Дослідження історичних змін, що супроводжували національну систему бухгалтерського обліку протягом останніх 11 років після реформування та набуття чинності Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996—XIV є актуальним. За цей час система бухгалтерського обліку зміцнилася, більш зрозумілою і логічною стала політика державного регулювання. Саме створення зазначеного вище закону ставило на меті інтегрувати національну систему бухгалтерського обліку в загальносвітову, гармонізувати правові відмінності. Поступове приведення системи бухгалтерського обліку України до міжнародних стандартів фінансової звітності вимагає постійного оновлення відповідних нормативно-правових актів з питань регулювання бухгалтерського обліку на мікрорівні (підприємств) і податкових розрахунків на макрорівні (державному).
Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності є важливою складовою реформ, спрямованих на модернізацію національної економіки.
Невід’ємною умовою входження України на рівних умовах у світову економічну систему є перехід до інноваційної моделі розвитку. Відповідно до Стратегії розвитку України «Україна
—2020: Стратегія національної модернізації», розробленої Міністерством економіки України в 2009 році, передбачається: здійснення радикальних системних реформ в економіці, основою яких є інноваційна модель розвитку всіх сфер суспільного життя, створення інноваційного продукту, забезпечення високих темпів розвитку та оптимальність напрямів інноваційної діяльності підприємств. Чисельні нормативно-правові розбіжності законодавства, недосконалість методології й організації бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу зумовлюють зниження ефективності інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.
Прагнення України стати членом ЄС вимагає відповідних змін у законодавстві, нормативноправовому забезпеченні бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Проте практика свідчить про наявність теоретичних і практичних проблем реформування системи бухгалтерського обліку в Україні, що зумовлені: розбіжностями у підходах до обліку в Україні та в західних країнах; суперечливими положеннями міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), покладеними в основу П(С)БО; відсутністю комплексності в реформуванні державних інституцій України.
В Україні з 01.01.2013 р. вступають у дію національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі. Прийняті на теперішній час стандарти регулюють питання визнання активів і зобов’язань, подання фінансової звітності, формування консолідованої фінансової звітності, фінансової звітності за сегментами, визначення доходів. Запроваджено нові форми фінансової звітності: звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів і звіт про власний капітал, удосконалено методологію складання балансу. Зростання якості, прозорості та достовірності показників фінансової звітності суб’єктів господарювання державного сектора сприятиме формуванню обґрунтованих рішень органами управління стосовно раціонального використання ресурсів.
Вимоги до обов’язкового складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами для публічних компаній в Україні матимуть позитивні наслідки.
Отже, незважаючи на те, що національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що діють в Україні ґрунтуються переважно на міжнародних стандартах звітності, вони не тотожні. Міжнародні стандарти фінансової звітності є ефективним інструментом підвищення прозорості та зрозумілості інформації, яка визначає діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань,об’єктивно віддзеркалює існуючі фінансові ризики у суб’єктів господарювання, а також надає можливість порівнювати результати їх діяльності з метою забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та прийняття відповідних управлінських рішень.
Входження України до світової спільноти неможливо без значних структурних змін, що зумовлює закономірну необхідність перспективного розвитку системи бухгалтерського обліку та звітності.
Бухгалтерський облік як система знань, наука і вид професійної діяльності не може залишатися поза процесом глобалізації. На першому рівні напрямом глобалізації бухгалтерського обліку має бути наука — як система знань, на другому її похідні: освіта, галузеві особливості тощо.
Посилення вимог до повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку в умовах глобалізації та постіндустріального суспільства потребує модифікації не лише його теоретичних основ, а й удосконалення облікової термінології. Світові процеси глобалізації сприяли гармонізації українського законодавства з міжнародним і трансформації вітчизняних облікової та податкової систем.
Так, починаючи з 2011 року в державі запроваджено Податковий кодекс України (ПКУ), який передбачає суворого дотримання правил і вимог облікових стандартів при формуванні податкових розрахунків. Для раціональної побудови інформаційної основи для забезпечення податкових платежів слід забезпечити дотримання певних правил і принципів формування показників податкової звітності. Ключовим принципом податкових розрахунків є обов’язковість, повнота та своєчасність їх проведення, що випливає з класичних принципів побудови системи оподаткування в цілому.
