Аспекти організації та оплати праці є основою соціальнотрудових відносин найманих роботодавців і держави, працівників, що впливають на ефективність управління трудовими ресурсами. Проблема організації оплати праці на підприємстві є однією з найгостріших. Здійснення економічної реформи за умовпереходу до ринкової економіки, реформування бухгалтерськогообліку в Україні вимагають удосконалення аналітичного забезпечення оплати праці на підприємствах.
Теоретичні, методологічні та економіко-організаційні проблеми обліку праці та її оплати завжди були предметом наукових досліджень провідних українських і зарубіжних учених-економістів. Ці питання вивчали Бутинець Ф. Ф., Коблянська О. І., Ткаченко Н. М., Хом’як Р. Л., Голова С. Ф., Ивахненко С. В., Семененко О. Л. Ганін В. І., Гливенко В. В., Гурова К. Д., Живко З. Б.,Завгородній А. Г., Лень В. С., Нашкерська Г. В., Олійник О. В.,Дем’яненко М. Я., Пушкар М. С., Рудницький В. С., Тарасенко Н. В. та багато інших.
Слід зазначити, що, незважаючи на великий інтерес учених допроблем побудови системи оплати і стимулювання праці персоналу, не всі їх аспекти в достатній мірі опрацьовані.
Наприклад, у сучасній науковій літературі не достатньо опрацьовані питання щодо аналітичного забезпечення оплати праці напідприємствах.
Від організації обліку оплати праці залежить якість, справедливість, повнота і своєчасність розрахунків з робітниками з оплати праці. Здійснюючи удосконалення організації обліку оплатипраці, підприємство має підходити до цього питання обґрунтовано, враховуючи доцільність, використовуючи результати наукових досліджень і передового досвіду.
При організації будь-якого підприємства складається документ, який визначає, які посади будуть займати майбутні праців-ники, яка кількість працівників необхідна, і яким буде розмірзарплати цих працівників. Таким документом являється «штатний розпис».
Штатний розпис — документ, що визначає склад працівниківпевного закладу, установи із зазначенням їхніх посадових окладів.
Стаття 64 Господарського кодексу України від 16.01.2003№ 436-IV містить положення про те, що підприємство самостійновизначає свою організаційну структуру, встановлює чисельністьпрацівників і штатний розпис. Проте саме така «свобода дій»приводить до того що немає ні типових форм, ні методичних рекомендацій, щодо його створення.
У зв’язку з відсутністю такої бази, доцільно було б затвердитиконкретну форму «штатного розпису», або хоча б таку, на якукожен міг би орієнтуватись при складанні даного документу всебе на підприємстві.
На нашу думку, обов’язково в «штатному розписі» слід вказувати код Класифікатора професій, що відповідає посаді працівника. В подальшому, використання кодів призведе до зменшенняпомилок в облікових документах, що носять у собі інформаціюпро працівників та їх посаду (наприклад — «Трудова книжка»,тим паче, що записи в «штатному розписі» та «Трудовій книжці»обов’язково повинні відповідати Класифікатору професій ДК003:2010).
Також досить «вигідним» для бухгалтера буде зазначеннярозміру фонду заробітної плати з врахуванням її поділу на: основну, додаткову та інші компенсаційні виплати та заохочення. Цепов’язано з тим, що в процесі обліку заробітної плати та розрахунку необхідних даних, інколи необхідно враховувати або не враховувати деякі види заробітної плати, з метою формування правильної бази, як для цілей податкового обліку так і для бухгалтерського.
Також слід звернути увагу, що до «штатного розпису» слідвносити дані про інші компенсаційні та заохочувальні виплати втому випадку, якщо вони мають систематичний характер.
З урахуванням необхідності врегулювання та забезпеченняправ працівників на працю, захист від незаконного звільнення таоплату праці затвердження штатного розпису на підприємстві єобов’язковим, і відсутність останнього слід вважати порушеннямвимог законодавства про працю, за яке роботодавець може нестиадміністративну відповідальність.
До проблеми недотримання окремими підприємствами обов’язку зі складання штатного розпису в черговий раз звернулося Мі-ністерство праці та соціальної політики України у своєму листівід 27.06.2007 р. № 162/06/187-07.
Нагадуємо, що ст. 41 передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, що накладається на посадових осіб,які відповідають за ведення кадрового обліку, у розмірі від 15 до50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Така ж відповідальність покладається на посадових осіб у зв’язку зі складанням штатного розпису, що не відповідає нормам чинного законодавства, — не у встановленій формі, з використаннямназвпосад, не передбачених Класифікатором.
У сучасних умовах розвитку України правильний і дієвий облік витрат на оплату праці повинен стати не лише засобом дотримання вимог чинного законодавства, а й джерелом надійноїінформації для подальшого контролю та управління витратами наоплату праці.Отже, штатний розпис є необхідним в управлінськійі кадровій діяльності, локальним нормативно-правовим актом, щовизначає склад працівників певного закладу, установи із зазначенням їхніх посадових окладів та аналітичного забезпечення обліку оплати праці.УДК 657.01Козак В. Г.канд. екон. наук, доцентДВНЗ «Київський національнийекономічний університетімені Вадима Гетьмана»
