Тема 6. Забезпечення усталеного функціонування операційної системи Методичні поради щодо вивчення теми

Матеріал цієї теми має роз’яснити студентові та закріпити у його свідомості розуміння того, що левова частка успіху операційної діяльності забезпечується завдяки свідомій, цілеспрямованій і (часто) абсолютно непомітній роботі менеджерів організації з підтримки нормативного режиму функціонування операційної системи. У результа ті вивчення теми студент мусить знатися на ознаках стабільного

66 67 функціонування операційної системи, розрізняти “тверді” та “м’які” чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи та мати уявлення про сучасні системи забезпечення такого функціонування. Базовими при самостійному опрацюванні питань теми є підручники [1], [4] та [10] з переліку основної рекомендованої літератури; джерела, що можуть бути використаними додатково, наводяться у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивч ення матеріалу окремих питань теми.

Засвоєння матеріалу першого питання теми — “Ознаки стабільного функціонування операційної системи”, присвяченого розгляду змісту та співвідношення понять “усталеність (стійкість) функціонування операційної системи”, “нормативний режим” та “стабільне функціонування операційної системи”, а також уведення студента у сутність концепції організаційно-економічної усталеності операційної системи та ознайомлення його з логістични м підходом до забезпечення усталеного функціонування операційної системи має здійснюватися виключно на основі лекційного матеріалу, оскільки у базових підручниках цей аспект операційного менеджменту, на жаль, майже не висвітлюється. Тому студенту корисно буде самостійно опрацювати основну та додаткову літературу [10, с. 622—671; 112, с. 8—34, 103—111]. З матеріалом стосовно регуляторів операційної діяльності та складу підсистем, що забезпечують стаб ільне функціонування операційної системи, студент також ознайомлюється переважно на лекції. Підкріпити лекційний матеріал допоможе робота із вельми цікавим джерелом, в якому викладається авторський погляд на склад (система стандартизації; система сертифікації; система забезпечення єдності вимірів; правові норми охорони навколишнього середовища; ліцензування діяльності; норми амортизації технологічного устаткування; правила обліку витрат та обрахування собівартості проду кції тощо) та зміст основних регуляторів виробничої діяльності [70, с. 455—477].

Остання складова першого питання теми орієнтує студента на поновлення вже наявних знань (якщо ці питання розглядалися при вивченні курсів “Економіка підприємств” чи “Організація виробництва”) або на ознайомлення з тим, що являє собою виробнича інфраструктура та як здійснюються організація та управління її функ ціонуванням [4, с. 166—199]. Питання “Тверді” та “м’які” чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи” відбиває сутність погляду, що склався в межах сучасної концепції організації бізнесу та менеджменту, відповідно до якої всі ендогенні (внутрішнього походження) чинники організаційної ефективності можна поділити на дві категорії: “hard”-чинники (інакше “тверді” чинники) та “soft”-чинники (інакше — “м’які” чинники). Ця т ермінологія напряму запозичена з комп’ютерної лексики другої половини ХХ ст., в якій словом “hard” позначалося так зване залізо, тобто власне електроннообчислювальна техніка, а термін “soft” застосовувався до програмного забезпечення. Перенесення цієї ідеології на ґрунт операційного менеджменту має на меті прищепити студентові розуміння того, що для підтримки усталеності функціонування операційної системи одна ково важливе значення мають і матеріальне, технічне, енергетичне, просторове забезпечення (своєрідні “тверді” чинники), і кадрове, інформаційне та організаційно-управлінське забезпечення (певне втілення “м’яких” чинників). Для вивчення матеріалу рекомендується опрацювати відповідні глави та параграфи підручника М.В. Макаренка та О.М. Махаліної [4, с. 90—94, 173

—199, 223—235, 277—291].

Розглянути, як взаємодіють на практиці “тверді” та “м’які” чин ники, та впевнитися у їх неможливості відокремлення одних від одних має сенс на прикладі такого канонічного аспекту виробничого та операційного менеджменту, як управління запасами. Ключові моменти цієї складової управління операціями студент вже опанував у процесі вивчення дисципліни “Логістика”, але для поновлення в пам’яті відповідних знань (поняття та види зап асів, мета управління запасами, основні системи та методи управління запасами тощо), а також для того щоб пригадати основні формули для розрахунків оптимального розміру замовлення, інтервалу поставки, сумарних витрат на управління запасами тощо, необхідно опрацювати матеріал базових підручників [4, с. 151—165; 10, с. 467

—498].

Стрижнем питання “Сучасні системи забезпечення усталеного функціонування операційної системи” є хара ктеристика систем управління ланцюгом “постачання

—виробництво

—збут” — маються на увазі системи МRP та JIТ, які вже вважаються класичними. Цей матеріал також засвоювався студентом у процесі вивчення курсу “Логістика”, але не завадить його

68 69 опрацювати ще раз вже не з логістичної, а з управлінської позиції [10, с. 272—294, 499

—533].

