В статье автор приводит основные показатели, характеризующие развитие имущественного страхования юридических лиц в Украине за последние четыре года, а также проводит анализ факторов, определивших динамику развития данного вида в Украине. In this article author adduces the main indices that define the development of insurance on commercialproperty in Ukraine during the last four years. Also he analyses the factors, that define the moving forces and trends of this branch development.
Ключові слова: майнове страхування, страхування майна юридичних осіб, страхове покриття, вогневі ризики, страховий ризик
За останні чотири роки страховий ринок України уже традиційно демонструє тенденцію до зростання. Сучасний страховий ринок України розвивається в умовах певної економічної стабільності. В економіці країни спостерігається покращення макроекономічних показників, як-то зростання показника валового внутрішнього продукту (зростання цього показника у 2004 р. склало 12 % [1], що є найвищим показником з моменту здобуття Україною незалежності), стабілізація національної валюти, реформування власності та збільшення кількості прибуткових підприємств, підвищення зацікавленості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів, зростання доходів населення. Всі ці позитивні зрушення в економіці стають базою для динамічного розвитку страхування в Україні.
У 2004 р. обсяг зібраних страхових платежів страховиками України склав 18,57 млрд грн [2], що на 9,44 млрд грн перевищує аналогічний показник минулого року та на 14,13 млрд грн показник 2002 р. Таким чином, можна зробити висновок про збільшення обсягу отриманих страхових платежів страховими компаніями України у 2004 р. більше ніж у 3 рази відносно до 2003 р. та більше ніж у 4 рази — до 2002 р. [3]. При цьому, з року в рік продовжує зберігатись тенденція розподілу страхового ринку України за видами страхування. Найбільша частина у загальному обсязі зібраних премій припадає на майнове страхування. Всього у 2003 р. за майновими видами страхування страхові компанії України зібрали 7,7 млрд грн, а питома вага таких платежів зросла з 77 % у 2002 р. до 84,7 % у 2003 р. Обсяг страхових платежів з майнового страхування у 2001 р. становив 2 222,3 млн грн, що в 1,6 разів перевищує показники 2000 р. [3]. Слід зауважити, що наведені дані відображають загальну тенденцію зростання майнового страхування, до якого відносяться всі види страхування, що мають в основі майнові інтереси страхувальника. Серед них можна зазначити страхування майна, страхування фінансовокредитних ризиків, страхування будівельно-монтажних ризиків, страхування засобів наземного транспорту тощо. В цілому ж темпи зростання майнового страхування, до якого відноситься страхування майна юридичних осіб, оцінюються експертами на рівні 25—30 % [1].
Зростання обсягів класичного майнового страхування є закономірним явищем. Потреба людства у забезпеченні захисту майна існувала ще з давніх часів. Дослідники історичного розвитку страхування вважають, що саме ця потреба лежить в основі перших страхових відносин. У ході історичного розвитку людства та розвитку виробничих відносин збільшувалась потреба у покритті збитків, які мали місце в процесі виробничо-господарської діяльності. Відшкодування збитку, який був викликаний проявом руйнівних протирічь від взаємодій сил природи та суспільства, породжує необхідність встановлення певних взаємовідносин між людьми щодо попередження, подолання та обмеження руйнівних наслідків певних подій. Ці об’єктивні відносини людей для забезпечення безперервного та безперебійного виробничого процесу, підтримки стабільності та стійкості досягнутого рівня життя в сукупності складають економічну категорію страхового захисту. Світовий досвід довів, що найекономічнішою формою страхового захисту є страхування майна.
Тенденція до постійного зростання майнового страхування в Україні визначається цілим рядом факторів. По-перше, це пожвавлення економіки країни в цілому, яке характеризується зростанням показника рівня ВВП, зростанням промислового виробництва, збільшенням доходів населення. Завдяки цьому збільшується платоспроможний попит на страхову послугу з боку потенційних страхувальників.
Другим фактором виступають приватизаційні процеси, які відбуваються у країні. Надходження до бюджету країни від приватизації у 2004 р. склали 9,6 млрд грн, що є рекордним показником за всі роки приватизації [1]. Активний процес приватизації сприяє збільшенню власників майна, які в силу своєї економічної відокремленості від держави зацікавлені у забезпечені захистусвоєї власності від можливих збитків. Особливо це стосується великих промислових об’єктів.
По-третє, зростання обсягу інвестицій в економіку України. У 2004 р. в Україні зберіглась позитивна тенденція приросту іноземного капіталу. Так, протягом року, прямі іноземні інвестиції збільшились на 23 % [1]. Основними напрямками розміщення інвестицій стали галузі, які передбачають швидку оборотність та віддачу, як-то оптова торгівля, хімічна та нафтопереробна промисловість, операції з нерухомістю. Однак, як відомо, інвестиції із швидкою віддачею пов’язані з підвищеним ризиком. Інвестори, впроваджуючи свої проекти, все частіше вимагають наявності страхового захисту основних засобів та оборотних активів. Зважаючи на те, що сьогодні майже жодне велике підприємство не обходиться без іноземного капіталу, об’єктами страхування стають великі майнові комплекси, що коштують сотні мільйонів гривень.
Ще одним фактором зростання обсягів майнового страхування, у тому числі страхування заставного та орендованого майна, стає значне збільшення обсягу внутрішнього банківського кредитування та розвиток лізингових операцій. Відповідно до норм Законів України «Про лізинг» та «Про заставу» орендоване приміщення та заставне майно, яке забезпечує виданий позичальнику кредит, має бути застрахованим. Сьогодні, наврядчи можна знайти підприємство, яке б у свої діяльності не вдавалось до оформлення банківського кредиту або оперативного лізингу (оренда приміщень).
Чисельні техногенні аварії та катастрофи останніх років довели не тільки доцільність, а й необхідність майнового страхування. За словами доктора Петера Мюллера, голови представництва Munich Re (Німеччина) в Москві, в період глобалізації економіки наслідки катастроф та природних катаклізмів набувають для людства особливо великого значення. Він зазначає, що можна однозначно констатувати, що небезпека катастроф значно зросла. Найважливішим фактором виступає концентрація суспільно господарських цінностей у великих містах та мегаполісах, що значно підвищує потенціал катастроф та викликає тим самим велику занепокоєність [4, с. 44].
Минулий рік багатьма міжнародними експертами вважається роком катастроф. За даними Інституту страхової інформації, у 2004 р. (станом на 15 грудня) у світі мало місце більше 300 катастроф (як природніх, так і техногенних), у результаті яких загинуло більше ніж 21 тисяча осіб. Загальний економічний збиток склав 105 млрд дол. США, в результаті чого 2004 р. став най-більш витратним для страхових компаній. Їх страхові виплати оцінені у 42 млрд дол. США [5].
Не менш вражаючими є наслідки пожеж. За даними страхового товариства «Swiss Re» серед 20-ти найбільших страхових випадків за 2003 р. три з них пов’язані з пожежами. Так, пожежа, яка сталася в США в преріях «Old Fire» в окрузі м. Ріверсайд, штат Каліфорнія принесла збитків на 975 млн дол. США, а лісова пожежа «Cederal Fire» в окрузі м. Сан-Дієго, штат Каліфорнія стала причиною збитків на 1060 млн дол. США [6].
Ще один фактор, що сприяє збільшенню операцій з майнового страхування — підвищення страхової культури українського промисловця та підприємця. Одним з цих проявів стало проведення тендерів на вибір найкращого за запропонованими умовами страхування страховика. Якщо ще декілька років тому практика проведення тендерів при виборі страхової компанії була притаманна лише великим підприємствам, то зараз до конкурсного відбору звертаються і відносно невеликі організації. Як правило, вони порівнюють такі умови страховиків, як ліміти відповідальності, розміри та умови сплати страхових внесків, страхове покриття, розміри франшиз та можливості компаній задовольняти конкретні потреби.
Страхування майна юридичних осіб сьогодні є однією з найпоширеніших страхових послуг, що пропонується українськими страховиками. Серед лідерів майнового страхування НАСК «Оранта», СК «АСКА», СК «Інго-Україна», СГ «ТАС», СК «Українська пожежно-страхова компанія» та деякі ін. Майже кожна компанія страхового ринку України, за винятком деяких спеціалізованих кептивних страховиків, може запропонувати клієнтові такий страховий захист.
На сьогодні страховий ринок України переважно працює з юридичними особами. Існує високе зосередження на страхуванні комерційної та промислової власності. Однак, якщо ще декілька років тому страховий захист майна купувався переважно іноземними інвесторами та великими міжнародними корпораціями, які працюють в Україні, то сьогодні серед клієнтів страхових компаній значно зростає кількість підприємств середнього та малого бізнесу.
Однією з причин зростання обсягів майнового страхування стало активне нарощування банками обсягів кредитування. Самі банківські структури, поки що обережно відносяться до формування власного комплексного захисту, однак активно розвивають «суміжний» сегмент ринку, а саме страхування ризиків, які виникають при проведенні кредитних операцій.
Не зважаючи на відчутні позитивні тенденції у розвитку майнового страхування юридичних осіб, відповідно до оцінок експертів лише 10 % існуючих в Україні ризиків застраховано. Для порівняння слід зауважити, що покриття ризиків в більшості розвинутих країн зазвичай становить 90 % [7].
Недостатній рівень охоплення майновим страхуванням господарської діяльності нашого суспільства обумовлений декількома причинами.
По-перше, українськими страховиками недостатньо розроблені умови страхування майна юридичних осіб. Як правило, при укладанні таких договорів українські страховики використовують стандартні умови страхування, розроблені та затверджені у формі Правил страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ та Правил страхування майна, які не враховують специфіку страхування майна юридичних осіб та є універсальними як для фізичних осіб, так і для підприємців. Тобто розмежування умов страхування здійснюється за ознакою переліку ризиків, а не суб’єкта страхування — страхувальника. Ця практика була прийнята ще за часів зародження та початкового формування страхового ринку України, тобто 1990—1997 рр. Однак такий підхід до формування страхового захисту суб’єктів господарювання виявився недосконалим. Складність оцінки різних промислових об’єктів та підприємств, особливості функціонування різних галузей народного господарства, застосування різних методів встановлення розмірів страхових сум з метою виплати адекватного страхового відшкодування вже дали поштовх для багатьох страховиків розробити нові умови страхування, які б були спрямовані на максимальне задоволення потреб юридичних осіб. Крім цього, враховуючи спрямованість України до інтеграції в Європейське співтовариство, нові умови повинні враховувати міжнародну практику проведення даного виду страхування. Власниками великих об’єктів виступають, в основному, іноземці, які прагнуть отримати страховий захист, який відповідає світовій практиці укладання таких договорів. Але умови страхування та страхове покриття, які пропонуються вітчизняними страховиками, зазвичай, не відповідають запиту клієнта.
По-друге, не зважаючи на постійне нарощування українськими страховиками власних фінансових можливостей, жодна з компаній не може забезпечити страховий захист великих промислових об’єктів лише власними силами. Виникає потреба у перестраховуванні у надійного перестраховика із потужними фінансовими можливостями, тобто у провідних світових перестрахо-
виків. Крім цього, необхідність перестраховування таких об’єктів у першокласних, з високим рейтингом фінансової надійності перестраховувальних компаніях стає настійливим побажанням самого клієнта. Зважаючи на існуючі суттєві відмінності в умовах страхування юридичних осіб вітчизняних та зарубіжних компаній, а також у проведенні оцінки об’єктів страхування, таке перестраховування, частіше за все, стає або неможливим, або економічно невигідним для українських страховиків. Останнім часом до цих перешкод додалась і законодавча вимога щодо погодження договорів перестрахування із іноземними перестраховиками з Держкомфінпослуг. Такий крок з боку законодавчих органів був зроблений з метою боротьби із схемами вивозу капіталу за кордон. Однак, на практиці це значно погіршило можливість українських страховиків надавати надійний захист для страхувальників, в першу чергу, із страхування майна юридичних осіб. У більшості випадків ємкість українського перестрахувального ринку виявляється недостатньою для покриття значних за своєю страховою сумою та складністю оцінки ризику об’єктів страхування.
Неподолане повною мірою і сприйняття господарюючими суб’єктами страхування лише як фінансового інструменту для мінімізації податків. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» страхові платежі зі страхування майна, які сплачуються суб’єктами господарювання, відносяться до валових витрат. Таким чином, для зменшення бази оподаткування в інтересах страхувальника було завищувати вартість об’єктів, що підлягають страхуванню.
Однак певні позитивні зрушення на шляху подолання цього явища вже зроблені. Внесені в Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» зміни у більшій мірі скасовують ці пільги. Тепер до складу валових витрат по страхуванню, в тому числі страхуванню майна, можна віднести витрати у розмірі, який не перевищує 5 % валових витрат за звітний податковий період.
Такі зміни повинні позитивно вплинути на встановлення потенційними страхувальниками адекватної оцінки майнових об’єктів, а також сприятимуть зменшенню обсягів проведення операцій із страхування, що використовуються для «податковозберігаючих» схем.
Сьогодні, вже досить активно йде усвідомлення страхування як невід’ємної складової ризик-менеджменту.
Все частіше керівники розрізняють «не ризикове» та «ризикове» страхування. В усьому світі для здійснення не ризикового страхування існують спеціальні кептивні страхові компанії таофшорні зони, а класичне страхування здійснюється на основі принципів ризик-менеджменту та розподілу ризику між надійними та універсальними страховими організаціями.
Передумовами для подальшого розвитку страхування майна юридичних осіб у нашій країні стають не тільки намічена фінансова стабілізація та пожвавлення економіки, але й становлення джерел такого розвитку. По-перше, зміцнення недержавного сектора економіки: приватний підприємець (власник) у силу своєї економічної незалежності від держави має зацікавленість у страхуванні своїх ризиків, у першу чергу майнових. Переважна кількість власників бізнесу розуміють, що їх підприємство може не мати достатньо ресурсів для надолуження втраченого внаслідок непередбачених обставин, наприклад, пошкодження обладнання через пожежу. Це, в свою чергу, може призвести до банкрутства підприємства внаслідок чого клієнти та постачальники зазнають ще більших збитків. По-друге, джерелом попиту на цю страхову послугу стає зростання обсягів та розмаїття форм приватної власності юридичних осіб. При цьому, важливе значення має розвиток ринку нерухомості, а також приватизація державного житлового фонду. Таким чином, можна зазначити, що сьогодні в Україні існують досить вагомі об’єктивні чинники, які стимулюють інтерес потенційних страхувальників до однієї з найважливіших страхових послуг — страхування майна юридичних осіб.
При цьому слід зазначити, що існує і зворотній зв’язок між розвитком майнового страхування та загальноекономічними процесами в країні. Розвиток страхування майна юридичних осіб призводить до розширення виробничо-господарської діяльності країни, оскільки завдяки існуванню страхового захисту інвестори значно збільшують інвестиції у сектори економіки, внаслідок чого господарюючі суб’єкти мають можливості до розширення своєї діяльності та нарощування її обсягів. А це, в свою чергу, призводить до економічного зростання всієї країни.
Література
1. Мишустин П. Макроэкономика Украины в 2004 году // Страховий рейтинг Insurance Top. — 2005. — № 1 (9). — С. 2—7.
2. Залетов О. Страхование и перестрахование в Украине // Страховий рейтинг Insurance Top. — 2005. — № 1 (9). — С. 28
—33.
3. Залетов О., Лысенко Н. Рисковое страхование: 9 месяцев 2004 года // Страховий рейтинг Insurance Top. — 2004. — № 4 (8). — С. 18—51.
4. Лысенко Н. Показатели деятельности страховых компаний Украины за 2004 год // Страховий рейтинг Insurance Top. — 2005.
— № 1 (9). — С. 44—73.
5. Уходящий год был годом катастроф // Washington ProFile, www.dedal.ua.
6. 20 крупнейших страховых случаев в мире в 2003 году // Страхова справа. — 2004.
— Жовтень. — www. dedal. ua.
7. Рікардо Джуччі, Фолькер Хенке. Значення ринку страхування для економічного розвитку в Україні: аналіз та рекомендації для економічної політики // Страхова справа. — 2004. — № 1 (3).
Стаття надійшла до редакції 15 березня 2006 р. УДК 336.71Ю. В. Бугель, старший викладач кафедри аудиту і аналізу
Чортківського інституту підприємництва і бізнесу
Тернопільського державного економічного університету