Принцип гармонізації бухгалтерського обліку полягає у забезпеченні балансу інтересів широкого кола користувачів звітності. Методика розрахунків податкових сум і документальне оформлення податкових відносин повинні базуватись на основах класичного бухгалтерського обліку, а не навпаки. Цей принцип передбачає формування єдиного понятійного апарату, що дозволить ліквідувати протиріччя, що виникають між системою бухгалтерського обліку та системою податкових розрахунків. Існуюча податкова методика розрахунку результатів діяльності господарюючих суб’єктів ускладнює процедуру розрахунку податкових зобов’язань. Крім того, часта зміна і впровадження додаткових процедур, зокрема з нарахування і сплати податку на додану вартість, потребує від платників податків збільшення витрат робочого часу облікових працівників. Це обумовлює необхідність врахування принципу прозорості та стабільності при удосконаленні податкової системи. Необхідність підтвердження достовірності даних податкових розрахунків обумовлює врахування принципу документування, відповідно до якого підставою запису в податкових реєстрах є наявність первинних документів, якими оформлюються відповідні факти фінансової діяльності підприємств. Інформаційною основою системи податкових розрахунків є:
— первинні облікові документи, що містять відомості про господарську діяльність і підтверджують її здійснення;
— реєстри, призначені для систематизації та накопичення інформації, яка міститься в первинних документах, аналітичних податкових даних для відображення в податкових деклараціях.
Фіскальні заходи є одним із ключових інструментів антикризової політики держави.
Формування систем бухгалтерського обліку в різних країнах світу відбувалось під впливом багатьох соціальних, економічних, правових та інших факторів. Серед них: якісний і кількісний склад інвесторів, кредиторів та інформаційні зв’язки підприємства з ними; правове регулювання обліку; міжнародні, політичні та соціально-економічні відносини; ступінь узгодженості показників фінансового обліку і податкової системи; вплив інфляційних процесів; рівень соціально-економічного розвитку країни та ін.
Зовнішнє середовище суттєво впливає на формування системи бухгалтерського обліку, тому в країнах зі схожими соціально-економічними умовами схожими є і системи обліку. Але в різних країнах системи обліку різняться за організаційною побудовою, складом і кількістю об’єктів і суб’єктів, ступенем сумісності облікової інформації, можливістю задовольняти потреби різних груп користувачів.
Відмінності принципів і правил бухгалтерського обліку у різних країнах впливають на інформацію фінансової звітності, викликають її розбіжності, що ставить під сумнів її надійність. Це стримує процес інвестування, гальмує потік капіталів, зменшує ділову активність у бізнесі.
Отже, дослідження стану та напрямів розвитку системи бухгалтерського обліку є надзвичайно важливими проблемами. Потребують переосмислення вже існуючи економічні категорії, з’являються терміни що є новими для вітчизняних бухгалтерів. Наприклад, термін «бух-галтерський облік» у світовій практиці не містить чіткого змістовного значення. Цей термін застосовують лише деякі держави — Україна, Росія, Білорусь та ін. Як зазначалося, раніше це словосполучення означало форму, де здійснюють рахунковий облік, тобто облік ведуть у книзі. У більшості країн використовують термін «рахівництво».
Сутність бухгалтерського обліку доцільно тлумачити з позиції системної категорії. Пропонується трактувати сутність категорії «система бухгалтерського обліку», як вид складної штучної організаційної системи, створеної людьми, які визначають процес її функціонування з метою отримання облікової інформації та досягнення певних господарських результатів. Системі бухгалтерського обліку притаманні певні властивості. Наприклад, цілісність та інформативність, зв’язок із середовищем, інші основні властивості системи як економічної категорії.
