КМ = Q
РІ . У рамках аналізу структуроутворюючі функції інвести
КМ = Q
РІ . У рамках аналізу структуроутворюючі функції інвести
Для вивчення динаміки капіталомісткі продукції і визначення впливу структурних зрушень у розрізі створеного ВВП на зміну середньої капіталомісткі продукції може бути використаний індексний метод:
1. Індекс змінного складу характеризує динаміку середньої капіталомісткості де
0 ,
1 — реальні інвестиції відповідно в базовому і поточному періодах по окремих галузях (регіонах); Q PIPI
0 , Q
1 — валовий внутрішній продукт відповідно у базовому і поточному періодах по окремих галузях (регіонах).
50 2. Індекс фіксованого складу показує, як змінилась у середньому по сукупності галузей (регіонів) капіталомісткість продукції за рахунок зміни рівня капіталомісткості у кожній окремій галузі чи регіоні і розраховується за формулою
3. Індекс впливу структурних зрушень характеризує динаміку середньої капіталомісткості продукції тільки за рахунок зміни у структурі створеного валового внутрішнього продукту в окремих галузях (регіонах):
Зміна реальних інвестицій за рахунок окремих факторів дорівнює:
1) зміні капіталомісткості продукції
2) зміні валового внутрішнього продукту
Динаміка обсягу інвестицій тільки під впливом зниження капіталомісткості продукції буде характеризувати інтенсивний напрямок розвитку виробництва, а тільки за рахунок зростання валового внутрішнього продукту — екстенсивний.
Для характеристики збалансованості попиту та пропозиції на ринку інвестицій розраховують коефіцієнти еластичності К ел як відношення темпу приросту попиту на інвестиції ?у до темпу приросту пропозиції їх ?x:
0
0
Коефіцієнт еластичності покаже на скільки процентів змінюється попит на інвестиції при зміні пропозиції їх на 1 %.
тання основних засобів та інвестиційних ресурсів. Так, за п’ять років (2000—2004 рр.) середній по країні рівень капіталомісткості підвищився на 25,8% (тобто капіталовіддача зменшилась на
21,5%).
Таблиця 2.13 ІНДЕКСИ КАПІТАЛОМІСТКОСТІ ПРОДУКЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ за
2000—2004 рр.
Тільки за рахунок зміни капіталомісткості у кожній області
України, середній рівень її підвищився на 38,61%, що рівноцінно зниженню капіталовіддачі на 27,9%. І тільки збільшення частки регіонів (у першу чергу м. Київ, Харківська та Дніпропетровська обл.) з відносно високим рівнем капіталомісткості у загальному обсязі інвестицій сприяло певному зменшенню капіталомісткості продукції (9,24%).
Таке зменшення рівня капіталовіддачі пояс нюється випереджальними темпами зростання інвестицій в основний капітал стосовно динаміки ВВП та промислового виробництва. Темпи зростання валової доданої вартості в розрахунку на одного зайнятого також значно перевищують темпи зростання ВДВ у розрахунку на 1 грн інвестицій в основний капітал. Про це свідчать коефіцієнти еластичності: якщо у 2000 р. на 1% зро стання інвестицій в основний капітал приходилось 0,52% зростання
ВДВ, то у 2004 р. це співвідношення значно зменшилось і становило лише 0,34 % (табл. 2.14).
Таблиця 2.14
ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ КАПІТАЛУ ТА ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ
| Показник |
Рік |
Темп приросту, % |
| 2000 |
2004 |
|
| Інвестиції в основний капітал, млн грн |
23 629 |
75 714 |
220,4 |
| Зайняте населення у віці 15—70 років, млн осіб |
20,29 |
20,31 |
– 0,1 |
| Валова додана вартість, млн грн |
138 035 |
244 497 |
77,1 |
| ВДВ на 1 особу, грн |
1164,6 |
3729,9 |
220,8 |
| ВДВ на 1 грн інвестицій в основний капітал |
5,822 |
3,226 |
– 44,6 |
52
Не найкраще йдуть справи з використанням прямих іноземних інвестицій в економіку України. Як свідчать дані табл. 2.15, темпи приросту іноземних інвестицій перевищували темпи приросту загального обсягу інвестицій в основний капітал, проте абсолютний приріст ПІІ стосовно до ВВП у 2002 р. становив лише 2,2% і на 1% приросту ПІІ припадало 0,26% приросту ВВП. До того ж назв ані показники інвестиційного процесу не стабільні.
Таблиця 2.15
СТАТИСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ *
| Рік |
Темпи приросту, у % до попереднього року |
Приріст ПІІ у % до ВВП |
Коефіцієнт еластичності ПІІ |
| Валовий внутрішній продукт |
Інвестиції в основний капітал |
Приріст ПІІ в економіку України |
| 2000 |
5,9 |
14,4 |
18,1 |
1,9 |
0,32 |
| 2001 |
9,2 |
20,8 |
17,6 |
1,8 |
0,52 |
| 2002 |
5,2 |
8,9 |
20,1 |
2,2 |
0,26 |
| 2003 |
9,3 |
27,7 |
21,7 |
2,5 |
0,43 |
Регіони України різняться як за обсягом інвестицій в основний капітал, так і за ефективністю використання цих інвестицій. Інвестиційна активність, як відомо, впливає на розвиток економіки регіону. Інвестиції за економічною суттю є ресурсом, кількісне збільшення якого не гарантує покращання якісних параметрів розвитку. Отже, критерій ефективності реалізації інвестиційної активності території не мо же обмежуватися лише показником приросту інвестицій. З огляду на ефект мультиплікатора і акселератора від вкладання інвестицій, які зумовлюють збільшення споживчих видатків, активізацію економічної діяльності у суміжних та обслуговуючих галузях та відповідне збільшення інвестицій, більш адекватним є визначення результативності заходів інвестиційної політики через комплексну оцінку зростання ключових п оказників економіки регіону (додатки 3; К).
Для оцінки динаміки розвитку регіонів проведено порівняльний аналіз чотирьох ключових показників динаміки та визначено на цій основі інтегральну оцінку темпів зростання кожного з регіонів.
Показники для розрахунку динамічного рейтингу регіонів України:
2) темп зростання обсягу прямих іноземних інвестицій;
3) темп зростання валової доданої вартості (у порівнянних цінах);
4) темп зростання промислового виробництва.
Розрахунок інтегрального індексу зростання регіону здійснено за формулою середньої геометричної n де — індекс i-го показника у j-го регіону; п — кількість покаij x 54
n ijnj n jjjj xxxxxK ? ==
1
321 ..., n ijnj n jjjj xxxxxK ? ==
1
321 ..., зників системи (п = 6).
Результати побудови динамічного рейтингу наведено в дод. Л, М.
З метою пошуку адекватного критерію для оцінювання ефективності регіональної інвестиційної політики проведено порівняння інтегрального показника інвестиційної активності регіону з інтегральним індексом його економічного зростання. При цьому враховува вся так званий часовий лаг, оскільки поява результатів процесу реалізації інвестицій подовжена у часі.
На сучасному етапі, як показує офіційна статистика, інвестори, особливо іноземні, надають перевагу короткотерміновим вкладенням капіталу у галузі зі швидким обігом коштів (оптова і роздрібна торгівля, харчова промисловість тощо).
Виходячи з цього прийнята величина часового лагу розміром в 1 рік і провед ено комбінаційне групування за двома ознаками: інтегральним показником інвестиційної активності та індексом економічного зростання регіонів. Результати групування за 1997—1998 рр., а також за 2002—2003 рр. наведено у табл. 2.16.
За підсумками 1997—1998 рр. з’ясувалось, що 12 регіонів України, які у 1997 р. мали середній та високий показники інвестиційної активності, в наступному році продемонстрували вкрай низькі темпи зростання (точніше, спостерігався певний спад — значення інтегрального показника зростання менше 1,00). Ще у 9 регіонах з такими самими рівнями інвестиційної активності темпи зростання виявилися низькими (1
—1,05). І лише 3 регіони — Київ, Полтавська та Запорізька обл., які були класифіковані як регіони з високим рівнем інвестиційної ак тивності, у наступному періоді показали високі темпи зростання регіональних економік. зників системи (п = 6).
Результати побудови динамічного рейтингу наведено в дод. Л, М.
З метою пошуку адекватного критерію для оцінювання ефективності регіональної інвестиційної політики проведено порівняння інтегрального показника інвестиційної активності регіону з інтегральним індексом його економічного зростання. При цьому враховува вся так званий часовий лаг, оскільки поява результатів процесу реалізації інвестицій подовжена у часі.
На сучасному етапі, як показує офіційна статистика, інвестори, особливо іноземні, надають перевагу короткотерміновим вкладенням капіталу у галузі зі швидким обігом коштів (оптова і роздрібна торгівля, харчова промисловість тощо).
Виходячи з цього прийнята величина часового лагу розміром в 1 рік і провед ено комбінаційне групування за двома ознаками: інтегральним показником інвестиційної активності та індексом економічного зростання регіонів. Результати групування за 1997—1998 рр., а також за 2002—2003 рр. наведено у табл. 2.16.
За підсумками 1997—1998 рр. з’ясувалось, що 12 регіонів України, які у 1997 р. мали середній та високий показники інвестиційної активності, в наступному році продемонстрували вкрай низькі темпи зростання (точніше, спостерігався певний спад — значення інтегрального показника зростання менше 1,00). Ще у 9 регіонах з такими самими рівнями інвестиційної активності темпи зростання виявилися низькими (1
—1,05). І лише 3 регіони — Київ, Полтавська та Запорізька обл., які були класифіковані як регіони з високим рівнем інвестиційної ак тивності, у наступному періоді показали високі темпи зростання регіональних економік. Таблиця 2.16
ГРУПУВАННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА ІНТЕГРАЛЬНИМ ПОКАЗНИКОМ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ІНДЕКСОМ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
| Регіони та міста |
1997—1998 |
2002—2003 |
| Інвестиційна активність |
Індекс зростання |
Інвестиційна активність |
Індекс зростання |
| м. Київ |
0,945 |
1,156 |
1,000 |
1,178 |
| Запорізька |
0,541 |
1,201 |
0,401 |
1,172 |
| Дніпропетровська |
0,489 |
1,019 |
0,329 |
1,119 |
| Донецька |
0,407 |
1,041 |
0,295 |
1,141 |
| Полтавська |
0,608 |
1,152 |
0,290 |
1,070 |
| Одеська |
0,291 |
1,142 |
0,288 |
1,191 |
| Харківська |
0,360 |
1,007 |
0,246 |
1,210 |
| Київська |
0,566 |
1,037 |
0,231 |
1,165 |
| Миколаївська |
0,273 |
0,975 |
0,211 |
1,144 |
| Львівська |
0,222 |
0,980 |
0,192 |
1,193 |
| Луганська |
0,285 |
0,924 |
0,185 |
1,174 |
| Сумська |
0,252 |
1,044 |
0,173 |
1,085 |
| АР Крим |
0,186 |
0,916 |
0,155 |
1,075 |
| Івано-Франківська |
0,157 |
1,022 |
0,153 |
1,171 |
| Чернігівська |
0,210 |
0,973 |
0,142 |
1,179 |
| Житомирська |
0,173 |
0,881 |
0,127 |
1,245 |
| Хмельницька |
0,258 |
0,937 |
0,124 |
1,239 |
| Волинська |
0,159 |
1,109 |
0,122 |
1,164 |
| Кіровоградська |
0,164 |
0,977 |
0,114 |
1,200 |
| Рівненська |
0,246 |
1,067 |
0,111 |
1,209 |
| м. Севастополь |
0,215 |
1,000 |
0,107 |
1,254 |
| Черкаська |
0,302 |
0,927 |
0,094 |
1,235 |
| Херсонська |
0,155 |
1,024 |
0,092 |
1,151 |
| Закарпатська |
0,055 |
1,061 |
0,082 |
1,338 |
| Вінницька |
0,166 |
0,913 |
0,079 |
1,208 |
| Чернівецька |
0,116 |
1,012 |
0,047 |
1,247 |
| Тернопільська |
0,155 |
0,914 |
0,025 |
1,201 |
У період 2002
—2003 рр. порівняно з 1997
—1998 рр. відбулися кардинальні зрушення у комбінаційному розподілі регіонів за вказаними вище ознаками. Так, 16 регіонів було характеризовано як території з середнім рівнем інвестиційної активності. Більше третини регіонів (– 11), в яких інвестиційна активність за підсумками
2002 р. перебувала на середньому рівні, у 2003 р. продемонстрували високі значення інтегрального індексу зростанн я (1,15 і вище). Натомість 4 регіони з низьким рівнем інвестиційної активності виявили зростання своїх економік на середньому та високому рівнях. Серед останніх привертає увагу позиція Закарпатської обл. як території з низьким рівнем інвестиційної активності. Незважаючи на низькі позиції в інвестиційному рейтингу Закарпаття у 1998 р. показало середню динаміку зростання, а у 20
03 р. — навіть високу.
Результати комбінаційного групування засвідчили несумісність позицій регіонів за інтегральними показниками інвестиційної активності та динаміки зростання. Для більшої наукової достовірності таких результатів було зроблено оцінку щільності зв’язку між інвестиційною активністю та індексом економічного зростання регіонів на основі застосування кореляційнорегресійного методу.
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена визна чається за відомою формулою:
Ранг 1 надано регіону, який має найвище значення показника.
Ранги R x проставлені за ознакою «інтегральна оцінка інвестиційної активності», а R y — за ознакою «індекс економічного зростання».
Розрахунок коефіцієнтів рангової кореляції наведено у дод. Д.
У 2003 р. значення цього коефіцієнта дорівнювало 0,262. Беручи до уваги, що критичне значення коефіцієнта рангової корерністю 0,95 можна стверджувати, що у цьому році залежність економічного зростання від обсягів інвестицій не доведено.
ляції для рівня істотності і n = 27 дорівнює 0,49
7, з імові
05,0б=
7, з імові
05,0б= ляції для рівня істотності і n = 27 дорівнює 0,49
7, з імові
05,0б=
Таким чином, результати аналізу не підтвердили сформульовану раніше гіпотезу про вплив інвестиційної активності як комплексної характеристики на зведений показник динаміки розвитку економіки регіону. Графічне подання неоднозначності процесів інвестування та екон омічного зростання наведене на
56 Зап о різ ь ка
Рис. 2.16. Розподіл регіонів за оцінкою інвестиційної активності у 2002 р. та індексом зростання у 2003 р.: динамічний рейтинг
інвестиційний рейтинг;
Таким чином, результати проведеного статистичного дослідження дозволяють зробити певні висновки. На сьогодні інвестиційний процес не чинить суттєвого впливу на процеси економічного зростання в регіонах України. Є підстави стверджувати про неефективність інвестиційної політики держави на регіональному рівні. Перехід національної економіки до ринкових умов відбувається стихійно, і не регульовано. За роки незалежності сф ормувалася негативна тенденція у галузевій структурі інвестицій — кошти вкладаються переважно в галузі, які забезпечують швидке повернення авансованого капіталу (харчова промисловість та переробка с/г продуктів, оптова та роздрібна торгівля, транспорт і зв’язок, операції з нерухомістю тощо). При цьому частка інвестицій у галузь машинобудування, як а здатна створити підґрунтя для стійкого економічного зростання і покращати показники суміжних секторів економіки залишається вкрай низькою (2—3%).
У зв’язку з тим, що обсяги інвестицій, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів рік у рік скорочуються (з 15% у 1996 р. до 9% у 2002 р.), можливості держави виступати у ролі активного інвестора та фінансуват и масштабні інвестиційні про-
екти є дуже обмеженими. Наголос має бути зроблено на залученні приватного капіталу, а це вимагає створення системи матеріального заохочення потенційних інвесторів. Значною перешкодою для реалізації обґрунтованої державної політики у сфері залучення інвестицій є невизначеність пріоритетних напрямків розвитку регіональних економік, що ускладнює можливості прогнозування.
Про вплив інвестиційного клімату х на об сяги зовнішнього інве
стування у свідчать параметри регресійної моделі Y = a + bx, де х — інвестиційний рейтинговий бал регіону в проміле [71, с. 18].
За результатами регресійного аналізу коефіцієнт детермінації становить R
2 = 0,629, тобто майже 2/3 регіональної варіації прямих іноземних інвестицій залежить від інвестиційного клімату регіону. Наведені в табл. 2.17 значення коефіцієнта регресії (1,5983) і t-статистики (6,243) свідчать про істотність впливу інвестиційного клімату на обсяги зовнішнього інвестування.
2 = 0,629, тобто майже 2/3 регіональної варіації прямих іноземних інвестицій залежить від інвестиційного клімату регіону. Наведені в табл. 2.17 значення коефіцієнта регресії (1,5983) і t-статистики (6,243) свідчать про істотність впливу інвестиційного клімату на обсяги зовнішнього інвестування. стування у свідчать параметри регресійної моделі Y = a + bx, де х — інвестиційний рейтинговий бал регіону в проміле [71, с. 18].
За результатами регресійного аналізу коефіцієнт детермінації становить R
2 = 0,629, тобто майже 2/3 регіональної варіації прямих іноземних інвестицій залежить від інвестиційного клімату регіону. Наведені в табл. 2.17 значення коефіцієнта регресії (1,5983) і t-статистики (6,243) свідчать про істотність впливу інвестиційного клімату на обсяги зовнішнього інвестування.
Таблиця 2.17
ПАРАМЕТРИ РЕГРЕСІЙНОЇ МОДЕЛІ ВПЛИВУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ
НА ОБСЯГИ ППІ
|
Коефіцієнт регресії |
Стандартна похибка |
t-статистика |
| y-перетин |
– 265,106 |
66,66 |
– 3,977 |
| x- рейтинговий бал |
1,5983 |
0,2560 |
6,243 |
Ці дані підтверджують, що для збільшення імпорту капіталу необхідно формувати регіональні інвестиційні стратегії, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату регіонів.
Що стосується портфельних інвестицій, то обсяг їх порівняно з прямими інвестиціями на третину менший (2,9 млрд USD). До того ж в останні роки через відплив капіталу за вітчизняними цінними паперами баланс портфельних інвестицій від’єм ний: у 2001 р. — 298, у 2002 р. — 307, у 2003 р. — 825 млн USD.
Ураховуючи викладене вище, можна сформулювати такі способи підвищення ефективності використання ресурсів капіталу та підпорядкування інвестиційної політики інтересам збалансованого економічного зростання:
1. Доведення частки чистого прибутку та чистого змішаного доходу (способом регулювання непрямого податкового навантаження та капіталомісткості виробництва) до 20—25%, ва лового 58 2. Акумулювання не менше ніж 4—5% чистого нагромадження основного капіталу у витратній структурі ВВП на кожний 1 % економічного зростання.
Усунення диспропорцій та відновлення стимулюючих функцій первинного розподілу вимагає визначення і дотримання таких пріоритетів структурної та інвестиційної політики, що зорієнтована на динамічну та ефективну трансформацію економіки та передбачає неприпустимість податкового вилучення ам ортизаційних відрахувань. Це вимагає наближення ставок амортизаційних відрахувань до норм споживання основного капіталу та обґрунтування методів об’єктивної оцінки останнього, а також переорієнтації податкових пільг виключно за інвестиційною ознакою.
