Posibniki.com.ua Макроекономіка Соціально-економічна безпека ТЕМА 10. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА


< Попередня  Змiст  Наступна >

ТЕМА 10. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА


69

Міжнародна економічна безпека, принципи її реалізації та вплив на стан соціально-економічної безпеки України

У загальному вигляді міжнародна економічна безпека (МЕБ) являє собою комплекс міжнародних умов співіснування, домовленостей та інституціональних структур, який міг би забезпечити кожній державі — члену світового співтовариства можливість вільно обирати і здійснювати свою стратегію соціального і економічного розвитку, не підпадаючи під зовнішній економічний і політичний тиск і розраховуючи на невтручання, розуміння та взаємоприйнятне і взаємовигідне співробітництво з боку решти держав.

Справедливим буде і таке визначення МЕБ: міжнародна економічна безпека — це режим міжнародних економічних відносин, який виключає навмисне нанесення шкоди економічним інтересам будь-якої країни.

Здійснення МЕБ передбачає визнання таких основних принципів:

— рівноправності держав незалежно від соціального і політичного устрою;

— свободи вибору шляху розвитку і форм організації економічного життя;

— суверенітету держав над природними ресурсами і економічним потенціалом в своїх країнах;

— економічного співробітництва і свободи від примусу;

— взаємовигідного співробітництва і вільного розвитку економічних, фінансових, науково-технічних та інших мирних відносин між державами;

— міжнародного співробітництва з метою економічного розвитку і соціального прогресу;

— спеціальних пільг у відношенні до менш розвинених країн-членів світової спільноти;

— мирного врегулювання економічних суперечностей без застосування сили або загрози силою.

Очевидно, що існують фактори, що впливають на МЕБ позитивно, та фактори, що впливають негативно і задають їй певних збитків, тобто фактично виступають її загрозами.

Міжнародній економічній безпеці сприятиме її інституціоналізація через кодифікацію міжнародно-правових норм на основі вищезгаданих принципів, через укладання двосторонніх і багатосторонніх договорів, створення і діяльність міжнародних організацій з метою сприяння розвитку співробітництва і економічної безпеки країн-членів.

Збитки міжнародній економічній безпеці завдаються у випадках:

• порушення нормальної міжнародної торгівлі, яка відповідає режиму ГАТТ/СОТ, шляхом ембарго на імпорт і експорт; введення надмірних екстраординарних кількісних і тарифних обмежень; штучного заниження або підвищення цін на ті чи ті товари, головним чином сировинні та продовольчі;

• втрати продовольчої самостійності країни через порушення режиму ГАТТ/СОТ;

• навмисного завдання шкоди валюті тієї тієї країни, наприклад, шляхом порушення її національного валютного режиму, махінаціями із заниженням її курсу, заморожуванням авуарів в іноземних банках. Сюди ж відносяться і кредитні рестрикції. До послаблення МЕБ призводять дії МВФ, котрий відмовляє тим чи тим країнам у наданні кредитів для стабілізації платіжних балансів і національних валют або виділяє подібні кредити на надзвичайно жорстких умовах;

• порушення системи міжнародного транспортного сполучення, що склалося, зокрема, недотримання діючих угод про експлуатацію авіаліній або введення заборони на заходи суден тих чи інших країн в іноземні порти;

• порушення усталеного режиму міжнародної міграції капіталу в формі приватних інвестицій. Це може бути зумисне організована втеча капіталів з якої-небудь країни, незаконне реквізиція або націоналізація без компенсації власності іноземних інвесторів. Сюди ж відноситься відмова або замороження виплат за облігаціями внутрішньої державної позики нерезидентам, як це мало місце в Росії 17 серпня 1998 р., а також нав’язування невигідних умов реструктуризації виплат на них, обмеження на шляху міжнародного трансферту технологій і науково-технічного обміну з політичних мотивів, що іде врозріз з правилами нормальної комерційної практики. Подібні рестрикції характерні для діяльності багатьох держав Заходу;

• організації цілеспрямованого «відтоку умів» і найкваліфікованішої робочої сили за кордон. До кінця 80-х років ця проблема найгостріше стояла перед країнами, що розвиваються, які зазнавали суттєвих втрат від еміграції провідних спеціалістів. У даний час ця проблема стає все актуальнішою для держав СНД і східноєвропейських країн;

• нанесення екологічної шкоди з вагомими економічними втратами. Така шкода рідко завдається зумисне, частіше — це наслідок аварії, обумовленої недбалістю персоналу або ненадійністю обладнання підприємств. Ліквідація наслідків аварії має проводитися узгоджено на міжнародному рівні.

