< Попередня  Змiст  Наступна >

СВІТЛИЙ ОБРАЗ УЧИТЕЛЯ


В статті йдеться про професора Німчинова П.П. – вченого, педагога, керівника творчого колективу, генератора новий ідей, організатора дискусій з удосконалення обліку в аграрному секторі економіки

України в 50-70-і роки ХХ століття та про його послідовників.

Ключові слова: Німчинов П.П., бухгалтерський облік, план рахунків, методика викладання, вчений-педагог.

Кафедрі обліку, аналізу та аудиту в АПК у вересні 2005-го виповнилося 28 років. Свій «родовід» вона починала від єдиної колись у нашому вузі кафедри бухгалтерського обліку, очолюваноїпротягом майже 30 років доктором економічних наук, професором Прокопом Петровичем Німчиновим. Бойовий осередок бухгалтерів-аграрників сформувався ще в лоні материнської кафедри, і його творчим центром був П. П. Німчинов. Мабуть саме звідси веде своє коріння та невгамовна активність провідних спеціалістів кафедри, які продовжують роботу по вдосконаленню обліку та методики його викладання і тепер, у новому тисячолітті.

Але трохи історії. У кінці 50-х років минулого століття за ініціативи доцента Німчинова було розпочато публічну дискусію з актуальних питань удосконалення системи обліку в колгоспах. Редакція журналу «Вісник сільськогосподарської науки» — головного на той час республіканського наукового аграрного видання — опублікувала в порядку обговорення статтю П. П. Німчинова «Нова система колгоспного обліку» (№ 10, 1958 р.) і закликала вчених-економістів та працівників обліку взяти в ній участь.

Автор статті констатував, що тоді ще тільки приступали до «застосування в колгоспах принципів господарського розрахунку, в запровадженні і здійсненні яких вирішальну роль відіграє облік» (№ 10, с. 10). Діюча на той час система колгоспного обліку не відповідала вимогам господарського розрахунку, бо була підпорядкована не інтересам виробництва (обчисленню собівартості, визначенню рентабельності тощо), а лише розподілові доходів колгоспу. Кардинальні зміни, що відбулися в колгоспах за останні 5 років (1953—1958), — придбання власної техніки, а значить і пального та запасних частин для неї, перехід від обов’язкових поставок продукції державі й натуральних розрахунків з МТС і колгоспниками до грошових розрахунків, — призвели до того, що облік, який залишався на рівні 1939 року, перетворився на гальмівний фактор.

У зазначеній статті П. П. Німчинов, опираючись на «Основні положення обліку затрат і доходів у колгоспах», розроблені в 1957 р. УНДІЕОСГ, висвітлив найголовніші питання нового плану рахунків і повідомив, що вказаним НДІ разом з Мінсільгоспом УРСР «розробляються нові облікові регістри, первинні і зведені документи та новий бланк річного звіту». У тій розробці найактивнішу участь брали й спеціалісти кафедри обліку КФЕІ. Запропонований «План рахунків» містив усього 40 рахунків, з них 5 — забалансових.

Згадана публікація в центральному республіканському виданні викликала бурхливу реакцію з боку науковців і практичних бухгалтерів, обговорення продовжувалось і в наступних номерах журналу. Так, у № 3 за 1959 р. під рубрикою «Дискусії і обговорення» було вміщено статтю Ю. Я. Литвина (учня П. П. Німчинова, тоді ще просто «викладача бухгалтерського обліку»!) «Про нову систе-му обліку в колгоспах», у якій автор вніс деякі уточнення до запропонованого П. П. Німчиновим плану рахунків, а також піддав критиці систему обліку, запропоновану С. Д. Бутко й опубліковану в журналі «Колгоспник України» № 10 і 11 за 1958 р. Істина народжується саме в дискусіях. То ж не дивно, що доцент Німчинов згодом став доктором, професором, і найбільш достойних його послідовників почали називати «Малий Німчинов». Зокрема, першим такого «звання» був удостоєний Ю. Я. Литвин — майбутній доктор економічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України, довгий час завідував обліковими кафедрами в Києві і Тернополі. Потім це «почесне звання» присвоїли — В. Г. Лінникові, який також свого часу не випадково був відібраний з числа випускників-відмінників для роботи на кафедрі і згодом захистив кандидатську, а потім і докторську дисертацію, став завідувачем кафедри.

Ту бурхливу дискусію, генератором якої став П. П. Німчинов, пам’ятають усі, хто на той час був причетним до бухгалтерського обліку та економіки сільського господарства, тобто, всі, хто в ті часи займався цією наукою, хто вчився у вузі чи в технікумі або працював бухгалтером чи економістом в аграрному секторі. Залишається тільки додати, що «хрещеними батьками» тієї публікації були наші колеги, які працювали в редакції «Вісника сільськогосподарської науки» і взяли на себе сміливість опублікувати дискусійне питання. Це — Михайло Костянтинович Павленко — на той час заступник головного редактора, і Микола Йосипович Хорунжий — завідуючий відділу економіки і організації сільського господарства (до речі, обіймав цю посаду ще до здачі державних іспитів у КФЕІ). В майбутньому обидва вони працювали на кафедрі економіки сільського господарства в структурі факультету планування сільського господарства (ПСГ або ПСХ — як це звучало тодішньою державною мовою).

Творча співпраця спеціалістів двох скелетних гілок аграрної науки — економіки й бухгалтерського обліку — в майбутньому (через 20 років) переросла у потребу створення на аграрному факультеті облікової кафедри профільного — сільськогосподарського — спрямування.

Обґрунтування об’єктивної необхідності створення окремої кафедри обліку на факультеті планування сільського господарства ректорат сприйняв належним чином, і в 1977 році новостворена кафедра почала функціонувати.

Після відпочкування кафедри з аграрного обліку професор Німчинов не тільки залишився нашим добрим наставником і був частимгостем, але й брав активну участь у нашій роботі: продовжував консультувати молодих вчених і аспірантів, рецензувати дисертації, обговорювати актуальні питання навчально-методичної роботи тощо.

Пригадалось, як він спеціально прийшов на семінар, що проходив на нашій кафедрі за результатами вивчення досвіду активізації навчального процесу. В тому, що Прокіп Петрович зайшов на кафедру, несподіванки не було — він був частим гостем у нас. Але коли він разом з усіма зайшов до 349-ї аудиторії, це вже привернуло нашу увагу, бо хоч він і не був ще немічним, і голова була світлою, але ноги відмовлялися носити.

Прокіп Петрович мовчки сів збоку, за першим столом, праворуч, ближче до дверей, і хвилин через десять уже, здавалося, дрімав, підперши голову рукою. І лише після закінчення доповіді вияснилося, наскільки уважно він слухав кожне слово, який інтерес проявив до методичної новинки — розробки та організації проведення ділової гри з бухгалтерського обліку. Він був чи не найактивнішим при обговоренні доповіді, задаючи напрочуд цікаві, вдалі й доречні запитання, що свідчили про глибоке розуміння проблеми і неабияку зацікавленість професора у розповсюдженні корисного досвіду.

То ж і не дивно, що портрет П. П. Німчинова висить на нашій кафедрі — на почесному місці з моменту нашого «переселення» на 8-й поверх 2-го корпусу КНЕУ. До речі, через те новосілля ще за часів Союзу, та й тепер, друзі-аграрники доброзичливим жартом висловлюють свою прихильність до колективу нашої кафедри, мовляв, це єдине місце в країні, де сільське господарство — «на висоті» (бо й справді ж, 8-й поверх — то таки високо…).

Хочеться сподіватися, що в цьому жарті є й частка правди. Адже за період функціонування кафедри нами випущено за двома формами навчання (денною та заочною) біля двох тисяч дипломованих спеціалістів за фаховим спрямуванням бухгалтерський облік та економічний аналіз, а останнім часом — ще й аудит як новий напрямок економічної діяльності в умовах становлення ринкових відносин.

А ще ж наші викладачі навчали цим нелегким, але таким потрібним для економістів усіх профілів дисциплінам — бухгалтерському обліку, економічному аналізу та аудиту — й студентів інших спеціальностей, а саме: «Аграрного менеджменту», «Маркетингу», «Управління трудовими ресурсами», «Правового регулювання економіки». Щоправда, віднедавна з перелічених тут спеціальностей залишилась тільки перша, перейменована на «Економіку аграрних формувань».

Головним у нашій роботі є, звичайно, забезпечення навчального процесу. Викладачі старшого покоління ще й досіпам’ятають кредо професора Німчинова, яке так звучало з його вуст: «Землю носом рий, а лекцію зірвати не смій — то святе». Тобто, за будь-яких обставин, незважаючи на самопочуття, навчальний процес ти мусиш забезпечити повністю і найкращим чином. Так він виховував молодших викладачів, так робив завжди сам. Такому сумлінному ставленню до своїх професійних обов’язків Прокіп Петрович навчав і студентів — майбутніх бухгалтерів.

На щастя, пройшли вже ті часи, коли треба було довго агітувати абітурієнтів — поступати на нашу спеціальність, а студентів інших спеціальностей — вивчати бухгалтерський облік. Зламано стереотип негативного ставлення до образу бухгалтера. Тепер усі, хто хоче стати справжнім економістом, розуміють, що без обліку їм не обійтися. Вони усвідомлюють, що уніфікація обліку, аудиту й звітності дозволяє їм, навчаючись на нашій спеціальності, одержувати повноцінні бухгалтерські та аудиторські знання, збагачені ще й специфічними особливостями АПК. Це значно розширює можливості їх працевлаштування. Адже урбанізовані галузі економічної діяльності (кредитна, банківська, аудиторська, консалтингова тощо) мають потребу в кадрах, обізнаних в усіх галузях народногосподарського комплексу, в тому числі й аграрній, оскільки географія інвестицій не завжди збігається з географією об’єктів інвестування капіталу, споживачів консалтингових послуг тощо. Тому попит на економістів-аграрників зростає навіть у столиці, тим паче — на бухгалтерів.

Приступаючи до вивчення бухгалтерського обліку, початківець повинен почувати себе подорожнім, котрий неквапно, але впевнено й наполегливо, крок за кроком, підіймається на вершину високої гори. Намагання прискорити досягнення мети перестрибуванням через окремі ділянки шляху, тут, як правило, закінчується невдачею, бо специфіка бухгалтерського обліку виключає досягнення успішного результату без засвоєння попереднього матеріалу. Зате, досягши певного рівня на цьому великотрудному шляху, молодий спеціаліст не тільки іншими очима починає дивитися на всі економічні явища і процеси, але й назавжди залишається зацікавленим мандрівником, який прямує вгору і здатен учитися все життя.

Тут буде доречним згадати підручник професора Німчинова «Загальна теорія бухгалтерського обліку». Він був і залишається настільною книгою для багатьох викладачів, науковців і практиків, бо написаний автором з такою любов’ю, що вона мусить «заразити» і читача.

Колишні випускники КІНГу, навіть ті, хто вчив облік не як основну, а як «побічну» дисципліну, ті, кому пощастило слухати лекціїпрофесора Німчинова, й досі згадують його натхненні бесіди з аудиторією про актуальні проблеми бухгалтерського обліку. Досить стрункий, підтягнутий, він походжав по аудиторії, і розповідь його була дохідливою і цікавою. При потребі користувався дошкою, наводив конкретні приклади, ілюстрував логічні зв’язки, показував їх графічно. Навіть у пам’яті тих, хто ніколи не працював у царині обліку і, звичайно ж, з часом забув назви рахунків і проводки, назавжди залишилось відчуття високого комфорту від його лекцій.

Професор Німчинов був не лише прекрасним викладачем, залюбленим у свій предмет, але й талановитим керівником колективу. Він дбав про відтворення кафедри, про зміцнення її потенціалу не лише за рахунок відбору кращих випускників (Литвин Ю. Я., Жилкіна Л. В., Лінник В. Г., Єфіменко В. І., Бабич В. В., Кужельний М. В., Фенченко М. Т. та інші — повний список буде надто довгим), але й залучав досвідчених виробничників (В. С. Льовочкін, Г. М. Мельничук), з яких виросли з часом вчені й організатори науки.

Прокіп Петрович був прекрасним психологом, умів не лише направити творчий потенціал кафедри на вирішення серйозних проблем, але й згуртувати людей, створити нормальний мікроклімат у колективі. Він був прикладом для всіх не лише як професіонал, як педагог, але й просто як людина в соціумі. Він добре розумів, як багато важить для кожного з нас та душевна рівновага, яка тримається на впевненості, що в разі потреби тобі допоможуть, тебе підтримають. І як мудрий керівник, він створював такий комфорт для інших, досягаючи цього іноді ціною власного неспокою.

Коли одного, вже «дозрілого», асистента слід було хоч трохи вивільнити від аудиторного навантаження, щоб той мав змогу завершити кандидатську дисертацію, один із його старших колег на засіданні кафедри, на запит завідувача, висловив готовність взяти цей тягар на себе. І лише багато років по тому всі дізналися, що перш ніж запитати на засіданні кафедри про таку готовність підставити плече молодому пошукачеві, Прокіп Петрович особисто переговорив з потенційним «донором» і попросив його «проявити ініціативу». Ті добрі традиції назавжди укорінилися в колективі кафедри, і хочеться, щоб їх успадкували й наші наступники.

Під науковим керівництвом професора Німчинова, за його підтримки та опіки здобули вчені ступені кандидата і доктора наук десятки сучасних сивочолих доцентів і професорів, які працюють не тільки в нашому університеті, але й у багатьох інших вузах, і не лише в Україні. Його думка, його оцінка завжди звучала, як камертон, налаштовуючи всіх на творчий пошук, на справедливе вирішення складних питань.

Кожен, хто довгий час працює в нашому університеті, оглядаючись на пройдений шлях, зримо відчуває те, що прийнято називати зв’язком поколінь, — оту неперервну вервечку, яка поєднує тих, хто вчиться, тих, хто вчить, і тих, хто вчить, як треба вчити.

ЛІТЕРАТУРА

1. Литвин Ю. Я. Про нову систему обліку в колгоспах // Вісник сільськогосподарської науки. — 1959.

— № 3.

— С.

2. Німчинов П. П. Загальна теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: Голов. вид-во видав. об’єд. «Вища школа», 1977.

3. Німчинов П. П. Нова система колгоспного обліку // Вісник сільськогосподарської науки. — 1958. — № 10.

— С. 10 Стаття надійшла до редакції 10.01.2006 р. УДК 657.1 Мечислав Добийа, профессор, Войцех Козиол, аспирант Краковская экономическая академия


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2. НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ ФУНКЦИЯ ПРОИЗВОДСТВА В ОЦЕНКЕ УПРАВЛЕНИЯ И В ФОРМИРОВАНИИ ДЕНЕЖНЫХ ПРЕМИЙ
ФОРМИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ УЧЕТА И ОТЧЕТНОСТИ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ В УСЛОВИЯХ РЫНОЧНЫХ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ
РОЛЬ И ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ НАЗНАЧЕНИЕ БУХГАЛТЕРСКОГО И НАЛОГОВОГО УЧЕТА
ПОКАЗАТЕЛИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ: ОБОСНОВАНИЕ И МЕТОДИКА РАСЧЕТА
БЕЛОРУССКАЯ НАУЧНАЯ ШКОЛА ТЕОРИИ МЕТОДОЛОГИИ УЧЕТНО-АНАЛИТИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СИСТЕМЫ ОПЕРАТИВНОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО УПРАВЛЕНИЯ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)