Posibniki.com.ua Макроекономіка Соціально-економічна безпека ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА РЕГІОНУ: СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЧИННИКИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА РЕГІОНУ: СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЧИННИКИ


Структурна перебудова економіки України актуалізувала проблеми розвитку регіонів, у тому числі економічні, соціально-культурні, етнічні, екологічні, науково-технічні, оскільки саме в компетенцію регіональних органів влади входить значне коло стратегічних, тактичних та оперативних питань. Тому і проблема соціально-економічної безпеки регіону останнім часом набуває усе більшого значення. Світовий досвід переконливо доводить, що на регіональному рівні вдало вирішуються проблеми забезпечення, з одного боку — стабільності поточного стану економіки, стійкості та поступальності її розвитку, а з іншого — боротьби з безробіттям і забезпечення раціональної зайнятості, охорони довкілля, збереження і відновлення природних ресурсів, забезпечення потреб населення продовольчими та непродовольчими товарами, платними послугами, об’єктами соціальної інфраструктури та житла тощо.

Поняття «регіон» сьогодні використовується у різних контекстах. У міжнародній економіці під регіоном розуміється група країн, що має спільне географічне положення, подібні природні умови, подібну спеціалізацію та рівень розвитку виробництва та невиробничої сфери. Традиційна економічна наука регіон трактує як сукупність адміністративнотериторіальних одиниць країни, які мають спільне географічне положення, подібну спеціалізацію, глибокі технологічні зв’язки та спільну інфраструктуру.

Аналізуючи регіональну соціально-економічну безпеку, ми під регіоном маємо на увазі окрему одиницю системи адміністративно-територіального устрою України, згідно з конституційними положеннями. Це дозволяє окреслити територіальний вимір соціальноекономічної безпеки, яку мають забезпечувати центральні органи виконавчої влади і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування на регіональному рівні.

Соціально-економічна безпека регіону — це забезпечена економічним потенціалом і юридичними нормами здатність регіону протистояти зовнішнім та внутрішнім чинникам дестабілізації соціально-економічної ситуації на певній території, що знаходить свій прояв у забезпеченні можливостей вільної господарської діяльності усіх економічних суб’єктів і гарантуванні перспектив соціального розвитку населення.

Об’єктом регіональної соціально-економічної безпеки є безпосередньо регіон; головним суб’єктом є людина, тому забезпечення соціально-економічної безпеки в регіоні передбачає збереження, примноження і збалансування розвитку соціального, природоресурсного, екологічного та культурно-історичного потенціалу регіону.

Основними принципами забезпечення соціально-економічної безпеки регіону є: верховенство закону; додержання балансу економічних інтересів індивіда, регіону, держави; своєчасність та адекватність заходів, пов’язаних із забезпеченням соціально-економічної безпеки як регіону, так і держави тощо. Визначальним інструментом досягнення цілей і рішення задач соціально-економічної безпеки регіону є регіональна політика, яка будується на можливостях економіки регіону, зокрема економічного потенціалу, трудових і фінансових ресурсах і реалізується через механізми управління і регулювання.

Ключовими критеріями соціально-економічної безпеки регіону є соціальні нормативи споживання, рівень і якість життя населення, забезпечення нормальних умов його життєдіяльності, рівень розвитку галузей соціальної інфраструктури, показники регіонального ринку праці, вартості робочої сили, параметри стану навколишнього середовища, спроможність економіки регіону функціонувати в режимі розширеного відтворення, граничний обсяг імпорту найважливіших видів продукції, виробництво яких на необхідному технічному рівні може бути налагоджено в регіоні, контроль над стратегічними ресурсами, стійкість банківськофінансової системи, рівень розвитку наукового та інноваційного потенціалу, ступінь державного втручання в соціально-економічні проблеми регіону або питома вага участі держави у вирішенні соціально-економічних проблем регіону, питома вага регіону в ВВП і його структура, рівень забезпечення регіону транспортною мережею та засобами комунікації, коефіцієнти міжрегіональних транспортних потоків, сальдо експорту — імпорту, загальна сума неплатежів, раціональність територіального розміщення об’єктів економіки і соціальної сфери з урахуванням економічних, географічних, транспортних особливостей регіону, інвестиційна привабливість регіону тощо.

