Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплінСемінарські та практичні заняття з економічних дисциплін


< Попередня  Змiст  Наступна >

Семінарські та практичні заняття з економічних дисциплін


6.1.Особливості методики проведення семінарських та практичних занять.

6.2.Методика проведення занять з аналізу економічних ситуацій (кейс-метод).

6.3.Дискусія як метод групового теоретичного навчання і практичного вирішення економічних проблем.

6.4.Методика проведення «мозкового штурму».

6.5.Психолого-методичні особливості роботи в малих групах.

6.1.Особливості методики проведення семінарських та практичних занять

Семінаріум (лат. seminarium) означає розсадник (а семінарист напевно, квітка?). В античних школах заняття проводилися у вигляді диспутів, повідомлень тих, хто навчається, коментарів та висновків викладача.

Семінарські заняття, як вважає А. М. Алексюк, означають дискусію з окресленої проблеми і виникли на заміну середньовічного диспуту. Мета таких диск усій — навчити студентів логічно висловлювати та обґрунтовувати свої думки з якоїсь проблеми. У XVІІ ст. семінарські заняття використовувались для підготовки філологів з метою інтерпретації текстів, а пізніше — для вивчення теології та юриспруденції. Кажуть, що така форма дискусій була дуже поширена в Києво-Могилянській академії, куди приїздили на диспути вчені з різних країн світ у. Методика проведення семінарів та практичних занять (які, до речі, в Київському університеті з 1874

—1875 рр. вперше запровадив професор М.Г. Авенаріус), на мій погляд, навіть складніша, ніж методика проведення лекцій. Методичні вимоги до організації семінарів і

Традиційно вже склалося, що шкільну систему навчання називають класно-урочною, а систему вищої освіти — лекційносемінарською. Але нині се мінари, як і лекції, все більше

запроваджуються в шкільну практику з її традиційною класноурочною системою. І це дуже корисно для розвитку учнів. Добре організований семінар не тільки закріплює знання та вміння учнів, а й розвиває в них творчі здібності, вміння слухати іншого й самому аргументовано висловлювати свої думки, розвиває логічне мислення й комунікативні здібності учнів та сту дентів, а також уміння діяти.

Методичні вимоги до організації навчальних занять з економічних дисциплін і мають на меті оволодіти методикою вибору різних організаційних форм навчання залежно від цілей навчання і специфіки економічних дисциплін, що викладаються. !

Методична компетентність викладача залежить від його вміння творчо користуватись дидактичними методами та формами навчання, комплексом різних методичних прийомів і технології активізації навчальних занять.

У процесі дослідження теоретичних основ навчання було показано, що процес навчання полягає у передаванні та засвоєнні знань, способів діяльності, досвіду мислення й досвіду соціального навчання. Для подальшого викладу важливо згадати такі дидактичні закономірності навчання в плані проведення семінарських та практичних занять:

1) оскільки зас воєння — діяльність того, хто навчається, то «передача» змісту навчання означає організацію активності того, хто навчається;

2) процес засвоєння реалізується через зв’язок зовнішньої та внутрішньої діяльності того, хто навчається;

3) засвоєння залежить від того, які знання засвоюються. Єдиним способом засвоєння рис творчої діяльності є самостійне вирішення проблем, нових для того, хто навчається;

4) у цілому процес навчання відбувається лише за активної діяльності тих, хто навчається. Чим більше та різнобічніше забезпечується педагогом інтенсивність діяльності тих, хто навчається, тим вищою буде якість засвоєння на рівні, що залежить від характеру діяльності, яка організується (репродуктивної або творчої). І ще важливо відзначити, що навчальний процес зд ійснюється лише за відповідності цілей того, хто навчається, цілям викладача.

У рамках програм МБА користуються методиками ЕЗ (знання — навички — вміння), яка дозволяє студенту не лише опанувати теоретичну частину будь-якого курсу, а й застосовувати отримані знання на практиці під час командної !

роботи, прийняття управлінських рішень, ведення переговорів та ін. Слід відзначити, що такого типу навчальні стратегії реалізуються в КНЕУ вже досить давно.

В економічній підготовці учням треба передати знання про економіку як систему, спосіб економічної діяльності. Якщо у практиці дві перші вимоги досить добре розроблені, то досвід мислення (особливо творчого, продуктивного) та досві д соціального спілкування з використанням традиційних форм занять формується не досить активно. У цьому плані особливо важливо підкреслити, що як досвід творчої діяльності, так і досвід соціального спілкування не можна пояснити традиційним інформаційно-ілюстративним типом навчання (див. рис. 1.1). Для цього потрібні специфічні форми взаємодії викладачів та учнів — проблемні та імітаційно-ігрові форми навчан ня. Якщо виходити з відомого принципу «знати, щоб навчитися робити», то практичні й семінарські заняття є найважливішими, бо саме вони відповідають на запитання «що робити?» і «як це зробити?». Крім того, семінарські заняття зближують вчителя та учня, згуртовують учнівський колектив, виховують демократичний стиль спілкування.

Поглиблене або усв ідомлене розуміння називають метапізнанням. Це поняття було не так давно визначено дослідниками як важлива складова процесу навчання. Учень, свідомий того, що він знає і чого він не знає, який замислюється над шляхами пізнання, — це той учень, для якого навчання стане найбільш ефективним. Метапізнанню особливо сприяє спроможність учня пояснити, як він дійшов такого вис новку. (Пам’ятайте! Ми не запитуємо учня: «Чи ти зрозумів?» Ми запитуємо: «Що ти про це думаєш?») Це дозволяє не тільки самому проаналізувати свої знання і обміркувати, в який спосіб він їх набуває. Це надає можливість викладачу коригувати методику викладання.

Спеціалісти визначають такі види семінарських занять (рис. 6 .1): ? просемінари — це своєрідні практикуми для підготовки студентів до самостійної роботи з першоджерелами, складання конспектів, тез доповідей тощо; ? семінари, які мають безліч різновидів: запитань і відповідей (відповіді оцінюються); розгорнута бесіда; коментоване читання; дискусія; конференція; вирішення проблемних завдань; заняття на виробництві; пресТрадиційні види й форми проведення семінарських та практичних

Традиційно семінар

— урок систематизації, закріплення знань. Так само як і у випадку з лекцією, першим етапом семінару є підготовка. Вона включає: тему; мету (узагальнити, систематизувати, проконтролювати, оцінити); інформацію (необхідний матеріал лекції); форму, метод проведення; план заняття; дидактичні матеріали; визначення в часі. Семінар склада ється з вступу, дискусії — обговорення, підведення підсумків, оцінки та формулювання рекомендацій.

Щодо видів семінару, то найбільшого поширення набуло проведення таких семінарів: семінари питань і відповідей, розгорнута бесіда, дискусія, семінар — обговорення рефератів, семінар — вирішення проблемних питань і таке інше.

Крім лекції та семінару корисно проведення комбінованого заняття, яке в даному разі є поєднанням ле кції та семінару. Але проведення цього виду занять пов’язане з низкою недоліків, наприклад, обмеженість часу для викладення необхідного теоретичного матеріалу, а також для закріплення та систематизації знань, тому я вважаю, що більш ефективним є проведення лекцій та семінарів, а комбіноване заняття доцільно проводити з невеликих за обсяго м тем, коли після викладення необхідного матеріалу залишається достатньо часу для його обговорення.

Як свідчить практика, традиційні лекції та уроки в сучасній освіті все більше наближаються до семінарських та практичних занять в напрямі проблемного навчання, розвитку співробітництва учнів із викладачем, уведення різних ігрових і тренінгових занять, авторського й дистанційного навчання.

У сучасній освіті можна виокремити такі основні форми організації навчання із закріплення знань, зважаючи на кількість учнів аб о студентів, як робота з класом, потоком чи академічною групою, індивідуальна або т’юторська робота учнів з викладачем, дистанційне навчання, робота в парах або в малих групах, які працюють над конкретною економічною проблемою, приймаючи колективне рішення.

