Наявність зовнішніх і внутрішніх загроз, у тому числі рейдерства, зумовлює необхідність забезпечення економічної безпеки підприємства. Тому на великих підприємствах доцільно створювати службу економічної безпеки (СЕБ). Це внутрішньофірмовий структурний підрозділ, основною функцією якого є розробка комплексу організаційно-управлінських, режимних, технічних, профілактично-пропагандистських заходів, спрямованих на захист економічних інтересів підприємства від внутрішніх та зовнішніх загроз.
Для ефективної організації служби економічної безпеки важливо в системі економічної безпеки підприємства чітко розмежовувати її підсистеми, про які уже йшлося в параграфі 24.1, а отже, розробляти цілеспрямовані заходи, що гранично структуровані відповідно до цілей кожної з таких підсистем.
Стає очевидним, що економічна безпека, по суті, є інтегральною, вона характеризує стан підприємства в цілому, в ній відображаються всі інші види безпеки, оскільки будь-яка реалізована загроза, що стосується будь-якого виду безпеки, знаходить своє відображення в економічній втраті (шкоді).
СЕБ спроможна ефективно виконувати покладені на неї функції за умови, коли буде будуватись на основі дотримання низки важливих принципів. У літературі виділяють їх кілька: законності, компетентності, конфіденційності, централізованого управління, корпоративної етики, сучасної технічної оснаще- доцільності, розумної достатності, повного охоплення фінансово-господарської діяльності.
Практика функціонування СЕБ довела, що в будь-якій схемі одержання суб’єктами незаконної вигоди є два основоположні моменти: як саме отримати цю вигоду і як це приховати. Наприклад, співробітники підприємства, що мають справу з товарно-матеріальними цінностями (ТМЦ), можуть одержати незаконну вигоду такими шляхами. Співробітник підприємства здійснює або сприяє здійсненню укладання угоди за ціною, вищою від ринкової, одержуючи за це відповідну «плату»; співробітник підприємства приймає ресурс від постачальника за параметрами якості, що не відповідають угоді, одержуючи за таку послугу певну винагороду від постачальника; співробітник підприємства, за надану йому економічну вигоду постачальником, пропонує закуповувати ресурси в більшому обсязі, ніж зазвичай, мотивуючи це надуманими причинами; крадіжки ТМЦ зі складу співробітниками або сторонніми особами; завищення норм втрат під час зберігання з наступним привласненням «залишків»; списання ТМЦ за різних надуманих причин і т. д.
Значні загрози підприємству несуть укладання угод з фіктивними (підставними) фірмами, наприклад, здійснення передоплати на адресу такої фірми за ТМЦ (роботи, послуги) з наступною недопоставкою цих ТМЦ (робіт, послуг) та ін., укладання угод щодо залучення коштів за підвищеними відсотковими ставками.
З урахуванням можливих загроз, які можуть завдати економічних втрат підприємству, і визначаються основні завдання служб економічної безпеки підприємства. Це важливе питання, на яке має бути звернута особлива увага. В деяких працях акцент робиться на таких основних завданнях служб економічної безпеки підприємства: ? захист законних прав та інтересів підприємства та його співробітників; ? виявлення недобросовісної конкуренції з боку інших підприємств; ? вивчення партнерів, клієнтів, конкурентів, кандидатів на роботу в підприємстві; ? захист життя і здоров’я персоналу від протиправних посягань; ? фізична і технічна охорона майна підприємства, недопущення технічного проникнення на підприємство із злочинною метою; ? недопущення проникнення на підприємство структур економічної розвідки і розслідування фактів розголошення комерційної таємниці підприємства; ? розслідування фактів неправомірного використання товарних знаків (ТМ) підприємства; ? охорона інформації, що є комерційною таємницею підприємства і здобуття необхідної інформації для вироблення керівництвом обґрунтованих рішень; ? виявлення некредитоспроможних, ненадійних ділових партнерів і збір інформації для проведення ділових переговорів;
1
Одним із вдалих трактувань поняття «фіктивна фірма» можна вважати таке (за В. Навроцьким): фіктивне підприємство — це укладання господарських угод без реального їх виконання (передавання товарів, надання послуг) з використанням юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, створення або набутих з цією метою. результаті неправомірних дій організацій і окремих осіб; ? консультування керівництва і персоналу підприємства з питань забезпечення безпеки; ? формування серед ділових партнерів і населення сприятливої думки про підприємство.
Виходячи із цих завдань, що стоять перед СЕБ, і має вирішуватися питання її організаційної будови. На думку В. П. Мак-Мак , у такій службі потрібно створити як мінімум три підрозділи служби безпеки: розвідку, контррозвідку і охорону. Згадані служби можуть забезпечити такі види безпеки, як комп’ютерна і технічна, зв’язку, захист комерційної таємниці та конфіденційності інформації, господарсько-договірної діяльності, протипожежна, екологічна та радіаційнохімічна, здійснення конкурентної розвідки, фізична тощо.
Служба економічної безпеки повинна тісно співпрацювати з іншими підрозділами підприємства: фінансово-економічним відділом, відділом кадрів, відділом маркетингу, технічним відділом та ін.
Скажімо, служба маркетингу — це фактично зовнішня економічна розвідка підприємства, тому дуже важливим є налагодження її тісної співпраці із СЕБ. Більше того, СЕБ повинна брати участь у розробці статуту підприємства (внесення до нього змін і доповнень), а також правил внутрішнього розпорядку в частині відображення в цих документах вимог безпеки підприємства, здійснювати контроль за виконанням матеріалів інструктивного характеру, оновлювати і доповнювати перелік відомостей, що є комерційною таємницею, і здійснювати навчання працівників фірми за всіма напрямами захисту комерційної таємниці.
Діяльність СЕБ повинна носити упереджувальний характер, а надійність та ефективність її роботи може оцінюватися, на думку Г. Лянного, такими показниками, як досягнення стабільної роботи підприємства, збереження і примноження їх майна, запобігання кризовим ситуаціям, у тому числі різним надзвичайним ситуаціям, пов’язаним з діяльністю зовнішніх і внутрішніх недоброзичливців.
