1. Глобальні проблеми у світлі загальнолюдських моральних цінностей.
2. Екологічна поведінка і культура.
3. Повага до живого світу — основа сучасного гуманізму.
4. Життя є благо, вищого за яке немає…
5. Золоте правило моралі і сучасність.
6. Турботі про здоров’я альтернативи немає.
7. Національна еліта — духовний щит на порозі глобалізації.
§ 1. Глобальні проблеми у світлі загальнолюдських моральних цінностей
Особливої гостроти і складності на початку третього тисячоліття набувають глобальні проблеми, з якими людство стикнулося вперше. Це проблеми виживання, збереження життя на Землі, безпеки, трансформації розвитку (подальшого поступу людської культури).
До загальнопланетарних проблем дослідники сьогодні відносять:
1.Проблеми вичерпання енергоресурсів, невідновність таких з них, як нафта, газ, вугілля.
2.Забруднення викидами виробництва навкол ишнього середовища, атмосфери та космосу.
3.Знищення біосфери (всього живого), лісів, запустіння і деградація ґрунтів.
4.Виснаження водних ресурсів (зникнення тисяч річок, знищення Аральського моря, початок знищення Байкалу).
5.Зростання населення Землі.
68Чи не найголовнішими у цьому переліку є моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.
Сучасна цивілізаційна система розвивається принципово некеровано, абсолютно випадково і непрогнозовано.
Подальший поступ культуротворення, поступ людства неможливий без урахування глобальних проблем розвитку моральності й окремої людини, і людства в цілому, носіїв і творців культури і моральних цінностей.
475 мільярдерів планети контролюють сьогодні фінанси, які перевищу ють половину багатств усього людства. І це при тому, що понад 1,5 млрд людей голодують. Це означає, що прірва між багатими і бідними дедалі розширюється
1 . Річний прибуток кримінального світу становить майже 2 трлн дол. Все — від грошей до моральних цінностей і принципів — нині можна купити.
Сьогодні постає питання саме морального аспекту: чи для того Бог виділив людину з природи, щоб вона, озброївшись мисленням і мовою, свідомістю, засобами комунікації, а сьогодні й сучасними інформаційними системами та творчістю, стала жорстоким споживачем природи? Споживацькі інт ереси протягом тисячоліть закріпили у свідомості людської особистості, у її моралі агресивну домінанту, яка успадковується за принципом соціального імпритингу. Це стає основною поведінковою (етичною) рисою як щодо самого себе, так і щодо близьких і всього людства, природи і
Бога.
Сучасна постсоціалістична, посткапіталістична і неототалітарна система не вирішу ють жодної проблеми боротьби з бідністю. Саме бідність породжує вимушену агресивність людини. Напруженість у конфлікті «техносфера — біосфера» посилюється і стимулюється конфліктом у системі «людина — мораль». Коли товаром стають моральні принципи, система безпеки і розвитку у людини не спрацьовує, вона гальмує.
А саме безпека (фізична, економічна, політична, правова) є найвищою моральною цінністю сучасності. Фізи чна безпека гарантує життя кожному, державі, планеті. Економічна безпека є гарантією добробуту кожного і життя на планеті. Політична безпека гарантує свободу і незалежність людині, державі, планеті у Всесвіті. Правова безпека гарантує життя за законами, справедливість, рівність усіх, як перед смертю і Богом.
1
69Дійсність унікальна і неповторна, і моральні нормативи, і цінності підпорядковуються їй і формуються у процесі її реалізації і динаміки. І самі моральні принципи людини є фактором творення дійсності. Мотиви, почуття, переконання спонукають людину до вчинків відповідальних і дій осмислених, що дуже важливо в умовах глобальної взаємної залежності.
Навіть тваринам притаманні поведінкові ан алогії моралі. В необхідні моменти у них спрацьовують механізми стримування агресії. Це прийняття загрозливих поз, специфічні акустичні сигнали.
Норми співжиття і поведінки людей на кожному історичному етапі виробляються філософією моральності — етикою.
Отже, постає питання: що вважати добрим, що поганим? Які критерії потрібно визначити в епоху глобальних змін? Як ми маємо жити в цей час? Як ими критеріями керуватись, щоб гарантувати собі безпечний розвиток, співіснування, життя в гармонії з природою?
Слід, очевидно, визначитися: що таке екологія, що ми відносимо до моральних норм, що є етика, які її основні принципи і норми в сучасному світі?
Екологією дослідники називають науку про закономірності взаємовідносин організмів, видів і співто вариств із середовищем проживання. У нинішніх умовах глобалізації — це комплексний науковий напрям, який вивчає відносини людини, природи і суспільства, Всесвіту. Можна стверджувати, що це частина сучасної культури і життя, існування яких взаємообумовлено і взаємозалежно. Це частина сучасного мислення, мислення космічного, до якого ми лише розпочинаємо торувати людську дорогу.
Часткою цього на укового напряму є сучасний гуманізм, гуманізм культури третього тисячоліття. Його екологічний вимір охоплює і людину, і людство, і природу, і космос (Всесвіт), і подальшу долю розвитку людини та її культури (див. схему).
70
Взаємозалежність функціонування людини, культури у Всесвіті
У подальшому культуротворчому русі людини особливе значення сьогодні мають моральні норми та принципи. Саме вони чинять вирішальний вплив на безпеку людського існування і розвитку. Моральними нормами можна назвати ідеї і суспільні способи співіснування індивідів.
Це ідеї і правильної, і неправильної поведінки індивідів та їх груп (верств). З давніх-давен це відображається у традиціях і звичаях. Одні вч инки, які несуть небезпеку людині (групі), заборонялись, інші, навпаки, заохочувались. Такі норми, які гарантують безпеку розвитку людини, увійшли в побут як святині, абсолютні правила.
У сучасних умовах глобалізації такими абсолютними правилами на рівні культури, побуту мають бути правила екологічної поведінки і всього людства, і окремого етносу, окремо ї держави, але передусім — окремої людини. Завдання полягає у поширенні необхідних екологічних знань — заборон, в усвідомленні (навіть більше), чого не можна роботи, які вчинки не допускаються у ставленні до людини, до братів наших менших і до біосфери в цілому. Ці правила мають закріпитися у підсвідомості кожної людини, сприйматись як архетип колективного несвідом ого.