Рекомендації щодо самостійного набуття навиків розв’язання типових задач

Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 3 та 4 для самоперевірки знань (див. “Контрольні запитання та завдання”).

Методичні поради та рекомендації щодо здійснення розрахунків економічного розміру замовлення та точки замовлення наведе но у базовому підручнику [10, с. 474, 480].

Ознайомитися із методикою прийняття рішень щодо обсягу замовлення в умовах запропонованих постачальником знижок у разі оптової закупівлі допоможе опрацювання розв’язання відповідної задачі у цьому підручнику [10, с. 482—484].

Велику роль у практиці управління запасами відіграє так званий ABC-аналіз, методику проведення якого викладено також у [10, с. 486, 487].

Контрольні запитання та з авдання

1. Визначити ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі; охарактеризувати процес підтримки стабільності функціонування операційної системи.

2. Розкрити сутність поняття “логістика”; охарактеризувати взаємозв’язок логістики та операційного менеджменту.

3. Класифікувати та охарактеризувати регулятори операційної діяльності; визначити склад підсистем, що забезпечують стабільність функціонування операційної діяльності.

4. Дати загальну характеристику організації та управління виробничою інфраструктурою.

5. Розкрити роль та місце управління запасами у підтримці стабільності функціонування операційної системи; охарактеризувати основні моделі контролю запасів: “із фіксованою періодичністю замовлення”, “із фіксованим розміром замовлення”, “із оптимальним розміром замовлення”, “АВС”.

6. Дати загальну характеристику управління матеріальнотехнічним постачанням виробництва (операцій).

7. Інформаційне забезпечення функціонування системи управління виробництвом. Сітьовий комплекс “Галактика”. 8. Охарактеризувати сучасні підходи до управління обслуговуванням та використанням устаткування.

9. Охарактеризувати сучасні підходи до управління персоналом у системі операційного менеджменту.

10. Дати загальну характеристику сучасних систем управління ланцюгом “постачання

—виробництво

—збут” (системи МRP, JIТ, OPT).

Практичне завдання

Сформувати розгорнутий перелік конкретних регуляторів операційної діяльності для однієї (на вибір) із зазначених нижче організацій:

1) промислове підприємство;

2) навчальний заклад;

3) лікарня;

4) організація, що займається будівництвом і ремонтом споруд;

5) транспортна фірма (пасажирські та вантажоперевезення).

За бажанням (особливо це стосується студентів вечірньої та заочної форм навчання) можна обр ати конкретну організацію, з особливостями діяльності якої студент знайомий з власного досвіду.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1. Замість знаків питання в графічній інтерпретації моделі оптимального (економічного) розміру замовлення необхідно вказати відповідні позначення, найменування, формули для розрахунку.

1.—? ?

5.—?

3.—?

4.—?

6.—

2.—?

Модель визначення оптимального розміру замовлення

70Завдання 2. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).

1. До складу регуляторів операційної (виробничої) діяльності не може бути включено:а) систему стандартизації; б) систему сертифікації; в) систему забезпечення єдності вимірів; г) правові норми охорони навколишнього середовища; д) систему ліцензування діяльності.

2. До складу виробничої інфраструктури машинобудівного підприємства включають такі господарства (цехи, служби):а) ремонтне; б) енергетичне; в) механообробне; г) інструментальне; д) транспортне; е) гальванічне; ж) складське; з) складальне.

3. Японська система обслуговування устаткування, відома під назвою “Загальна експлуатаційна система”, дає змогу позбутися:а) втрат часу через зупинки в роботі устаткування внаслідок його виходу з ладу; б) втрат часу на переналагоджування устаткування; в) втрат швидкості, що виникають при роботі устаткування на холостому ходу та через роботу в неповному режимі; г) втрат коштів через порушення під час виробничого процесу.

4. Які регулювальні параметри має система “з фіксованим розміром замовлення”:а) точка замовлення (фіксований рівень запасу); б) розмір замовлення (обсяг партії поставки); в) максимальний обсяг поставки.

5. Якщо відомо, що резервний запас становить 180 од., середньодобова потреба у цій статті матеріальних ресурсів — 10 од., термін доставки замовлення

— 5 днів, то точка замовлення становить:а) 240 одиниць; б) 260 одиниць;

71 72 в) 230 одиниць.

Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Корпорація займається виробництвом швидкодіючих 1-мегабайтних чипів. Вона організувала запаси комплектуючих виробів десяти найменувань. Здійснити АВС-аналіз, використовуючи дані таблиці.

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АВС-АНАЛІЗУ