Ключовими критеріями соціально-економічної безпеки регіону є соціальні нормативи споживання, рівень і якість життя населення, забезпечення нормальних умов його життєдіяльності, рівень розвитку галузей соціальної інфраструктури, показники регіонального ринку

праці, вартості робочої сили, параметри стану навколишнього середовища, спроможність економіки регіону функціонувати в режимі розширеного відтворення, граничний обсяг імпорту найважливіших видів продукції, виробництво яких на необхідному технічному рівні може бути налагоджено в регіоні, контроль над стратегічними ресурсами, стійкість банківськофінансової системи, рівень розвитку наукового та інноваційного потенціалу, ступінь державного втручання в соціально-економічні проблеми регіону або питома вага участі держави у вирішенні соціально-економічних проблем регіону, питома вага регіону в ВВП і його структура, рівень забезпечення регіону транспортною мережею та засобами комунікації, коефіцієнти міжрегіональних транспортних потоків, сальдо експорту — імпорту, загальна сума неплатежів, раціональність територіального розміщення об’єктів економіки і соціальної сфери з врахуванням економічних, географічних, транспортних особливостей регіону, інвестиційна привабливість регіону тощо.

Регіональна безпека не протиставляється державній, вона є її складовою. Державна влада має поступово вибудовувати ефективні зв’язки регіонів як горизонтальні (з іншими регіонами), так і вертикальні (безпосередньо з державою), поступово переміщуючи акценти від галузевої спрямованості (яка майже не враховувала територіальну спільність різних суб’єктів господарювання, регіональні умови економічного і соціального розвитку) до територіального підходу, з притаманною йому пріоритетністю комплексного розвитку регіонів та ефективного використання їх потенціалу. Разом з тим необхідно посилити міжгалузеву виробничу координацію всередині територіально-виробничих комплексів.

Складові внутрішніх (структурна перебудова економіки України, високий рівень морального та фізичного зносу основних фондів, деіндустріалізація економіки регіонів, занепад агропромислового комплексу, зростання безробіття і послаблення трудової мотивації, криміналізація економіки) та зовнішніх (нераціональна структура експорту, регіональні диспропорції іноземного інвестування, ввезення в Україну технічно застарілих та екологічно небезпечних виробництв) загроз економічній безпеці регіону ідентичні відповідним загрозам економічній безпеці держави в цілому за винятком тих, які мають відношення тільки до економіки держави в цілому або мають суто регіональний відбиток.

Основними підсистемами соціально-економічної безпеки регіону є населення, природноресурсна, виробнича, соціальна, організаційна, соціокультурна підсистеми.

Демографічний чинник соціально-економічної безпеки. У сучасних умовах населення набуває роль провідної підсистеми регіону. Проявом цього є поступова соціалізація економіки, яка не тільки викликає потребу, але й надає можливість трансформації існуючих економічних відносин у регіональних межах, через підвищення значущості регіональних і місцевих бюджетів у демократизації управління. Тому регіональна соціально-економічна безпека, з точки зору населення, як провідної підсистеми регіону, це такий стан соціально-економічних відносин, який гарантує задоволення адекватних багатогранних потреб соціальної сфери (людини, сім’ї), стабільність суспільних відносин і поступовий розвиток виробничої та розподільчої сфер суспільства.

Показниками демографічної безпеки у регіонах є: тривалість життя; рівень смертності; рівень народжуваності; інтенсивність міграційного руху; співвідношення міського і сільського населення.

Соціально-економічна безпека, з точки зору населення, як провідної підсистеми регіону, це такий стан соціально-економічних відносин, який гарантує задоволення адекватних багатогранних потреб соціальної сфери (людини, сім’ї), стабільність суспільних відносин і поступовий розвиток виробничої і розподільчої сфер суспільства.

