< Попередня  Змiст  Наступна >

Список використаних джерел


1. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40—IV від 04.07.2002. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

2. Кутик М. Основанная в Украине компания Viewdle представила решение для распознавания лиц на смартфонах. — [Электронный ресурс]. — Режим доступу : http://ain.ua/2011/01/13/40593#more-40593

3. Мась А. Четыре жизни старт-апа / А. Мась // Управление компанией. — 2007. — № 4.

— С. 27—33.

4. Опубликован шорт-лист Рейтинга Украинских Стартапов. — [Электронный ресурс]. — Режим доступу : http://ain.ua/2013/04/16/ 121474

5. Петрук О. М. Теорія та практика венчурного фінансування: Монографія / О. М. Петрук, С. З. Мошенський. — Житомир : ЖДТУ, 2008.

— 248 с.

6. Чернявская И. На старт / И. Чернявская // Инвестгазета. — 2010.

— № 45 (15—21 ноября), — С. 18—22.

7. Angel Market Analysis Report Q1Q2 2011. — [Electronic resourse].

— Mode of access: http://www.unh.edu/news/docs/2011Q1Q2Angel Analysis.pdf

8. 5 українських стартапів, що досягли успіху. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://man.tochka.net/ua/36337-5-ukrainskikh-startapov-dostigshikh-mirovogo-uspekha/

ТЕМА 2. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ START-UP

2.1. Фінансове сприяння створенню та функціонуванню start-up

Початковий етап створення start-up характеризується значною стратегічною невизначеністю, оскільки фактично існує бізнесідея, технічну здійсненність якої потрібно перевірити, а комерційну успішність — обґрунтувати. На цьому етапі важко навіть залучити кошти венчурних фондів, тому основними джерелами фінансування є інші джерела, а саме: власні кошти автора (авторів) бізнес-ідеї, кошти друзів, сім’ї та знайомих, приватних інвесторів (бізнес-ангелів), благодійних фондів, держави та місцевих органів влади, гранти некомерційних організацій та так званий

«crowdfunding», тобто залучення коштів небайдужих до інноваційної ідеї членів суспільства.

Серед зазначених джерел найвагомішими є джерела, які фахівці-практики згрупували так:

1. Дружнє оточення ініціативної групи

— це друзі, рідні та ініціативні небайдужі.

2. Бізнес-ангели — це фізичні особи, які професійно або на аматорському рівні (мода, авантюризм, бажання набути досвіду, бути причетним до інноваційного процесу) вкладають кошти в start-up. Інвестування в start-up стає актуальним трендом, свідченням певної прогресивності тієї чи іншої особи. З одного боку, тенденція зростання чисельності бізнес-ангелів аматорів є позитивною, інвестиції в інноваційний процес зростають. З іншого, непрофесіонали бізнес-ангели, не маючи відповідної професійної підготовки, подекуди не розуміють сутність діяльності започаткованого start-up, не мають навичок інноваційного менеджменту та нетолерантні до складнощів і невдач.

Бізнес-ангел — це приватний інвестор, який на власний розсуд і ризик вкладає гроші в інноваційні проекти (start-up) на етапі створення підприємства в обмін на повернення в майбутньому вкладень та частку в капіталі успішної компанії. «Ангели», як правило, вкладають свої власні кошти, на відміну від венчурних капіталістів, які керують грошима третіх осіб, об’єднаними у венчурні фонди.

Подекуди незначна, але зростаюча чисельність бізнес-ангелів утворює мережі, або групи, щоб спільно брати участь в пошуку об’єктів інвестицій з метою об’єднання капіталів. Зазвичай це заможні особи з великим досвідом, які з різних причин вкладають власні кошти і досвід в інноваційні бізнес-ідеї новачків. Бізнесангели інвестують власні кошти у start-up на початкових етапах їхнього розвитку, підтримуючи намагання реалізувати інноваційну бізнес-ідею. До того ж більшість бізнес-ангелів вкладають кошти одночасно в кілька проектів, розуміючи, що більшість з них мають високу ймовірність невдачі і лише один здатний компенсувати витрати і принести прибуток.

В Україні існує об’єднання бізнес-ангелів — це Асоціація «Приватні інвестори України», яка у 2008 р. набула статусу повноправного члена European Business Angel Network (EBAN) як українська мережа бізнес-ангелів із національним покриттям. Нині в start-up в Україні інвестують понад 30 приватних інвесторів (бізнес-ангелів) [7].

