45. Офіційний сайт Центру збалансованої торгівлі та інновацій (The Sustainable Trade and Inno-vation Center (STIC)) — Internet http://www.epe.be Стаття надійшла до редакції 00.00.2006 ОЛЕНА ДЯЧЕНКО*
АНОТАЦІЯ. У статті досліджено передумови та особливості формування зовнішньоекономічної стратегії України, узагальнено досвід інших країн щодо впливу інтеграції з Європейським Союзом на розвиток їх аграрного комплексу. Здійснено оцінку переваг та недоліків основних векторів міжнародної економічної інтеграції України та обґрунтовано напрями вибору зовнішньоекономічної стратегії України. Наголошено на необхідності комплексного підходу до розв’язання проблеми інтеграції аграрного комплексу, ефективного використання наявного потенціалу АПК України, усунення теперішніх недоліків правової та нормативної баз і суперечностей розвитку національної економіки, а також на доцільності здійснення інтеграційної політики держави з огляду на національні економічні інтереси.
КЛЮЧОВІ СЛОВА. Аграрний ринок, глобалізація, інтеграція, квота, митна політика, продовольча безпека
Вступ
Розвиток сучасного світу іде еволюційним шляхом лібералізації та глобалізації економіки: це об’єктивний та незворотний процес. Сучасне світове господарство можна назвати інтегрованою економічною системою, елементами якої виступають національні господарства, пов’язані між собою мережею зв’язків різних рівнів. Розташування України є таким (і це є унікальним), що вона близька як до країн Євро пейського Союзу, так і до країн колишнього Радянського Союзу. Україна є транзитною державою між Сходом та Заходом. На теперішній час для України існує проблема визначення інтеграційної стратегії розвитку: в якому напрямі повинна розвиватися економіка країни — дотримуючись домов *
Дяченко Олена Володимирівна — аспірант кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльної Сумського національного аграрного університету. З 1996 по 2001 роки О. Дяченко навчалася в Кримському державному аграрному університеті за спеціальністю «Менеджмент організацій». Вона також є фіналісткою конкурсу молодих учених та представила свою працю під час конференції, що проводилася 17 травня 2006 року у КНЕУ за сприяння Центру торгової політики та права Оттави (Канада) при Карлтонському університеті і Університеті м. Оттави та Канадського агентства міжнародного розвитку (CIDA). леностей із ЄЕП, прямувати до ЄС, чи то спробувати залишитись незалежною від будь-яких об’єднань країною.
Не можна не зазначити, що найменш поінформованою але найбільш зацікавленою є верства селян. Чільне місце в економіці України посідає аграрний сектор, незважаючи на поступове скорочення його частки у народному господарстві, адже забезпечення населення п родовольством було і залишається першочерговим завданням внутрішньої політики кожної країни. Саме від конкурентоспроможності аграрного сектора України залежатиме, збережемо ми самобутній внутрішній продовольчий ринок, чи залишимося державою-експортером сировини та «прохідним двором» для дешевих і неякісних продуктів. З цього приводу ми спробуємо розглянути переваги та недоліки вступу до того чи інш ого союзу і що отримає Україна та кожний громадянин від глобалізації української економіки.
Відомо, що економічна інтеграція аграрного сектора економіки веде до зниження витрат на виробництво сільськогосподарської продукції завдяки кращому використанню наявних ресурсів, що досягається за рахунок дії принципу порівняльних переваг і вільного переміщення факторів виробництва. Як резу льтат, спеціалізація країни на виробництві тих видів продукції, які вона здатна створювати з найменшими витратами в умовах дії вільних інтеграційних ринкових сил, має забезпечити населення дешевшими і якіснішими продуктами
1 .
Слід зазначити, що аграрний сектор економіки України має досить потужний ресурсний потенціал: майже чверть світового запасу родючих чорноземів, сприятливі кліматичні умови, працьовиті та високоосвічені трудові ресурси, вигідне геополітичне розташування. Сільськогосподарській продукції займає 12—13 % у структурі загального експорту України, що значно вище, ніж у багатьох країн
—членів СОТ і, за прогнозами експертів, її частка пос тупово збільшуватиметься після вступу України до системи СОТ 2 . Минулого року наша держава увійшла до числа п’яти найбільших експортерів зерна . Це все свідчить, що український агропромисловий комплекс має необхідні вихідні чинники для того, щоб увійти в світове господарство як провідна ланка його продовольчого ланцюга.
На сьогоднішній день в українському АПК чітко визначаються такі проблеми: зниження доходу від експорту, скорочення експортного потенціалу АПК, гальмування розвитку експортного потенціалу під впливом обмеже ння забезпеченості паливно-енергетичною сировиною агро
1
Венгляжи К., Береза М. Экономические последствия торговли сельхозтоварами в Польше после её вступления в ЕС.// Економіка АПК. — 2005. — №2. — С. 126—132.
2
Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі./ За ред. І. Бураковського, Л. Хандріха, Л. Хоффмана. — К., 2003.
— С. 223.
3
Дмитренко Г. Особливості гармонізації податкового законодавства в контексті вимог Європейського Союзу // Вісник НАДУ. — 2003. — № 4. — С. 238. промислових підкомплексів, що спеціалізуються на виробництві продукції на експорт .
Успішна реалізація вимог до зовнішньоекономічної сфери багато в чому залежить, по-перше, від визначення стратегії розвитку, а по-друге, від того, наскільки вдасться узагальнити вітчизняний досвід і практику, порівняти їх із зарубіжним досвідом, виявити досягнення та прорахунки й накреслити перспективи.
Передусім необхідно зрозуміти, що вагання з приводу «схід — захід» дуже вчасні саме те пер, бо потрібно пам’ятати, що коли всі основні торговельні партнери України будуть членами того чи іншого економічного союзу, Україна може опинитися в торговельно-економічній ізоляції, що призведе до катастрофічних наслідків. І прикладом цього може стати проблема, що постала нещодавно з експортом м’ясо-молочної продукції до Росії. Не брати у часті в інтеграції у світову економіку ми не можемо, тому потрібно визначити всі позитиви та негативи інтеграційних процесів з тим, щоб використати потенційні можливості та чинити протидію їх загрозам.
На даний момент для України існує два глобальні вектори інтеграції у світову економіку: прагнення до вступу в СОТ та ЄС або гли бша інтеграція із Росією, Білоруссю та Казахстаном у рамках ЄЕП (Єдиного економічного простору).