Однією з головних ланок структурних перетворень у регіоні є соціалізація економіки, тобто посилення соціальної спрямованості її розвитку. Структура, чисельність населення, рівень життя та інші кількісні і якісні показники, безумовно, є суттєвими характеристиками соціального та економічного стану регіону, ефективності регіонального управління. У свою чергу специфіка людського капіталу впливає на формування й розвиток виробництва, визначає обсяги невиробничого споживання, зумовлює потужності та види виробництв і закладів соціальної інфраструктури; межі природних та енергетичних ресурсів, що витрачаються; ємність ринку товарів (відповідно до платоспроможності попиту населення) тощо.

Аналіз економічної безпеки відносно соціального чинника передбачає оцінку: людського капіталу; трудового і кадрового потенціалу; можливих тенденцій їх розвитку в перспективі, а також їх порівняння з рівнем відповідних показників у розвинутих країнах; соціальної стабільності (в плані вирішення конфліктів) і соціальної активності населення (з позиції гостроти напруги страйкового руху); рівня і якості життя (відносно стійкості відтворення населення івідновлення демографічного потенціалу, умов зайнятості, реалій і перспектив безробіття, криміногенної обстановки).

Природно-ресурсну складову національної безпеки необхідно розглядати, по-перше, з точки зору диверсифікації економічної діяльності регіонів і пов’язаних з цим питань безпеки; по-друге, як екологічну безпеку окремих регіонів. Серед ключових регіональних екологічних проблем, можна назвати наступні: ввіз в Україну забруднюючих речовин, відходів, що перетворює країну на європейський смітник; застарілість виробничих фондів, деградація виробничого потенціалу, що загрожує техногенними катастрофами; надзвичайна енергоємність виробництва окремих регіонів; екологічні катастрофи (Чорнобильська, Чорноморська (нафтова пляма)).

Виробничий комплекс України у регіональному розрізі має суттєві диспропорції, зокрема за показниками розвитку промисловості, за ступенем участі в експорті, податкових надходжень, впливу паливно-енергетичного комплексу, інвестиційної привабливості, за розвитком малого та середнього бізнесу.

Головна вимога до механізму управління регіоном в умовах економічної самостійності полягає в тому, щоб, з одного боку, він сприяв формуванню ринкової системи, що забезпечує зростання ефективності виробництва, збалансованість попиту та пропозиції, підвищення якості товарів і послуг, а з іншого боку — координував розвиток ринкових відносин у вирішенні проблем, які не в змозі вирішувати ринок, насамперед, соціальних і екологічних. Регіональними особливостями економічного розвитку, що протидіють становленню ефективної організаційної системи в контексті соціально-економічної безпеки є: дефіцит товарів, послуг, капіталу, житла, що порушує механізм саморегулювання (характерний для країн з розвинутим ринком), підсилює дисбаланс внутрішнього ринку, інфляційні процеси і веде до скорочення інвестиційної діяльності; висока адаптованість економіки більшості регіонів до адміністративно-розподільних відносин, що частково обумовлено об’єктивними причинами, наприклад, існуючою виробничою структурою.

Ефективно функціонуючий механізм управління регіоном, включає забезпечення соціально-економічного розвитку регіону та пристосування його структури до внутрішніх і зовнішніх умов, здійснення позитивної соціально-економічної динаміки даної території; створення сприятливих умов для життя та соціального забезпечення населення регіону, відповідності рівня та способу життя населення і окремих його груп світовим стандартам; зберігання соціокультурної специфіки і цілісності регіону, на основі яких забезпечується упорядкованість відтворювальних процесів; проведення відповідної до потреб регіону демографічної політики; забезпечення високої якості навколишнього середовища (контроль за потенційно небезпечними підприємствами хімічної промисловості, стимулювання впровадження екологічно чистих технологій); підвищення життєвого рівня населення; здійснення активної соціальної політики, спрямованої на регулювання доходів населення, адресність допомоги соціально незахищеним групам населення, сприяння забезпеченню зайнятості робітників, удосконалення організаційних структур і пошук нових джерел фінансування соціальних галузей народного господарства; формування дієвого, ефективного ринку праці; забезпечення й удосконалення системи соціального партнерства; проведення ефективної демографічної політики.