Шляхами подолання деяких загроз міжнародній економічній безпеці: встановлення оптимального співвідношення між вільною торгівлею і протекціонізмом; набувають прямі іноземні інвестиції (ПІІ); втрата деякими країнами продовольчої самостійності; використання передових зарубіжних технологій і налагодження ефективного міжнародного співробітництва на базі вітчизняних наукових і технічних досягнень; наявності висококваліфікованих вчених, які здатні проводити фундаментальні та науково-дослідні розробки за пріоритетними напрямами світової науки та використовувати їх для економічного розвитку.

Зовнішньоекономічна безпека: її сутність і проблеми реалізації

Вагомою складовою економічної безпеки України є її зовнішньоекономічна безпека. В умовах посилення інтеграції економіки України у світову економічну систему питання зовнішньоекономічної безпеки набувають усе більшої ваги.

Зовнішньоекономічна безпека полягає у мінімізації збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників, створенні сприятливих умов для розвитку економіки шляхом її активної участі у світовому поділі праці, відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам.

Зовнішньоекономічна безпека України має ґрунтуватися на таких принципах:

• пануванні закону в питаннях управління зовнішньоекономічною діяльністю;

• безумовному захисті національних економічних інтересів та економічного суверенітету України;

• узгодженості економічних інтересів окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та економічних інтересів держави;

• своєчасності та адекватності заходів щодо відвернення та нейтралізації загроз національним економічним інтересам;

• рівноправності та взаємовигідності відносин між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;

• системності та еволюційності відкривання національної економіки;

• дотриманні загальновизнаних норм і принципів міжнародного права у зовнішньоекономічній діяльності;

• вирішенні торгових суперечностей шляхом консультацій і переговорів.

Зовнішньоекономічну безпеку держави слід розглядати у потрійному ракурсі.

По-перше, зовнішньоекономічна безпека пов’язується із можливістю забезпечення всебічного динамічного розвитку національного господарства через максимально повне використання переваг міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації праці.

По-друге, зовнішньоекономічна безпека полягає у здатності держави забезпечувати свої нагальні потреби у критичному імпорті. За сучасних умов критичний імпорт становлять вуглеводні енергоносії та ядерне паливо для атомних енергосистем, окремі технологічні комплектуючі, що надходять з СНД, а також високі технології, ноу-хау та ін.

По-третє, зовнішньоекономічна безпека своєю обов’язковою умовою має наявність у державі стійкої здатності забезпечувати сприятливі показники макроекономічних балансових агрегатів, перш за все загального платіжного балансу, бюджетного балансу, а також зовнішньоторгівельного балансу в довгостроковій перспективі. Це є об’єктивною передумовою стабільності національного валютного ринку, стійкості гривні та позитивних тенденцій у макрогосподарській системі України.

Визначення геоекономічних орієнтирів формування відкритої економіки України було одним з найгостріших питань економічної безпеки держави після здобуття нею незалежності. Тому функціональна зовнішньоекономічна модель України має містити в собі три проблемних блоки:

1. Внутрішня організаційно-політична логіка щодо функціональної відкритої економічної системи.

2. Зовнішні світогосподарські та регіональні передумови щодо перспективного характеру системи міжнародних коопераційних зв’язків національної економіки України.

3. Альтернативні та потенційні варіанти геоекономічної моделі України. Практика показала, що впровадження моделі відкритої економіки було не лише неефективним, а й завдало величезних економічних втрат Україні. На превеликий жаль, і сьогодні замовчуються реалії

й лунають переконання, що реформам не було альтернативи, що пріоритет у зовнішньоекономічній політиці держави має відкрита економіка. Такі підходи є хибними за своєю теоретичною суттю, вони становлять практичну загрозу для національної економіки України. Тому тепер нам слід економіку закривати, але, знову ж таки, необхідно не допустити перекосу в інший бік, як це було зроблено з її відкритістю. Без наукового передбачення, прогнозу, аналізу і конкретних програм цього робити не слід.

