112 Методичні поради щодо вивчення теми
Процес самостійної роботи над вивченням курсу підсумовується дослідженням генезису та розвитку управління виробництвом та операціями, що, безперечно, є дуже цікавим навіть для тих, хто аж ніяк не знайомий із проблематикою менеджменту операцій, не кажучи вже про студентів, які знаходяться на завершальному етапі своїх «мандрів» світами операційного менеджменту. Центральними є такі питання: еволюція т еорії та практики управління операціями; сучасна концепція та тенденції розвитку операційного менеджменту як науки та як виду практичної управлінської діяльності.
Самостійно опрацьовуючи матеріал теми, студент, безумовно, має користуватися базовими підручниками [4; 10]; інші видання, додаткові, зазначаються у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу з окремих питань.
Для вивчення питання «Еволюція теорії та практ ики управління операціями», в рамках якого розглядається історичний аспект операційного менеджменту, студентові варто звернутися саме до базових джерел, в яких з позицій сучасного західного (американського) та східного (пострадянського) суспільств поінтерпретовано ключові етапи розвитку менеджменту операцій [4, с. 27—51; 10 с. 25
—31]. Своєрідне узагальнення та певну оригінальність підходу до періодизації історії розвитку операційного менеджменту пр опонує студентові підручник британського науковця Леса Гелловея [1, с. 310—313]. Додатково рекомендується ознайомитися і з матеріалом підручника з організації та оперативного управління виробництвом російських авторів Б.І. Кузіна та С.О. Соколіцина, виданого за радянських часів, хоча він і віддзеркалює тодішню ідеологію, що унаочнюють назви глав і параграфів [126, с. 11— 20, 20
—36]. Зробити це вар то хоча б тому, що сьогоднішні видання (переважно перекладні або створені «за мотивами» оригінальних американських підручників) частіше за все
113Питання «Сучасна концепція управління операціями» передбачає, що весь раніш е вивчений матеріал студент узагальнює і систематизує, пов’язуючи його із чітко виокремленими на сьогодні концепціями та системами управління поточною та стратегічною операційною діяльністю, такими як TQM (Total Quality Management), MRP-I (Material Requirements Planning), MRP-II (Manufacturing Resource Planning), JIT (Just In Time), OPT (Optimized Production Technology), PM (Project Management) тощо. Для цього йому слід ще раз повернутися до вже вивченого у процесі роботи над усім курсом в цілому матеріалу та поновити у пам’яті набуті знання. Допоможе йому і базовий підручник [10, с.
56—82, 176—207, 272—294, 499—533, 622— 656].
Питання «Тенденції розвитку операційного менеджменту як науки та як виду практичної управлінської діяльності» присвячено вивченню тих тенденцій (гуманізація, інформатизація, глобалізація, технократизація тощо), що сформувалися у процесі розвитку операційного менеджменту протягом останніх років і так чи так проявили себе в управлінськ ій теорії або практиці. На жаль, у підручниках, що виступають як базові, матеріалу з цього питання недостатньо, до того ж, він розпорошений по різних розділах і главах. Тому має сенс звернутися до підручників із загального та операційного менеджменту, де релевантну інформацію сконцентровано у межах одного параграфа чи глави [
17, с. 102
—134; 40, с. 36—42; 85, с. 5—17].
Контрольні запитання та завдання
1. Визначити основні етапи еволюції практики управління операціями, теорії операційного менеджменту та навести стислу їхню характеристику .
114 абсолютизують теорії та концепції, які формувалися за кордоном протягом десятиліть і становлять нині фундамент сучасного операційного менеджменту, і або замовчують взагалі, або витончено вуалюють їхні досить численні негативні риси та ознаки, тоді як у запропонованому підручнику, (якщо відкинути демагогічні нашарування) усі сутнісні речі названо на свої імена. 2. Визначити зміст, що вкладається у поняття «виробництво світового рівня», та виокремити ознаки, притаманні операційній системі сучасного рівня розвитку?
3. Стисло охарактеризувати базові положення сучасної концепції операційного менеджменту.
4. Яких змін зазнає управління операціями на стадії формування постіндустріального (інформаційного) суспільства порівняно із попередніми стадіями суспільного розвитку?
5. Які рушійні сили ініціюють розвиток операційного менеджменту сьогодні, за якими напрямами він відбувається?
