Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Облік, аналіз та аудит СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ТА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ


< Попередня  Змiст  Наступна >

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ТА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ


На сучасному етапі розвитку та інтеграції ринкових відносин виникає усе більше проблемних питань щодо основних засобів,

До головних проблем щодо основних засобів можна віднести:

— різні підходи до термінології та визначення сутності основних засобів у фінансовому обліку й системі оподаткування, принципів їх оцінки;

— проблеми вдосконалення системи амортизації;

— проблеми підвищення інформативності первинних документів з обліку основних засобів;

— проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною базою, що представлено на підприємстві системою обліку, аналізу, аудиторського контролю;

— проблеми аналізу ефективност івикористання основних засобів і можливості її прогнозування тощо [2].

Одною з основних проблем щодо обліку основних засобів є їх оцінка. Згідно норм П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємства можуть використовувати два види оцінки вартості основних засобів: за первісною або за справедливою вартістю [1]. Зазвичай використовують оцінку за первісною вартістю, бо вона є зрозумілішою і простішою у застосуванні. Оцінка за справедливою вартістю є складнішою і потребує залучення експерта, який має право здійснити таку оцінку, тому такий метод є затратним. Але саме останній метод дає змогу оцінити основні засоби за їх реальною вартістю, що дає змогу об’єктивніше оцінити вартість необоротних активів загалом, і як результат здійснити точніший аналіз основних засобів. Також дана оцінка є доцільнішою при великих інфляційних процесам.

Основними проблемами, що виникають у процесі оцінки за справедливою вартістю основних засобів, є:

— на сьогодні відсутні методичні основи обґрунтованого визначення вихідної оцінки основних засобів, що є досить важливим;

— використання поняття «справедлива вартість» у П(С)БО, оскільки ринкові ціни не можна назвати справедливими, так як вони не можуть бути одночасно справедливими для двох учасників ринку — продавця і покупця;

— при виборі об’єктивного методу оцінки основних засобів необхідно мати на увазі, що не існує такої оцінки, яка б задовольняла вимоги всіх без винятку користувачів фінансової звітності [3].

Щодо обліку основних засобів потрібно зазначити, що особливістю реалізацій основних засобів за грошові кошти є те, що перед продажем їх переводять до групи необоротних активів, які утримуються для продажу. Такі активи переводять до складу

що пов’язано з виникненням нових їх видів, які вимагають інших підходів до оцінки їх вартості, аналізу ефективності використання та облікової політики.

Розглянувши облік вибуття основних засобів, на нашу думку, при відображені реалізації даних активів доцільнішим і правильнішим було б віднесення собівартості проданих основних засобів на 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів», а дохід від продажу даних активів на 742 «Дохід від реалізації необоротних активів». Дані рахунки були створені саме для обліку доходу та собівартості від необоротних активів, у тому числі і основних засобів. Після введених груп вибуття вони втратили своє функціональне призначення. Також основні засоби не є ні оборотними (особливо за Податковим кодексом, де межа вартості оборотних є меншою 2500,00 грн), а тим паче ні виробничими запасами. Дане відображення продажу основних засобів може ускладнити розуміння фінансової звітності підприємства.

Для вирішення згаданих проблем потрібно здійснити такі дії:

— удосконалити методику обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що дозволить спростити систему бухгалтерських записів;

— розробити бухгалтерську модель економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів і їх податкового аспекту;

— удосконалити методику обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами;

— розробити моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів [2].

Література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зі змінами.

2. Рилєєв С.В., Шкробанець М.І. Удосконалення обліку основних засобів в системі управління матеріально-технічною базою підприємства / С.В. Рилєєв // Формування ринкових відносин в Україні. — 2009.

— № 6. — С. 23–26.

3. Стрибуль О.В. Об’єктивна оцінка основних засобів як база для нарахування амортизації / О.В. Стрибуль // Теорії мікро- і макроекономіки. — Академія муніципального управління. — К., 2009. — №33. — С. 183–188.

оборотних активів і відображають на рахунку 286 «Необоротні активи і групи вибуття, що утримуються для продажу». Дана операція призводить до змін у відображенні доходів і витрат, що пов’язані з реалізацією основних засобів з групи вибуття.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
ПОРІВНЯННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ І МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ЩОДО РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ КАЛЬКУЛЮВАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)