Соціокультурну та політичну підсистеми регіональної соціально-економічної безпеки необхідно аналізувати з точки зору основних вітчизняних чинників: поліцентризму, регіональних відмінностей у політичних уподобаннях, етнізації актуальних соціально-політичних проблем, особливостей етноідентифікації українського народу.

Механізм забезпечення соціально-економічної безпеки в регіонах має будуватися на конкретних заходах щодо гарантування безпеки населення, компоненти природно-ресурсної, виробничої та соціальної підсистем, а також «нейтралізації» соціокультурних відмінностей.

Навчальні завдання для самостійної роботи студентів

За допомогою даних статистичних щорічників, інформації Державного комітету статистики (www.ukrstat.gov.ua) та табл. 1, проаналізуйте стан соціально-економічної безпеки областей та міст України:

1. Використовуючи систему кількісних показників, індикаторів і порогових значень, визначте рівень соціально-економічної безпеки вашої області та міста.

2. Проаналізуйте стан основних підсистем соціально-економічної безпеки вашого регіону.

3. Побудуйте рейтинг областей України за рівнем забезпеченості соціально-економічної безпеки.

4. Дайте аналітичну довідку стану соціально-економічної безпеки м. Києва по 5-ти основних блоках: а) енергетична безпека; б) фінансова безпека; в) інвестиційна безпека; г) інноваційна безпека; д) соціальна безпека.

5. Спробуйте визначити найбільш «комфортне» для проживання місто в Україні, обґрунтуйте відповідь.

План семінарського заняття

1. Соціально-економічна безпека регіону: сутність, принципи, інструменти забезпечення.

2. Індикатори та критерії соціально-економічної безпеки регіону.

3. Внутрішні та зовнішні загрози соціально-економічній безпеці держави та регіону: спільне та відмінне.

4. Основні підсистеми соціально-економічної безпеки регіону.

4.1. Природно-ресурсна складова соціально-економічної безпеки регіону.

4.2. Населення як провідна підсистема регіону.

4.3. Соціальна складова регіональної соціально-економічної безпеки.

4.4. Виробничий комплекс як складова соціально-економічної безпеки регіону.

4.5. Організаційна підсистема соціально-економічної безпеки.

4.6. Соціокультурна та політична підсистеми регіональної соціально-економічної безпеки.

5. Шляхи забезпечення соціально-економічної безпеки в регіоні.

Теми рефератів і доповідей

Вплив людського капіталу на соціально-економічну безпеку регіону.

Проблема сталого розвитку регіонів.

Правове забезпечення соціально-економічної безпеки регіонів.

Аналіз енергетичної безпеки (регіон за вибором).

Стан фінансової безпеки (регіон за вибором). Інвестиційна безпека в східному та західному регіонах: порівняльна характеристика.

Проблеми забезпечення інноваційної безпеки (регіон за вибором).

Соціальна безпека (регіон за вибором).

Основні концепції соціально-економічної безпеки регіону.

Співробітництво регіонів: сучасний стан та перспективи.

Роль регіональних культурних відмінностей у забезпеченні соціально-економічної безпеки.

Термінологічний словник

Забезпечення соціально-економічної безпеки у регіоні — збереження, примноження і збалансування розвитку соціального, природоресурсного, екологічного та культурноісторичного потенціалу регіону.

Підсистеми соціально-економічної безпеки регіону — населення, природно-ресурсна, виробнича, соціальна, організаційна, соціокультурна підсистеми.

Соціально-економічна безпека регіону це забезпечена економічним потенціалом і юридичними нормами здатність регіону протистояти зовнішнім і внутрішнім чинникам дестабілізації соціально-економічної ситуації на певній території, що знаходить свій прояв у забезпеченні можливостей вільної господарської діяльності усіх економічних суб’єктів і гарантуванні перспектив соціального розвитку населення.

Рекомендована література до теми

1. www.niss.gov.ua — Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень.

2. www.ukrstat.gov.ua — Офіційний сайт Держкомстату України.

3. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 328 с.

4. Мунтіян В. Економічна безпека України: Монографія. — К.: Видавництво КВИТ. — 1999. — 464 с.

5. Капленко Г. Економічні інтереси як основа регіонального відтворювального процесу // Регіональна економіка. — 2002. — № 3.

— С. 222—228. — С. 227.

6. Кучера Т. Суперечності розвитку сучасного регіоналізму: чинники, детермінанти та механізми. — http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_62/Kuchera.pdf

7. Регіональний людський розвиток: Статистичний бюллетень. 2006 р. / Державний комітет статистики України.

8. Сундук А. М. Регіональний вимір економічної безпеки України: Монографія. — К.: Логос, 2007. — 182 с.

9. Яснюк Т. Типізація регіонів України за рівнем паливно-енергетичного комплексу // Регіональна економіка. — 2002. — № 3 (25). — С. 115—124.

10. Яценко Н. Інвестиційна безпека регіону // Регіональні перспективи. — 2001. — № 1 (14). — С. 106—108.

Тур привабливість (місце у рейтингу) 16 18 5 4 3 7 5 0 4 3 48 1 7 1 5 1 6 5 5 2 7 4 6 2 6 8 5 1

УкрВОДГЕО

кому

Насе лення

іекологічнихкарт

000

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

едовища „

0

0

0

0

0

0

міжкількі стюлюдей

0

0

0

0

0

0

0

0

3

5

7

0

0

018

5

0

злочинівна 10тис

1

9

8

9

3

2

3

0

52

10

57

94

54

70

іекспер тнихоцінок

12

20

36

98

12

27

78

24

і сцево г обюджету

1

дит я чихсадків , шк

е к спер тнихоцінок

М істо 2 Алу ш та Арт е м о вськ Берд янськ Біла Це рква Бориспіль Брова р и Вінниця Дн і п роп ет ро вськ До нецьк Енергода р Євпаторія Жито мир Запор і жжя Івано Фр анків с ьк Ільїчівськ

дення

2

3

4

5

6

7

8

10

11

12

13

14

15

1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

47 7 3 5 2 3 9 4 0 34 5 3 38 2 1 1 4 1 4 4 2 4 3 0 25 4 9 4 2 3 1 9 1 0 22 28 2 3 4 5 1 1 3 1 3 2

67

000

000

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

00

00

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

100

150

0

0

0

0

0

570

0

0

5

5

5

0

0

0

0

0

5

0

0

0

800

760

5

75 0 0 0

727

5

0

0

008

0

5

2

9

8

7

7

6

0

4

3

8

3

4

9

5

7

83

36

75

29

24

10

14

25

22

67

47

21

85

49

15

50

29

24

35

21

6

4

1

3

2

2

1

Ір пінь Камянець Подільський Кер ч Київ К і ров ог рад Ко ломия Кременчук Кр ивий Ріг Луганськ Луцьк Львів М а рі у п оль Мелітополь Мико лаїв М и рг ор од Мукачево Нетишин Ніжин Одеса Пере яслав Хмельницький Полта в а Рівне Симферо п іль С е вастоп оль Славутич Судак Суми Терн оп і л ь

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

43

Тур привабливість (місце у рейтингу) 16 5 9 2 0 14 1 2 3 3 2 9 3 6 6 1 3 5 2 4

68

Насе лення

500

0

0

0

0

0

00

00

0

0

0

0

0

0

0

0

0

000

0

0

0

0

0

0

5

0

500

980

3

0

453

0

0

6

6

4

0

2

88

40

79

11

10

34

26

29

3

2

2

1

М істо 2 Трускавець Ужго ро д Умань Феод осі я Харків Херс он Хмельницький Черкаси Черні в ці Ч е р н ігів Южноу к раїнськ Ялта

44

45

46

47

48

49

50

51

52

53

54

55

1


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ТЕМА 11. ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
ДОДАТКИ
Частина 2. ДОДАТКИ
Частина 3. ДОДАТКИ
Частина 4. ДОДАТКИ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)