Творче завдання
Написати есе на тему: «Еволюційне та революційне в розвитку операційного менеджменту протягом XX століття».
Завдання для самоперевірки знань
Завдання 1. Визначити справедливість або хибність запропонованих тверджень та аргументувати свою думку:
1. Виникнення управління виробництвом/операціями було спровоковано першою промисловою революцією (промисловим переворотом) і в часі може бути прив’язане до другої по ловини ХVIII ст.
2. Наукові основи операційного менеджменту було закладено школою наукового управління Ф.У. Тейлора та його однодумців.
3. Сучасна концепція виробничого / операційного менеджменту сформувалася на базі узагальнення північноамериканського та далекосхідного досвіду управління виробничою та операційною діяльністю.
4. Сучасна концепція виробничого / операційного менеджменту сформувалася на базі узагальнення європейського (країн соціалістичного та капіталістичного таборів) досвід у управління виробничою та операційною діяльністю.
5. Докорінні зміни, що почали відбуватися в практиці управління операціями та знайшли своє відображення у розвитку теорії операційного менеджменту наприкінці ХХ ст., викликані переходом людської цивілізації до фази постіндустріального розвитку.
3.3. Поглиблений рівень опрацювання матеріалу
115 Рекомендації щодо самостійного опрацювання матеріалу
Слід зауважити, що якісне засвоєння сутності того, чим є виробнича стратегія організації, дає своєрідний ключ для розуміння змістовного наповнення та логіки всіх інших питань тем 8 та 9 («Ключові аспекти проектування та створення операційної системи» та «Ключові аспекти перетворень і розвитку операційної системи») , а можливо й усього курсу в цілому. Це зумовлено тим, що на сьогодні саме виробнича стратегія (її зміст і послідовність фірми щодо її реалізації) розглядається як один з першочергових чинників перемоги у конкурентній боротьбі та як запорука досягнення організацією довготривалого ринкового успіху. Для поглибленого вивчення цього аспекту операційного менеджменту студенту можна порадити самостій но відшукати публікації щодо концепції, відомої на Заході під назвою «виробничо-стратегічна парадигма». При цьому в пригоді йому стануть, в першу чергу, відомості про розробників цієї концепції та стислий виклад її змісту, наведені у: ? Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е изд.: Пе р. с англ.: М.: Издат. дом «Вильямс», 2001. — Гл. 1: Введение в дисциплину — С. 28.
Мабуть, для студента вже стало звичним часте застосування понять-антонімів «канонічний» — «сучасний». Так і стосовно виробничої стратегії: у рамках вивчення нормативного матеріалу теми 8 студент засвоює сутність і зміст канонічного її трактування. Для того щоб мати уявлення про сучасні виробнич і стратегії, сконструйовані на такому фундаменті, як інформація та час (стратегічні ресурси періоду початку ХХІ ст.) слід працювати із виданнями, які охоплюють проблематику не стільки операційного, скільки — інноваційного менеджменту — адже
116— М.: ИНФРА-М, 2000. — 272 с. ? Инновационный менеджмент: Справ. пособие / Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Ми ндели. — СПб.: Наука, 1997.
Для поглибленого вивчення ключових аспектів перетворень і розвитку операційної системи можна порадити студенту звернути увагу, зокрема, на такий напрям як розвиток власне системи управління виробництвом / операціями. Видання останнього часу, присвячені проблематиці організації виробництва та управління виробництвом, приділяють цим моментам велику увагу: ? Организация производства на предприятии: Учеб. для тех н. и экон. спец.: Под ред. О.Г. Туровца и Б.Ю. Сербиновского; Сер. «Экономика и управление». — Ростов н/Д.: Издат. центр МарТ, 2002. — Гл. 14: Совершенствование организации производства.
— С. 396
—451; ? Управление производством: Учеб. / Под ред. Н.А. Саломатина. — М.: ИНФРА-М, 2002.
— Гл. 3: Управление производством: системное представление. — С. 63—84; Гл. 7: Развитие управления пр оизводством. — С. 190
—203.
Ще одним вельми цікавим напрямом поглибленого опрацювання ключових аспектів перетворень і розвитку операційної системи є з’ясування того, чим насправді є реінжиніринг бізнес-процесів — дійсною революцією в менеджменті чи лише ще однією модною ідеєю — одноденкою у широкому наборі численних управлінських концепцій, народжених ХХ ст. Для цього має сенс опрацювати ро боту фундаторів цієї концепції М. Хаммера та Дж. Чампі, а також ознайомитися із трактуванням реінжинірингу, запропонованим Е.Г. Ойхманом та Е.В. Поповим: ? Хаммер М., Чампи Дж. Реинжиниринг корпорации: Манифест революции в бизнесе: Пер. с англ. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1997. — 332с.; ? Ойхман Е. Г., Попо в Э. В. Реинжиниринг бизнеса: Реинжиниринг организаций и информационные технологии. — М.: Финансы и статистика, 1997.
— 336 с. Ґрунтовне вивчення різноманітних аспектів проектного менеджменту — від передпроектної фази до аналізу ефективності
117 саме там скоріше можливо відшукати нетрадиційні, і в дечому навіть провокаційні, трактування змісту сучасної виробничої стратегії: ? Гунин В. Н. и др. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7. — в рамках вивчення окремого курсу, що має назву «Управління спеціальними проектами». Тому при поглибленому опрацюванні матеріалу теми 10 студенту рекомендується звернути увагу не стільки на якісь окремі специфічні аспекти управління проектами, скільки на діагностику та аналіз при чин, які викликали протягом останніх двох десятиліть бурхливу зацікавленість у розвитку зазначеної сфери. При цьому такі причини слід розглядати не взагалі, а прив’язати саме до проблемного поля операційного менеджменту. Однією з них можна вважати характерний для багатьох сучасних бізнесових організацій перехід від канонічних виробничих стратегій, фундаментом побудови яких традиційно висту пали або мінімізація виробничих витрат, або модифікація виробів, або якість продукції чи послуги, до прогресивних виробничих стратегій, фундаментом яких є час (а в рамках саме проектного менеджменту розроблено різноманітні витончені інструменти управління часом). Стратегії, що базуються на такій конкурентній перевазі, як час, фокусуються на всілякому скороченні термінів виконання різних бізнес-процесів: розроблення нової продукції / послуг та постановки їх на виробництво, реагу вання на зміни суспільного чи споживчого попиту, поставки замовнику виробів чи надання йому послуг тощо. Відповідний матеріал студент може знайти в: ? Минаев Э.С., Агеева Н.Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием ор ганизации». Модуль 15.
— М.: ИНФРА-М, 1999.
— Учебный элемент № 2: Производственная стратегия. — С. 54—56); ? Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менеджмент: 8-е изд.: Пер. с англ. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2001. — Гл. 2: Операционная стратегия и конкурентоспособность. — С. 36
—40.
Як ще одну причину того, що проектний менеджмент із катего рій «високих матерій» перейшов до розряду прикладного інструментарію управлінського сьогодення, можна назвати те, що ідеологія «масового виробництва на замовлення» (англ. — mass customization) нині є дуже поширеною, і не тільки в теорії, а передусім — на практиці. Створення операційних систем, що базуються на одночасному використанні переваг масового та одиничного виробництва, при елімінуванні властивих їм вад, окрім ус ього іншого вимагає і застосування адекватних
118 реалізації проекту, від управління змістом і предметною сферою проекту до управління ризиками — очікує студента дещо пізніше — Гл. 6: От объема к разнообразию. — С. 183
—213.
Перше, що студентові рекомендується зробити під час поглибленого вивчення еволюційних аспектів операційного менеджменту (тема 11), — це визначитися із періодизацією в діалектиці матеріального виробництва як складової матеріальної цивілізації людства та опрацювати різні погляди на виокремлення етапів у процесі виникнення й розвитку управління виробництвом та операціями. Джерела ми, в яких висвітлюються ці аспекти, можуть слугувати: ? Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс: Учеб. — С. 26
—31; ? Гвишиани Д. М. Организация и управление. — 3-е изд., перераб. — М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1998. — Гл. 1: Роль организации и управления в общественном развитии. — С.39—49.
Джерела ми, повністю присвяченими викладенню питань щодо історії розвитку організації та управління виробництвом, є зокрема: ? Дункан Дж. У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики: Пер. с англ. — М.: Дело, 1996. — 272 с.; ? Фалько С. Г. История науки об организации производства. — М.: МВТУ им. Н.Э. Ба умана, 1988.
— 218 с.
Студентам, які віддають перевагу не еволюційному підходу, а вивченню історії розвитку науки управління операціями / виробництвом крізь призму особистостей, які створювали цю науку, має сенс працювати з такими виданнями: ? Шелдрейк Дж. Теория менеджмента: от тейлоризма до японизации / Пер. с англ. под ред. В.А. Спивака. — СПб.: Питер, 2001. — 352 с.; ? Классики менеджм ента / Под ред. М. Уорнера; Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2001. — 1168 с.
Для глибокого вивчення різнопланового світового досвіду, нагромадженого к кінцю ХХ ст. у сфері організації та управління виробничою і невиробничою діяльністю, студенту слід звертатися насамперед до найновіших публікацій у відповідних
119 управлінських методів і засобів. А, як це вже відомо студентові з матеріалу нормативного рівня, однією із сфер застосування СПУ в управлінні операціями є планування та контроль перебігу одиничного виробництва. Щоб мати уявлення про сутність концепції, доцільно звернутися до: ? Майталь Ш. Экономика для менеджеров: Десять важных инструментов для руководителей: Пер. с англ. — М.: Де ло, 1996. — 704 с.
Питання для поглибленого вивчення, підготовки рефератів, виконання наукових досліджень
1. Еволюційне та революційне в процесі розвитку операційної системи.
2. Проблеми управління процесом створення операційної системи та напрями їх розв’язання.
3. Проблеми управління процесами перетворень операційної системи та напрями їх розв’язання.
4. Засоби управління процесами перетворень операційної системи при засвоєнні виробництва нових продуктів.
5. Засоби управління процесами перетворень операційної системи при впровадженні нових технологій.
6. Базові концепції проектування операційної системи як практичне втілення сучасних досягнень менеджменту.
7. Проблеми управління життєвим циклом продукції та напрями їх розв’язання.
8. Проблеми управління життєвим циклом технології та напрями їх розв’язання.
9. Методи та засоби управління диверсифікацією продукції та виробництва.
10. Взаємна адаптація продукції та виробництва: методи оцінювання необхідності та шляхи здійснення.
11. Функціонально-вартісний аналіз: сутність і сфери застосування в процесі розроблення (вдосконалення) продуктів.
12. Проблеми управління підготовкою виробництва нової продукції та напрями їх розв’язання.
13. Проблеми управління освоєнням виробництва нової продукції та напрями їх розв’язання.
14. Проблеми управління постановкою нової продукції на виробництво та напрями їх розв’язання.
15. Проблеми управління технічним переозброєнням виробництва та напрями їх розв’язання.
16. Проблеми управління виробничим потенціалом промислового підприємства та напрями їх розв’язання.
17. Потужність операційної системи: поняття, складові елементи, шляхи підвищення.
120 часописах; певне узагальнення такого досвіду (зокрема американського та європейського) містять видання: ? Современное управление: Энцикл. справ. в 2-х т. — М.: «Издатцентр», 1997. — Т. 1. — 584 с.;Т. 2 — 576 с.; ? Менеджмент: Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес» (Сер. Мастерство), 1999. 18. Управління сполучанням потужностей структурних елементів операційної системи.
19. Стратегія технічного розвитку виробничої системи фірми.
20. Шляхи та методи управління оновленням продукції.
21. Шляхи та методи управління оновленням устаткування.
22. Шляхи та методи управління розвитком виробництва.
23. Ключові етапи розроблення та умови ревізії виробничої стратегії організації.
24. Виробнича та маркетингова стратегія фірми: сутність, різновиди, взаємозв’язок і взаємообумовленість.
25. Управління проектами: сутність і сфери застосування в менеджменті операцій.
3.4. Основні терміни та поняття ? Виробнича потужність ? Виробнича / операційна стратегія ? Маршрутно-технологічна карта ? Метод критичного шляху ? Метод моментних спостережень ? Метод ПЕРТ ? Мікроелементне нормування ? МОВ-проблема ? Моделі перепроектування робіт ? Модель соціотехнічної системи ? Підготовка виробництва ? Планування операційної системи ? Продуктово-процесна матриця ? Проектування продукції / послуги ? Пропускна спроможність ? Сервіс-системна матриця ? Сітьовий графік ? Складальне креслення ? Стратегічне планування потужності ? Технологічна підготовка виробництва ? Технологічність продукції ? Хронометраж
