СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Інвестиційна безпека у структурі економічної безпеки. Основним критерієм економічної безпеки країни є здатність її економіки зберігати, або, принаймні поновлювати достатній рівень суспільного відтворення в умовах критичного зменшення (припинення) поставок ресурсів (товарів, послуг, технологій тощо) або кризових ситуацій внутрішнього характеру. Названий критерій не може реалізуватись у часі, якщо суспільство не створює умови для нагромадження економічного потенціалу (інвестування) та дотримання вимог інвестиційної складової економічної безпеки. Саме головне необхідно зрозуміти те, що інвестиційна безпека — це здатність і створення умов до розширеного відтворення. Інвестування здійснюється у специфічних умовах макросередовища, що оцінюється суб’єктами інвестиційної діяльності за допомогою сукупності характеристик інвестиційного клімату. Процес формування інвестиційного клімату необхідно розглядати як важливий елемент відтворення економічної безпеки держави.
Під інвестиційним кліматом зазвичай необхідно розуміти сукупність політичних, соціально-економічних, соціальних, культурних, організаційно-правових і географічних факторів, що притаманні тій чи тій країні, які приваблюють або відштовхують інвесторів вкладати свої засоби в ту чи ту господарську систему (економіку країни, регіону, підприємство).
Характер інвестиційного клімату обумовлюється стабільністю чинного законодавства, ефективністю існуючої інвестиційної політики держави, окремих секторів і галузей економіки, регіонів і господарюючих суб’єктів, наявністю дієвої системи управління інвестиціями, розвитком страхування інвестиційних ризиків, характером інвестиційного співробітництва, наявністю спеціалізованих банківських установ, фондів і трастів, інвестиційних компаній і дилерів, ступенем вирішення питання про приватну власність на земельні ділянки, стабільністю і конвертованістю національної валюти, а також ступенем привабливості інвестиційних проектів. Причому сила і спрямованість впливу цих численних факторів на інвестиційний клімат далеко нерівнозначні. На жаль, доводиться констатувати, що негативних впливів на сьогодні більше, ніж позитивних.
Структура інвестиційного клімату визначається якісним рівнем розвитку ряду чинників, наведених на рис. 7.1.
Рис. 7.1. Структура інвестиційного клімату
Суперечність між суспільними потребами в інвестиціях та інвестиційною інертністю суспільства саме проявляється у формі інвестиційного клімату та може бути мотивом і причиною конфліктів, що проявляють себе на різних рівнях економіки. Саме таке визначення інвестиційного клімату дає змогу пояснити існування досить значного сектора тіньової економіки.
Серед найважливіших напрямів поліпшення загального інвестиційного клімату в країні виділяють такі:
— розробка та впровадження заходів щодо стимулювання залучення заощаджень населення до інвестиційного процесу;
— розробка та впровадження механізмів, що забезпечують репатріацію капіталу;
— подальший розвиток інфраструктури інвестиційного ринку (фондів венчурного фінансування нової техніки, страхових агентств, спеціалізованих інформаційних агентств тощо), формування ринку інноваційно орієнтованих інвестиційних проектів;
— подальший розвиток лізингової діяльності;
— удосконалення методів оцінки основних фондів, амортизаційної політики, правил інвестиційних конкурсів, методів патентного захисту та збереження прав інтелектуальної власності.
Зазвичай під інвестиційною безпекою держави слід розуміти досягнення рівня інвестицій, що дає можливість оптимально задовольняти поточні інвестиційні потреби національної економіки за обсягом і структурою з урахуванням ефективного використання і повернення коштів, які інвестуються, оптимального співвідношення між розмірами внутрішніх і зовнішніх інвестицій, іноземних інвестицій у країну і вітчизняних за рубіж, підтримання позитивного національного платіжного балансу.
У найбільш узагальненому вигляді інвестиційну складову економічної безпеки можна визначити як сукупність нормативно-правових, соціальних і екологічних умов, що визначають тип і динаміку відтворювального процесу, які забезпечують надійність відшкодування та ефективність вкладеного капіталу. Іншими словами під інвестиційною безпекою держави слід розуміти спроможність підтримувати виробничі нагромадження і капітальні вкладення на рівні, що забезпечують необхідні темпи розширеного відтворення, реструктуризацію і технологічне переозброєння економіки. Тобто інвестиційна безпека дає змогу оптимально задовольняти поточні потреби економіки в капітальних вкладеннях за обсягом і структурою з урахуванням ефективного використання і повернення коштів, які інвестуються, досягнення оптимального співвідношення між розмірами іноземних інвестицій у країну і вітчизняних за рубіж, підтримання позитивного національного платіжного балансу.
Головним критерієм інвестиційної безпеки є конкурентоспроможність економіки як процесу реалізації економічної безпеки у динаміці. Виходячи з того, що критерієм економічної безпеки є підтримання в адекватному стані умов життєдіяльності (економічне зростання, добробут населення), то матеріальною основою цього виступає певний рівень інвестування та інвестиційної безпеки. Виділення названих критеріїв пов’язане з існуванням порогових граничних значень допущення ймовірного порушення безпеки. Тобто визначення інвестиційної безпеки має бути пов’язана з мірою, що виражає органічну єдність якісної та кількісної визначеності явища інвестиційної безпеки. Виділення названих критеріїв інвестиційної безпеки дає можливість визначити інвестиційну безпеку як соціально-економічну форму руху національної економіки в сучасних умовах.
Методологія визначення критеріального рівня інвестиційної безпеки дає можливість виділити позитивний і нормативний аспекти інвестиційної безпеки. Позитивний аспект інвестиційної безпеки виступає як поєднання захищеності і розвитку національної економіки. З позицій захищеності інвестиційна безпека передбачає подолання певних загроз і досягнення критеріального рівня соціально-економічних показників. З позицій розвитку інвестиційна безпека означає реалізацію необхідних темпів економічного зростання.
Нормативний аспект оцінки інвестиційної безпеки виступає як поєднання стану і процесу розвитку, що гарантовані державою. Кінцевою метою цього поєднання є конкурентоспроможність економіки, а засобом її досягнення є інструменти індикативного регулювання інвестування та механізми саморозвитку (рис. 7.2).
Поняття «інвестиційна безпека» означає процес забезпечення такого стану інвестиційної сфери, за якого економіка здатна зберігати і підтримувати такий рівень інвестиційних ресурсів в умовах дії внутрішніх і зовнішніх загроз, що є необхідним для забезпечення стійкого розвитку і соціально-економічної стабільності країни, зростання конкурентоспроможності національної економіки та добробуту населення.
Дане визначення є методологічним продовженням уточнення поняття «економічна безпека», доповнює і поглиблює його з боку сутності інвестиційної складової безпеки, виражає взаємозв’язок між ними та розкриває зв’язки між основними складовими економічної безпеки. Інвестиційна безпека — це стан, процес і результат. З одного боку, вона характеризує досягнутий рівень використання інвестиційних ресурсів в економіці, а з іншого — розкриває процес і напрями ефективного їх використання.
Рис. 7.2. Позитивний та нормативний аспекти інвестиційної безпеки Інвестиційна складова — це особлива підсистема економічної безпеки, що створює передумови для найкращого використання соціально-економічних відносин у розвитку і науковотехнічному відновленні продуктивних сил суспільства через активну інвестиційну діяльність. У дослідженні структури інвестиційної складової необхідно враховувати: включення інвестиційної складової в систему економічної безпеки України; диференціацію інвестиційної складової за різними рівнями економіки (країна, регіон, галузь, підприємство); властивість синергізму, тобто інвестиційна складова економічної безпеки країни не є простою сукупністю інвестиційних складових економічної безпеки регіонів і підприємств; формування інвестиційної складової під впливом багатьох об’єктивних факторів; виникнення різних ризиків як наслідок відповідних умов.
Необхідно виділити фактори, які впливають на рівень інвестиційної безпеки:
1) загрози, динаміка нагромадження та оцінка ступеня їхнього впливу;
2) структура і домінуванням на вітчизняному ринку тих чи інших мотивів інвестування, ступінь диверсифікації інвестиційних джерел;
3) страхування інвестиційних ризиків;
4) добросовісна поведінка інвесторів;
5) ступінь інформованості інвесторів;
6) форми отримання інвестиційних доходів інвесторів: у вигляді готівкових дивідендів або капіталізованого доходу;
7) режим валютного курсу та відсоткова політика, що встановилися в країні;
8) характер амортизаційної політики;
9) часові рамки прийняття рішень про інвестування;
10) інвестиційна політика, що розрахована на тривалу перспективу;
11) реалізація інвестиційної безпеки визначається розробкою механізму інвестиційної безпеки як певного способу функціонування її системи.
Механізм реалізації інвестиційної безпеки
Розгляд процесів інвестиційного забезпечення як сукупності взаємопов’язаних рівнів і підсистем, здатних функціонувати в руслі єдиного вектора реалізації економічних інтересів на стику сфер інвестування та державного регулювання рівня економічної безпеки, дає можливість нам охарактеризувати його як цілісний механізм.
Механізм інвестиційного забезпечення економічної безпеки правомірно визначити як спосіб організації управління рухом інвестиційних ресурсів для забезпечення реалізації національних економічних інтересів, запобігання загрозам економічної безпеки, ліквідації їх наслідків і досягнення на цій основі такого рівня економічної безпеки, який би сприяв ефективному досягненню загальноекономічних і соціальних цілей. Іншими словами, механізм інвестиційного забезпечення економічної безпеки є сукупністю способів організації інвестиційної діяльності, які використовуються з метою підвищення рівня економічної безпеки і забезпечення на цій основі сприятливих умов для економічного і соціального розвитку, конкурентоспроможності економіки, економічного зростання та добробуту населення.
При цьому механізм інвестиційного забезпечення економічної безпеки включає види, форми і методи організації інвестиційних відносин та інвестиційної діяльності, способи їх кількісного визначення і встановлення взаємозалежності з показниками економічної безпеки.
У вузькому розумінні механізм інвестиційного забезпечення економічної безпеки виступає комплексною діяльністю, що знаходить свій вираз у побудові системи взаємозв’язків і залежностей між динамікою інвестиційних процесів і станом безпеки будь-якої соціальноекономічної системи.
Основними принципами функціонування механізму інвестиційного забезпечення економічної безпеки є: залежність від кінцевої мети; макроекономічна збалансованість усіх видів економічної діяльності господарства; відповідність інтересам усіх членів суспільства; використання економічних законів; врахування внутрішніх і зовнішніх економічних умов на основі реальних соціально-економічних можливостей.
Механізм реалізації інвестиційної безпеки як система має такі підсистеми реалізації інвестиційної складової економічної безпеки в рамках єдиного механізму:
— ринковий механізм реалізації як підсистема ринкового саморегулювання і коригування інвестиційної безпеки в економічній сфері;
— державний механізм регулювання інвестиційними процесами й управління інвестиційною діяльністю як підсистема державного регулювання інвестиційної складової економічної безпеки національної економіки;
— механізм інвестиційного партнерства як підсистема співробітництва держави, підприємців і населення за провідної ролі держави у процесі реалізації інвестиційної складової економічної безпеки суб’єктів господарювання.
Соціальна спрямованість інвестиційної безпеки та її суперечності
У сучасних умовах інвестиційне партнерство стало чинником сприяння соціальної спрямованості інвестицій. У цьому сенсі в економіці і суспільстві відбувається збільшення витрат на розвиток людського потенціалу та соціальної інфраструктури. При цьому інвестиції у соціальну сферу збільшуються швидше, ніж капітальні вкладення в засоби виробництва.
Вся множина соціальних інвестицій за об’єктом інвестування можна поділити на чотири основних види: інвестиції в соціальну сферу; виробничі інвестиції соціальної спрямованості; інвестиції в ноо- і креатосферу; інвестиції в людський капітал.
Головна відмінність соціальних інвестицій від традиційних виробничих (або фінансових) інвестицій — це соціальний характер продукції або послуги, яка пропонується суспільству як результат соціального інвестиційного процесу. Інвестиції визначені як соціальні в силу вкладення їх у сферу нематеріального виробництва, тому що значна величина ефекту від їхньої реалізації не може бути змінена у вартісному вираженні.
Наступна відмінність полягає в тому, що значна частина засобів, які направляються в соціально орієнтовані інвестиційні проекти, формується на умовах безкоштовності і безповоротності, за допомогою узгодження інтересів і цінностей всіх учасників інвестиційного процесу, а також споживачів, чиї потреби стають пріоритетного цілями соціального інвестування. І, нарешті, особливість, що виходить з попередньої властивості, полягає в тому, що будьякий інвестиційний проект може бути названий соціальним, якщо вигода від його реалізації не привласнюється безпосередніми суб’єктами інвестиційної діяльності. Беручи на себе тягар участі в соціальному інвестуванні, соціальний інвестор відмовляється від одержання прямих вигод від реалізації проекту на користь споживача, а споживачами вигод є треті особи, що не приймають особистої участі в здійсненні цих проектів.
Усі соціальні інвестиції за об’єктами інвестування поділяються на два основних види. Поперше, це безпосередньо соціальні інвестиції — вкладення в соціальну сферу, людський капітал, інвестиції в соціально-економічну і соціально-екологічну безпеку, формування нових секторів економіки і створення соціальних технологій. По-друге, це деяка величина в структурі виробничих або фінансових інвестицій суб’єкта, що здійснює інвестиційну діяльність, які спрямовуються в соціальну складову інвестиційного процесу, яку можна назвати соціальною складовою виробничих інвестицій.
Необхідно виділити в системі суперечностей механізму інвестиційної безпеки основні з них.
Перший блок суперечностей виникає у зв’язку з неадекватністю інвестиційних інтересів констатованих у системі цілей функціонування і розвитку формам і методам їх реалізації. Дані суперечності є наслідком прагнення реалізувати цілі інвестування найбільш ефективними методами.
Другий блок пов’язаний з суперечностями між напрямом здійснення інвестицій і мірою їх ризиковості.
Третій блок суперечностей пов’язаний з динамічною структурою джерел інвестування. У зв’язку з цим передусім потрібно відмітити різну міру економічних наслідків і зобов’язань притаманну кожному з джерел інвестування (власні, позичкові і залучені кошти). Такі відмінності посилюються індивідуальними оцінками доцільності інвестування в умовах невизначеності, що породжує конфлікт між потребами в інвестиційних ресурсах і реальними можливостями їх задоволення за рахунок диверсифікації інвестиційно-ресурсної бази.
Четвертий блок включає суперечності між конкретними видами інвестування, зокрема, між реальними і фінансовими, прямими і непрямим (у тому числі портфельними).
П’ятий блок суперечностей виникає між внутрішнім і зовнішнім інвестуванням. З одного боку, зростання обсягів внутрішніх інвестицій країни є одним з основних чинників зростання інвестиційної активності іноземних інвесторів. З іншого боку, зростання обсягів іноземного інвестування може призвести до втечі значної частини національних капіталів з країни і цим самим негативно вплинути на обсяги внутрішніх інвестиційних ресурсів.
Шостий блок суперечностей безпосередньо пов’язаний з процесами здійснення інвестицій на рівні окремих суб’єктів економічної системи. На даних рівнях взаємодіють загальнодержавні інтереси, інтереси регіонів, галузей, а також безпосередніх партнерів по інвестиційній діяльності — трудових колективів, споживачів, постачальників, банків, фінансових і інвестиційних посередників. При цьому має місце не тільки неузгодженість інтересів окремих учасників інвестиційного процесу, але й суперечність стратегічних і тактичних цілей інвестування.
Навчальні завдання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає роль і місце інвестиційної діяльності в системі забезпечення економічної безпеки?
2. Які чинники служать свідченням ролі і місця інвестиційної складової економічної безпеки
3. Які складові інвестиційних процесів виявляють свій взаємозв’язок з рівнем безпеки економіки і об’єктивно впливають на процес формування його якісних і кількісних параметрів?
4. Розкрийте зміст функцій інвестування у системі забезпечення економічної безпеки.
5. Дайте визначення інвестиційного клімату і розкрийте його зміст.
6. Назвіть найважливіші напрями поліпшення загального інвестиційного клімату в країні.
7. Дайте визначення інвестиційної безпеки.
8. Розкрийте зміст позитивного та нормативного аспектів інвестиційної безпеки.
9. Назвіть фактори та обґрунтуйте напрями їх впливу на рівень інвестиційної безпеки.
10. Визначте та обґрунтуйте критерій інвестиційної безпеки.
11. У чому полягає сутність механізму забезпечення інвестиційної безпеки?
12. Назвіть функції механізму забезпечення інвестиційної безпеки.
13. Перелічіть і розкрийте зміст характерних рис механізму забезпечення інвестиційної безпеки.
14. Розкрийте особливості механізму інвестиційного партнерства.
15. У чому полягає соціальна спрямованість інвестиційної політики як фактора гарантування економічної безпеки?
План семінарського заняття
1. Інвестиційна безпека у структурі економічної безпеки.
2. Механізм реалізації інвестиційної безпеки.
3. Соціальна спрямованість інвестиційної безпеки та її суперечності.
4. Інвестиційна політика як фактор реалізації економічної безпеки.
Теми рефератів і доповідей Інвестиції в системі економічної безпеки держави.
Напрями формування та особливості інвестиційного гарантування економічної безпеки України. Інвестиційна безпека держави. Інвестиційна безпека суб’єкта господарювання: чинники, критерії, загрози. Інвестиційна безпека України в регіональному вимірі: чинники, загрози, проблеми збалансованого розвитку продуктивних сил.
Зовнішні та внутрішні загрози інвестиційній безпеці України
Прямі іноземні інвестиції як чинник впливу на економічну безпеку.
Інвестиційна безпека в економічному обґрунтуванні інвестиційної політики.
Механізм інвестиційного партнерства у гарантуванні економічної безпеки.
Ринковий механізм забезпечення інвестиційної безпеки: сутність і форми прояву.
Державний механізм забезпечення інвестиційної безпеки.
Суперечності і загрози інвестиційної безпеки.
Тенденції розвитку механізму інвестиційної безпеки.
Соціальна спрямованість інвестиційної політики як фактор гарантування економічної безпеки.
Система гарантування інвестиційної безпеки.
Термінологічний словник
Державний механізм інвестиційної безпеки — це спосіб організації державних управлінських форм і способів, що забезпечують: поєднання державних і приватних інтересів; формування в економіці раціональних пропорцій між споживанням, нагромадженням та інвестуванням; сполучення прогнозування, стратегічного індикативного планування та інших заходів державного впливу на інвестиційний ринок. Інвестиції — зумовлені значним тимчасовим інтервалом будь-які вкладення (фізичні, фінансові, нематеріальні, інтелектуальні) у розвиток різних галузей народного господарства і сфер діяльності для здобуття негайного чи відстроченого розширеного споживання потоку грошових або нематеріальних засобів у майбутньому. Інвестиційна безпека — досягнення рівня інвестицій, що дає можливість оптимально задовольняти поточні інвестиційні потреби національної економіки за обсягом і структурою з урахуванням ефективного використання і повернення коштів, які інвестуються, оптимального співвідношення між розмірами внутрішніх і зовнішніх інвестицій, іноземних інвестицій у країну і вітчизняних за рубіж, підтримання позитивного національного платіжного балансу. Інвестиційне партнерство — це здійснення інвестиційної політики, що передбачає узгодження суб’єктами інвестиційних відносин цілеспрямованої інвестиційної діяльності щодо забезпечення її активізації для якісних зрушень у розвиткові національної економіки. Інвестиційний клімат — сукупність політичних, економічних, соціальних, культурних, організаційно-правових і географічних факторів, що притаманні тій чи тій країні, які приваблюють або відштовхують інвесторів вкладати свої засоби в ту чи ту господарську систему (економіку країни, регіону, підприємство).
