Фінансові інвестиції — це вкладення капіталу підприємством у придбання різних видів цінних паперів, які вільно обертаються на фондовому ринку (акції, облігації) та корпоративних прав (участь у капіталі інших суб’єктів господарювання, а також здійснення ними цільових банківських вкладів (депозитних вкладів) з метою отримання прибутку.
Крім акцій та облігацій до цінних паперів відносять казначейські зобов’язання України, що розміщуються тільки серед населення на добровільних засадах; векселі, що засвідчують безумовне грошове зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити зазначену в ньому суму грошей власникові векселя в обу-опціонні контракти, свопові контракти.
Згідно з Податковим кодексом України дериватив — це стандартний документ, що засвідчує право і/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому базовий актив — цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах.
Своп — цивільно-правова угода при здійсненні обміну потоками готівкових або безготівкових платежів чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (розрахунків) протягом дії контракту.
Опціон — строковий контракт, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов’язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону.
Форвардний контракт — цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Усі умови форварду визначаються сторонами під час його укладання.
Ф’ючерсний контракт (ф’ючерс) — стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов’язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.
Виконання зобов’язань за ф’ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами, тоді як укладання форвардів та їх обіг здійснюється поза таким організатором.
Фінансові інвестиції є альтернативою капітальним (реальним) інвестиціям. Тому підприємство в процесі функціонування залежно від стану економічного розвитку економіки, поставлених цілей і завдань повинне визначатися: куди саме ефективніше йому вкладати власні кошти. І нерідко, як з’ясовується, економічна доцільнішим є вкладення коштів у фондові інструменти (різні види цінних паперів) і/або в грошові інструменти (депозитні вклади) чи в придбання корпоративних прав.
Розрізняють прямі фінансові інвестиції — внесення грошових коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою, та портфельні фінансові інвестиції — вкладення коштів у придбання цінних паперів, деривативів, інших фінансових активів на фондовому ринку або на біржовому товарному ринку. ними показників оцінювання ефективності обігу цінних паперів, а саме: ? номінальна вартість акцій, визначається діленням статутного капіталу підприємства на кількість емітованих акцій; ? ринкова вартість акцій — відношення ринкової ціни акцій підприємства до кількості емітованих акцій; ? курс акцій — співвідношення ринкової ціни акцій та їх ном інальної вартості; ? розмір додаткового доходу на акцію — різниця між ринковою ціною акції і ціною її придбання; ? ставка додаткового доходу на акцію — відношення додаткового доходу на акцію до ціни придбання акцій.
Для потенційних інвесторів важливе значення мають такі показники, як рендит — частка від ділення розміру дивіденду на акцію на цін у придбання акції, а також коефіцієнт ліквідності акцій, що характеризує співвідношення між попитом і пропонуванням акцій та обчислюється діленням обсягу пропонування акцій на обсяг їх продажу.
Аналогом показника рендиту для облігацій є показник їх поточної дохідності П
До , який визначається з виразу:
Ц:)ЦДо(ПП??? , (16.12) де
ОнОрДо
— відсотковий дохід на облігацію, %; ЦДоП?
Ор — ринкова ціна облігації; Ц
— номінальна ціна облігації.
Он