У звітах в Україні та США спостерігається ряд розбіжностей як за їх формою, так і за змістом. Формальні відмінності викликані в основному тим, що в Україні жорстко зафіксовані форми подання звітності. Необхідність створення універсальних форм звітів призвела до того, що інформація в них розкривається досить докладно. Однак, така деталізація інформації не завжди збільшує аналітичну корисність цих звітів.
Розвиток систем бухгалтерського обліку та податкової пов’язано із прийняттям низькі нормативних документів. Зокрема:
— Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Забезпечене суспільство, конкурентноздатна економіка, ефективна держава»;
— Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 911-р).
— Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про продовження терміну виконання заходів щодо вживання міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні»від 17.03.2011 р. № 2052-р.
— Наказу Міністерства фінансів України від 18.03.2011 р. № 372, який вносить зміни до низки стандартів бухгалтерського обліку. Із прийняттям наказу Міністерства фінансів України № 372 уперше до законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку внесено зміни, пов’язані зі змінами в Податковому кодексі України.
Паралельне існування в нашій країні податкової та облікової систем, що регулюються різними законами ускладнює процедуру ведення обліку, проведення оцінки вартості підприємства, визначення розміру внутрішніх інвестицій і управління ними з метою відтворення інтелектуального й основного капіталу тощо. Податкова система регулюється безпосередньо через Податковий кодекс України та інші нормативні акти. Регулювання системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює Міністерство фінансів України через закон про бухгалтерський облік [1] і положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
Огляд змін у законодавстві України наочно характеризує перспективи розвитку сучасної системи бухгалтерського обліку (табл. 6.2).
Таблиця 6.2
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
| №Р |
ік |
Подія, яка сприяла розвитку сучасної системи бухгалтерського обліку |
Характеристика |
| 12 |
|
3 |
4 |
| 1 |
2011 |
Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 12.05.2011 р. № 3332—VI |
Визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності. МСФЗ є не лише базою для розробки національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Починаючи з 1 січня 2012 року вони будуть обов’язковими до безпосереднього застосування низкою вітчизняних суб’єктів господарювання, а також можуть бути використані при підготовці фінансової звітності всіма іншими підприємствами. |
| 2 |
2011 |
Прийняття Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755—VІ зі змінами, внесеними Законом України від 07.07.2011 № 3609—VI |
Кардинально змінюється система оподаткування в Україні. Кількість податків зменшується майже вдвічі. Передбачено поетапне, протягом декількох років, зниження базових ставок за основними податковими платежами. Вводиться додаткова ставка з податку на доходи фізичних осіб, тим самим створюється подібність прогресивної шкали оподаткування тощо |
Україна, як і жодна країна світу не спроможна розвиватися ізольовано. Перш за все, це пов’язано з необхідністю активного розвитку міжнародних економічних зв’язків, кредитуванням та інвестуванням фінансової діяльності.
На сучасному етапі міжнародної інтеграції у сфері економіки звертається увага до проблеми уніфікації бухгалтерського обліку та статистики. Нині відомі два основні підходи до розв’язання цієї проблеми: гармонізація і стандартизація.
Гармонізація обліку передбачає певну відповідність і злагодженість, дотримання принципів ведення бухгалтерського обліку і статистики, складання звітності групою країн або їх об’єднаннями, наприклад, країнами ЄС, СНЛ. Це передбачає поєднання і взаємну відповідність дотримання законодавств країн щодо регулювання бухгалтерського обліку і статистики, існування в кожній країні власної моделі організації обліку й системи стандартів. Головне завдання гармонізації полягає в тому, щоб вони істотно не відрізнялися від аналогічних стандартів у інших країнах — членах співдружності.
Стандартизація сприятиме глобалізації облікової політики, принципів і стандартів бухгалтерського обліку на міжнародному рівні, яку проводить Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). МСФЗ розширюють можливості керівництва з питань управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та знайти партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання бізнесу. Суб’єкти, що використовують МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що розширює можливості вибору.
Бухгалтерський облік як наука має власну мову, за допомогою якої здійснюється спілкування між усіма учасниками господарського процесу. Викривлення економічної інформації в бухгалтерському обліку пов’язано переважно з невдалою або невірно використаною термінологією. Пропонується розвиток термінології бухгалтерського обліку в Україні розглядати за двома напрямами — з урахуванням:
— впливу міжнародних стандартів фінансової звітності;
— упровадження Податкового кодексу України.
З метою наближення облікової термінології України до міжнародних стандартів фінансової звітності, необхідно виявити основні розбіжності між цими стандартами. Для цього необхідно:
1. Порівняти загальні вимоги до складання фінансових звітів.
Наприклад, у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» безпосередньо не розкриті суттєві концепції складання фінансових звітів та якісні характеристики зокрема, правдиве й справедливе подання. Такі принципи, як суттєвість, агрегування, згортання і надання порівняльної інформації при складанні фінансових звітів застосовуються тільки частково.
Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності кожну суттєву статтю у фінансових звітах необхідно подавати окремо, а несуттєві суми слід поєднувати з сумами, тотожними за характером і функціональним призначенням. Дане питання розкривається в П(С)БО, але, на жаль, не знаходить свого практичного застосування.
До інформації описового характеру слід включати порівняльну інформацію, якщо вона є суттєвою для розуміння фінансових звітів поточних періодів. Показники, що порівнюються, наводять при розкритті інформації у фінансових звітах. Це дозволяє користувачам правильно оцінити результати діяльності підприємства за окремий період і впевнено прийняти відповідне управлінське рішення. Однак відповідно до П(С)БО розкриття порівняльної інформації у Примітках до фінансових звітів не є обов’язковою вимогою.
МСБО 1 «Подання фінансових звітів» містить роз’яснення щодо випадків, коли підприємство може не дотримуватися вимог міжнародних стандартів з метою досягнення справедливого подання інформації у фінансових звітах. П(С)БО не містить рекомендацій такого характеру. Таким чином, існує ймовірність того, що інтерпретація справедливого подання фінансової звітності в контексті П(С)БО та інтерпретація справедливого подання в контексті МСБО можуть відрізнятися.
П(С)БО передбачено єдиний обов’язковий формат для подання фінансових звітів, що виключає можливість агрегування і згортання показників. МСБО передбачено гнучкіший формат подання фінансових звітів, що дозволяє відобразити конкретні особливості підприємства та усуває накопичення недоречної інформації.
2. Обмежити облікові підходи. Незважаючи на переважну тотожність інформації, яка міститься у міжнародних і національних стандартах, досить часто відповідні П(С)БО не містять усієї докладної інформації, що наведена в МСБО. Такі розбіжності відносять до обмежень національних стандартів у порівнянні з міжнародними стандартами фінансової звітності. На-
приклад, для визнання та оцінки певних елементів фінансових звітів у міжнародних стандартах передбачено кілька облікових підходів — базовий і дозволений (альтернативний), на відміну від вимог національних стандартів П(С)БО. Проте, останні зміни в МСФЗ характеризуються відмовою від дозволеного (альтернативного) підходу.
3. Обмеження вимог до розкриття інформації. П(С)БО містять дещо обмежені вимоги щодо розкриття інформації, що позбавляє користувачів фінансових звітів, складених за П(С)БО, деякої корисної інформації, необхідної для прийняття рішень. Прикладом обмеженості вимог до розкриття інформації в П(С)БО є розкриття інформації про нематеріальні активи. Наприклад, відповідно до МСБО 38 «Нематеріальні активи» вимагає, щоб підприємства окремо розкривали інформацію про нематеріальні активи, створені самим підприємством та інші нематеріальні активи. Проте П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» цього не вимагає.
4. Протиріччя між МСБО і П(С)БО. Окрім обмежень, є також деякі протиріччя між МСБО і відповідними їм П(С)БО. Прикладом протиріч, є підхід до нарахування амортизації згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» та МСБО 16 «Основні засоби». Так, згідно вимог МСБО пропонується застосовувати різноманітні методи амортизації, нараховані на суму активу, що підлягає амортизації протягом строку його корисної експлуатації. Згідно з МСБО метод амортизації має відображати модель, за якою економічні вигоди від активу споживаються підприємством.
Розвиток термінології бухгалтерського обліку передбачає максимальне наближення економічного змісту вітчизняного понятійного апарату до сутності облікових термінів, які використовуються у зарубіжній практиці.
З прийняттям ПКУ укладачі намагались співставити значення основних термінів у бухгалтерській і податковій системах. Так, відповідно до норм Податкового кодексу застосовується термін «основні засоби», яким замінено термін «основні фонди» в податковому законодавстві. З набранням чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України змінився порядок нарахування амортизації основних засобів: зміни обумовлені тим, що у податковому та бухгалтерському обліках застосовуватимуться однакові методи нарахування амортизації. Тобто, визначення цих методів і порядок їх розрахунку приведено у повну відповідність. Податковий кодекс оперує поняттями «доходи» і «витрати» замість старих «валові доходи» і «валові витрати». У бухгалтерському обліку також використовуються поняття «доходи і витрати», от тільки порядок їх розрахунку і відображення має певні відмінності. Також, замість понять «податок», «платіж», «збір» «плата», «внески» в Податковому кодексі чітко розрізняються два види обов’язкових платежів — «податок» і «збір».
Розв’язання поняттєво-термінологічних проблем, які виникли в бухгалтерському обліку, мають ґрунтуватися на:
1) систематизації та упорядкуванні лексикографічних і лінгвістичних знань основних принципів формування спеціальних термінів, які вже сформульовані та ефективно вживаються;
2) уніфікації понять і термінів, що забезпечується приведенням облікових термінів до однозначного, адекватного сприйняття їх користувачами. Впорядкування сукупності понять даної сфери знань передбачає усунення з вжитку явно застарілих і ненаукових термінів;
3) формуванні класифікації понять і виборі ознак з врахуванням можливого розвитку бухгалтерської облікової термінології.
Отже, розвиток національного бухгалтерського обліку нерозривно пов’язаний з процесами глобалізації, які сприяють взаємопроникненню і взаємозбагаченню кращих здобутків міжнародних професійних організацій у світовому масштабі. Саме тому успішне впровадження у вітчизняну облікову практику стандартів фінансової звітності є запорукою успішного приєднання професійних бухгалтерів нашої країни до міжнародної наукової спільноти.
Резюме
Висвітлено історичні засади реформування системи бухгалтерського обліку в умовах переходу незалежної України до ринкових відносин. Окреслено особливості становлення й перспективи розвитку національної облікової науки і практики у сучасних умовах на основі огляду та узагальнення публікацій науковців з питань адаптації бухгалтерського обліку до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.
Термінологічний словник
Бухгалтерський облік — це система спостереження, вимірювання, реєстрації, обробки та передачі інформації у вартісних вимірниках про майно, джерела його формування та господарські операції підприємства.
Гармонізація обліку — це злагоджена координація та взаємна відповідність законодавства країн стосовно питань регулювання бухгалтерського обліку і статистики.
Глобалізація — це соціально
—економічний процес, який сприятиме розповсюдженню національних особливостей у міжнародному масштабі.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) — система принципів, методів і процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.
Моделювання — це метод бухгалтерського обліку, що дозволяє вивчати факти господарської діяльності і господарські процеси не прямо і безпосередньо, а через спеціально створені їх образи і описи — символи.
Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) — система принципів і методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.
Реформування бухгалтерського обліку — вирішення проблеми на національному рівні шляхом створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку відповідно до засад міжнародних стандартів фінансової звітності.
Ринкова економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.
Система — єдине ціле, яке складається з частин. У науковому розумінні система — це сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів, кожен з яких забезпечує власний внесок у формування характеристики цілого.
Стандартизація обліку і статистики — передбачає встановлення єдиних норм і вимог щодо ведення бухгалтерського обліку і статистики, застосування уніфікованих стандартів, які регулюють процедуру відображення облікових подій у звітності.
Суб’єкти малого підприємництва — це юридичні особи будь-якої організаційної форми і форми власності, які відповідають певним критеріям, і фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Факти господарської діяльності систематизували на бухгалтерських рахунках Головної книги.
Школа бухгалтерського обліку — територіальне об’єднання вчених, які дотримувались відповідних напрямків і теорій у бухгалтерському обліку.
Питання для перевірки знань
1. Розкрийте мету, передумови, основні напрями та особливості реформування системи бухгалтерського обліку в Україні.
2. Визначте особливості, притаманні основним національним моделям економічних систем, відомим у світі.
3. Охарактеризуйте місію КМСБО.
4. Визначте заходи, передбачені на першому етапі реформування національної системи бухгалтерського обліку.
5. Розкрийте сутність етапів реформування та становлення системи бухгалтерського обліку в Україні.
6. Визначте концептуальну основу, яка є підґрунтям створення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
7. Перелічить нормативно-правове забезпечення, що регулює питання ведення бухгалтерського обліку в Україні.
8. Розкрийте внесок учених-бухгалтерів П. П. Німчинова та А. М. Кузьмінського у розвиток бухгалтерського обліку в Україні.
9. Визначте особливості становлення національної системи бухгалтерського обліку.
10. Навіть видатних вітчизняних науковців, які займалися розвитком бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.
11. Охарактеризуйте нормативно-правове забезпечення, сформоване для успішної реалізації Програми економічного розвитку економіки України.
12. Охарактеризуйте еволюційні етапи розвитку рахункових машин в СРСР.
13. Розкрийте значення ідей В. М. Глушкова в становленні і розвитку засобів обчислювальної техніки в Україні.
14. Охарактеризуйте покоління ЕОМ і назвіть їх основних представників.
15. Перелічить основні галузі, фахівців яких було залучено до створення перших вітчизняних ЕОМ.
16. Розкрийте основні параметри економічних задач і визначте їх вплив на технологію оброблення облікової інформації.
17. Назвіть типи інформаційних систем, які використовують для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
18. Визначте сучасні напрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні. Розкрийте їх сутність.
19. Охарактеризуйте передумови реформування податкової системи. Визначте її нові риси та чинну нормативну базу.
20. Розкрийте напрями розвитку сучасної системи бухгалтерського обліку.
21. Перелічить нормативно-правові документи, що регулюють систему бухгалтерського обліку.
22. Визначте вплив міжнародної економічної інтеграції на розвиток національної системи бухгалтерського обліку.
23. Розкрийте сутність термінологічних проблем в Україні. Чим обумовлена їх поява.
24. Охарактеризуйте вплив зовнішнього середовища на формування та розвиток національної облікової термінології.
25. 25) Розкрийте шляхи вирішення проблеми впорядкування облікових термінів і їх однозначного тлумачення професійними користувачами.
26. Визначте нормативно-правове підґрунтя для розв’язання поняттєво-термінологічних проблем, які виникли в бухгалтерському обліку.
Тести для самоконтролю
1) Оберіть дату укладання угоди, на підставі якої створено Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку: а) 20 червня 1970 року; b) 29 червня 1983 року; с) 29 червня 1973 року.
2) Назвіть дату початку реалізації Програми реформування бухгалтерського обліку в Україні: а) початок 2000 року; b) початок 1998 року; с) кінець 1998 року.
3) Визначте регулятивний орган, який визначає методологію ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні після реформування: а) КМСБО; b) Міністерство фінансів України; с) Кабінет Міністрів України.
4) Визначте рік винаходу арифмометра: а) 1874 рік; b) 1871 рік; с) 1876 рік.
5) Назвіть дату появи перших вітчизняних ЕОМ: а) грудень 1961 року; b) травень 1963 року; с) березень 1965 року.
6) Після реформування бухгалтерського обліку в Україні сформовано: а) систему бухгалтерського обліку та податкову систему; b) бухгалтерського обліку та звітності; с) статистичну та податкову системи.
7) Початком переходу від механізації облікової роботи до її автоматизованої обробки на підприємствах України, вважається: а) початок-середина 60-х років; b) кінець 50-х років; c) початок 60-х років.
8) З розробкою перших ЕОМ пов’язано виникнення такої науки як: а) статистика; b) інформатика; c) математика.
9) Початком переходу суб’єктів господарювання України на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності вважається: а) грудень 1999 року;
b) січень 2000 року; c) жовтень 1998 року.
10) Питання ведення бухгалтерського обліку в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», який набув чинності: а) з 1999 року; b) з 2000 року; c) з 2001 року.
МАТРИЦЯ ВІДПОВІДЕЙ НА ТЕСТИ
Література для поглибленого вивчення матеріалу
1) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV зі змінами та доповненнями: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: liga.
2) Бухгалтерський облік та фінансовий контроль — складові інформаційного підґрунтя євроінтеграційних процесів в Україні: у 4 т. / Редкол.: М. Я. Азаров (голова) та ін. — К.: НДФІ, 2007. — Т.1: Реформування бухгалтерського обліку в Україні / В.А. Копилов, Т. І. Єфименко, Л.Г. Ловінська та ін. — 2007. — 752 с.
3) Евстигнеев Г. П. Организация механизированного учета / Г. П. Евстигнеев, В. И. Исаков. — М.: Госфиниздат, 1958. — С. 7—11.
4) Исаков В. И. и др. Машинная обработка экономической информации в промышленности / В. И. Исаков, Е. П. Королева, Н. А. Латушко. — М.: Статистика, 1980. — С. 4—7.
5) Барнгольц С. Б. Формирование единой системы экономического анализа на современном этапе развитого социализма / С. Б. Барнгольц // Тезисы докладов Всесоюзного научно
— практического совещания «Организация и методы экономического анализа в промышленности», Пленарное заседание. — М., 1983. — С. 56.
6) Готовский М. К. Применение электронных вычислительных машин для механизации учета / М.К. Готовский // Бухгалтерский учет. — 1956. — № 8.
7) Алахов Б. В. Комплексная автоматизация учета с применением ЭВМ / Б. В. Аллахов. — М.: Финансы, 1969. — 112 с.
8) Палий В. Ф. АСУ и проблемы теории бухгалтерского учета / В. Ф. Палий, Я. В. Соколов. — М.: Финансы и статистика, 1981. — 224 с.
9) Шквір В. Д. Інформаційні системи і технології в обліку: [навч. посіб.] / Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. — [3—тє вид., перероб. і доп.] — К.: Знання, 2007. — 439 с.
10) Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063—III зі змінами і доповненнями: [Електр. ресурс]. — http://zakon.rada.gov.ua.
11) Радченко М. Г. 1С: Предприятие 8.0 Практическое пособие разработчика. Примеры и типовые приемы / М. Г. Радченко. — [2-е изд.] — М.: ООО «1С
—Паблишинг», 2006. — 656 с.
12) Про реформування бухгалтерського обліку // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 45. — С. 13.
13) Пархоменко В. М. Реформування бухгалтерського обліку як складова трансформації економіки України / Реформування бухгалтерського обліку в Україні. План рахунків. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / За ред. В. М. Пархоменко. — Луганськ: «Промдрук» ДСД «Лугань», 2000. — С. 3—16.
14) Голов С. Ф. Сучасний стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні : автореферат дис. д-ра екон. наук : 08.00.09 / С. Ф. Голов; ДВНЗ «Київський нац. екон. ун-т імені Вадима Гетьмана». — К., 2009. — 31 с.
15) Чумаченко М. Джерела теорії та історії бухгалтерського обліку / М. Чумаченко // Економіка України. — 2010. — № 10. — С. 91—93.
16) Пархоменко В. Розвиток бухгалтерського обліку: від реформування до адаптації та застосування // Бухгалтерський облік і аудит. — 2009. — № 8—9. — С. 3—21.
17) Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку [Текст] : навч. посіб.: у 2-х ч. — 2-е вид., доп. і перероб. / Ф. Ф. Бутинець. — Житомир: Рута, 2001. — Ч. 2. — 512 с.
18) Пушкар М. С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): [монографія]. — Тернопіль: Економічна думка, 2008. — С. 90—91.