Далі наведена схема, що дає уявлення про види семінарських занять в економічному навча нні.

Дуже важливу роль у викладанні економічних дисциплін займають практичні заняття. Розв’язання економічних задач — це спосіб розвитку економічного мислення студентів і учнів. При цьому задача повинна відповідати таким вимогам: практична спрямованість та умови задачі, а результати її розв’язання повинні відповідати реальній практичній ситуації.

Методика розроблення навчальних вправ, задач, тестів, завдань з економіки

Рис. 6.1. Види семінарських занять

Рис. 6.1. Види семінарських занять

Розв’язання економічних задач створює в учнів навички планування своєї діяльності, розвиває в них творчий підхід до виконання завдання, формує уміння застосовувати для розрахунку теоретичні знання та обчислювальні навички. Наприклад, дуже ефективно можна готувати завдання типу: «Як формуються тарифи на тепло, газ, електроенергію?», «Чому ми не ставимо лічильники води?», «Як формується ціна на…? » тощо. Наприклад, в одній львівській школі школярі виконали проект «Зелені школи» та розробили заходи з економії електроенергії в школі, мова йде про курс «Енергозбереження» для школярів у формі гри. Такого типу завдання розвивають економічну грамотність та економічне мислення. ! Існує багатий методичний досвід проведення практичних та семінарських робіт. Так, у КНЕУ ще в 80-ті рр. ХХ ст. досить

широко використовувався метод моделювання конкретних ситуацій, була створена велика база конкретних ситуацій та ділових ігор. У практиці проведення семінарів використовувалися зошити самопідготовки студентів, інструкційні карти для практичних робіт, конспекти-схеми студентів тощо. Викладачі кафедри «Мікроекономіки» пропонують у робочих зошитах виокремити розділи для конспектування з включенням основних визначень та графічних ілюстрацій базових по ложень за окремими темами курсу. Можна створити комплект ілюстративних матеріалів у формі слайдів, фільмів тощо, створити в Інтернеті сайт із мікроекономіки.

Практичне застосування знань, які ви даєте в лекції або уроці, здійснюється в формі вправ різного типу: практичні вправи, питання на розуміння, вправи на закріплення, випереджувальні вправи тощо.

Після першого розгляду но вого поняття в процесі розвитку теми корисно вводити приклади, ситуації на використання вивченого поняття. Далі можна переходити до практичних вправ на використання поняття в ситуації з невідомими елементами. Питання на розуміння пропонують учню виконати певний вид діяльності з матеріалом, який містить усі необхідні для розв’язання дані. Така діяльність має на меті ко нцептуалізацію поняття. Такі питання не тільки допомагають розумінню. Вони націлені на поглиблення розуміння.

Вправи на закріплення можуть бути як на застосування, так і на розуміння. Але їх головною метою є закріплення практичних знань, умінь, навичок. Якщо виникають труднощі у засвоєнні, викладач повинен знайти додаткові форми навчальної діяльності. Здебільшого це стос ується саме проблемного об’єкта вивчення. Іноді глибинне вирішення проблеми потребує повернення до попередніх тем або недостатньо чи погано засвоєних.

Випереджувальні вправи дають можливість учням піти далі в засвоєнні певної теми. Це більш складні вправи, які розвивають вміння аналізувати та узагальнювати, тобто ведуть до удосконалення. Дуже важливо й корисно наводити ві дповіді до вправ, які ви підготували. Відповіді до вправ у роботі вчителя дозволяють: ? швидко і безпомилково перевірити виконання вправ; ? уникнути ситуацій, коли інструкція до вправи неправильно інтерпретована;

? знати відповіді до певних вправ, зміст яких сам учитель міг не вловити, або до задач, які він у деяких випадках не може розв’язати.

Для учня відповіді до вправ дають можливість: ? здійснювати індивідуальний контроль на відміну від колективної перевірки; ? здійснювати контроль неприлюдно, особисто бачити свої помилки; ? привчитися перевіряти себе.

Підготовка відповіді до вправ досить складна справа. Нерідко існує кілька правильних відповідей. Отже, слід попрацювати над тим, щоб передбачити всі можливі відповіді або зазначити найважливіші моменти чи критерії правильної відповіді.

Викладачу буває легше прочитати лекцію, ніж ефективно провести семінар. Утім у сучасному навчанні межі між лекцією та семінаром стирають ся. На практичному занятті викладач щоразу має справу з новими учнями, у яких різна підготовленість. Але практичне заняття, на відміну від лекції, дає навчальний ефект значно раніше. На жаль, переважна більшість учнів пасивні на лекції (вони пишуть, слухають, мовчать). На практичному занятті — зовсім інша ситуація. Управління пізнавальною діяльністю вимагає надзвичайної ма йстерності, викладач не повинен зводити роботу зі студентами до рівня опитування за конспектом лекції, письмових контрольних робіт або зачитування рефератів.

Практикум — це така форма практичних занять, яка дає можливість студенту оволодіти певними навичками роботи і навчання, методиці вирішення економічних задач і ситуацій. Вибір навча льної форми засвоєння знань і вмінь та її методичні особливості залежать від специфіки економічної проблеми й методичної майстерності викладача.

Вибір методичної форми ? розроблення бази знань; ? створення методичної карти уроку; ? розроблення і підбір навчальних завдань і задач, тестів, інших видів самостійної роботи; ? вибір форми проведення заняття: дискусія, «мозковий штурм», кейс-метод, аналіз проблемної ситуації, ігри, тренінги тощо.

Підготовка викладача до проведення практичних та семінарських занять може включати:

Таблиця 6.1

МЕТОДИЧНА КАРТА УРОКУ

Терміни і поняття, які треба пам’ятати: ? економіка ? закон економіки ? народне господарство ? виробництво ? економічна система Терміни і поняття, які треба знати: ? вільна ринкова економіка ? обмін, змішана форма економіки ? ринкова економіка ? ринок ? конкуренція План уроку: 1. Організаційний момент — 2 хв 2. Перевірка дом. завдання — 10 хв 3. Пояснення нового матеріалу — 30 хв Підбиття підсумків — 3 хв Література: Савлук М. И. Деньги и кредит. — К., 1992; Гальчинский А. С. Теория денег. — К., 1996; Банковское дело / Под ред В. И. Колесникова — М.,1995. Мета уроку: ? повторити ключові поняття, що пройдені в курі «Основи економіки» ? вивчити тему «Ринкова економіка і гроші» Знати: ? вільна ринкова економіка ? обмін, змішана форма економіки ? ринкова економіка ? ринок ? конкуренція Уміти: ? самостійно пояснити, що таке економіка, які бувають види економічних систем ? охарактеризувати основні елементи ринкової економіки ? кількісно та якісно охарактеризувати грошовий обіг Можуть виникати труднощі: ? у розумінні місця економіки в суспільстві ? у розумінні механізму розвитку інфляції ? у розумінні шляхів подолання інфляції

Найпоширенішими формами викладання навчального матеріалу є розповідь, пояснення та бесіда. Ці форми вимагають дотримання таких вимог, як: достовірність змісту, логічна послідовність, а також певний емоційний виклад.

Для підготовки навчального матеріалу і проведення бесіди зі студентами треба не тільки розбити матеріал на певні блоки й розмістити їх у певній послідовності. Необхідно продумати запита ння до учнів із кожної порції матеріалу, уявити, які відповіді зможуть дати учні, які труднощі розуміння в них можуть виникнути, намітити уточнення й доповнення після їхніх відповідей і обов’язково зробити висновки по суті уроку й рівню

засвоєння матеріалу учнями, пояснити суть домашніх завдань тощо. Корисно підготувати методичну карту уроку чи лекції за наведеним далі прикладом.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
6.3.Дискусія як метод групового теоретичного навчання і практичного вирішення економічних проблем
6.4.Методика проведення «мозкового штурму»
Методика проведення тренінгів в економічному навчанні
Частина 2. Методика проведення тренінгів в економічному навчанні
Частина 3. Методика проведення тренінгів в економічному навчанні
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki