Виробництво зерна займає особливе місце серед інших галузей рослинництва, адже зерно є не тільки основою харчуваннялюдини, а також є джерелом виробництва тваринницької продукції, експортним продуктом, що визначає зовнішньоекономічніпозиції держави [1].
Попри те, що наша країна має добрі кліматичні умови та родючі чорноземи для вирощування зернових культур, в останніроки зерновиробництво не відрізняється стабільністю. Тож першочерговим завдання виробників продукції зернових культур єпідвищення родючості та економічної ефективності виробництвазерна.
Економічна ефективність виробництва зерна характеризуєтьсярядом показників, а саме урожайність, продуктивність праці, собівартість та ціна реалізації продукції, прибуток на 1 га посівноїплощі, на 1 ц зерна та 1 люд.-год, рівень рентабельності виробництва зерна тощо [2].
Урожайність — найважливіший результативний показник землеробства. Рівень урожайності відображає вплив економічних іприродних умов, а також якість організаційно-господарської діяльність сільськогосподарських культур, її визначають на 1 га. Якправило, ріст урожайності можна досягти завдяки додатковимтрудовим і матеріальним витратам. Це може бути здійснено за рахунок використання резервів виробництва, пов’язаних з інтенсифікацією галузі, а саме: внесення науково-обґрунтованих доз мінеральних добрів; використання засобів захисту і регуляторів ростурослин; використання сортів і гібридів інтенсивного типу по кращих попередниках; скорочення втрат врожаю при збиранні. Сівозміни теж грають важливу роль у рівні урожайності, тож до цьогопитання слід підходити з науково-технічним обґрунтуванням.
У сучасних умовах ринкових відносин, коли ціна продукції наринку формується співвідношенням між попитом і пропозицією,а кожного року це співвідношення змінюється, єдиним реальнимваріантом вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва зерна є зменшення собівартості виробництва одиниціпродукції. Поряд із загальноприйнятими методами зниження собівартості продукції, підприємства-виробники мають добре реагувати на зміну стану операційного процесу, це може суттєво вирішити питання витрат праці [1].
Реальним шляхом зменшення матеріальних витрат є перехід довикористання рідких мінеральних добрив у противагу їх твердимформам, тому що вартість діючої речовини у них значно нижча.На сьогодні економічно вигіднішим є застосування мінімальногообробітку ґрунту та нульового обробітку ґрунту. Перехід від традиційної технології обробки з використанням плуга на прямий по-сів неможливий без наявності вирівняних полів, шару мульчі, відновленої структури ґрунту. Найефективніше сумістити обробітокґрунту з одночасним внесенням рідких мінеральних добрив. Цедає змогу зменшити кількість технологічних операцій, що забезпечує економію енергоресурсів і скоротити необхідність придбаннядодаткової одиниці техніки для внесення рідких добрив [3].
Виконання всіх процесів виробництва та реалізації зернапов’язане з використанням матеріально-технічних ресурсів. Їх рівень, повнота забезпечення та ефективність використання багатов чому визначає рівень як окремих показників, так і ефективністьвикористання в цілому. Слід відзначити, що підприємства з високим рівнем ресурсного забезпечення виробництва зерна спроможні впроваджувати у виробництво прогресивні технології виробництва, з використанням високоякісного посівного матеріалусучасних сортів і гібридів, широкого застосування добрив і новітніх засобів захисту рослин, сучасних технологій післязбиральноїобробки та зберігання врожаю, що забезпечує високу ефективність виробництва зерна і найбільш вигідні схеми збуту продукції та в підсумку розширене відтворення їх капіталу.
Суттєвий вплив на ефективність виробництва зерна має насіннєвий матеріал. Високоякісне насіння за сприятливих умов спроможне забезпечити високу урожайність та якість отриманої продукції. Але з іншої сторони якісне насіння має високу вартість і вструктурі виробничих витрат складає до 20 % виробничої собівартості. За несприятливих кліматичних і виробничих умов високоякісне насіння не забезпечить навіть простого відтворення капіталу. Господарствам з недостатнім рівнем забезпеченості ресурсами доцільно вибирати посівний матеріал з урахуванням якостівиконання попередньої операції (підготовки ґрунту), а також ресурсних і фінансових можливостей забезпечення відповідного рівня виконання операцій догляду за посівами [2].
Таким чином, для створення сприятливих умов розвитку зернового господарства необхідно:а) інтенсивне зростання виробництва зернових не за рахунокрозширення площ посіву, а виключно на основі підвищення врожайності;б) розв’язання проблеми селекційної роботи в зерновому господарстві;в) покращення якості продукції;г) пошук нових економічно вигідних каналів реалізації.
Зазначені заходи є запорукою ефективного й економічно вигідного зернового виробництва.Список використаних джерел
1. Амбросов В. Я. Ефективність виробництва оригінального та елітного насіння зернових колосових культур / В. Я. Амбросов,Н. Ю. Єгорова // Вісн. аграр. науки. — 2010. — № 5.
— С. 66–71.
2. Худолій Л. М. Економічний механізм формування і функціонування ринку зерна в Україні: монографія / Л. М. Худолій. — К.: ІАЕ,1998. — 211 с.
3. Шпичак О. М. Теоретико-методологічні аспекти ціноутворення насільськогосподарську продукцію / О. М. Шпичак // Економіка АПК. —2012. — № 8.
— С. 3–10.Мартишев П. А.,науковий керівник — Дем’яненко С. І., д.е.н., професор,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ
