СТРАТЕГІЧНИЙ РИЗИК
Стратегічний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнессередовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності:
- стратегічних цілей банку;
- бізнесстратегій, розроблених для досягнення цих цілей; ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей;
- якості реалізації цілей банку.
Ресурси, що потрібні для реалізації бізнесстратегій, можуть бути як матеріальними, так і нематеріальними. До них належать канали взаємодії та обміну інформацією, операційні системи, мережі надання послуг та продуктів і управлінський потенціал та можливості. Внутрішні характеристики організації мають оцінюватися з погляду впливу економічних, технологічних, конкурентних, наглядових та інших змін зовнішнього середовища.
Фактори оцінки
Для оцінки стратегічного ризику наглядовці мають ураховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю ухвалити рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінювання ризику банку.
Це такі фактори:
- місія, цілі, корпоративні культура та цінності, толерантність банку до ризику;
- практика керівництва щодо доведення до виконання, модифікації й реалізації стратегічних планів;
- стан виконання стратегічних планів, частота та величина змін у ставленні банку до ризику (толерантності до ризику);
- наявні інформаційні системи управління й засоби контролю для моніторингу бізнесрішень;
- вплив на публічний імідж та добре ім’я банку стратегічної позиції, яку банк обрав щодо своїх технологій, продуктів та конкурентів;
- плани та можливості щодо структурної реорганізації банку (наприклад, злиття або приєднання);
- сумісність стратегічних ініціатив із наявними або запланованими ресурсами;
- ринкова позиція банку, у тому числі проникнення на ринок на географічному рівні та на рівні продуктів;
- диверсифікація банку щодо продуктів, географії та клієнтури; результати виконання планів банку щодо запровадження нових продуктів або послуг.
Узагальнена оцінка
Сукупний стратегічний ризик можна оцінити, враховуючи такі фактори.
Низький
|
Помірний
|
Високий
|
Практика управління ризиками є невід’ємною частиною процесу стратегічного планування
|
Якість управління ризиками відповідає стратегічним завданням, які стоять перед банком
|
Практика управління ризиками не відповідає стратегічним завданням або очевидною є відсутність стратегічного напряму розвитку
|
Стратегічні цілі, завдання, корпоративна культура та поведінка належним чином доведені до виконання та послідовно впроваджуються на всіх організаційних рівнях. Ефективність виконання стратегічних завдань забезпечується високою кваліфікацією керівництва всіх рівнів
|
Керівництво продемонструвало спроможність досягати поставлених цілей та виконувати завдання. Існують окремі невирішені завдання, які не мають суттєвого впливу на виконання загальних завдань та місії банку
|
Стратегічні завдання не відображені адекватно у внутрішній нормативній базі банку. Структура та кваліфікація персоналу організації не відповідають довгостроковим стратегіям
|
Банк виявляє неспроможність досягти поставлених цілей та виконати стратегічні завдання. Виконання стратегічних планів банку може спричинити дестабілізацію його стану