Posibniki.com.uaМакроекономікаБюджетні пріоритети України у контексті суспільного вибору1.2. СУТНІСНІ ОЗНАКИ ТА КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРІОРИТЕТІВ. Часть 2.


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.2. СУТНІСНІ ОЗНАКИ ТА КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРІОРИТЕТІВ. Часть 2.


Також критеріальні параметри мають ураховувати напрями витрачання ресурсів, залучених до бюджету, у т. ч. за кошти дефіцитного фінансування. Окреслені нами теоретичні невідповідності у формуванні бюджетних коштів і використанні цільових

Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 р., ратифікована Верховною Радою України 15 липня 1997 р. // зб. договорів Ради Європи. — Парламент. вид-во, 2000. — С. 96–108.фондів стосуються й порядку витрат ресурсів Резервного фонду, Державного фонду регіонального розвитку та Спеціального фонду, а також залучених до бюджету коштів, одержаних у вигляді запозичень на внутрішніх і зовнішніх фінансових ринках. З огляду на їх суспільну значущість як доходу і в разі запозичень боргу усього суспільства доцільно було б розширити пункт 2 ст. 57 БКУ. Він законодавчо закріплює положення, що грошові кошти цих фондів мають бути поступово вкладені в розвиток та модернізацію національної економіки й інфраструктуру підвищення життєвого рівня населення: стимулювання придбання та втілення в практику сучасних прогресивних технологій; створення додаткових робочих місць, особливо для молоді і соціально незахищених верств населення; забезпечення і реалізацію національних програм економічних реформ тощо. Це саме стосується і позик, що залучаються державою від іноземних країн, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), про що зазначається в п. 3.1 ст. 15 Бюджетного кодексі України. У Швеції заборонено законом перенесення позик одного покоління на інше , а витратне вимірювання забезпечує вирівнювання тільки тих видів витрат, на які не можуть вплинути місцеві органи влади .

Критеріальний параметр дефіцитного фінансування містить одночасно й обмеження. Механізм обмеження дефіциту бюджету, в основу якого покладений принцип «золотого правила» (№ 1

— протягом економічного циклу бюджетний профіцит і дефіцит мають бути збалансовані, № 2

— чистий обсяг запозичень не має перевищувати обсягу капітальних видатків бюджету), імплантований у законодавство багатьох країн . Країни Європейського Союзу доповнили законодавство ЄС національними фінансовими правилами , що являють собою встановлені механізми, скеровані на підтримку фінансової довіри і дисципліни .

Під бюджетними правилами розуміють упровадження обмежень і автоматичних механізмів (стабілізаторів) установлення граничних (максимальних або мінімальних) числових значень бюджетних параметрів для проведення довгострокової фінансово-бюджетної політики . В Україні було б доцільним хоча б закріпити у спеціальній статті Бюджетного кодексу України зобов’язання уряду залучати позички виключно на інвестиційну та інноваційну цілі і вимогу загальнодоступності інформації про результати використання позичкових коштів. Із залученням усіх механізмів бюджетно-монетарної політики таке використання бюджетних коштів у економіці дало б тільки позитивні результати і сприяло зростанню бази формування бюджету, підвищенню ефективності функціонування бюджетної системи загалом.

Отже, систему бюджетних пріоритетів із критеріальними параметрами та обмеженнями подамо у вигляді табл. 1.3. Як видно з таблиці, визначати бюджетні пріоритети варто за чотирма основними напрямами, кожному з яких відповідають власні параметри, критерії та обмеження. Так, бюджетним пріоритетом у дохідній складовій є забезпечення формування дохідної частини бюджету не менш як на 90 % за кошти податкових надходжень. Забезпечення виконання зазначеного пріоритету передбачає не просто зменшення частки неподаткових надходжень — їх обсяг у грошовому виразі може залишатися незмінним або навіть поступово збільшуватися. Важливо забезпечити зростання податкових надходжень за допомогою розширення бази оподаткування за додержання справедливого розподілу податкового навантаження. Збільшення податкової бази має бути не штучним, а відбуватися завдяки активізації підприємницької діяльності, зростанню доходів платників податків тощо. Справедливий розподіл податкового навантаження передбачає додержання паритету між рівнем податкового навантаження та обсягом і якістю профінансованих державою суспільних благ і послуг. У цьому контексті важливо викоренити із суспільної свідомості декларативний принцип одночасного збільшення обсягу соціальних гарантій та зниження податкового навантаження.

Таблиця 1.3

БЮДЖЕТНІ ПРІОРИТЕТИ ТА ЇХ КРИТЕРІАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ

Пріоритет Параметри Критерій Обмеження
Доходи бюджету Податкові Часта в доходах бюджету не менша від 90 % Стій кість бюд ж етної системи Податкове навантаження відповідає обсягу і якості надання суспільних благ і послуг
Неподаткові Частка в доходах бюджету не більша від 10 %
Видатки бюджету Інвестиційні Забезпечення інвестиційної підтримки пріоритетних галузей національної економіки Частка видатків на державне управління у ВВП має відповідати європейській практиці
Поточні Забезпечення рівня життя населення вище від межі бідності Темпи зростання частки видатків соціального спрямування не мають перевищувати темпи зростання ВВП
Міжбюджетні відносини Централізація Забезпечення реальних процесів децентралізації Повноваження, які передаються органам місцевого самоврядування, мають бути забезпечені джерелами формування фінансових ресурсів
Децентралізація
Обсяг запозичень має визначатися порогом боргової безпеки та економічної ефективності

Примітка: розроблено автором.

Не менш складними для реалізації є пріоритети видаткової складової бюджету. У цій складовій необхідно забезпечити пріоритетність фінансування суспільного добробуту, а не добробуту бюрократії, пріоритетність фінансування інвестиційних витрат, ане витрат споживачів. Досягнення цих пріоритетів тісно пов’язане із пріоритетами у дефіцитному фінансуванні. На наш погляд, реалізація зазначених бюджетних пріоритетів є однією з основних передумов забезпечення добробуту суспільства, оскільки використання дефіцитного фінансування на поточні (у т. ч. непродуктивні) витрати не сприятиме економічному розвитку держави, зростанню добробуту населення та збільшуватиме боргове (а відтак і податкове) навантаження на наступні покоління.

Одним із найскладніших пріоритетів для реалізації за поточних умов є забезпечення реальних процесів децентралізації. Тут ідеться не про політичну (адміністративно-територіальну) децентралізацію, а лише про фінансову, оскільки саме вона є підґрунтям додержання принципу самостійності та ефективності бюджету.

Законодавче закріплення фіскальних пріоритетів центру в бюджетній системі і їх розмірів дасть змогу розв’язати питання — хто і якою мірою буде оплачувати цю діяльність. Саме від державних витрат мають залежати реальні податки в державі. Ясність і конкретизація централізованих повноважень приведе до раціональності в податковій політиці: зменшення податкового тиску не стільки через зменшення податків, скільки через скорочення витрат держави. Це знівелює проблему зіткнення інтересів центральних і місцевих влад у нашій країні — боротьбу за повноваження, які дають дохід (права на доходи об’єктів колишньої «загальнонародної» власності, повноваження в галузі бюджетноподаткового регулювання, зовнішньоекономічної діяльності, установлення тарифів тощо), і політику «перекладання» у розподілі коштів і повноважень у соціальній сфері. Оскільки центром останньої має, нарешті, стати громадянин України, то політика створення суспільних благ повинна бути пріоритетом діяльності держави, і проблеми їх удосконалення мають бути об’єктом усіх структурних ланок бюджетної системи, що необхідно відобразити й у Бюджетному кодексу України. Це такі потреби, які відчувають індивіди, як члени людських колективів, до яких вони належать мимоволі або за вільним вибором. Це потреби, без задоволення яких неможливе суспільне життя, економічна взаємодія індивідів, котрі володіють власною волею», — зазначав А. Вагнер .

Не менш важливою проблемою розвитку бюджетної системи є міра централізації бюджетних витрат. Чинна соціальноекономічна система України внаслідок об’єктивних причин змушена віддавати перевагу тим чи іншим потребам (інакше кажучи, латати дірки), відкладаючи частину з них на потім. Як результат, сформувалась ієрархія потреб, яка детермінована рівнем розвитку системи, що стало домінантним у формуванні грошових потоків. Основою визначення їх стала система параметрів життєзабезпечення функціонування держави. І розподіляються вони через бюджетну систему двома способами: централізованим і децентралізованим. Ми не будемо занурюватись у доцільність того чи іншого розподілу, але зауважимо, що російські дослідники сформулювали закон централізації фінансів, який звучить так: чим вищий рівень концентрації коштів у централізованому бюджеті, тим нижчий рівень економічного й соціального розвитку держави.

Тож щорічне формування бюджету та дальший розвиток бюджетної системи мають відбуватися на основі чітко окреслених бюджетних пріоритетів з їх критеріальними параметрами. Адже бюджетні пріоритети, які враховують інтереси суспільства, сприяють додержанню головного принципу бюджетної системи — суспільної значущості.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Розділ 2. Методологічні основи дослідження бюджету та бюджетних пріоритетів. 2.1. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ ЩОДО СУТНОСТІ І РОЛІ БЮДЖЕТУ
2.1. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ ЩОДО СУТНОСТІ І РОЛІ БЮДЖЕТУ. Частина 2
2.2. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БЮДЖЕТУ ТА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ
2.2. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БЮДЖЕТУ ТА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ. Частина 2
2.3. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНІ ПРІОРИТЕТИ У КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИБОРУ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki