Термін «бар’єри входу» був вперше введений Джо Бейном. У відповідності до його підходу, вхідний бар’єр існує, якщо нова фірма не може досягти такого ж рівня прибутковості після входу, який мали вже діючі фірми до того, як увійшли на галузевий ринок.
Згодом концепція ринкових бар’єрів входу дістала подальшого розвитку. Існуючі підходи, що визначають бар’єри входу на галузевий ринок, представлено у табл. 3.1.
Таблиця 3.1
ВИЗНАЧЕННЯ БАР’ЄРІВ ВХОДУ В РАМКАХ ПІДХОДІВ РІЗНИХ ШКІЛ ТЕОРІЇ ГАЛУЗЕВИХ РИНКІВ
| Школа (підхід), що визначає галузеві бар’єри входу |
Характеристика (визначення) вхідних бар’єрів |
Види вхідних бар’єрів |
| 12 |
|
3 |
|
|
|
Абсолютні переваги за витратами
Контроль над стратегічними ресурсами
Організаційна структура
Позитивна віддача від масштабу
Фактори, що дозволяють укоріненим фірмам одержувати надприбутки без загрози входу потенційних новачків
Надлишкові потужності
Структурне визначення (Дж. Бейн)
Продуктові й процесні патенти
Диференціація продукту
Дослідження й інтенсивність НДДКР
Концентрація
Безповоротні витрати
Технологічні новації
Вертикальна інтеграція
| Визначення Чиказької школи (Дж. Стіглер) |
Витрати виробництва, які повинна понести фірма, що прагне увійти в галузь, але не несуть фірми, що вже перебувають у галузі |
Абсолютні переваги за витратами Потреба в капіталі Витрати функціонування на закордонних ринках Переваги в досвіді (тривалість перебування в галузі) Високі заробітні плати для зайнятих і менеджерів Технологічний рівень Розміщення Щільність продуктового простору Опір укорінених фірм Витрати на продажі |
| Нормативний підхід (С. Вейцзекер, Г. Демсец) |
Споживчі переваги й поведінка споживачів як фактор «зведення» галузевих бар’єрів входу |
Культурні відмінності Купівельна лояльність Витрати споживачів, пов’язані зі зміною споживання марки |
| Визначення з позиції вкорінених фірм (Р. Гільберг) |
Рента, яка отримана з факту функціонування в галузі |
Доступ до дистриб’юторських мереж Реклама Кваліфікована робоча сила Торговельні марки Контроль над стратегічними ресурсами Лімітуюче ціноутворення |
Закінчення табл. 3.1
| Школа (підхід), що визначає галузеві бар’єри входу |
Характеристика (визначення) вхідних бар’єрів |
Види вхідних бар’єрів |
| 12 |
|
3 |
| Контрактний підхід (Р. Коуз, А. Алчиан, О. Вільямсон) |
Фактори, що обумовлюють високий рівень трансакційних витрат оперування фірми в галузі |
Доступ до дистрибуційних мереж Специфічність активів Невизначеність Витрати оперування на закордонних ринках Організаційна структура Переваги в досвіді (тривалість перебування в галузі) Неповнота й асиметрія інформації Інвестиційні ризики Вертикальна інтеграція |
| Підхід інтерналізації (М. Кессон, Д. Кейвз) |
Фактори ринкової структури, що пояснюють існування мультинаціональних корпорацій і галузевих бар’єрів входу |
Специфічність активів Кваліфікована робоча сила Торговельні марки Витрати оперування на закордонних ринках Переваги в досвіді (тривалість перебування в галузі) Урядові ліцензії Урядова політика Інвестиційні ризики Технологічний рівень (рівень технологічного розриву) Розміщення Щільність продуктового простору Диференціація продукту Концентрація Вертикальна інтеграція |
На сьогодні ринкові бар’єри входу (виходу) являють собою сукупність витрат, пов’язаних із проникненням на галузевий ринок нової фірми або виходом із нього.
Традиційним є поділ вхідних ринкових бар’єрів на нестратегічні (об’єктивні, структурні) та стратегічні (суб’єктивні). Нестратегічні бар’єри входу пов’язані з фундаментальними умовами функціонування галузевого ринку та в більшості випадків не залежать від поведінки діючих фірм. До числа нестратегічних бар’єрів входу відносяться такі їхні групи: адміністративні, громадські і соціально-економічні. Нестратегічні вхідні бар’єри соціальноекономічного характеру пов’язані з місткістю галузевого ринку та характеристиками попиту, рівнем іноземної конкуренції, перевагами за витратами, позитивною віддачею від масштабу, капітальними витратами, станом розвитку ринкової інфраструктури, диференціацією продукту та ін. Стратегічні бар’єри входу, що виникають завдяки стратегічній поведінці фірм, яка перешкоджає проникненню новачків на галузевий ринок. В якості стратегічних бар’єрів входу можуть використовуватись цінові стратегії фірм, інновації, вертикальна інтеграція фірм, диверсифікація діяльності, диференціація продукту, витрати на маркетинг і створення іміджу фірми тощо.
Таблиця 3.2
КЛАСИФІКАЦІЯ РИНКОВИХ БАР’ЄРІВ ВХОДУ
| Тип бар’єрів |
Нестратегічні |
Стратегічні |
| Структурнотехнологічні |
Позитивна віддача від масштабу Місткість галузевого ринку Технологія й рівень життєвого циклу Обсяг початкового інвестування Надлишкові потужності Рівень технологічного розриву Концентрація |
Диференціація продукту Вертикальна інтеграція Торговельні марки Продуктові й процесні патенти Диверсифікація |
| Поведінкові |
Адміністративні бар’єри Стан розвитку ринкової інфраструктури Витрати на НДДКР Культурні відмінності |
Ціноутворення, що обмежує вхід Реклама Дослідження й розробки Неповнота й асиметрія інформації Інвестиційні ризики Витрати оперування на закордонних ринках |
У той же час існують інші класифікації, які доповнюють традиційну. Так, російським ученим-економістом С.А. Лук’яновим запропоновано підхід, відповідно до якого вхідні бар’єри розподіляються на дві групи у залежності від ступеня їхнього впливу на виробничу функцію: структурно-технологічні й поведінкові (табл. 3.2).
Класифікація бар’єрів входу, представлена таким способом, дозволяє враховувати широкий набір технологічних, інституціональних і поведінкових параметрів, що визначають умови входу на галузевий ринок нових фірм.