Зовнішньоекономічна діяльність України має спрямовуватись на подальшу інтеграцію у світове господарство, досягнення позитивного сальдо торговельного і платіжного балансів, забезпечення як найефективнішої структури експорту, формування імпорту з урахуванням інтересів національних виробників.

Водночас слід послідовно здійснювати політику географічної диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків України з наданням пріоритету співробітництву в галузях високих технологій, переробній промисловості, АПК, розвитку транспорту і зв’язку, взаємодії ув сфері науки, культури, спорту, охороні навколишнього середовища і охороні здоров’я населення.

Для забезпечення економічної безпеки важливо визначити перелік продукції, що має вироблятися в Україні за будь-якої кон’юнктури на світових ринках і незалежно від конкурентного середовища на внутрішньому ринку.

Рівень зовнішньоекономічної безпеки характеризується широким спектром індикаторів (показників). Це: коефіцієнт відкритості національної економіки (відношення обсягу зовнішньої торгівлі, тобто експорту та імпорту, до ВВП); коефіцієнт покриття імпорту експортом; відношення обсягу експорту до ВВП; відношення обсягу імпорту до ВВП; сальдо зовнішньоторгівельної діяльності; товарна структура експорту та імпорту; товарна структура критичного імпорту; співвідношення між обсягами залученого капіталу та експортом вітчизняного капіталу; співвідношення цін на зовнішньому і внутрішньому ринках; енергомісткість та матеріаломісткість експорту; співвідношення між обсягами національного виробництва та експорту до певних країн; вплив виробництва експортної продукції на екологію; питома вага експорту наукомісткої продукції в загальному обсязі експорту; питома вага імпорту наукомісткої продукції в загальному обсязі імпорту; частка експорту на душу населення; частка іноземних інвестицій у ВВП; співвідношення тарифного і нетарифного регулювання.

Україні в зовнішньоекономічній діяльності особливо слід враховувати географічний фактор. Зокрема, факт її залежності від Росії, яка є домінуючим постачальником в Україну деяких стратегічних товарів, насамперед критичного імпорту, і споживачем значних обсягів вітчизняної продукції.

Те ж саме стосується і необхідності диверсифікації експорту та імпорту. Висока концентрація торгівлі окремими товарами посилює залежність держави від зовнішнього впливу.

Значної шкоди економічній безпеці України завдає приховування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного виторгу за кордоном, а також експорт вітчизняних товарів за демпінговими цінами. Ці втрачені кошти стали б важливим інвестиційним ресурсом для реформування української економіки, її структурної перебудови і виключили б необхідність іноземних кредитів, які надаються на жорстких умовах і посилюють боргову залежність України.

Розмір зовнішніх кредитів, котрі надаються країнам, що розвиваються, різний і залежить від позиції міжнародних фінансових організацій щодо цієї країни, державного кредитного рейтингу та інших чинників. При цьому кредиторів головним чином цікавлять ризики і прибутковість інвестицій.

Для оцінки кредитоспроможності країни використовуються різні показники. Найпоширенішими є, крім золотовалютних резервів країни, такі як співвідношення річного обсягу експорту і зовнішнього боргу, а також відношення річного експорту до виплат, пов’язаних з обслуговуванням зовнішнього боргу. Існують річні оцінки і критичного рівня показників, але в цілому за таким параметром як відношення експорту до виплат по обслуговуванню зовнішнього боргу вони коливаються від 25 до 40 %.

Падіння експорту одночасно з ростом зовнішнього боргу і виплат по його обслуговуванню підводить Україну до критичної межі, за якою настає зниження кредитного рейтингу країни і, як наслідок, зростання процентних ставок по зовнішніх кредитах одночасно зі скороченням їх обсягів. Більш того, зниження надходжень від експорту, як і зменшення обсягів зовнішніх інвестицій, ставить під сумнів вихід української економіки на траєкторію економічного зростання.

Посилення сировинного перекосу в структурах виробництва та експорту, деградація переробних галузей, пасивне сальдо торговельного та платіжного балансів, невиправдана втра-та традиційних ринків збуту української продукції та інші деструктивні явища свідчать, що вектор розвитку зовнішньоекономічних відносин України не відповідає потребам стабілізації та розвитку національної економіки. Істотного поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків та удосконалення торговельного балансу України можна досягнути, використовуючи переваги, пов’язані з тимчасово низьким рівнем вартості основних факторів виробництва — робочої сили, виробничих фондів, матеріальних ресурсів, що сприяє залученню іноземного капіталу та приєднанню до глобальних технологічних ланцюжків.

Експортна безпека. Під експортною безпекою слід розуміти відповідність експорту національним інтересам України, забезпечення його раціональної товарної структури та географічної збалансованості, конкурентоспроможності, відсутності дискримінації на зовнішніх ринках і спрямованості на забезпечення високого рівня добробуту нації.

Пріоритетом у розвитку експортного потенціалу має стати використання переваг тих виробництв, які мають передові технології та високий експортний потенціал, а саме: літакобудування, космічне ракетобудування та космічні послуги, порошкова металургія, виробництво надтвердих матеріалів тощо. Значний експортний потенціал має також сільське господарство за умови його реформування, створення сучасної переробної промисловості, поліпшення умов зберігання продукції тощо. Імпортна безпека. Імпортна безпека характеризується раціональною товарною та географічною збалансованістю імпорту, що позитивно впливає на розвиток національної економіки, захищає внутрішній ринок і національного товаровиробника, сприяє зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та економічної незалежності України.

Для забезпечення імпортної безпеки слід:

— привести товарну структуру імпорту у відповідність з потребами виходу національної економіки із кризи і, насамперед, з урахуванням вимоги захисту вітчизняного товаровиробника;

— здійснити структурну перебудову економіки України, зокрема, створювати замкнені цикли виробництва;

— розробити економічно обґрунтовану систему тарифного регулювання імпорту з метою насичення внутрішнього ринку необхідними товарами;

— здійснювати географічну диверсифікацію імпорту, особливо стратегічно важливих матеріалів і сировини з метою зменшення ресурсної, фінансової і технічної залежності від інших країн і створення умов для стабільного функціонування національної економіки;

— здійснювати імпорт дефіцитних сировинних ресурсів з метою збереження власних ресурсів;

— залучати передові технології для модернізації національного виробництва;

— здійснювати сертифікацію імпортної продукції відповідно до норм міжнародної практики і національного законодавства з метою запобігання ввезення в Україну екологічно небезпечної продуції;

— у разі необхідності здійснювати односторонні обмеження імпорту з метою захисту вітчизняних товаровиробників і споживчого ринку;

— вдосконалити чинне законодавство для ефективного регулювання імпорту;

— законодавчо оформити внесення змін до переліку країн (у бік їхнього зменшення), на які поширюється преференційний режимі;

— розробити і прийняти антидемпінговий кодекс України з метою усунення інтервенціоністських імпортних поставок і відшкодування матеріальних збитків у національній промисловості. Інтеграція України в систему міжнародних економічних організацій як фактор безпеки розвитку. Ґрунтуючись на діалектичній єдності економічних і політичних інтересів України, вже зроблених нею реальних кроків, можна говорити про цілком визначену тенденцію розширення і розвитку її інтеграції до європейських структур. Ця тенденція може відбуватися як з використанням наявних, так і на базі створення нових об’єднань європейських країн. Стратегія України полягає у наближенні до загальноєвропейських структур двома паралельними курсами — безпосередньо та через членство в центральноєвропейських інституціях.

Можливість вступу України до міжнародних організацій і структур їх члени пов’язують з багатьма чинниками. Одним із вирішальних серед них є визначеність нашої держави щодо таких аспектів її внутрішньої і зовнішньої політики, як національні інтереси, реальні і потенційні загрози, основні напрями і сформованість системи національної безпеки в цілому, зокрема економічної безпеки.Інтеграція країни у світову економіку — це послідовне вирішення завдань, що забезпечують у першу чергу загальнонаціональні інтереси країни в цілому. Ця проблема не може вирішуватися без врахування зовнішньополітичних і внутрішньоекономічних орієнтирів. І тільки після того, як будуть досить виразно визначені основні елементи національної зовнішньої та внутрішньої економічної політики, можна буде визначити масштаби інтеграції у світове господарство.

Просування до Європи ми маємо розуміти як завдання наших власних внутрішніх перетворень. В Європі сьогодні Україна бачить надійні гарантії безпеки, орієнтири розвитку, джерела як політичної підтримки, так і економічної допомоги. Але при цьому варто визнати: чим цікавішими для нас є угрупування, на членство в яких ми претендуємо, тим вище планка, до якої ми маємо дотягтися самотужки. Мусимо чітко уяснити собі, що привернути увагу зовнішнього світу можна лише настільки, наскільки ми самі будемо для нього політично і економічно цікавими.

Навчальні завдання для самостійної роботи студентів

1. Дайте визначення поняттю «міжнародна економічна безпека».

2. На яких основних принципах базується міжнародна економічна безпека?

3. Перелічіть і розкрийте шляхи подолання деяких загроз міжнародній економічній безпеці.

4. Розкрийте сутність, принципи та шляхи реалізації зовнішньоекономічної безпеки.

5. Дайте характеристику інтеграції України в систему міжнародних економічних організацій як фактора безпеки розвитку.

План семінарського заняття

1. Міжнародна економічна безпека, принципи її реалізації та вплив на стан соціальноекономічної безпеки України – сутність міжнародної безпеки та її основні принципи; – принципи міжнародної економічної безпеки; – фактори гарантування міжнародної економічної безпеки.

2. Зовнішньоекономічна безпека: її сутність та проблеми реалізації: – експортна безпека; – імпортна безпека;

3. Інтеграція України в систему міжнародних економічних організацій як фактор безпеки розвитку

Теми рефератів і доповідей

Забезпечення економічної безпеки в контексті глобалізаційних процесів.

Проблеми експортної безпеки України.

Прямі іноземні інвестиції в контексті національної економічної безпеки.

Аналіз сучасного стану процесів інтеграції в контексті економічної безпеки України.

Вплив глобалізації на стан соціально-економічної безпеки.

Позитиви «західного» та «східного» напрямів інтеграції України у контексті соціальноекономічної безпеки.

Пріоритети міжнародного співробітництва у сфері забезпечення соціально-економічної безпеки.

Термінологічний словник

Експортна безпека — стан відповідності експорту національним інтересам України, забезпечення його раціональної товарної структури та географічної збалансованості, конкурентоспроможності, відсутності дискримінації на зовнішніх рийках і спрямованості на забезпечення високого рівня добробуту нації.

Зовнішньоекономічна безпека стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників і створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому поділі праці. Імпортна безпека — це стан, який характеризується раціональною товарною та географічною збалансованістю імпорту, що позитивно впливає на розвиток національної економі-ки, захищає внутрішній ринок і національного товаровиробника, сприяє зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та економічної незалежності України.

Міжнародна економічна безпека — це режим міжнародних економічних відносин, який виключає навмисне нанесення шкоди економічним інтересам будь-якої країни.

Рекомендована література до теми

1. Василенко В. Что Украине делать с ЕЭП? / В. Василенко // Зеркало недели. — 2004. — № 13. — С. 6.

2. Гончарук А. Від геополітики до геоекономіки / А. Гончарук // Політика і час. — 1998.

— № 11—12.

3. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В. М. Геєць, С. І. Кирєєв та ін. — К. : Фенікс, 2003.

4. Концепція економічної безпеки України / Ін-т екон. прогнозування, кер. проекту В. М. Геєць. — К.: Логос, 1999. — 56 с.

5.Майборода О. Зваблювання виборця Європою: чи не примарна ця принада? / О. Майборода // Контекст. — 2002. — № 4. — С. 50—55.

6. Шидловський А. К. Паливно-енергетичний комплекс України в контексті глобальних енергетичних перетворень / А. К. Шидловський та ін. — К. : Укр. енциклопедичні знання, 2004. — 468 с.

7. Пересада О. А. Моніторинг інвестиційних проектів / О. А. Пересада // Фінанси України.

— № 4. — 2001. — С. 85—89.

8. Рамоне И. Геополитика хаоса / И. Рамоне. — М., 2002. — 80 с.

9. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації : монографія / за ред. Д. Г. Лук’яненка. — К. : КНЕУ, 2001. — 538 с.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ДОДАТКИ
Частина 2. ДОДАТКИ
Частина 3. ДОДАТКИ
Частина 4. ДОДАТКИ
ТЕМА 8. ІННОВАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
ТЕМА 7. ІНВЕСТИЦІЙНА СКЛАДОВА
ТЕМА 6. ФІНАНСОВА СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
ТЕМА 5. СТРУКТУРНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)