Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка аграрних підприємств - Андрійчук В. Г.1.4. Стан розвитку сільського господарства в кінці ХХ і на початку ХХІ століття


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.4. Стан розвитку сільського господарства в кінці ХХ і на початку ХХІ століття


Для оцінки сучасного стану розвитку сільського господарства важливо детально проаналізувати кожну з форм прояву аграрної кризи, простежити тенденції зміни параметрів обсягу та структури сільськогосподарського виробництва, а також рівня його ефективності.
 
Насамперед слід зазначити, що на початку 2000 р. аграрні підприємства мали вкрай несприя-тливу структуру активів (авансованого капіталу). В їх загальній вартості понад 84 % становили необоротні активи, в тому числі 75 процентних пунктів припадало на будівлі і споруди, які пе-реважно пустують і мають незадовільний фізичний стан. Через постійне вимивання оборотного капіталу його частка становила 16 %, з них на грошові кошти, розрахунки та інші оборотні ак-тиви припадало лише 3,4 процентних пункта (для порівняння зазначимо, що у 1990 р. частка грошових коштів дорівнювала 21 %). За такої структури активів ліквідна частка майна аграр-них підприємств стала надто низькою, що вкрай ускладнило розв’язання проблеми кредитоза-безпеченості. Постійно зростала заборгованість підприємств, і в 1999 р. вона становила 15,4 млрд грн, перевищуючи їх дебіторську заборгованість у 7 разів. Через важкий фінансовий стан підприємства істотно знизили заробітну плату працівників і нерідко її не виплачували роками. Відсутність грошових коштів зумовила перехід від грошової оплати переважно до натуральної.
 
Однією з основних форм прояву аграрної кризи, як уже зазначалося, є істотне зниження обсягу виробництва валової продукції сільського господарства.
 
У 2000 р. валова продукція зменшилася порівняно з 1990 р. у 1,9 раза (25,9 млрд грн проти 48,6 млрд грн). Особливо швидкими темпами зменшувався обсяг виробництва продукції тва-ринництва. За вказаний проміжок часу це зменшення становило 2,4 раза, що негативно відби-лося на структурі споживчого кошика.
 
Про темпи зниження врожайності культур, продуктивності тварин та посівної площі і поголів’я худоби можна судити з графіків 1.2, 1.3, 1.4 і 1.5.
Динаміка урожайності сільскогосподарських культурДинаміка посівних площ
За останнє десятиліття склалася чітка тенденція до зниження врожайності всіх основних сільськогос-подарських культур. Найвищими темпами відбулося падіння урожайності зернових і цукрових буряків. Водночас з цим негативним процесом зменшувалася вся посівна площа, в тому числі і посівна площа та-ких важливих культур, як зернові і цукрові буряки. Але при цьому спостерігається зростання посівної площі соняшника — однієї з найбільш ліквідних культур.
 
Нерідко висловлюється думка, що в Україні необхідно скорочувати площу ріллі, тому факт зменшення посівної площі можна розглядати як позитивний. Немає сумніву, що в нашій державі надто багато розорано ерозійно небезпечних земель, тому дійсно є нагальна необхідність у виве-денні їх із сільськогосподарського обороту. Проте скорочення посівних площ відбулося переважно за рахунок не ерозійно небезпечних площ ріллі, а цілком придатних для обробітку.
 
Негативним явищем є і розширення посівних площ під соняшником. Ця культура дуже висна-жує ґрунт, а тому в десятипільній сівозміні вона не повинна займати більше одного поля. Проте в багатьох випадках орендарі на орендованих землях вирощують лише зернові і соняшник і цим са-мим руйнують родючий шар ґрунту, відновити який дуже важко. Тому вкрай важливо терміново прийняти закон про охорону земель, який поклав би край їх варварському використанню — посів лише високоінтенсивних технічних культур, недотримання сівозмін, порушення системи обробітку ґрунту, відмова від поповнення поживних елементів через внесення органічних та мінеральних до-брив.
 
Дані рис. 1.4 і 1.5 переконують, що стан справ у тваринництві був критичним. Відбулося обва-льне скорочення продуктивності тварин та їх поголів’я. Особливу тривогу викликає те, що темпи зменшення поголів’я зростають і у 2000 р. проти 1999 р. вони були удвічі вищими по поголів’ю ве-ликої рогатої худоби і в 5 разів більшими по свинях. Вкрай негативним є зниження маточного та відтворювального поголів’я, чим підривається основа зростання виробництва в найближчій перс-пективі.
 
Про динаміку поголів’я худоби та її продуктивність можна судити з даних рис 1.4 і 1.5.
Скорочення обсягу виробництва продукції тваринництва перетворилося в макроекономічний чин-ник, оскільки призвело до зростання дефіциту продуктів харчування тваринницького походження, а відтак, до підвищення цін на них. Це посилило інфляційні процеси, болюче вдарило, насамперед, по найбідніших верствах населення, яким такі продукти стали просто недоступними за ціною.

Динаміка поголів*я тварин в Україні в господарствах усіх категорій (на початок року)

Про масштаби зменшення обсягу виробництва сільськогоспо-дарської продукції можна судити з даних табл. 1.1.

                                                                                                                                                                                                                  Таблиця 1.1

                                                ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ, млн т
Вид продукції Роки Дані 2000 р. в % до да-них 1985-1990 рр.
1990 1991—1995 1996 1998 2000
Зерно

51,0

38,4 24,6 26,5 24,4 47,8
Цукрові буряки 44,2 31,3 23,0 15,5 13,2 29,9
Соняшник 2,6 2,2 2,1 2,3 3,5 134,6
Овочі 6,7 5,7 5,1 3,5 5,7 85,1
Картопля 16,7 17,3 18,4 15,4 20,2 121,0
М’ясо (в забійній вазі) 4,4 3,04 2,1 1,67 1,66 37,7
Молоко 24,5 19,1 15,8 13,8 12,7 51,4
Яйця (млрд шт.) 16,3 12,0 8,8 8,3 8,8 53,4
Вовна, тис. т 29,7 20,8 9,3 4,6 3,4 11,4
Зменшення обсягу виробництва, відсутність у 2000 р. повно-цінного організованого ринку продукції, особливо тваринниць-кої, збут значної частки її за бартером, засилля посередницьких структур, які часто скуповують продукцію без урахування її яко-сті, в тому числі і ступеня вгодованості поголів’я, нерозвиненість аукціонного продажу продукції — все це в сукупності призвело до великих втрат грошових коштів сільськогосподарськими това-ровиробниками. Вказані причини, поряд з раніше розглянутими, зумовили істотне зниження ефективності виробництва, його збит-ковість. Це ілюструють дані рисунка 1.6.
Як видно з рис.1.6, сільське господарство за роки кризи з при-буткової галузі перетворилося у збиткову. При цьому акцент по-трібно зробити на 1990 р., коли рівень сукупної рентабельності становив близько 40 %. Висока рентабельність у 1991—1995 рр. була зумовлена не сприятливою економічною кон’юнктурою і високим рівнем господарювання, а сильним розвитком інфляції та гіперінфляції і виникненням під їх впливом інфляційного при-бутку, який не має під собою реального наповнення, тому під-приємства відчувають гостру нестачу обігових коштів. У 1996 р., з переходом на тверду валюту й усуненням завдяки цьому причин формування інфляційного прибутку галузь стала збитковою, тоді як рівень рентабельності багатьох галузей матеріального ви-робництва сягав 6-18 %. Тобто з усіх галузей народного госпо-дарства сільське господарство мало найгірший фінансовий стан, що є аномальним явищем для економіки держави. На рис.1.6 та-кож чітко простежується тенденція до спаду такого важливого економічного показника, який характеризує ефективність вироб-ництва, як річна продуктивність праці. Її рівень знизився у 1999 р. порівняно з 1990 р. у 2,3 раза. За роки аграрної кризи відбулося затухання інвестиційної діяльності. 

Динаміка сукупної рентабельності сільськогосподарського виробництва і річної продуктивності праці в аграрних підприємствах
У 2000 р. в економіці країни в цілому, в тому числі і в сільсь-кому господарстві, виникли паростки подолання руйнівної кризи, що тривала майже десятиліття. Реальний валовий внутрішній продукт зріс порівняно з 1999 р. на 6 %, а валова продукція про-мисловості — на 12,9 %. Найвищі темпи збільшення обсягів ви-робництва порівняно з попереднім роком досягнуто в галузях, продукція яких наповнює внутрішній ринок і задовольняє потре-би споживачів, — харчовій, легкій, деревообробній та ін. Намі-тилася тенденція до посилення інноваційної активності, насампе-ред у напрямі оновлення продукції і впровадження нових технологій. Набула подальшого посилення тенденція нарощу-вання обсягів інвестицій в основний капітал. Досягнута стабіль-ність гривні, зросли експортні надходження валюти, збільшилися іноземні інвестиції. У 2000 р. вперше за останні 10 років зросло виробництво продукції сільського господарства на 7,6 % проти 1999 р., а продуктивність праці на 4,9 %.
 
Подальше реформування економіки, здійснення у 2000 р. гло-бальних соціально-економічних перетворень на селі — створення на базі колишніх КСП підприємств ринкового типу, а також заве-ршення найвідповідальнішого етапу земельної реформи — при-ватизації землі дали змогу вказані позитивні зрушення розвинути далі. Так, у 2001 р. валовий внутрішній продукт держави зріс по-рівняно з 2000 р. на 9,0 %, причому темп його зростання був од-ним з найвищих серед країн Європи. Валова продукція сільського господарства збільшилася на 9,9 %, в тому числі в аграрних під-приємствах — на 19,9 %. Надзвичайно важливим є те, що у вка-заному році зібрано 39,7 млн т зерна, або на 70 % більше проти попереднього року. Відрадно, що стало відроджуватися тварин-ництво. Валова продукція цієї галузі зросла на 9 %. Стало поліп-шуватися соціальне середовище на селі. Вдвічі зменшилася забо-ргованість по заробітній платі селян, зросли їх заробітки. У 2001 р. власникам земельних і майнових паїв було нараховано 2 млрд гривень орендної плати, або на 25 % більше, ніж у минулому ро-ці. Доходи в особистих селянських господарствах зросли в 1,6 раза.
 
Проте дані позитивні зрушення — це лише перші паростки економічного зростання, які потрібно закріпити і створити спри-ятливі умови для їх подальшого розвитку та набуття тенденції незворотності.

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.2. Методологія науки
Тема 3. ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ В УМОВАХ РИНКУ
3.2. Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію
3.3. Сільськогосподарська проблема довгострокового періоду
Частина 2 АГРАРНІ ПІДПРИЄМСТВА, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І КІНЦЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki