Як засвідчили гучні фінансові скандали 2000 р., одна з міжнародно визнаних систем регулювання фінансової звітності — ГААП США не надає можливості своєчасно попередити користувачів фінансової звітності щодо проблем у діяльності підприємства,
а навпаки, дозволяє їх приховати. Прийняті відповідними регулюючими органами заходи по удосконаленню чинних стандартів навряд чи спроможні врятувати від майбутньої кризи міжнародні фінансові ринки, проте допоможуть певний час протриматися чинним стандартам фінансових звітів.
Основними недоліками фінансової звітності підприємств, складених за ГААП США або Міжнародними стандартами фінансової звітності, є те, що вони орієнтовані на фінансову модель підприємства, основним показником якої є фінансовий прибуток, і не можуть надати інформацію про вартість підприємства. Для фондових ринків така інформація сьогодні не є корисною. Вона не враховує фінансові, соціальні та екологічні фактори, які можуть відіграти вирішальну роль щодо продовження діяльності підприємства.
Як відомо, метою сучасних стандартів фінансової звітності є інформаційне забезпечення прийняття рішення щодо інвестицій у підприємство. Коріння традиційних інструментів фінансового аналізу знаходиться у 30-х роках ХХ століття і базується на показниках балансу та звіту про прибутки і збитки. Консерватизм сучасних стандартів привів до суттєвого розриву між балансовою вартістю акцій та їх ринковою вартістю, що спонукало інвесторів та фінансових аналітиків займатися пошуком інших, більш досконалих, ніж прибуток, показників оцінки діяльності підприємств. Так з’явився показник EVA (економічної доданої вартості). Його розрахунок передбачає коригування, які спрямовані на ігнорування сучасних базових підходів до оцінки статей фінансових звітів.
Крім того, західні провідні компанії зайнялись пошуком комбінацій фінансових та не фінансових показників, які б були найбільш корисними для прийняття рішень різними інвесторами та прозоро відображали усі ризики діяльності компанії, та оптимальної форми подання цієї інформації (як правило, електронної). Певним досягненням на цьому шляху є система XBRL.
Таким чином, орієнтація українських інвесторів, керівників та громадськості на Міжнародні стандарти фінансової звітності як засіб, який радикально допоможе вирішити питання розвитку економіки України та залучити іноземні інвестиції сьогодні є просто повторенням тих етапів, які вже пройдені розвинутими країнами і від яких вони вже починають відмовлятись. На наш погляд, слід провести критичний аналіз останніх методик по оцінці вартості компаній, інформація про які доступна, та розробку системи показників, які важливі для українських підприємств зурахуванням потреб макроекономічного планування, соціальної та екологічної політики на рівні країни. Наступним кроком буде визначення періодичності та форми надання такої інформації.
Здійснення такої програми дозволить отримати всім користувачам дійсно корисну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень.
О. В. Камінський заст. директора департаменту, ДКЦПФР