Основним видом практичної підготовки державного службовця до заміщення посади державного службовця є стажування.
Стажування у системі державної служби — це:
• навчання в органі державної влади на конкретній посаді державного службовця (у цьому разі громадянин призначається на відповідну посаду стажистом на термін до шести місяців без присвоєння йому рангу);
• навчання державного службовця в навчальному закладі у формі самостійного ви ду додаткового професійного навчання чи навчання з відповідних модулів освітньо-професійних програм підготовки чи професійних програм підвищення кваліфікації.
Порядок та умови стажування на посаді державного службовця визначаються керівником органу державної влади. Порядок та умови стажування, що є самостійним видом професійного навчання, визначаються угодою, яка ук ладається органом державної влади з навчальним закладом.
Порядок та умови стажування, передбаченого як складова освітньо-професійної програми підготовки чи професійної програми підвищення кваліфікації, мають визначатися навчальним закладом самостійно.
Метою стажування будь-якого виду є формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих державними службовцями в результаті теоретичної підготовки.
Осно вними завданнями стажування будь-якого виду є: ? підготовка державного службовця до заміщення конкретної посади державного службовця;
? здобуття та накопичення передового досвіду управлінської діяльності; ? вироблення стратегічної програми майбутньої службової діяльності та конкретних планів найближчих дій; ? випробування державного службовця з погляду доцільності та можливості його просування по службі.
Усі види стажування мають обов’язково включати:
• теоретичну підготовку;
• роботу з нормативно-правовою та іншою документацією, підготовк у аналітичних матеріалів і проектів нормативних актів з відповідним обґрунтуванням;
• набуття професійних і ділових навичок;
• безпосереднє виконання службових обов’язків на конкретній посаді державного службовця;
• вивчення досвіду роботи органу державної влади, в якому проходить стажування;
• участь у нарадах, семінарах, ділових зустрічах тощо.
Усі види стажування мають індивідуальний характер і передба чають самостійне виконання посадових службових обов’язків.
Форми практичного оволодіння методами і прийомами запропонованої службової діяльності різноманітні. Основні з них: виконання посадових обов’язків на посадах органів державної влади, функціональні повноваження яких відповідні потребам особи, яка проходить стажування; набуття спеціальних теоретичних і практичних навичок, умінь і знань у на укових установах, на підприємствах, в установах та організаціях різних форм власності, у тому числі й закордонних; формування та розвиток професійних умінь і ділових якостей під час виконання посадових обов’язків у структурних підрозділах Адміністрації Президента України, Секретаріату
Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, вищих за організаційно-правовим стату сом органах державної влади; участь у заходах моніторингового чи експертного характеру (оперативне вивчення обстановки і вживання заходів на місцях, інспекції, перевірки, контроль тощо); вивчення закордонного досвіду тощо.
Будь-яке стажування має завершуватися підведенням підсумків і оцінкою рівня набутих умінь, навичок і знань незалежно від виду та форми.
Стажування державних службовців, і насамперед тих, хто включений до кадрового резерву, повинно стати органічною складовою проходження державної служби.
У науковій літературі визнається, що в основу організації стажування державних службовців доцільно покласти такий прин цип: чим вище піднімається державний службовець у посадовій ієрархії, тим більше часу в загальній тривалості його навчання має складати стажування. Відповідно варто зробити правилом, що призначенню на будь-яку посаду в державному апараті повинно передувати навчання і стажування державного службовця на аналогічній для заміщення посаді.
Сформована практика проведення стажування на дер жавній службі орієнтується в основному на короткострокове стажування, що має переважно ознайомлювальний характер.
Доцільно передбачити, що тривалість стажування на зайняття вищих посад державних службовців може становити один-два роки.
У цілому уявляється доцільним установити диференційовані терміни стажування для конкретних категорій посад державних службовців у зв’язку з характером професійної діяльності на займа них посадах і стажем державної служби.
