Система економічної діагностики підприємства базується на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного аналізу, побудованих на інформаційній базі господарського обліку. На даний час вченими економістами сформовано різноманіття підходів до економічної діагностики підприємства, більшість з яких з одного боку мають складну структуру показників, з іншого — ідентичність багатьох показників з однаковим економічним змістом. Методичні підходи, які використовуються в економічній діагностиці, не завжди враховують методи управлінського та стратегічного аналізу. Тому обґрунтування складових системи економічної діагностики є актуальною та багатоаспектною задачею.
Під системою економічної діагностики слід розуміти єдність концепцій, підходів, принципів, механізмів, технологій та конкретних алгоритмів постійного простежування цільових точок соціально-економічної системи підприємства.
При дослідженні означених аспектів системи економічної діагностики діяльності підприємств узагальнено ключові положення та поняття теорії економічної діагностики, наведено класифікацію економічної діагностики за різними ознаками, визначено сукупність методів аналізу та відповідну систему показників.
Усю сукупність методів аналізу, а отже, інструментарію діагностики, можна підрозділити на три основні групи: економікологічні, економіко-математичні, евристичні та спеціальні. Згідно цілям економічної діагностики застосовують різні види аналізу та відповідні їм спеціальні методи та показники.
У доповіді виокремлюються слідуючи види аналізу та відповідні їм спеціальні методи та показники:
1. Внутрішньогосподарський (управлінський) аналіз включає: оцінку CVP (витрати-обсяг-прибуток), методи побудови функції витрат, маржинальний аналіз, методи аналізу запасів організації.
2. Економічний аналіз включає: аналіз використання ресурсів підприємства (фондоємність, ресурсоємність, продуктивність), аналіз якості, аналіз кінцевих результатів діяльності, аналіз собівартості.
3. Фінансовий аналіз включає: прибутковість і ефективність, ліквідність і платоспроможність, фінансову стійкість, ділову активність, фінансовий леверідж, методи діагностики банкрутства.
4. Стратегічний аналіз включає: аналіз стратегії розвитку, аналіз макросередовища (стан економіки, податків і т. д.), аналіз мікросередовища (стан постачальників, споживачів і т. д.), бенчмаркінг, SWOT-аналіз, матричні методи аналізу, аналіз інвестицій, ринкову оцінку акцій.
У докладі запропоновано комплексну цільову систему економічної діагностики що враховує зовнішні та внутрішні чинники, включає означені методи аналізу та відповідні їм показники оцінки стану досліджуваного об’єкту за прямими та непрямими ознаками для виявлення проблем у його функціонуванні (операційному або майбутньому) та визначення засобів щодо їх усунення.
Л. А. Захарченко, канд. екон. наук, доц., кафедра ЕП та КУ, ІЕМ,
ОНАЗ ім. О. С. Попова, м. Одеса
