

договір купівлі-продажу

продавець

договір майнового найму

наймодавець

ліцензійний договір щодо використання виключних або аналогічних прав

ліцензіар

договір зберігання

охоронець

договір комісії (консигнації)

комітент (консигнант)

договір доручення

довіритель

договір застави

заставник

договір поруки

поручитель

договір кредитування

кредитор

договір перевезення

перевізник

договорі транспортно-експедиторського обслуговування

експедитор

договір страхування

страхувальник

договір дарування

дарувальник

 

До прав і обов’язків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), не зазначеними в цій статті, застосовується право країни, де заснована чи має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору (кон-тракту), що має вирішальне значення для його змісту.

 

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про вироб-ничу співпрацю, спеціалізацію й кооперування , виконання буді-вельно-монтажних робіт застосовується право країни, де здійс-нюється така діяльність або де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше.

 

До зовнішньоекономічного договору (контракту) про ство-рення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно ре-єструється. До зовнішньоекономічного договору (контракту), укла-деного на аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, засто-совується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або розташована біржа.

 

Товарообмінні (бартерні) операції суб’єктів зовнішньоеконо-мічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

 

ТИПОВА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

 

Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України було розроблено Положення про форму зовнішньоеко-номічних договорів (контрактів)1. Згідно з Положенням, до умов, які мають бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо ви-кладення умов договору, належать:

 

  1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укла-дання.
  1. Преамбула.
  2. Предмет договору (контракту).
  3. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
  4. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання вико-наних робіт або послуг).
  1. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
  2. Умови платежів.
  3. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).
  4. Упаковка та маркування.
  5. Форс-мажорні обставини.
  6. Санкції та рекламації.
  7. Урегулювання спорів у судовому порядку.
  8. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
  9. преамбулі зазначається повне найменування сторін— учас-ників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів («Продавець», «Покупець», «Замовник», «По-стачальник» тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньо-економічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладання договору (конт-ракту) (установчі документи тощо).

 

У розділі «Предмет договору» визначається, який товар (робо-ти, послуги) один із контрагентів зобов’язаний поставити (здійс-нити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, ґатун-ку або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контрак-ту на перероблення давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, ґатунок) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою перероблення давальниць-кої сировини).

 

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної харак-теристики або номенклатура товарів (робіт, послуг ) досить вели-ка, то все це зазначається в додатку (специфікації), який має бути невід’ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначка в тексті договору (контракту).

 

У розділі «Кількість та якість товару » визначають, залежно від номенклатури, одиницю вимірювання товару , прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його за-гальну кількість та якісні характеристики. У тексті договору (кон-тракту) про виконання робіт (надання послуг) визначають конк-ретні обсяги робіт (послуг) і термін їх виконання.

 

У розділі «Базисні умови поставки» зазначається вид транс-порту та базисні умови поставки відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів, які визначають обов’язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний термін поставки товару (окремих партій товару)1.

 

У розділі «Ціна та вартість» визначається ціна одиниці вимірювання товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором ( контрактом), крім випадків, коли ціна товару роз-раховується за формулою, та валюта контракту . Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості й асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного ґатунку, марки, а окремим пунктом договору (контрак-ту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту). При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазнача-ється орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладання.

 

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазна-чається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експорту-ються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпорту-ються за цим договором, із обов’язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої гру-пи Класифікатора іноземних валют (v0521500-98).

 

Розділ «Умови платежів» визначає валюту платежу, спосіб, порядок і терміни фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов’ язань. Залежно від обра-них сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) за-значають:

 

— умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до поста-нови Кабінету Міністрів України і Національного банку Укра-їни « Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних дого-ворів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбача-ють розрахунки в іноземній валюті» від 21 червня 1995 року №(444-95-п);

— умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови й термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

 

У розділі «Умови приймання-здавання» визначають терміни та місце фактичного передання товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здавання проводять за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю — згідно з докумен-тами, що засвідчують якість товару.

 

Розділ «Упаковка та маркування» містить відомості про упа-ковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, но-мер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування й транспортування тощо), а за необхідності також умови повернення товару.

 

У розділі «Форс-мажорні обставини» містяться відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручан-ня з боку влади тощо). При цьому сторони звільняються від ви-конання зобов’язань на термін дії цих обставин, або можуть від-мовитися від виконання договору (контракту) частково або загалом без додаткової фінансової відповідальності. Термін дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

 

Розділ «Санкції та рекламації» визначає порядок застосуван-ня штрафних санкцій, відшкодування збитків і пред’ явлення рек-ламацій у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов’язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від варто-сті недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплаче-них коштів, терміни виплати штрафів — від якого терміну вони встановлюються й упродовж якого часу діють, або їх граничний розмір), терміни, впродовж яких рекламації можуть бути заявле-ні, права та обов’язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

 

У розділі «Урегулювання спорів » визначаються умови та поря-док розв’язання спорів у судовому порядку щодо тлумачення, не-виконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального й процесуаль-ного права, яке застосовуватиметься цим судом, та правил про-цедури судового урегулювання.

 

В останньому розділі зазначають місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунка, на-зва та місцезнаходження банку) контрагентів договору (контрак-ту). Крім того, за домовленістю сторін у договорі (контракті) мо-жуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, пе-ревізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умо-ви передання технічної документації на товар, збереження торго-вих марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) набирає чинно-сті, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) тощо.

 

ТИПОВІ ПЛАТІЖНІ УМОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНО-МІЧНИХ КОНТРАКТІВ І ЗАХИСНИХ ЗАСТЕРЕЖЕНЬ

 

На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності України» від 4 жовтня 1994 року № 566 Кабінет Міністрів України і Національний банк Украї-ни розробили «Типові платіжні умови зовнішньоекономічних дого-ворів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовніш-ньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті», де надано рекомендації, що їх суб’єкти підприємницької діяльності України мають застосовувати під час укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контра-ктів) і типові форми захисних застережень щодо зовнішньоеконо-мічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іно-земній валюті.

 

У разі постачання товарів із платежем проти поданих докумен-тів або за умов надання покупцеві короткотермінового комерцій-ного кредиту (до 1 року), та надання послуг (із платежем проти подання документів) рекомендуються такі форми розрахунків, зважаючи на вигідність їх для Української Сторони : документар-ний акредитив і документарне інкасо (з гарантією). У разі поста-чання товарів (машин та устаткування) за умов надання покупце-ві комерційного кредиту (від 1 до 8 років) доцільно використовувати документарний акредитив, документарне інкасо (з гарантією) або комбінований порядок розрахунків.

 

У разі купівлі товарів із платежем проти отримання докумен-тів або (в окремих випадках) за умов надання покупцеві коротко-термінового комерційного кредиту до 1 року, рекомендуються (зважаючи на вигідність їх для вітчизняного імпортера) докумен-тарне інкасо та документарний акредитив.

 

Типові форми захисних застережень щодо зовнішньоекономіч-них договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іно-земній валюті, мають містити: валютно-цінові застереження; ан-тидемпінгові застереження; застереження щодо конфіденційності; форс-мажорні застереження.

 

З метою здійснення контролю за дотриманням порядку розра-хунків в іноземній валюті й забезпечення обліку окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Указом Президен-та України «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних до-говорів (контрактів) в Україні» від 07.11.1994 року № 659/94 бу-ло запроваджено облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладені суб’єктами зовнішньоеконо-мічної діяльності України всіх форм власності, предметом яких є:

 

- товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України; товари походженням з України, щодо яких міжнародними до-говорами України передбачено добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу; товари походженням з України, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури;

 

- товари походженням з України, імпорт яких до інших дер-жав квотується, контингентується, ліцензується відповідно до за-конодавства цих держав або нормативних актів економічних угру-повань, митних союзів;

 

- товари походженням з України, експорт яких здійснюється в межах бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій із зу-стрічною торгівлею.


ДОКУМЕНТИ В МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ

 

Відповідно до ст. 344 ГКУ для здійснення міжнарод-них розрахунків використовують комерційні документи: коноса-мент, накладну, рахунок-фактуру, страхові документи (страховий поліс, сертифікат), документ про право власності та інші комер-ційні документи. Фінансовими документами, які використовують для здійснення міжнародних розрахунків, є простий вексель, пе-реказний вексель, боргова розписка, чек та інші документи, що їх використовують для отримання платежу.

 

Основним комерційним документом є рахунок-фактура. Ко-мерційний рахунок-фактура — це вимога оплати за проданий то-вар. Документ містить: опис товарів, кількість, ціну, умови по-ставки, умови платежу.

 

Коносамент і накладна належать до транспортних документів, які засвідчують потрапляння вантажу на борт, відправку чи отри-мання під відповідальність товарів. Такі документи слугують сві-доцтвом укладання контракту на перевезення, прийом товару й у деяких випадках — підтвердження права власності, тобто права власника цих документів на володіння відповідними товарами.

 

До фінансових документів відносять чеки та векселі (прості й переказні). У міжнародному платіжному обігу широко використо-вують векселі. З метою уніфікації вексельного законодавства та усунення колізій вексельних законів було проведено кілька між-народних конференцій; остання відбулася в Женеві 1930 року. У результаті її роботи було ухвалена три вексельні конвенції, про-те не всі країни приєдналися до цих конвенцій (рис. 4.2).

 

Вексель є цінним папером, що засвідчує безумовне й беззапе-речне боргове зобов’язання та складається за чітко встановленою формою. Його форма та вигляд регламентуються певною систе-мою міжнародного та національного вексельного права.

Розмежування країн за належністю до певних систем вексельного права
 

Законодавство України стосовно обігу векселів складається з Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням засте-режень, зумовлених додатком II до цієї Конвенції, та з Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про обіг векселів в Україні», Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», За-кону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання Украї-ни до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

 

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про обіг векселів в Україні» резиден-ти можуть видавати й індосувати векселі, як переказні, так і прості, в іноземній та національній валюті для розрахунків із не-резидентами за зовнішньоекономічними договорами (контракта-ми) відповідно до валютного законодавства України. Векселі, які виписані й підлягають оплаті в одній країні, називають внутрі-шніми . Векселі, які виписані в одній країні, а підлягають оплаті в іншій, є іноземними (зовнішніми). Умови проведення розрахун-ків між резидентом та нерезидентом із застосуванням векселів обов’язково відображають у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.5. Валютний контроль експортно-імпортних операцій
РОЗДІЛ 5. РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ПОТОЧНИХ НЕТОРГОВЕЛЬНИХ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ
5.1. Поняття, види та завдання регулювання і контролю неторговельних валютних операцій банків
5.2. Порядок організації та контроль здійснення валютообмінних операцій на території України
5.3.Валютне регулювання та контроль операцій з дорожніми чеками
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki