Posibniki.com.ua Політологія Європейська інтеграційна політика 4.2.3. Сучасний стан і напрямки трансформації механізмів спільної науковотехнічної політики ЄС у 2007-2013 рр.


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.2.3. Сучасний стан і напрямки трансформації механізмів спільної науковотехнічної політики ЄС у 2007-2013 рр.


 

У практиці реалізації наднаціональної науковотехнічної політики ЄС на даний момент застосовується весь комплекс інструментів, що було висвітлено вище в ході розкриття етапів еволюції політики. Так, прямим інструментом був і залишається Спільний дослідний центр, який виконує роль головного консультанта Спільнот щодо розробки та імплементації політик ЄС. Непрямі інструменти включають рамкові програми розвитку науки і технологій, ініціативу створення Європейського дослідного простору, а також великою мірою програми, зорієнтовані на підвищення міжнародної конкурентоспроможності ЄС.

 

Згідно з Рішенням Ради ЄС № 2006/975, у 2006 році прийнято спеціальну програму прямих дій для СДЦ на період 2007— 2013 рр.* у сфері неядерних досліджень з бюджетом 1751 млн єв 13 рр.* у сфері неядерних досліджень з бюджетом 1751 млн євро, яка концентрується на таких пріоритетних сферах:

 

1. Процвітання суспільства, що базується на знаннях:

  • Конкурентоспроможність та інновації.
  • Європейський дослідний простір.
  • Енергія і транспорт.
  • Інформаційне суспільство.
  • Біотехнологія та науки про життя.

 

2. Сталий розвиток і відповідальне управління ресурсами:

  • Розвиток сільських регіонів, сільського господарства та рибного промислу.
  • Природні ресурси.
  • Навколишнє середовище й охорона здоров’я.
  • Кліматичні зміни.

 

3. Безпека та свобода громадян:

  • Внутрішня безпека.
  • Види небезпек та шляхи захисту від них.
  • Якість і безпека харчування та харчових продуктів.

 

4. Європа як світовий партнер:

  • Глобальна безпека.
  • Кооперація з країнами, що розвиваються.

 

Інструменти, за допомогою яких СДЦ сприятиме розбудові ефективних політик ЄС у зазначених сферах, включають економетричне моделювання та аналіз сенситивності у багатьох галузях політики, макроекономічне моделювання, аналіз короткострокових фінансових і ділових циклів, розробка та оцінка композитних індикаторів, попередній аналіз та оцінка наслідків реалізації політик. СДЦ забезпечить підтримку реалізації Лісабонського плану дій для економічного зростання та створення робочих місць за допомогою здійснення прямого кількісного соціальноекономічного аналізу в таких сферах, як зростання та макроекономічна стабільність, фінансові послуги, конкурентоспроможність, формування людського капіталу і програми підвищення кваліфікації, сільське господарство, кліматичні зміни, сталі енергетичні і транспортні системи тощо. У контексті реалізації ініціативи Європейського дослідного простору СДЦ братиме участь у технологічних платформах та спільних технологічних ініціативах, а також особлива увага надаватиметься залученню наукових кооперантів з нових країн членів та країн—кандидатів на вступ. СДЦ сприятиме реалізації політик Європейських Співтовариств щодо розбудови інформаційного суспільства, зокрема електронного підприємництва (ebusiness), електронних систем охорони здоров’я (ehealth), персональної безпеки (personal security), електронної освіти та навчальних програм (elearning), електронних послуг державних органів тощо. Проводитимуться також аналітичні оцінки соціальноекономічного впливу певних біотехнологічних розробок і наук про життя з метою розвитку законодавства для регулювання цих сфер. До сфери діяльності Спільного дослідного центру також належить розробка комплексного підходу до моніторингу змін та аналізу тиску на природні ресурси з метою розробки інтегральної концепції сталого розвитку.

 

Рамкова програма Євроатома забезпечена коштами у розмірі 2,75 млрд євро на період з 2007 по 2011 рік і складається з двох спеціальних програм. Перша з них з бюджетом 1947 млн євро спрямована на підтримку досліджень термоядерного синтезу, а саме: розробка технологій безпечної, сталої, екологічно відповідальної та економічно ефективної ядерної енергетики; розробка технології захисту від ядерної реакції та радіаційного забруднення; винайдення шляхів безпечного використання реакції термоядерного синтезу у промисловості та медицині*. Друга програма з бюджетом 517 млн євро фінансує діяльність Спільного дослідного центру ЄС у сфері ядерних досліджень. Головною метою цієї програми є забезпечення наукового обґрунтування та розробка ефективної політики ЄС у цій сфері**.

 

Головними засобами реалізації науковотехнічної політики ЄС є непрямі інструменти, яким постійно належить не менше 80 % наукового бюджету. Особливістю непрямих інструментів науковотехнічної політики є компліментарна модель фінансування науководослідних проектів (тобто кошти надаються у розмірі не більше 50 % вартості проекту, решта фінансується за рахунок власних коштів учасників). Обов’язковим критерієм є також участь щонайменше двох організацій з різних країнчленів.

 

Кожні п’ять років Рада ЄС спільно з Європейським Парламентом (на основі процедури співучасті у прийнятті рішень) приймає багаторічні рамкові програми розвитку науки та технологій. Саме ці програми визначають середньострокову стратегію розвитку НДДКР у країнах ЄС, згуртовуючи їх наукові спільноти навколо пріоритетних напрямів та завдань на основі чіткої моделі розподілу коштів за сферами науковотехнічної діяльності на п’ятирічний період.

 

На практиці цей механізм функціонування рамкових програм має певну етапність. Спочатку Комісія за сприяння Дорадчого комітету з менеджменту та координації (Advisory Committees on Management and Coordination) готує пріоритетні напрями досліджень, за якими кошти надаються через непрямі інструменти. Затверджуються ці напрями Радою ЄС. Далі вони публікуються в Офіційному журналі Європейського Союзу (The Official Journal) із запрошенням до участі в тендерах дослідників з країн — членів ЄС. У таких тендерах не існує жодних національних квот — головними критеріями є якість науковотехнічних рішень, зазначених у тендерних пропозиціях, та вплив на економічне зростання і конкурентоспроможність ЄС. Детально правила, процедурні аспекти проведення тендерів, а також принципи дифузії отриманих результатів НДДКР для приватних підприємств, науководослідних установ, вищих навчальних закладів та інших потенційних учасників сьомої Рамкової програми Європейських Співтовариств та Рамкової програми Європейського Співтовариства у сфері атомної енергії, визначені у регламентах Ради ЄС № 906/2006 та № 1908/2006, відповідно. Конкретні важелі, що застосовуються в програмі, окрім компліментарного фінансування включають обмін досвідом, закордонні стажування, підтримка наукових мереж, інтеграційні проекти та інші способи підтримку міжнародних науководослідних коопераційних проектів.

 

Останньою була затверджена Сьома Рамкова програма, яка базується на новій концепції координації загальноєвропейських досліджень у контексті ініціативи ERA та Лісабонської стратегії конкурентоспроможності ЄС. На відміну від усіх попередніх програм вона розрахована не на п’ ять, а на сім років (2007— 2013), що відповідає традиційному семирічному циклу планування соціальноекономічного розвитку ЄС. Іншою особливістю програми є безпрецедентно великий обсяг фінансування у розмірі 50 521 млн євро, що майже втричі більше порівняно з бюджетом Шостої рамкової програми. Ці факти переконливо доводять те, що науковотехнічні дослідження та інноваційні розробки є центральною складовою стратегії міжнародної конкурентоспроможності ЄС.


У сьомій програмі визначено чотири пріоритетні спеціальні програми*:

 

  • програма «Кооперація», зорієнтована на стимулювання науковотехнічної кооперації між вищими навчальними закладами,промисловістю, науководослідними центрами та органами державного управління країн—членів ЄС та всього світу з метою одержання передових позицій у ключових науковотехнічних сферах;

 

  • програма «Ідеї» передбачає стимулювання творчих європейських досліджень, що проводяться окремими групами вчених,за допомогою підтримки найновітніших розробок у науковій, технологічній, інженернотехнічній, соціальноекономічній та гуманітарній сферах. Буде створено Європейську дослідну раду (EuropeanResearch Council) для експертизи,фінансування та координації проектів, які очолюються провідними вченими та дослідниками;

 

  • програма «Люди» покликана сприяти розвитку людськогопотенціалу для європейських досліджень за рахунок підтримкипрограм підвищення кваліфікації, мобільності науковотехнічних кадрів і підвищення привабливості професії науковця;

 

  • програма «Компетенції» створена для вдосконалення науково дослідних та інноваційних компетенцій у межах Європи за допомогою сприяння розвитку інноваційної інфраструктури, наукомістких кластерів, науководослідного потенціалу регіонів, інноваційноактивних МСП, формування міжнародної науковотехнічної політики.

 

Головною метою цих чотирьох спеціальних програм є створення Європейських полюсів технологічної переваги (poles ofexcellence).Загальна сума наукового бюджету на2007—2013роки розподіляється відповідно до такої структури: програма «Кооперація» — 32 413 млн євро; «Ідеї» — 7510 млн євро; «Люди» — 4750 млн євро; «Компетенції» — 4097 млн євро; Неядерні види діяльності СДЦ — 1751 млн євро.

 

Шоста рамкова програма головним пріоритетом мала формування засад Європейського дослідного простору. Наголос було зміщено в бік нових інструментів структурування європейських досліджень з метою зниження їх фрагментації. Для концентрації ресурсів Шоста програма підтримувала обмежене коло тематичних напрямів. Сьома рамкова програма продовжить підтримку проекту ERA, а також усіх тематичних напрямів наукових досліджень, відображених у попередній програмі (охорона здоров’я, біотехнології, ІКТ, нанотехнології, транспорт, енергетика та захист навколишнього середовища). З’явиться новий тематичний напрям дослідження у сфері безпеки та космосу.

 

Центральним завданням Сьомої рамкової програми є конвергенція науковотехнічних політик і заходів на рівні ЄС та на рівні національних урядів. З цією метою в Сьомій рамковій програмі запроваджуються великомасштабні диверсифіковані коопераційні заходи, серед яких:

 

♦ спільні технологічні ініціативи (Joint Technology Initiatives) в таких сферах, як інноваційна медицина, наноелектроніка, вбудовані системи, аеронавтика, управління повітряним транспортом, водневі та паливні елементи і глобальний моніторинг екологічної безпеки. Інші напрями досліджень будуть ідентифікуватися на основі діалогу з промисловістю, особливо через Європейські технологічні платформи (European Technology Platforms);

 

♦ спільна імплементація національних науководослідних програм на основі 169 статті Договору про ЄС;

 

♦ розбудова загальноєвропейської інфраструктури науководослідної та інноваційної діяльності реалізуватиметься аналогічно як і в розбудові трансєвропейських енергетичних, транспортних та телекомунікаційних мереж.

 

Характерною рисою Сьомої програми є також наголос на розвитку міжнародного науковотехнічного співробітництва. Так, у межах програми «Кооперація» реалізується крупномасштабний міжнародний проект ITER (Міжнародна організація ядерної енергії), засновниками якого є Євроатом, Китай, Індія, Японія, Корея, Росія та США. Ідея полягає у спорудженні, експлуатації та подальшій дезактивації великого міжнародного центру ядерних досліджень, обладнання якого у розпорядженні всіх зацікавлених наукових установ, що беруть участь у науководослідних програмах з ядерної енергетики.

 

У межах цієї ж спеціалізованої програми ЄС реалізує проект INTAS щодо міжнародного співробітництва з новими незалежними країнами. Засновниками є ЄС, Росія, Японія та США (1992 р.). Штабквартира проекту розташована у Москві (РФ), а головне завдання полягає у сприянні переорієнтації військових досліджень країн колишнього СРСР у цивільну сферу. Аналогічна угода укладена між ЄС, США, Канадою, Швецією та Україною у 1998 році.

 

На відміну від попередніх програм Сьома рамкова програма, беручи до уваги необхідність підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості, не обмежується лише фундаментальними дослідженнями, а більшою мірою враховує потреби промисловості. Суттєво збільшаться кошти на підтримку дослідними центрами та вищими навчальними закладами інноваційної діяльності МСП. Сьома рамкова програма діятиме паралельно з Рамковою програмою з підвищення конкурентоспроможності та розвитку інновацій (CIP — Competitiveness and Innovation Framework Programme).

 

Остання, наприклад, підтримуватиме мережі, які допомагають МСП отримати доступ до Сьомої рамкової програми, фінансуватиме Проект підтримки інноваційного бізнесу (Business Innovation SupportScheme),а також Проект підтримки інноваційних МСП з високимпотенціалом зростання (High Growth and Innovative SME facility).

Запитання та завдання для самоконтролю

 

 

  1. Порівняйте вузький і широкий підходи до тлумачення сфери науковотехнічної політики ЄС. Які, на вашу думку, мають бути межі науководослідної політики?

 

  1. У чому специфіка наднаціонального рівня реалізації науковотехнічної політики ЄС? Поясніть, як тут спрацьовує принцип субсидіарності.

 

  1. Поясніть значення прямих і непрямих інструментів науковотехнічної політики. Наведіть приклади аналогічних інструментів в Україні.

 

  1. Які суб’єкти допомагають органам ЄС формувати та реалізувати науковотехнічну політику? Яка роль належить цьому процесі Спільному дослідному центру?

 

  1. Які причини погіршення конкурентних позицій ЄС на міжнародних ринках? Як, на вашу думку, вони вплинули на спільну науковотехнічну політику?

 

  1. Коротко охарактеризуйте основні етапи еволюції спільної науководослідної політики ЄС.

 

  1. Яка роль рамкових програм розвитку науки і технологій у ЄС? Назвіть ключові пріоритети цих програм. Які вам відомі інструменти реалізації Шостої рамкової програми розвитку науки та технологій?

 

  1. У чому суть ініціативи Європейського дослідного простору (ERA) і яке його місце у канві сучасної європейської науковотехнічної політики?

 

  1. Зробіть детальний порівняльний аналіз спеціальної програми прямих дій для Спільного дослідного центру (2007—2013), Рамкової програми Євроатому (2007—2011), Сьомої рамкової програми розвитку науки і технологій (2007—2013) та Рамкової програми конкурентоспроможності й інновацій (2007—2013). Які спільні риси та відмінності ключових програм у науковотехнічній сфері ЄС?

  1. У чому полягають особливості Сьомої рамкової програми та чотирьох її спеціальних програм?

 

  1. Розкрийте основні фінансові механізми реалізації Рамкової програми конкурентоспроможності та інновацій (2007— 2013). Чи є, на Ваш погляд, взаємозв’язок між науковотехнічною та підприємницькою (промисловою) політиками ЄС? У яких формах він виявляється?

 

Основна література

 

  1. Мусис Н.Усе про спільні політики ЄвропейськогоСоюзу. — К.: КІС, 2005.

 

  1. Jones R.A. The Politics and Economics of the EuropeanUnion: an introductory text / 2nd ed. — Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited, 2001.

 

  1. Borras, Susana. The innovation Policy of the EuropeanUnion: from government to governance / Susana Borras, MPG Books Ltd., Bodmin, Cornwall, UK, 2003.

 

 

Додаткова література

 

  1. Commission Decision № 2001/531 establishing the European Research Area Board // Official Journal of the European Union L 40/7, 7.12.2007.

 

  1. Council Decision № 2006/975/EC of 19 December 2006 concerning the specific programme to be carried out by means of direct actions by the Joint Research Centre under the Seventh Framework Programme of the European Community for research, technological development and demonstration activities (2007 to 2013) // OJ L 400, 30.12.2006.

 

  1. Decision № 1982/2006/EC of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 concerning the Seventh Framework Programme of the European Community for research, technological development and demonstration activities (2007—2013) // Official Journal of the European Union, L 412/1, 30.12.2006. — P. 5.

 

  1. Decision № 786/2004/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004. // OJ L 138/7 of 30.4.2004.

 

  1. Directive № 98/44/EC of the European Parliament and of the Council of 6 July 1998 on the legal protection of biotechnological inventions // Official Journal of the European Union L 213, 30.7.1998, p. 13—21. 

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.3.2. Еволюція енергетичної політики ЄС
4.3.3. Сучасний стан енергетичної політики ЄС
4.3.4. Перспективи спільної Європейської енергетичної політики
4.4. ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА
4.4.2. Наднаціональна транспортна політика ЄЕС/ЄС (1990-2006)
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)