Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплінЧастина 2. 3.2. Розвиток економічного мислення та поведінки як мета економічного навчання


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. 3.2. Розвиток економічного мислення та поведінки як мета економічного навчання


122

Крім того, поняття «економічне мислення» досить синергетичне, тому що включає в себе ознаки мислення бізнесменів, підприємців, фінансистів, програмістів та ін. А головне — мудрість розумної людини, яка не повинна допускати «торжества розуму над здоровим глуздом».

Ви, напевно, пам’ятаєте, що Ейнштейну належить вислів: «Економіка змінюється зі змінами нашого мислення». Це геніально! Мені здається цікавим той факт, що в процесі навчання студент В. Даниленко (відмінник), створюючи метафору економічного мислення на тренінгу з розвитку творчого економічного мислення (2000 р.), запропону вав таке: «Економічне мислення — це змія, що поїдає свій хвіст». Тут і асоціація із висловом: «Час — гроші» і порівняйте: «Час — змія, що з’їдає свій хвіст». Крім того, мені вбачається ще елемент попередження в тому, що економічне мислення, цей біг за прибутком, не повинне з’їсти щось дуже важливе в людині — її слов’янську чесність, порядність і доброту.

Вивчення механізмів і стратегій економічного мислення і зв’язку їх з економічною поведінкою тісно пов’язано з вибором критеріїв розвитку економічного мислення, що, у свою чергу, визначає підходи до економічного освіти.

У літературі економічне мислення виявляється через економічну освіченість, оволодіння економічними поняттями, вміння прогнозувати розвиток економічних процесів і виявляти зацікавл еність і підприємливість в економічній діяльності (В.А. Собчук).

Цікаві характеристики людини, яка мислить економічно, запропонували студенти IV курсу ОЕФ під керівництвом І.А. Балягіної.

Рис. 3.5. Характеристика людини, яка економічно мислить

124Зрозуміло, що економічне мислення та економічна поведінка існують об’єктивно, але питання їхнього формування та розвитку є дуже складними. Якщо теоретичне формулювання цих цілей майже не викликає спротиву, то практична реалізація цих положень — справді проблема.

Взаємозв’язок економічного мислення та поведінки людини

Борсання «слов’янської душі» між економічними знаннями та економічною поведінкою геніально сформулював ще О. С. Пушкін в «Євгенії Онєгіні».

Пам’ятаєте? ...Зато читал Адама Смита,

И был глубокий эконом,

То есть умел судить о том,

Как государство богатеет,

И чем живет, и почему

Не нужно золота ему,

Когда простой продукт имеет.

Отец понять его не мог

И земли отдавал в залог...

Якщо оцінити ур ивок з поеми О.С. Пушкіна з погляду формування економічної свідомості, то дуже легко зрозуміти, що в сучасній методиці викладання економіки як основи економічної теорії (тобто колишньої політекономії в ринковому варіанті) ми повторюємо ті самі помилки, що й майже 200 років тому. Ми навчаємо «судить о том...» , а не «богатеть...».

Економіка на відміну від техніки, медицини, біології, географії, математики, фізики тощо має невидимий механізм дії. Проте життя видає на поверхню наслідки дії економічних механізмів: гроші, товари, ціни, безробіття, інфляцію та ін. !

Цікаву притчу про економічне мислення та поведінку «Чому євреї не живуть у Вірменії?» розповів студент А. Дюкель. «Один єврей вирішив шукати нові землі. Приїхав він до Вірменії на ішаку. (Тварина добра, винослива, мало їсть. Економна!) О Вірменіє! Благодатний край! Тепло! Їжі багато! «Добре було б оселитися тут зі своєю родиною. А цікаво, які тут люди живуть?» — міркував єврей. Бачить, біжить дорогою хлопчик. «Ну, — думає, — які діти, такі й дорослі».

Покликав єврей хлопчика, дав йому 4 копійки і каже: «Ось тобі гроші, нагодуй за них мене, мого ішака, та щоб і на майбутнє залишилося». Хлопчик узяв гроші та побіг. Через

125

п’ять хвилин він повертається з кавуном і каже: «Кавун з’їж сам, ішаку віддай шкірки, а зернятка посади на майбутнє. ЦЕ коштує дві копійки, а ще дві копійки я беру собі за послугу...» Узяв єврей кавун та подумав: «У цій країні нам нічого робити». Ось чому євреї не живуть у Вірменії».

Ви зрозуміли, напевно, що не треба шукати в цій притчі чогось образливого для євреїв чи вірмен, а лише підтвердження того, що покажчиком економічної культури країни є економічна поведінка дітей.

Приклад реальної економічної поведінки наводить студентка А. Скитьова. У Латвії у відповідь на необґрунтоване підвищення плати за проїзд у міському транспорті рижани зробили так: кожний, хто виходив з автобу са чи тролейбуса, передавав свій квиток тому, хто заходив. За кілька днів під впливом такого цивілізованого засобу економічного протесту колишні ціни було відновлено.

