Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ


< Попередня  Змiст  Наступна >

СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ


В статье рассмотрен вопрос реформирования финансового контроля в Украине путем внедрения бюджетного аудита. Проанализировано возможности проведения аудита финансовой и хозяйственной деятельности бюджетных организаций, а также аудита эффективности исполнения бюджетных программ. The article takes a look at questions re-garding reforms in Ukraine’s financial control through introduction of budget audit. The author analyzes opportunities for audit of financial and economic ac-tivities of budget organizations, and also audit of efficiency of fulfillment of budget-financed programs.

124 ками, що надаються іншими організаціями Співтовариства, а також широка консультативна допомога.

В Україні продовжується процес реформування фінансової системи з метою подальшої стабілізації економіки країни. В процесі регулювання процесів, що відбуваються у суспільстві, значна увага приділяється вдосконаленню бюджетної системи, і насамперед підвищенню ефективності використання бюджетних коштів. Зокрема, відбувається запровадження програмно-цільового методу планування бюджету, здійснено заходи щодо врегулювання міжбюджетних відносин, відбувається реформування системи оподаткування, що, безперечно, є позитивними зрушеннями.

Однак, не дивлячись на проведені заходи, які призвели до підвищення прозорості бюджетних відносин, все ще характерними для України залишаються порушення фінансової дисципліни під час використання бюджетних коштів. Це окреслює завдання, які потребують подальшого врегулювання, а саме: посилення дієвості фінансового контролю, про що мова йде вже доволі тривалий час — розроблено проекти Законів України «Про фінансовий контроль» та «Про державний фінансовий контроль». Крім того, розпочато дії щодо впровадження у практику бюджетного аудиту.

Питання вдосконалення процесу проведення фінансового контролю досліджували вітчизняні вчені Бариніна-Закірова М. В., Басанцов І. В., Дорош Н. І., Кравченко В. І., Рубан Н. І., Сивульський М. І., Стефанюк І. Б., Стоян В. І. та інші. В своїх працях вони розглядали теоретичні та практичні аспекти системи державного фінансового контролю, а також питання здійснення бюджетного аудиту.

Однак враховуючи той факт, що така форма фінансового контролю, як бюджетний аудит, є новою для нашої країни, доцільним є подальше поглиблення вивчення вказаної проблеми, адже багато питань залишаються відкритими.

Вдосконалення системи фінансового контролю шляхом здійснення бюджетного аудиту передбачено Бюджетним кодексом України [1, c. 21—22]. Фінансовий контроль здійснюватиметься наступним чином:

1) ревізії та перевірки — традиційний метод;

2) аудит ефективності виконання бюджетних програм;

3) аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ.

В українському законодавстві зазначено, що аудит ефективності — це форма контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрун-

Аудит ефективності проводиться шляхом аналізу [3, п. 4]:

— нормативно-правових актів, розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій щодо напряму діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності;

— результатів раніше здійснених контролюючими органами контрольних заходів;

— показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;

— даних порівняння фактично досягнутих результативних показників виконання бюджетних програм із запланованими в динаміці за кілька років, а також з вітчизняним і зарубіжним досвідом за напрямом діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності, тощо;

— даних інтерв’ювання, анкетування, опитування громадян і збирання інформації від юридичних осіб.

Стосовно аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетної установи, то він є формою державного фінансового контролю, яка спрямована на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності.

Здійснення фінансово-господарського аудиту передбачає проведення наступних дій [4, п. 5]:

— проведення протягом року моніторингу фінансової звітності бюджетної установи;

— проведення перевірки використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, правильності ведення бухгалтерського обліку, складання достовірної фінансової звітності (у разі виявлення за результатами моніторингу фінансової звітності бюджетної установи ризикових операцій);

— дослідження системи внутрішнього фінансового контролю, зокрема якості його організації;

— підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;

— відстеження усунення керівництвом бюджетної установи недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;

— надання висновку про рівень достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступінь дотримання її посадовими

тованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Таким чином, аудит ефективності бюджетних програм та фінансово-господарської діяльності установ спрямований на виявлення порушень та розроблення пропозицій щодо шляхів підвищення ефективності використання бюджетних коштів, а також усунення недоліків у діяльності.

Якщо розглядати нові та традиційні підходи до здійснення державного фінансового контролю, то можна зробити висновок, що вони кардинально відрізняються (табл. 1).

Таблиця 1

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАДИЦІЙНИХ

ТА НОВИХ ФОРМ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

Ревізії та перевірки Бюджетний аудит
Мета:
викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань в сприяння у забезпеченні правильності та законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, а також організації дієвого внутрішнього фінансового

контролю

Основна увага приділяється:
виявленню порушень та їх усуненню попередженню порушень
Час проведення:
після завершення бюджетного року протягом бюджетного року
Результат:
вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та притягнення винних осіб до відповідальності формування пропозицій щодо вдосконалення використання бюджетних коштів бюджетними установами

З вищенаведеного можна зробити висновок, що аудит носить суто попереджувальний характер. Однак, він забезпечує проведення заходів щодо усунення наслідків, тобто має також ознаки і наступного контролю. Таким чином, в Україні виникає реальна можливість об’єднати попередній і наступний контроль та забезпечити їх взаємодію. На даний час це є важливим завданням, враховуючи той факт, що в Україні все ще актуальною проблемою залишається наявність бюджетних порушень та необхідність їх попередження, а не покарання та усунення наслідків неправомір-

особами законодавства з фінансових питань та повноту врахування пропозицій, внесених у ході фінансово-господарського аудиту.

Зважаючи на той факт, що фінансовий контроль повинен носити попереджувальний характер, запровадження такої форми контролю, як бюджетний аудит, в Україні є виправданим.

Здійснення бюджетного аудиту покладено на працівників державної контрольно-ревізійної служби, які відповідно до наданих їм повноважень можуть провадити державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розробляти пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому [2, cт. 2]. Таким чином, зазначені повноваження не суперечать загальній меті та тим заходам, які передбачені при проведенні бюджетного аудиту.

Потрібно зазначити, що різними учасниками бюджетного процесу неоднозначно сприймається доцільність запровадження бюджетного аудиту в Україні. Розпорядники бюджетних коштів з тривогою ставляться до нововведень, адже це може призвести до посилення контролю з боку відповідних органів. На даний час згідно вітчизняного законодавства виїзні ревізії та перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік. До того ж, їх тривалість не повинна перевищувати 20 днів [2, cт. 11]. А під час здійснення аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетних установ передбачається проведення моніторингу протягом бюджетного року.

Працівники контролюючих органів також обережно сприймають запровадження нової форми контролю. Це обумовлене тим, що надання консультацій розпорядникам бюджетних коштів та контроль за їх діяльністю складно поєднати. Крім того, реалізація бюджетного аудиту не усуває одночасне проведення ревізій та перевірок бюджетних установ. Виходом із цієї ситуації може

1

За даними Головного контрольно-ревізійного управління України.

них дій, що доволі часто на практиці викликає певні труднощі. Зокрема, бюджетами усіх рівнів та суб’єктами господарювання в 2004 році недоотримано фінансових ресурсів у сумі 19 675,7 тис. грн, а усунуто лише на 46 %; незаконних витрат здійснено на суму 40 583,8 тис. грн, з яких відшкодовано 87,2 %; недостача державних і комунальних ресурсів становила 2305,4 тис. грн, а відшкодовано тільки 30,7 % .

Крім того, законодавством передбачено наступне: працівники служби обов’язково повинні повідомляти відповідні державні органи про виявлені зловживання та порушення [2, cт. 12]. Виникає запитання — яким чином узгодити зазначену норму закону з наданням консультацій працівниками контрольно-ревізійного управління. Для врегулювання зазначеного питання доцільно внести корективи та узгодити положення відповідних нормативних документів.

Ще одним питанням, яке потребує врегулювання, є наступне: в Україні існує велика кількість бюджетних установ (близько 50 тисяч), а штатна чисельність працівників підрозділів державної контрольно-ревізійної служби, що здійснюють контроль у бюджетній сфері, станом на 1 вересня 2005 року становить 1234 чоловік (в тому числі: 425 — в сферах освіти, науки та культури; 448 — соціального захисту; 361

— органів влади) . Тому можливість запровадження аудиту фінансово-господарської діяльності на даний час в усіх бюджетних установах є нереальною. Таким чином, необхідно обрати певну кількість бюджетних установ, в яких буде запроваджено бюджетний аудит у першу чергу, з одночасним визначенням ознак, за якими слід здійснювати їх відбір.

Зазначене питання досліджувалось науковцями. Зокрема, на думку І. Б. Стефанюка фінансово-господарський аудит «слід запроваджувати попервах у системі тих міністерств, державних комітетів та/або органах місцевого самоврядування, у яких протягом трьох останніх років не було виявлено значних сум незаконних, нецільових видатків» [5, c. 143]. На нашу думку, такий підхід є цілком вірним, так як у першу чергу стимулюватиме саме тих розпорядників, які навчились ефективно працювати в реальних умовах, та допоможе прискорити апробацію нового підходу і в більш стислі терміни розробити необхідні рекомендації щодо вдосконалення бюджетного аудиту.

Таким чином, в Україні процес реформування системи фінансового контролю продовжується. Звичайно, невирішеними залишається багато питань, у тому числі і необхідність подальшого розроблення механізмів реалізації та організаційних моментів проведення бюджетного аудиту (наприклад, вибір установ для проведення нової форми контролю з визначенням критеріїв відбору). Розв’язання зазначених проблем повинно обов’язково бути відображене у законодавстві. Однак, впровадження таких кардинальних

1

За даними Головного контрольно-ревізійного управління України.

бути забезпечення здійснення бюджетного аудиту та перевірок різними працівниками контрольно-ревізійної служби.

Література

1. Бюджетний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 22.03.2001 р. та підписаний Президентом України 21.06.2001 р. — К.: АртЕк, 2001. — 76 с.

2. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм» від 10.08.2004 р. № 1017.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ» від 31.12.2004 р. № 1777.

5. Стефанюк І. Б. Запровадження аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетних установ // Фінанси України. — 2005. — № 6. — С. 138—144.

Стаття надійшла до редакції 16 січня 2006 р. УДК 338.65Н. В. Сінельник, асистент кафедри фінансів,

КНЕУ імені Вадима Гетьмана


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ВИТРАТАМИ НА СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ДЕЯКІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
СТРУКТУРА ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ В УКРАЇНІ ТА НАПРЯМИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ
НЕОБХІДНІСТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)