Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ МОНЕТАРНОГО ТИСКУ ІНФЛЯЦІЇ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ЗРОСТАННЯ


< Попередня  Змiст  Наступна >

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ МОНЕТАРНОГО ТИСКУ ІНФЛЯЦІЇ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ЗРОСТАННЯ


Анотація. Розглядаються питання статистичного аналізу взаємозв’язків між динамікою цін та економічного зростання і реальними доходами населення в Україні за останні 5 років, вплив монетарного тиску на ефективність та збалансованість національної економіки України. Annotation. Statistical analysis of rela-tions between the prices’ dynamics, economic growth, real income of popu-lation and unemployment rate in Ukraine during the last 5 years as well as the monetary pressure influence on efficien-cy and proportionality of the Ukrainian economy has been done.

Ключові слова: інфляція, монетарні фактори, немонетарні фактори, антиінфляційне регулювання, індекс споживчих цін

Очевидний взаємозв’язок між динамікою цін та економічного зростання і реальними доходами населення лежить в основі багатьох економічних концепцій, починаючи з функції сукупного попиту і закінчуючи принципами стабілізайних програм МВФ, Світового Банку та Програми Розвитку ООН (ПРООН). При цьому логічно зазначається, що, скорочуючи реальний попит, інфляція негативно впливає і на обсяги виробництва.

235

В силу цього можна було б очікувати, що будь-яка економічна політика повинна передбачати просту «нуліфікацію» цінової динаміки. Тим паче, що в сучасних умовах зробити це зовсім не важко — досить лише зробити більш жорсткою монетарну політику Національного Банку, підвищивши, наприклад, процентні ставки, резервні вимоги чи курс національної валюти. Спроби ж повного монетарного погашення інфляції успіху, як правило, не мають.

Стратегічною метою антиінфляційної політики в економіці України є досягнення таких значень рівня інфляції, які дозволяють здійснювати структурні перетворення і не призводять при цьому до зниження темпів економічного зростання. Для досягнення цієї мети при дослідженні інфляційного процесу необхідно враховувати всі його фактори і лише на цій основі здійснювати розробку програми антиінфляційної політики. Інфляційний процес знаходиться під впливом багатьох факторів, основними з яких є макроекономічні показники розвитку економіки країни. Більшість робіт, присвячених факторному аналізу інфляції, досліджують вплив на динаміку індексу споживчих цін темпів зростання грошової маси, ВВП, валютного курсу, податкових платежів і т. д. Окремі роботи особливу увагу приділяють дослідженню взаємозв’язку інфляції з бюджетним дефіцитом та технологічною структурою економіки, а також з інвестиційною активністю та незалежністю центральних банків. Однак, перелік факторів на цьому не обмежується. В кожній країні виявляються специфічні фактори інфляції, притаманні економіці тільки цієї країни. Наприклад, до специфічних факторів інфляційного процесу в Україні у період гіперінфляції, що охоплює 1992 р.—І квартал 1995 р., відносяться: розрив господарських зв’язків, обумовлений розпадом СРСР, мілітаризація країни, соціально-політична нестабільність, роздутий державний апарат, невиплати заробітної плати, пенсій, поширення бартерних розрахунків тощо. Тому при статистичному аналізі впливу факторів на інфляційний процес необхідно враховувати як традиційні фактори, так і фактори, які специфічні тільки для перехідної економіки в конкретних умовах простору і часу.

В країнах з розвинутою економікою на теперішній час офіційно визнається наявність як монетарних, так і немонетарних факторів інфляції. Акцентуючи увагу тільки на монетарних факторах інфляційного процесу, неможливо сформувати ефективну політику державного антиінфляційного регулювання. Лише комплексний статистичний аналіз факторів, які впливають на інфляційний

Серед монетарних факторів інфляційного процесу в Україні особливе міндекс споживчих цін займають: грошова маса та швидкість її обертання, дефіцит Державного бюджету, обсяг кредитів, які видає уряду НБУ, середьозважений курс долара, загальна кредиторська заборгованість, заборгованість по заробітній платі, загальна дебіторська заборгованість, рівень ділової активності та ін. До немонетарних факторів інфляції відносяться: рівень безробіття, обсяг ВВП, ціни на сировину та енергоносії, фактори структурних диспропорцій, технічний рівень виробництва, ступінь монополізму та ін.

Взаємодія вищеназваних факторів з індексом споживчих цін, як основним показником інфляції в країні, визначається за допомогою статистичних оцінок динамічних кореляційно-регресійних моделей, які дозволяють визначити вплив факторів на динаміку споживчих цін з певним запізнюванням (лагом).

Для вивчення взаємозв’язку між індексом споживчих цін та основними макроекономічними показниками була сформована вхідна база даних, яка являє собою сукупність часових рядів статистичних показників (за матеріалами Держкомстату України та НБУ за 1997—1999 рр. та за 2000—2003 рр.). Цими показниками є індекс споживчих цін (у), індекс офіційного курсу гривні щодо долару США (х

1 ), індекс рівня безробіття (х

2 ), індекс загальної кредиторської заборгованості (х

3 ), індекс реальної заробітної плати (х

4 ), індекс середньозважених відсоткових ставок банківської системи на кредити в національній валюті (х

5 ) та індекс дебіторської заборгованості (х

6 ).

Перелічені фактори індексу споживчих цін характеризують вплив на інфляційний процес показників валютного ринку (індекс офіційного курсу гривні щодо долара США), фінансового ринку (індекси загальної кредиторської та дебіторської заборгованості, індекс середньозважених відсоткових ставок банківської системи на кредити в національній валюті) та ринку праці (індекс рівня безробіття, індекс реальної заробітної плати).

Для проведення аналізу динаміки вибраних показників були розраховані парні коефіцієнти кореляції між макроекономічними показниками України за три періоди: 1997—1999 рр., 2000— 2001 рр. та 2002—2004 рр. Вибір періодів обґрунтований зниженням темпів інфляції у 1997 році та стабілізацією курсу гривні щодо долара США у 2001 р.

процес, а також аналіз реальної економічної ситуації в країні дозволить створити передумови для досягнення довгострокової стабільності цін.

Аналіз показує, що у 2000—2004 рр. виявився прямий істотний зв’язок між індексами споживчих цін та індексом офіційного курсу гривні щодо долара США. Аналіз також свідчить про те, що між індексами споживчих цін та безробіття у 2000

—2004 рр. існував обернений помірний зв’язок з лагом у півроку, що відповідає кривій Філіпса, однак суперечить теорії раціональних очікувань, за якою взаємозв’язку між інфляцією та зміною рівня безробіття не існує.

Слід зауважити, що між індексами споживчих цін та індексом середньозважених відсоткових ставок на кредити в національній валюті виявився також обернений помірний зв’язок з лагом в 1 місяць у 2002—2004 рр. Підвищення відсоткової ставки — необхідний та універсальний спосіб впливу на уповільнення інфляційного процесу. Високий відсоток на кредити скорочує попит на гроші, посилює тенденції нагромадження, скорочує платоспроможний попит на товари, що призводить до уповільнення інфляції.

Таким чином, кожний період розвитку інфляційного процесу на споживчому ринку характеризувався особливими причинами його виникнення та зміною впливу різних факторів. До того часу, поки темпи інфляції не уповільнилися, визначальним фактором впливу на індекс споживчих цін був курс гривні щодо долара США. Із зниженням темпів інфляції та стабілізацією курсу гривні щодо долара США доцільно враховувати вплив на індекс споживчих цін таких факторів, як індекс рівня безробіття та індекс середньозважених відсоткових ставок на кредити в національній валюті.

Дійсно, за часів високої та галопуючої інфляції, коли метою грошово-кредитної політики держави було стримання зростання цін, валютний курс не був настільки контрольованим, як тепер, коли критерієм стабільності економіки держави є стабільний курс національної грошової одиниці. Міжнародні організації, зокрема МВФ, Світовий банк, під час прийняття рішення про інвестування в економіку країни звертають увагу саме на фактор стабільності курсу валют. Тому останнім часом протягом 2000

— 2003 рр. курс гривні щодо долара США залишався стабільним і за цей період часу не було виявлено взаємозв’язку між ним та індексом споживчих цін.

З огляду на непередбачуваність інфляційних процесів у перехідний період пріоритетне значення надається короткостроковому прогнозуванню. Як свідчить практика розвинених країн, саме короткострокове прогнозування має пріоритет, саме на висновках місячних прогнозів, на їх періодичному перегляді відповідно до

Очікуваний індекс споживчих цін показав, що за умови збереження комплексу причин, які формували тенденцію змін споживчих цін, у 2006 р. можна очікувати зростання споживчих цін за рік на 11,9 % (грудень до грудня попереднього року).