3. Конкурси і гранти здатні надати не тільки фінансові вкладення, але й є свідченням професійного визнання, що здатне мо-тивувати команду start-up на подальшу творчу співпрацю. Крім того, участь у будь-якому конкурсі, навіть за наявності тільки бізнес-ідеї, є певним тестуванням на її життєздатність та можливістю одержання консультативної допомоги від бізнес-експертів і гіпотетичних інвесторів.

В Україні інноваційну активність підтримують такі грантові фонди та конкурси, основним завданням яких є сприяння створенню та функціонуванню start-up: Global Technology Foundation (GTF)

— грантовий венчурний фонд, який надає гранти й підтримку перспективним українським IT-проектам на етапі започаткування. Головне завдання GTF

— створити ефективний механізм передінвестиційної підтримки start-up, що сприяє розвитку венчурної інфраструктури й екосистеми високотехнологічного бізнесу. Підтримку GTF здобувають технологічні проекти в галузях, що швидко розвиваються: програмне забезпечення, інтернет, мобільні додатки; Founder Institute. Цей фонд створено приватною ініціативою Богдана Купича, віце-президента компанії «KM Core». Навчальна програма Founder Institute фактично готує start-up для інкубаторів пізніших стадій, таких як EastLabs або Happy Farm, а також до залучення перших інвестицій від бізнес-ангелів.

При цьому реалізується навчальна програма, відбір учасників у бонус-пул (кращі проекти), супровід та інвестування. Founder Institute отримує право на викуп 3,5 % акцій start-up за ринковою ціною.

Конкурс українських стартапів Ukraine Startup Awards, який проводиться організацією The Next Web спільно з командою EastLabs і організаторами Міжнародної конференції «IDCEE: інтернет-технології і інновації» за такими номінаціями, як «кращий засновник (співзасновник)», «кращий веб-додаток», «кращий мобільний додаток», «кращий дизайн», «кращий користувацький інтерфейс» і «кращий інвестор».

Український конкурс бізнес-ідей, який реалізує «Національний проект розвитку підприємництва — «Бізнес-ідея».

Конкурси та навчальні програми, якими опікується бізнесінкубатор «Happy Farm»: конкурс start-up-резидентів другого циклу, конкурс «Інноваційний прорив», навчальні класи для студентів та ІТ-спеціалістів.

4. Бізнес-інкубатори

— це структури, створені для пошуку й комерціалізації інновацій, які професійно сприяють start-up-діяльності. Класичний інкубатор спеціалізується на створенні сприятливих умов для новоутворених start-up — надає примі-щення, забезпечує навчання з залученням фахівців, комплексні консалтингові послуги, юридичний і фінансовий супровід, займається пошуком інвесторів. Іноді бізнес-інкубатор вкладає в перспективний start-up інвестиції (від 20 тис. дол. і більше). Як правило, за сприяння бізнес-інкубатор одержує 5

—15 % акцій start-up. Про користь існування бізнес-інкубаторів свідчить статистика: у перший рік створення зазвичай припиняють роботу до 90 % start-up, а за умови сприяння бізнес-інкубатора — тільки 20 %.

Ще в 1998 р. було започатковано об’єднання українських бізнес-інкубаторів — Українську асоціацію бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів (УАБІІЦ) [9]. Нині в Асоціації працює 58 юридичних і понад сотня фізичних осіб, у тому числі сім зарубіжних. Ця структура сприяє розвитку підприємництва у всіх регіонах України. До Асоціації входять керівники структур підтримки малого й середнього підприємництва, успішні підприємці, українські й зарубіжні консультанти, керівники бізнес-інкубаторів та центрів підтримки.

В Україні функціонують такі бізнес-інкубатори: GrowthUP. GrowthUP — це перший start-up-інкубатор в Україні, який сьогодні працює за п’ятиетапною системою, яка охоплює навчальну сесію, поїздку до Європи і США, співпрацю зі світовими інкубаторами, інвестування, супровід. GrowthUP отримує 5 % від статутного фонду start-up. Polyteco. Молодіжний бізнес-інкубатор у сфері IT Polyteco, створений на базі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», тісно співпрацює з першим в Україні науковим парком «Київська політехніка», діяльність якого спрямована на комерціалізацію напрацювань вищого навчального закладу і start-up Polyteco. Start-up інкубується в Polyteco, а потім, одержавши перші інвестиції, переходить у науковий парк для подальшого розвитку. Polyteco також забезпечує start-up приміщенням, допомагає із експертизою та консалтингом, інвестуванням та опікується подальшим розвитком start-up. «Київська політехніка» отримує від 5 % до 20 % акцій start-up-компанії. WannaBiz. WannaBiz базується в Одесі. При інкубаторі функціонує «Школа стартаперів», де всі охочі можуть безкоштовно відвідувати майстер-класи менторів WannaBiz, а також запрошених до співпраці фахівців. WannaBiz працює за класичною схемою start-up-інкубатора: «відбір заявок

—сесія

—відбір заявок», забезпечуючи start-up стартовий капітал, приміщення і навчання, супровід та подальший розвиток. WannaBiz отримує частку в компанії від 10 % до 25 %.iHUB. iHUB відкрився у грудні 2012 р. за підтримки уряду Норвегії у співпраці з SIVA (Державна корпорація індустріального розвитку Норвегії) та Торгово-промисловою палатою України. Це складова мережі Seed Forum, міжнародної організації, яка працює в більш ніж 40 країнах світу.

В інтернаціональному пулі мережі 16 тис. інвесторів і понад 5 тис. менторів. За період біль як десятирічної діяльності мережі Seed Forum фінансування отримали понад 1700 start-up. iHUB забезпечує офісними приміщеннями та сучасним обладнанням, проводить тренінги та ментор-менеджмент, колективні тренінги зі створення презентацій та підготовки до роботи з інвесторами, надає резидентам доступ до бази early adopters по всьому світу для тестування продукту на реальній аудиторії. Крім того, допомагає працювати з безліччю партнерських бізнес-інкубаторів та акселераторів за кордоном.

У рамках глобальної мережі Seed Forum інкубатор залучає інвестиції, відкриваючи резидентам доступ до закритих інвестиційних конференцій у 40 країнах світу. При цьому iHUB не отримує частки в проекті.

Нині спостерігається актуальний тренд в інноваційній сфері — це поява віртуальних бізнес-інкубаторів, або інтернет-інкубаторів, так званих венчурних інвестиційних моделей, метою яких є прискорена підготовка і швидке виведення на ринок інтернеткомпаній та їхніх проектів.

5. Бізнес-акселератори — це структура, що поєднує формат конкурсу і венчурного фонда. Переможці конкурсу одержують так зване «засівне» фінансування і всю можливу підтримку (офіс, менторів, контакти, виходи на канали продажу і партнерів) в обмін на частку для фонду-акселератора, що надав фінансування. Отже, на відміну від інкубаторів, в акселераторів існує етап Post Demo Day. Акселератори орієнтуються на більш розвинені start-up, забезпечуючи високоякісний сервіс. Інколи акселератор продовжує розвивати start-up і після Demo Day. EastLabs. Акселератор start-up EastLabs був заснований у січні 2012 р. Проект фінансує Віктор Пінчук, тому всі рішення, що стосуються фінансування проектів, приймає комітет заснованої ним же у 2007 р. міжнародної інвестиційно-консалтингової групи EastOne. EastLabs реалізує навчальну програму з проживанням команди в офісі EastLabs, інвестування, супровід. Команди стають частиною спільноти випускників EastLabs і мають можливість надалі звертатися в інкубатор за консультацією. EastLabs отримує 15 % акцій у компанії, в яку інвестує.Happy Farm. Перший в Україні бізнес-інкубатор повного циклу — фактично це бізнес-акселератор. Команда переїжджає в інкубатор, щоб учитися і розробляти свій проект, постійно перебуваючи в бізнес-середовищі. За рік інкубатор здійснює два повні цикли — від зарахування команди в програму до випуску. Happy Farm забезпечує для команди start-up навчання, консалтинг, стажування у США, участь у заходах інкубатора для потенційних інвесторів і партнерів, пост-девелопмент (доопрацювання проектів, пошук і залучення інвестицій). Happy Farm отримує 15 % корпоративних прав start-up-компанії.

6. Стартап-тусовки — це заходи різних форматів відповідної професійної чи галузевої спрямованості — конференції, бізнесфоруми, засідання бізнес-клубів, тренінги тощо, метою яких є обмін ідеями, пошук однодумців, консультантів, інвесторів. Звичайно, імовірність знаходження інвестора на таких заходах украй низька, але перевагою є напрацювання професійних контактів, одержання інформації та обмін думками, консалтинг.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.3. Проблеми формування венчурного бізнесу в Україні
Список використаних джерел
3.2. Підходи до формування бізнес-моделі
3.3. Інноваційні бізнес-моделі
ТЕМА 4. СТВОРЕННЯ START-UP
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)