Механізм інвестиційного забезпечення економічної безпеки — спосіб організації управління рухом інвестиційних ресурсів для забезпечення реалізації національних економічних інтересів, запобігання загрозам економічної безпеки, ліквідації їх наслідків і досягнення на цій основі такого рівня економічної безпеки, який би сприяв ефективному досягненню загальноекономічних і соціальних цілей.
Ринковий механізм інвестиційної безпеки — спосіб взаємодії покупців і постачальників інвестицій з метою підвищення рівня економічної безпеки і забезпечення прийнятних умов для інвестування та інвестиційної діяльності.
Рекомендована література до теми
1. Барановський О. І. Фінансова безпека / О. І. Барановський. — К.: Фенікс, 1999. — 338 с.
2. Барановський О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія / О. І. Барановський. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. — 759 с.
3. Бельков О. А. Понятийно-категориальный аппарат концепции национальной безопасности / О. А. Бельков // Безопасность. — 1994. — № 3. — С. 91—94.
4. Борщ Л. М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи / Л. М. Борщ. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. — 318 с.
5. Гаврилюк О. В. Іноземні інвестиції / О. В. Гаврилюк. — К., 1998. — 202 с.
6. Глазьев С. Основа обеспечения экономической безопасности страны — альтернативный реформационный курс / С. Глазьев // Рос. экон. журнал. — 1997. — № 1. — С. 3—19.
7. Дзьобань О. П. Національна безпека в суспільствах транзитивного типу: Монографія / О. П. Дзьобань. — Харків: НАУ ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», 2004. — 291 с.
8. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця. — К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — С. 337—481.
9. Інвестиційна політика в Україні: досвід, проблеми, перспективи: Монографія / Чумаченко М. Г., Аптекар С. С., Білопольський М. Г. та ін.; Відпов. ред. М. Г. Чумаченко; АЕН України, ІЕП НАН України. — Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2003. — 292 с.
10. Інвестування української економіки: Монографія / за ред. А. І. Сухорукова. — К.: Національний інститут проблем міжнародної безпеки, 2005. — 440 с.
11. Кириленко В. І. Інвестиційна складова економічної безпеки: Монографія / В. І. Кириленко. — К.: КНЕУ, 2005. — 232 с.
12. Мунтіян В. І. Економічна безпека України / В. І. Мунтіян. — К.: Вид-во КВІЦ, 1999.
— 464 с.
13. Онишко С. В. Структура інвестиційного ресурсу України та перспективи економічного росту / С. В. Онишко // Актуальні проблеми економіки. — № 2. — 2002. — С. 18—24.
14. Осецький В. Л. Інвестиції та інновації: проблеми теорії і практики. Монографія / В. Л. Осецький. — К.: ІАЕ УААН. — 412 с.
15. Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні / А. А. Пересада. — К.: «Лібра» ТОВ, 1998. — 392 с.
16. Татаренко Н. О., Поручник А. М. Теорії інвестицій: Навч. посібник / Н. О. Татаренко, А. М. Поручник. — К.: КНЕУ, 2000. — 160 с.
17. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / За ред. Б. Є. Кваснюка. — К.—Харків: Форт, 2003. — 409 с.