Слід зазначити, що останні роки переважним напрямом політики НБУ є тарґетування інфляційного процесу, тобто встановлення планових показників індексу споживчих цін, а тому прогнозування інфляції втрачає свою актуальність. Однак, не завжди країні вдається утримати темпи інфляції у межах встановленого коридору. Тому процедури прогнозування і тарґетування інфляції повинні співіснувати, бути взаємодоповнюючими з метою успішної реалізації грошово-кредитної політики в країні.

Для отримання випереджуючої інформації доцільно впровадити розрахунки альтернативних індексів цін — не тільки спотових (поточних) індексів споживчих цін та оптових цін виробників, а й індексів ф’ючерсних цін, які б включали у фіксований кошик як промислову сировину, так і продукти харчування в рівних пропорціях.

Статистична практика, наприклад, США, використовує таку систему товарних індексів: індекс ф’ючерсних цін CRB (Com-modities Research Bureau — Бюро з дослідження товарних ринків); індекс поточних (спотових) цін CRB (індекс спотових цін на промислову сировину та індекс спотових цін на продукти харчування), індекс цін на промислову сировину (JOC — Journal of Commerce).

З перелічених показників для вимірювання інфляції використовується індекс ф’ючерсних цін CRB. Індекс ф’ючерсних цін CRB був введений Бюро по дослідженню товарних ринків США в 1987 р. як спосіб вимірювання найбільш коливних рівнів цін на сировинні товари. Важливим є те, що індекс CRB — це випереджуючий індикатор розвитку ринків. Дійсно, спочатку зростають ціни на сировину, потім піднімають ціни виробники, і тільки потім зростають споживчі ціни.

Значення індексу ф’ючерсних цін CRB обчислюються Bridge Information System та розповсюджуються Нью-Йоркською ф’ючерсною біржею кожні 15 секунд протягом торгової сесії. Бюро по дослідженню товарних ринків для розрахунку цього індексу використовує дані урядів, приватних організацій, торгових та про-

кон’юнктурних змін ґрунтуються заходи державного регулювання соціально-економічних процесів, і, зокрема, — поточне формування грошово-кредитної, бюджетної, податкової політики тощо.

За результатами дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Протягом 1991—2004 рр. індекс споживчих цін в Україні залишається основним показником інфляції попиту в країні.

2. Результати аналізу взаємозв’язку індексу споживчих цін з основними макроекономічними показниками показали, що поки темпи зміни офіційного курсу гривні щодо долара США не стабілізувалися (періоди 1997—1999 рр., 2000

—2001 рр.), цей фактор був визначальним фактором впливу на індекс споживчих цін. Із стабілізацією курсу гривні щодо долара США (період 2001— 2004 рр.) взаємозв’язок між цими показниками був відсутній. За часів високої та галопуючої інфляції, коли метою грошовокредитної політики держави було стримання зростання цін, валютний курс не був настільки контрольованим, як тепер, коли міжнародні організації, зокрема МВФ, Світовий банк під час прийняття рішення про інвестування в економіку країни звертають увагу саме на фактор стабільності курсу валют. Тому останнім часом протягом 2001

—2004 рр. не спостерігалося істотного взаємозв’язку між валютним курсом та індексами споживчих цін.

3. Аналіз взаємозв’язку між індексами споживчих цін та середньозважених відсоткових ставок на кредити в національній валюті у 2002—2004 рр. показав обернений помірний зв’язок між цими показниками з лагом в 1 місяць. Високий рівень відсоткової ставки на кредити скорочує попит на гроші, посилює тенденції нагромадження, скорочує платоспроможний попит на товари, що призводить до уповільнення інфляції. Однак, з іншого боку, якщо рівень інфляції невисокий, то високий рівень відсоткових ставок на кредити робить їх непривабливими, що уповільнює економічне зростання.

4. Прив’язувати економічний ріст до одної лише інфляції, безумовно, некоректно. Але також неправомірно не помічати і вказану статистику. Тим більше, що серед економістів єдиний погляд на її причини відсутній. Якщо механізм негативного впливу інфляції не реальні доходи дискусій не викликає, то загальноприйняте пояснення, чому при підвищенні цін виробництво не росте, не запропоноване. Може здатися неймовірним, але при аналізі «сукупного попиту» і «сукупної пропозиції» економічна теорія однозначну інтерпретацію дає лише в першому випадку. Тоді, коли в другому — оперує декількому моделями. І ні одну з них у якості універсальної не розглядає.

мислових організацій. При розрахунку враховуються тільки дані останньої угоди або закриття торгового дня, не враховуються ціни попиту та пропозиції.

5. Нульова інфляція природна і ефективна лише в умовах досконалого ринку, здатного миттєво перерозподіляти виробничі ресурси по всій матриці міжгалузевих зв’язків, видаляючи будьякі товарні дефіцити і відповідне їм підвищення цін. Навряд чи хтось визнає подібну модель реалістичною. Однак, якщо мова йде про стійкість цін, аналіз не виходить за утопічні рамки доскональної мобільності факторів виробництва.

6. Вказані зауваження потребують безумовної підтримки в частині неприпустимості політичних ігор з бюджетом, що гостро зазначилися за останні півроку. Вони також коректно привертають увагу до проблеми випереджуючого зростання цін у виробництві та загрозі наступного переносу інфляції на кінцеву продукцію. При цьому, звичайно, слід було б відмітити, що аналогічні темпи росту цін в промисловості спостерігалися в 2000-му і ні до яких фатальних наслідків не призвели. Більш того, динаміка вітчизняного виробництва в наступні роки лише прискорилася.

7. Необхідно врахувати, що з моменту поновлення економічного росту (2000 р.) між інфляцією і ВВП в Україні спостерігається взаємозв’язок, при якому і 10 % росту цін не асоціюються з падінням виробництва. Примітно, що та ж 10-відсоткова інфляція відображає динаміку цін у країнах, що мають співставний з Україною рівень економічного розвитку по показнику середньодушових доходів. Останній у 2003-му склав у нашій країні 5410 дол. і був менше ніж в Габоні — 5700 дол.

8. Знижувати інфляцію, безумовно, необхідно. Але сьогодні ефективність рішення вказаної задачі залежить не стільки від обмеженої політики Національного банку, скільки від усунення ринкових деформацій, що лежать, у більшій мірі, в зоні відповідальності уряду.

Література

1. Белінська Я. В. Вплив інфляції та інших факторів на формування валютного курсу в Україні // Економіка України в перехідний період. — К.: ІЕНАН України. — 2000. — С. 21

—31.

2. Булавіна О. А. Управління інфляцією: від прогнозування до тарґетування // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 1(8) / Гол. ред. О. П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 378—383.

3. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2003 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). Статистичний збірник. — К.: Держкомстат України, 2004. — 446 с.

4. Геєць В., Ревенко А. Соціально-економічна статистика та прогнозування // Статистика України. — 2000. — №2. — С. 14

—17.

5. Гончар В. Моделювання інфляції в Україні // Вісник НБУ. — 1998. — № 2. — С. 52—56.

6. Індекси споживчих цін за 2003 рік. Статистичний збірник. — К.: Держкомстат України, 2004. — 63 с.

7. Найденов В. С., Сменковский А. Ю. Инфляция и монетаризм. Уроки антикризисной политики. — Б.Ц.: ОАО «Белоцерковская книжная фабрика», 2003. — 352 с.

8. Національні рахунки України за 2003 рік. Статистичний збірник. — К.: Держкомстат України, 2005.

— 149 с.

9. Seasonal Behavior of Components in the CPI // U.S. Department of Labor. Bureau of Labor Statistics. Washington, 1967. — Р. 14

—20.

10. White, A.G. Measurement Biases in Consumer Price Indexes // International Statistical Review: Vol. 67, № 3, December, 1999. — Р. 301— 325.

Стаття надійшла до редакції 13 березня 2006 р. УДК 657.1:334.764А. В. Озеран, канд. екон. наук, доц.,

Н. О. Алексєєва, аспірант, кафедра обліку підприємницької діяльності

КНЕУ імені Вадима Гетьмана,


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ВАРТОСТІ ЯК ОБ’ЄКТА ОЦІНКИ
СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ
ПРАВИЛА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ
ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИБУТКУ З МЕТОЮ ОБЛІКУ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)