Поняття ефективного фінансового ринку

Для вибору й оцінювання фінансових інструментів з точки зору ризику та дохідності використовують різні теоретичні підходи, зокрема теорію портфеля, модель оцінювання капітальних активів, модель арбітражного ціноутворення, основні положення яких буде розглянуто далі. При цьому слід пам’ятати, що більшість цих теорій було розроблено для так званого ефективного фінансового ринку.При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на те, що у теорії в поняття ефективний фінансовий ринок вкладається особливе значення: ефективним називається ринок, на якому ціни відображають всю інформацію про фінансові інструменти (наприклад, цінні папери).

Ефективність ринку залежить:

1) від швидкості зміни цін при надходженні нової інформації;

2) від правильності відображення інформації у цінах (якість відображення інформації).

На ефективних фінансових ринках фінансові посередники мають змогу отримувати й аналізувати інформацію, що визначає тенденції на ринку. При цьому витрати на отримання цієї інформації є незначними порівняно з витратами тих фінансових посередників, які працюють на неефективному ринку. Клієнти віддають перевагу ефективним фінансовим ринкам, бо саме на таких ринках здійснюється правильне оцінювання фінансових інструментів, а кількість операцій і доходи посередників більші на ефективних ринках.

Гіпотеза ефективного фінансового ринку. Форми ефективності фінансового ринку

Американський економіст Ю. Фама (Eugene Fama) у 60-х роках ХХ століття розробив гіпотезу ефективного фінансового ринку (efficient-market hypothesis — EMH). Дослідження ефективності фінансових ринків базується на здатності ринку реагувати на певну інформацію. Для цього всю інформацію Ю. Фама розподілив на три типи:

• історична;

• суспільно доступна, що міститься у фінансовій звітності емітентів цінних паперів, організаторів торгівлі цінними паперами, у засобах масової інформації;

• інсайдерська, або службова інформація, якою володіють лише окремі особи.

Перша форма ефективності фінансового ринку — слабка форма (weak).

Якщо ринок перебуває в слабкій формі ефективності, то в поточних цінах відображається вся інформація про зміни, що відбулися в минулому з даними цінними паперами та їхніми емітентами, зміни цін та обсягів торгівлі.

Якщо ринок перебуває в слабкій формі, учасники ринку не можуть використовувати історичну інформацію для отримання постійних високих доходів на ринку. Вищі доходи можуть отримати лише ті учасники фінансового ринку, які:

• або швидко аналізують суспільно доступну інформацію та діють, використовуючи результати аналізу;

• або володіють особливою інформацією (інсайдерською).

Друга форма — напівсильна форма (semi-strong) ефективності фінансового ринку. Якщо ринок перебуває в такій формі, то ціни повною мірою відобража-

ють всю історичну та всю суспільно доступну інформацію. Жоден з учасників ринку не може отримати додаткових доходів, якщо він користується результатами аналізу цієї інформації. Вищі доходи можуть отримати лише особи, які володіють інсайдерською інформацією.

Третя форма — сильна форма (strong) ефективності фінансового ринку: в поточних ринкових цінах відображається повністю вся інформація. Вищих доходів не можуть отримати навіть ті особи, які володіють інсайдерською інформацією. Усі учасники ринку, який перебуває в сильній формах ефективності, отримують доходи, що відповідають ризику інвестування коштів у конкретні фінансові інструменти.

Прихильникам теорії ефективності фінансового ринку вдалося довести, що сучасний ринок може перебувати у слабкій чи напівсильній формі ефективності. Спроба підтвердити наявність ринку в сильній формі зазнала невдачі.

Значення теорії ефективного фінансового ринку таке:

1) зроблено спробу знайти зв’язок між цінами та інформацією на ринку. Інформація розглядається як умова, необхідна для встановлення оптимальних цін та співвідношень між цінами на різні цінні папери;

2) розподіл та перерозподіл фінансових ресурсів на ефективному ринку є більш оптимальним;

3) якщо ринок ефективний, то на появу будь-якої нової інформації буде миттєва реакція, що позначиться на змінах цін;

4) кожен учасник операції на ефективному ринку може розраховувати тільки на отримання очікуваних доходів, що відповідають ризику, й отримати вищі доходи можна лише випадково;

5) теорія ефективного фінансового ринку змінює ставлення учасників ринку до ролі аналітиків та консультантів на ринку: а) прихильники теорії ефективного ринку вважають, що більшість методів, використовуваних для аналізу цінних паперів та стану ринку, є логічно недосконалими. Логічна недосконалість полягає в тому, що не визначається і не розглядається питання про те, чи відображає ціна фінансового інструменту результати аналізу, а якісне економічне дослідження має включати докази існування розбіжних поглядів аналітиків й обґрунтування власної думки; б) якщо аналіз є недосконалим, існує можливість економії на витратах на його замовлення та проведення;

6) неможливо постійно отримувати підвищену дохідність шляхом аналізу публічної інформації загальнодоступними методами, тоді як оригінальні методи також можуть бути недосконалими і нерезультативними;

7) оцінка ризику та цінних паперів визначається на ринку, але суб’єкти ринку не можуть впливати на результати оцінювання;