Поведінка як вибір шляхів досягнення мети здійснюється на основі численних зважувань різних альтернативних варіантів та аналізу базових понять. При цьому головну роль у цих процесах відіграє мислення. Таким чином, мислення бере у часть у формуванні мотивованої поведінки та самої діяльності людини. Все це, безумовно, має безпосереднє відношення до професійного мислення й поведінки.

Економічна поведінка як результат вибору під час прийняття економічних рішень особистістю, у свою чергу, є резу льтатом синергетичного впливу на людину як загального економічного оточення (родини, суспільної думки, економічної культури, ситуаційних обмежень), так і психічних процесів людини (сприйняття інформації, досвіду, мислення, процесів навчання, впливу емоцій тощо). Як відомо, певні економічні знання створюють умови для здійснення економічних вчинків, спрямованих на досягнення підприємницької мети. Ці вчинки складаються в систему економічної поведінки.

Економічна психологія вивчає, прогнозує людські вчинки у сфері ку півлі й продажу певних товарів, ризику інвестування тощо. Психологія розглядає поведінку людини як притаманну всім живим істотам взаємодію з навколишнім середовищем, опосередковану їхньою зовнішньою (рухомою) та внутрішньою (психічною) активністю.

Для економічного типу поведінки людини характерні ті самі моделі, що й для поведінки загальної: співробітництво, конкуренція, відхилення (ухилення) та взаємодія. Але цей тип пове-

дінки диктується як особистими рисами підприємця, так і економічним середовищем, в якому він приймає економічне рішення. Цікаво, що мислення — це характерна ознака людини, а поведінка — більш загальна характеристика всіх живих істот.

Характерними особливостями економічної поведінки людини як результату сформованого економічного мислення й характеру людини є, на нашу думку, такі: ? досягнення головної мети економічної поведінки — отримання максимального прибутку; ? здійснення економічної поведінки в певних рамках, за законами соціально-економічного середовища та моральноетичними нормами (наприклад, недосконалість законодавства створює сприятливі умови для порушення норм економічної поведінки).

Як відомо, формування економічного мислення здійснюється в двох напрямах: засвоєння отриманих у процесі економічного навчання знань і осмислення практичного досвіду економічної діяльності.

Основними джерелами економічної інформації є зміст економічних дисциплін, який включає об’єктивні закони і категорії та су б’єктивну оцінку можливості їх використання в конкретних економічних умовах; розуміння мотивів, інтересів і критеріїв раціональності в процесі прийняття економічних рішень.

Психологи знають, що люди краще пояснюють те, що вже сталось, і дуже неточно прогнозують те, що впливає на зміну економічних ситу ацій і прийняття економічних рішень.

З цими процесами і особливостями пов’язані і можливі помилки формування економічного мислення, такі як: ? здатність неадекватно оцінювати роль особистісних і ситуативних факторів під час прийняття економічних рішень; ? помилка «хибної згоди», коли людина, виробляючи своє рішення, спирається на думку людей, які розділяють їх уявлення і погляди; ? ігнорування інформаційної цінності того, що не сталося (або сталося); ? більша довіра конкретним прикладам і фактам порівняно з теоретичними даними. Ця помилка притаманна людям з низьким рівнем освіти. Інформація до роздумів.

Те, що люди бояться думати, стверджують відомі американські психологи. Так, науковий співробітник Йельского університету Джон Коллард вважає: «Мышление — не только тяжелый

127труд; многие люди боятся его как такового. Податливость, покорность, готовность следовать рекомендациям других экономит умственные усилия. Люди становятся зависимыми от других в отношении умственной деятельности и в любой трудной ситуации в первую очередь ищут защитников».

Все потрібне просто! Все складне непотрібно! Напевно, таким може бути епіграф до дуже корисної і цікавої книги для менеджерів «Сила простоти» Дж. Трау та і С. Ривкіна.

Радимо прочитати! Автори книги, успішні практикуючі бізнес-консультанти відомих фірм США, дослідники, спираючись на простоту і здоровий глузд, дають рекомендації сучасним бізнесменам.

1.Не боятись думати. Концентруватись на основному, зменшуючи кількість альтернативних виборів.

2.Намагатись орієнтуватися виключно на здоровий глузд у прийнятті принципових рішень. Під здоровим глуздом мається на ува зі спроможність бачити речі такими, якими вони є насправді.

3.Щоб досягти простоти, необхідно використовувати просту мову. Зауваження: «Я не зрозумів» — нормальне. Не можна боятись здаватись нерозумним, ставлячи запитання.

Великі ідеї майже завжди описувались простими словами і короткими фразами. Зайві слова — це «інформаційний смог».

4.Користуватись знаннями робітників своєї фірми, бо консультанти самі часто-густо є «джерелом безглуздя».

5.Уміти боротися з конкурентами означає вміти нейтралізувати їхні сильні якості і використовувати слабкості. Для цього треба вибрати правильну маркетингову стратегію.

6.Щоб вибрати правильну основну стратегію фірми, треба просто максимально виразити свої відмінності від конку рентів. Позиціонування — це донесення фірмою до свідомості споживача тих причин, з яких їм слід купувати товар саме у неї. Ці причини повинні бути дуже простими і очевидними. Сформулювати відмітну ідею означає вибрати основну стратегію.

7.Обслуговування споживачів та орієнтація на споживачів як напрям основних зусиль компанії розглядається як найбільший міф су часного маркетингу.

Дж. Траут і С. Ривкін упевнені, що захисники заперечної орієнтації на споживачів у маркетингу живуть у світі фантазій, впевнені в незайманості оточуючого їх ринку, яка давно вже стала вчорашнім днем. Але таких незайманих ринків не існує…

128

8.Річ коштує рівно стільки, скільки готовий заплатити за неї покупець. З цього вислову Пулія Сіруса, римського поета І ст. до н. е., починається глава про правила визначення правильних цін, в якій автори дають конкретні і точні рекомендації з цього приводу.

9.У сучасний період — мова практично непотрібна.

10.Важливо сконцентруватись на чомусь одному й робити це добре, а не чекати, поки багатофункціональна організація розростеться до повної вну трішньої некерованості й протиріч.

11.Звідки брати нові ідеї? Простіше за все взяти їх у інших людей. Особливо, якщо ці інші люди самі не в змозі отримати вигоду з власних ідей. Будьте уважними і підхопіть чужі ідеї, іна кше це зробить хтось інший!

12.Мотивувати персонал фірми може лише лідер, який розуміється в ситуації і має здоровий глузд. Гроші слід вкладати не в зцілення душ, психотерапію і духовних гуру, а в підготовку кадрів.

Щоб досягти успіху, необхідно створювати команду людей, здібних щось робити на високому рівні. Дж. Трау т і С. Ривкін називають це «знайти робочу конячку», звернутись у пошуках варіантів вирішення власних проблем у зовнішній світ.

Матеріали для дискусії: східний і західний полюси мислення. За матеріалами International Harald Tribune, в газеті «Зеркало недели» (№2, 13.01.2000) наведено цікаві результати експериментального порівняння східного й західного типу мислення. Недавній експеримент американських учених показав, що існу є певна різниця в механізмах, завдяки яким людина сприймає навколишнє середовище та виробляє власне ставлення до нього. Про існування великої різниці у світосприйнятті на Заході і Сході вчені знали давно. Але пояснювали її в першу чергу за рахунок культурних розбіжностей. Особливо це стосувалось того, що представники сходу і заходу ду мали про навколишнє середовище.

Однак те, як вони це робили, повинно було збігатися до дрібниць. Глобальна стратегія логічних суджень, основні категорії логіки, пошук причинно-наслідкових зв’язків — весь цей логічний інструментарій, як вважали вчені, притаманний людині незалежно від її виховання і життєвого середовища. Для того щоб перевірити це, в Мічиганському у ніверситеті під керівництвом Річарда Нісбета було проведено такі експерименти.

Студентам — випускникам японських і американських університетів запропонували у вільній формі описати свої враження,

отримані після перегляду сцен із життя мешканців підводного світу. Практично всі японські студенти відштовхувались від описання знімального майданчика і лише потім переходили до мешканців підводного світу. Американці ж одразу сконцентрували увагу на величезному об’єкті, який швидко рухався і за переміщенням якого вони спостерігали.

Крім того, в описах, зроблених японськими сту дентами, в середньому вказувалось на 70% деталей більше, ніж змогли помітити американці, а описи взаємовідносин між живими і неживими предметами були вдвічі більшими.

На думку психологів, концентрація уваги американців на величезній рибині демонструє їх вічну занепокоєність матеріальними стимулами, тоді як сприйняття японців виявились більш багатими з погляду ду ховності.

Серія контрольних експериментів була проведена також у країнах Західної Європи і Східної Азії. Результати показали, що спосіб мислення дійсно має східну і західну орієнтацію. Щоправда, він не фіксується на генетичному рівні. Тому що американці і європейці азіатського походження, які народились та виросли на заході, думають швидше по-західному, ніж по-східному. Цікаво, як були б поставлені досліди і як вони були б інтерпретовані, якщо подібними дослідженнями зайнялись японці?


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.4. Методичні шляхи розвитку економічного мислення
3.5. Етична сторона підприємницької діяльності
Модуль МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН РОЗДІЛ 4 Науково-методичне забезпечення викладання економічних дисциплін
4.2. Проблема міжпредметних зв’язків та метод динамічного навчання
4.4.Яким повинен бути сучасний підручник з економічних дисциплін?
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki