Економіка змінюється зі змінами нашого мислення.
А. Енштейн
Ще кілька років тому мої колеги запитували: «Що це за економічне мислення? Для чого в методиці треба вивчати поняття економічної культури? Які критерії оцінки рівня економічного мислення та економічної поведінки?..» А я запитувала їх: «А яке, на вашу думку, було мислення у А. Сміта, К. Маркса, А. Маршалла чи Дж. Кейнса, П. Хейне?»
Постановка проблеми
Напевно, ви не знайдете викладача або учня, які б не погодилися з тим, що треба розвивати мислення людини. І вивчення економіки — не виняток. Щоб людина стала професіоналом, вона повинна мати певний обсяг професійних знань і навичок, мислити й діяти професійно. (Тобто це — головна мета навчання у вищому навчальному закладі.) А чи знаємо ми,
108що таке професійне мислення економіста, підприємця, менеджера або фінансиста?
Тепер, коли в психології виокремилися такі нові науки, як економічна психологія, також психологія підприємницької діяльності, питання про існування економічного мислення вже не виникає. Але питань, пов’язаних із методичними прийомами розвитку та оцінки економічного мислення та економічної поведінки особистості за певних базових етичних принципів, ду же багато.
Загальна психологія розглядає мислення як процес опосередкованого та узагальненого пізнання об’єктивної реальності, як особливого роду діяльність теоретично-практичного характеру. Мислення завжди пов’язане з формуванням понять і розумінням зв’язків між різними явищами й предметами, розв’язанням конкретних і досить абстрактних завдань. Кожна людина використов ує ті поняття, які існують в її свідомості, коли зважується на певні вчинки. При цьому вона в більшості випадків спирається на прийняті в суспільстві моральні цінності, власні інтереси й завдання, які вона повинна розв’язати. У дослідженнях С.Д. Максименка, Д.Б. Богоявленської, Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва та інших психологів розкрито прийоми розу мової діяльності, що сприяють усвідомленню соціальноекономічних явищ і проблем.
Що ж таке сучасне економічне мислення? Багато років викладаючи студентам університету різні економічні дисципліни, я бачила, що, незважаючи на серйозний обсяг економічних знань, вони не мають сформованого чіткого уявлення про поняття «економічне мислення» та «економічна поведінка». І взагалі не знають, чи існує «економічне мислення» як поняття. У вітчизняній науці ця проблема ще до кінця не вивчена і тому відсутнє загальновизнане визначення поняття «економічне мислення», що затруднює вивчення цієї проблеми.
В американській та західноєвропейській психології широко використову ється термін «economical mind» (економічний розум). Але терміни «розум» і «мислення» відрізняються.
Мислення — це узагальнений і опосередкований процес пізнавальної діяльності людини, а розум — це узагальнена характеристика пізнавальних можливостей людини, індивідуально-психологічна характеристика мисленнєвих здібностей. !
Хтось займається проблемами економічної теорії, хтось вивчає механізми ринкових відносин, а для автора цієї книги цікавими є питання розвитку економічного мислення і поведінки як методична проблема.
109Зрозуміло, що кожна розумна й освічена людина повинна мати загальне і власне уявлення про економічне мислення та економічну поведінку. Ось чому ми розробили систему, яка містить різні дидактичні матеріали для розвитку економічного мислення (анекдоти про «крутих», рисунки з образним баченням економічних ситуацій, економічні казки для дітей і дорослих тощо).
Економічне мислення ми, певною мірою, можемо опану вати в освітньому закладі, а економічна поведінка виходить за межі навчального процесу в університеті.
Давайте замислимося над такими запитаннями.
1. Що таке економічне мислення та в якій формі воно проявляється?
2. Чим відрізняється економічне мислення від творчого?
3. Як порівнювати та оцінювати рівень економічного мислення людини, школярів, студентів?
4. Чи існують національні особливості економіки взагалі, економічного мислення та економічної поведінки зокрема?
5. Що сприяє перетворенню економічних знань в економічне мислення і далі в економічну поведінку?
6. Які є особливості сприйняття економічних знань для різних вікових груп населення?
7. Які ефективні форми економічного мислення варто використовувати в умовах сучасної України?
Спробуйте спочатку самостійно відповісти на ці запитання.
Першу спробу дати науковий аналіз капіталу зробив Аристотель. Він увів поняття «хремастика», яке походить від слова «хрема» і означає «майно», «володіння». Під хремастикою Аристотель розумів мистецтво наживати достаток або діяльність, спрямовану на нагромадження багатства, на одержання прибутку, на вкладання та нагромадження капіталу. Трохи з історії проблеми
Проблеми «економічної людини» розглядало багато економістів — науковців і практиків — від А. Сміта до Хайєка (...) і П. Хейне. Томас Гоббс (1588—1679), автор книги «Левіафан, або Матерія, форма та влада державна, церковна та світська», так розумів механізм загального співробітництва: «Люди настільки заклопотані самозахистом і задоволенням особистих потреб, що тільки сила (або загроза її застосу вання) може примусити їх утримуватися від постійних нападів один на одного». Тому Гоббс вважав державу одним із засобів примусу людей до суспільного співробітництва, утримання від насильства, від захоплен
110ня чужої власності. У XVII ст., як відомо, в Європі панувала економічна філософія меркантилізму, згідно з якою, чим більше золота, товарів, землі мала країна, тим багатшою вона була (цей погляд став однією з причин колоніальних загарбань).
Але вже Адам Сміт (1723—1790) вважав, що в основі механізму суспільної координації лежить економічний спосіб мислення, що не залежить від держави та ур яду. Хоча й не він уперше використав термін «економічний спосіб мислення», але його талановита метафора щодо «невидимої руки», яка керує суспільними явищами, відіграла значну роль у формуванні економічної філософії капіталістичного типу. У 1776 р. А. Сміт у книзі «Дослідження про природу і причини багатства народів» розкрив економічний спосіб мислення як метод всебічного дослідження змін, що відбуваються в су спільстві. !
Рис. 3.1. Людина в господарському механізмі
Ще А. Сміт у вже згадуваному творі показав, що особистий інтерес кожної окремої людини як члена суспільства, яке ґрунтується на поділі праці, веде до зростання багатства всієї країни. Важливими передумовами цього є: І — власність, ІІ — конкуренція, ІІІ — ринок, ІV — підприємницьке середовище (див. рис. 3.2).
Повертаючись до «невидимої руки» А. Сміта, принагідно спробу ємо з’ясувати, що саме важить більше для успіху: щасливийвипадок чи наполеглива праця (рис. 3.2).
111
Це на «неви види ша спроба зробити диму руку» А. Сміта мою
В
И
П
А
Д
О
К І ІІ ІV V
Допоможи собі сам, і ог тобіБ допоможе І — ІІ — ІV — V —
Середній (найбільший) палец роль долі, талану, випадку ь символізує собою
Рис. 3.2. Видима «невидима рука» А. Сміта
Викладач економіки також має зробити «видимим» механізм регуляції економічної поведінки людини. Як саме? Це є основною проблемою методики викладання основ економіки. !
Розкрити поняття «економічне мислення» досить складно. У житті кожна людина під впливом різних обставин і досвіду створює свій спосіб «економічного мислення», який відповідає певному рівню її економічної поведінки. Автор не може брати на себе відповідальність за кінцеве форму лювання самого поняття, але наведений далі матеріал, можливо, допоможе читачеві скласти власне уявлення про це життєво важливе поняття. При цьому треба підкреслити, що людина починає «мислити економічно» тоді, коли вирішує економічні проблеми, вона начебто одягає «економічні окуляри» й застосову є конкретні знання, техніку мислення, інтуїцію, досвід тощо.
Майбутнім учителям економіки (економістам взагалі) дуже корисно буде прочитати хоча б перший розділ книги Пола Хейне «Економічний спосіб мислення». Мета цієї оригінальної книги — викласти понятійний апарат, який допоможе людям розібратись, як саме досягається узгодженість між діями мільйонів людей, навіть незнайомих одне із одним, а також чому такої узго дженості інколи не можна домогти
Пол Хейне про економічне мислення
112
ся. Якщо ті, хто править суспільством, не мають належних знань, існує велика небезпека хаосу та бездіяльності.
Пол Хейне розглянув економічний спосіб мислення вже з позицій 1982 р. На мою думку, П. Хейне є талановитим популяризатором ідей економічного способу мислення. Його твори можуть бути прикладом того, як треба вчити основ економіки. Ось чому є сенс і майбутнім бакалаврам, і майбутнім учите лям ознайомитися з основними тезами П. Хейне.
Хейне винайшов цікаву аналогію для розуміння економічного способу мислення: дорожній рух у години «пік». Справді, усі водії мають різні цілі, інтереси, маршрути, швидкості, нічого не знають один про одного. Об’єднує всіх те, що кожен із них має бажання уникнути аварії й кожен знає правила дорожнього ру ху. П. Хейне сформулював правила гри або «правила дорожнього руху», яких дотримуються різні суспільні механізми координації (бізнес, уряд, наука, сім’я, школа). Найважливішими є права власності, які встановлюють, що кому належить, і точно визначають, який вибір зробить індивід, виходячи із власних інтересів. «Правила дорожнього ру ху», які називає П. Хейне, вважаються класичними у визначенні управлінських пріоритетів:
Зменшити вразливість підприємництва, тобто захистити капітал.
І правило
Не витрачати марно гроші або капітал, тому що надто важко, а інколи неможливо їх відтворити.
ІІ правило ІІІ правило
Забезпечити розвиток, але не в статичних або вартісних вимірах, а через створення нових можливостей для захисту капіталу, зменшення витрат.
IV правило
Робити гроші.
П. Хейне вважав обов’язковою саме цю послідовність. Він казав: «Ви повинні чути запах диму до того, як його побачите...»
Економічна теорія стверджує, що, діючи у власних інтересах, люди створюють можливості вибору для інших, а суспільна координація — це процес безперервного взаємного пристосування до змін у чистій вигоді, що виникає в результаті їхньої взаємодії. У кожному су спільстві, де існують гроші, людина прагне мати їх побільше, тому що гроші розширюють мож
113ливості досягнення власних (не завжди егоїстичних) інтересів. І це допомагає передбачити людську поведінку.
Якщо співвідношення між зиском та витратами на якусь дію збільшується, то люди виконують цю дію частіше, якщо зменшується — рідше. Тобто гроші — це мастильний матеріал механізму співробітництва.
На рис. 3.3 ми спробували відобразити чотири взаємозв’язані особливості економічного способу мислення, котрі П. Хейне виділяє як головні (на тлі конфлікту ючих інтересів і необхідності взаємного пристосування).
Ринкова економіка в розвинутих країнах сформувалася в цілісну систему тільки внаслідок створення в її надрах суспільних регуляторів конкурентної поведінки економічних суб’єктів.
Ці регулятори гарантують свободу економічної діяльності кожному суб’єкту, але зу мовлюють практичну неможливість монополізації економіки окремими суб’єктами або їх угрупованнями. Ефективні системи господарського механізму балансують між власними інтересами особистості та інтересами суспільства, спираючись на правову систему (право власності), культуру підприємництва, систему обліку. У цьому механізмі людина сприймається такою, якою вона є.
114Економісти вважають, що людина діє не за власною примхою, а попередньо зваживши очікувані плюси та мінуси варіантів, які їй доступні, і що вона навчається на своїх помилках і не повторює їх.
Під дією перетворень, що відбуваються зараз в Україні, нових умов економічного життя почав формуватися новий спосіб економічного мислення. Ознаки форму вання економічного мислення ми зустрічаємо щодня. Як приклад можна навести зміну ставлення людей до грошей, до добробуту сім’ї, до відносин між покупцем і продавцем на ринку, у магазині тощо.
Як пише відомий американський учений і викладач Стівен Лендсборг у створеному ним уроці для студентів і школярів із розвитку економічного мислення, головне — це зрозу міти, що основна ідея ринкових відносин така: «безкоштовним може бути тільки сир у мишоловці» і «не буває безкоштовного ленчу», що кожна дія коштує будь-кому чогось: часу, зусиль чи втрати можливості робити щось інше. Альтернативна вартість — це цінність іншої, кращої альтернативи чи те, що хтось відмовляється від однієї альтернативи на користь іншої.
Економічна перспектива іноді непопулярна через фокусування на вартості. Потенційний прибуток жвавіше дискутується, ніж можливі витрати, більша частина перекручується судженням про економічний розвиток. Така перспектива нагадує нам, що це може бути конкурентний світ із більшою взаємною вигодою чи вигіднішим рішенням.
Фахівці сформу лювали такі принципи економічного мислення:
Люди вибирають правильні причини свого вибору.
Це найважливіший принцип економічного мислення. Люди завжди стоять перед вибором, і коли вони вибирають, то шукають найголовніші переваги в комбінації «витрати й прибутковість». Така поведінка є особистою вигодою, а не егоїзмом. !
У Нобелівській промові Гаррі Беккер так аргументував цей тип поведінки: «На відміну від марксистського аналізу економічний підхід, я вважаю, не допу скає, що індивіди мотивуються тільки самолюбством чи матеріальною вигодою. Це — метод аналізу, а не припущення про часткові мотиви. Цей аналіз показує, що індивіди максимізують достаток так, як вони того хочуть, чи вони є егоїстичними, альтруїстичними, лояльними, злими чи мазохістами, їхня поведінка «спрямована в майбутнє», а також має бути стабільною тривалий час».
115В економіці як теорії насправді йдеться про стимули. Економічна теорія ґрунтується на ідеї, що зміни в стимулах діють на поведінку, яка стає передбачуваною. Стимули — це дещо більше, ніж зміни у витратах і прибутковості, які по черзі впливають на вибір. Пропонування й попит, контроль за рівнем цін, прибуток і ділова поведінка — ус е це певною мірою є стимулами.
За Стівеном Лендсборгом: «Більша частина економіки може бути викладена у чотирьох словах: «люди реагують на стимул». Все інше — коментарі. «Люди реагують на стимули»
— звучить досить невинно, і чи не кожен визнає цю дійсність як основний принцип». !
Люди створюють економічні системи, щоб впливати на вибір і стимули.
Люди отримують прибуток від вільної торгівлі.
Люди торгують, а не країни.
Добрий економіст включає в себе аналіз вторинних результатів. Фредерік Бастіа, економіст ХІХ ст., казав, що «різниця між добрим і поганим економістом у тому, що поганий економіст вирішує проблему відразу, звертаючи увагу тільки на візу альний ефект, тоді як добрий економіст до того ж розуміє вторинні результати, результати, які непрямо мають відношення до початкової дії і чий сильний вплив видно чи відчувається тільки з часом».
У цьому відношенні економічна система схожа на екологічну. Одна дія приводить до великої кількості невимушених результатів. Наприклад, регулювання орендної плати робить квартири більш доступними для деяких споживачів, але такий вплив на орендну плату робить їх менш прибутковими для будівництва та підтримки орендного житлового фонду. Вторинним ефектом буде дефіцит квартир і будинків для оренди. Більш високі ставки податків забезпечують великі доходи ур яду, але вони також створюють негативний стимул до роботи, заощадження та інвестування капіталу. Мудра тактика враховує первинні та вторинні результати.
Если ты такой умный, ? ! то почему ты такой бедный…
Ряд авторів розглядають економічне мислення як форму прояву економічної свідомості, певний «емпіричний пласт (прошарок) економічного мислення або побутової свідомості». Що означає мислити економіч
116Економічне мислення — це продукт історичного розвитку сус-пільства. Воно не тільки відтворює у свідомості людини її буття та умови господарського життя людей, воно опосередковано суспільним становищем людини, її досвідом, традиціями, звичками тощо.
?
Сучасне економічне мислення — це не тільки усвідомлення основоположних принципів та законів виробництва, розподілу, обігу і споживання. Передусім це — перевтілення економічної бази знань у систему навичок та методів господарювання су б’єкта економічних відносин, яким кожен з нас рано чи пізно стане. Кваліфікована економічна освіта та грамотність стала характерною внутрішньою рисою тих людей, які вже мають великі життєві здобутки.
Кожні історичні стадії розвитку суспільства мають свої особливості економічного мислення. Тому викладання економічних дисциплін потребує всебічного враху вання історичного характеру економічного мислення.
Вивчення економічного мислення і економічної поведінки — цікаве і складне. Так, Ф. Сандерс наводить шість принципів Портативного посібника з економічного мислення.
Принципи Сандлера.
1.Будь-який вибір чогось коштує.
2.Люди економлять.
3.Люди діють відповідно до мотивації.
4.Добровільна торгівля вигідна і для покупців, і для продавців.
5.Обмін має прямі і непрямі ефекти.
6.Економічні системи впливають на індивідуальний вибір і стиму ли.
Питання економічного мислення як невід’ємного елемента освіти і виховання мають місце в поглядах Г.С. Сковороди, І.Я. Франка, М.Г. Чернишевського та багатьох педагогів і економістів ХVІІІ
—ХІХ ст. На ці проблеми звертали увагу К.Д. Ушинський, М.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський та інші педагоги ХХ ст.
В.С. Балабанов звертає увагу на розбіжності між такими типами мислення, як повсякденне та наукове мислення. Повсякденний тип мислення характеризується суб’єктивними поглядами на економіку, уривчастими однобічними знаннями про економіку і навіть перекрученими уявленнями. Нау кове мислення відображає економіку всебічно у її цілісному системному
117вигляді, реальну картину економічних подій. Це передбачає вміння викладача висвітлювати справжній стан справ, спростовуючи різні суб’єктивістські тлумачення. Наукове мислення — це високий рівень теоретичної свідомості, опанування багатьох економічних понять, засвоїти які автоматично неможливо. Мистецтво опанування поняттями дається разом із повсякденною свідомістю.
Поняття — така форма мислення, що характеризує істотні властивості, зв’язки і відносини предметів і явищ, те що відрізняє одне поняття від іншого. Цікаве висловлювання Гюстава Флобера: «Те, що розу міють погано, часто намагаються пояснити за допомогою слів, які не розуміють».
Особливістю економічного мислення є те, що воно активно діє на господарське життя і суспільні процеси. Саме цим, на думку Л.І. Абалкіна, економічне мислення відрізняється від простої су ми знань, які «могут активно храниться в головах людей, не получая выхода и применения». Л.І. Абалкін визначає економічне мислення як «совокупность взглядов и представлений, способов подхода к оценке явлений и к принятию решений, которыми люди непосредственно руководствуются в своей хозяйственной деятельности».
Проблема економічного мислення, як і економічної поведінки, буде ще розглядатися в різних ракурсах. Це глибоко пов’язано з розвитком економіки, права, культури та соціальної політики країни. Тому, на нашу думку, читачеві, можливо, буде корисно познайомитись із визначеннями економічного мислення, що наведені далі.
Тривалий час потреба у форму ванні економічного мислення була відсутня, оскільки за умов адміністративно-командної економіки нічого не треба було вирішувати самому, і людина не почувала себе безпосереднім учасником економічних відносин. Їй не треба було впливати на перебіг економічних подій, не треба було виявляти творчу активність, здійснювати вибір свого місця в економічній системі. Сучасне поняття про економічне мислення, його креативний, інноваційний характер !
Спостереження, які здійснюються за економічними процесами в Україні, свідчать, що в сучасному українському суспільстві існують певні недоліки в галузі економічного світосприйняття. Німецький учений Фрідріх Фостер у післявоєнній Німеччині вважав: «Для того щоб впоратись із нашими сьогоднішніми економічними, екологічними та соціальними проблемами,
118нам необхідно змінити спосіб мислення і в зв’язку з цим — змінити свої підходи до навчання». Це повною мірою може бути віднесено до сучасної України.
Як відомо, ринкова економіка потребує людей з новим способом економічного мислення. 3а ринкових відносин людина починає усвідомлювати не тільки цінність свободи, а й відповідальність, що з її вибором пов’язана. Приймаючи рішення зайнятися бізнесом чи працювати за наймом, людина обирає свою долю й долю своїх дітей.
Якщо дивитись на економічне мислення як на мету економічної освіти, то слід зазначити, що система освіти включає в себе набір знань і навичок, досвід творчого мислення та соціально-економічного спілкування. На основі розвитку економічно розвину тої особистості, як і розвинутої особистості взагалі, виявляється її здатність до саморозвитку, самоосвіти, уміння отримувати нові знання й використовувати їх у соціальноекономічних умовах, що постійно змінюються. Тому економічне мислення — не просто багаж економічних знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті, інакше кажу чи, це — формування моделі економічної поведінки. !
Креативність — це уміння придумувати нове, а інноваційність — це здатність зрозуміти це нове і втілити його в практику.
Активно вивчаючи економічні категорії, інструменти й закономірності, не треба забувати, що економіка — не тільки сфера прийняття економічних рішень, а й галузь складних психологічних реакцій та явищ, що пов’язані з мисленням і поведінкою людей. Аналіз еволюції проблем, що виникають у сучасній економіці, їх невизначеність та непередбачуваність свідчать, що пошук варіантів ефективного економічного розвитку потребує більш глибокого розуміння економічного мислення й поведінки людей.
Що ми розуміємо під економічним типом мислення? Насамперед це скоріше підхід, ніж набір уже готових висновків. Дж. Кейнс сформу лював це так: «Економічна теорія не є набір вже готових рекомендацій, які застосовуються безпосередньо в господарській політиці. Вона є скоріше методом, ніж ученням, інтелектуальним інструментом, технікою мислення, яка допомагає тому, хто володіє нею, досягати правильних висновків».
119
Що ж таке «техніка мислення»? У найзагальніших рисах — це певне посилання на те, чим людина керується у своїй поведінці. За рідкісним винятком економічні теорії, спираючись на певні передумови, будуються на тому, що особистості застосовують ті дії, які, на їхню думку, принесуть їм найбільшу чисту користь. Припускається, що кожен діє відповідно до цього правила: скупий і транжира, святий і грішник, продавець і споживач, політичний діяч і керівник фірми, людина обережна і відчайдушний імпровізатор.
Усе залежить від того, наскільки люди самі розу міють свої інтереси. Насправді люди не такі вже різні, як це могло б здатися з наведених зіставлень. Усім нам постійно доводиться передбачати вчинки зовсім незнайомих нам людей — без цього нормальне життя у су спільстві просто неможливе. Крім цього, у будь-якому суспільстві, де широко застосовуються гроші, майже кожна людина намагається мати їх якомога більше, тому що гроші розширюють можливості досягнення власних інтересів (які б вони не були). Остання обставина допомагає передбачати людську поведінку.
Зараз інтерес до економічного мислення в Україні теж сильно зростає. Так, В.Л. Зайчу к у книзі «Творчий потенціал праці» (2001) розглядає «економічне мислення» як пізнання суті економічних явищ, предметів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення. Особливістю економічного мислення, або мислення економічними поняттями, є його спрямованість на економічну діяльність, тобто на «регу льовану свідомістю психічну і трудову активність людини, яка розвиває її інтелектуальні можливості і спрямована на реалізацію економічних потреб, інтересів і установок, на підвищення якості і кількості праці та одержання матеріально значущих результатів».
Науковці Л.Н. Бляхман, Л.Н. Пономарьов, А.К. Улєдова, В.Д. Попов, Н.І. Горбач, Б.П. Шемякін, С.В. Лукаш та багато інших вважають правомірним виділення економічного мислення як одного з видів суспільного мислення.
На нашу думку, економічне мислення — це синергетична сума — результат певного рівня економічних знань, вмінь, навичок, досвіду і рис характеру особистості, яку людина свідомо або підсвідомо може застосу вати, коли приймає економічне рішення або здійснює економічний вибір для отримання певного прибутку чи фінансової вигоди (рис. 3.4). Метою економічного навчання є розвиток навичок професійного економічного мислення або економічного інтелекту студентів. Схема на рис.3.4 демонструє наше уявлення про стру ктуру економічного мислення.
Рис. 3.4. Структура економічного мислення
Синергетичність складових економічного мислення виявляється в тому, що питома вага кожного його елементу в кожної особистості власна і економічний ефект її економічного вибору має синергетичний характер, тобто залежить від комбінації складових. Певною мірою — це підприємницький (або економічний) інтелект, досвід і характер, завдяки яким людина досягає своєї мети у сфері вирішення економічних проблем.
Зрозу міло, що поняття «економічне мислення» є суб’єктивним і притаманним кожній людині як її інтелектуальна власність, індивідуальний сплав інтелекту, етики й характеру, які реалізуються в різних видах підприємницької діяльності. Тому «навчити економічного мислення» можна тільки в плані засвоєння економічних знань, умінь і навичок, творчого та соціального досвіду, але реалізу є їх особистість самостійно через вчинки й поведінку.
Економічне мислення — це процес пізнання людиною, групою людей, суспільством загалом економічної дійсності, усвідомлення свого місця в системі економічних відносин і розроблення на цій основі принципів і способів своєї діяльності.
Економічне мислення — це певні методичні прийоми, системи знань, навичок та певний досвід у сф ері економічної діяльності, яких ми набуваємо в процесі навчання і які спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності як системи різних методичних прийомів та засобів, як певного досвіду творчої діяльності, соціального економічного спілкування.
121Воно наче кристалічні ґратки та організаційна структура, в яку вплетені знання тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Економічне мислення неможливо уявити без людського співробітництва, як неможливо уявити методику, тобто організаційнопізнавальну діяльність, без навчального процесу.
По суті, викладання економіки є важливим етапом у формуванні певної ефективної форми знань, але насправді найважливішим є не лише розкриття певного змісту економічних знань та концепцій, а досягнення найпростішого та найефективнішого шляху отримання цих знань та їх засвоєння на рівні мислення та поведінки особистості.
Подібно до будь-якого складного явища економічне мислення має складну стру ктуру. Варто розмежовувати об’єкти й суб’єкти, а також масштаби (індивідуальні, групові, суспільні) економічного мислення, його типи. В основі його особливостей, властивих тій або іншій соціальній групі, лежить спільність умов діяльності людей, їхніх інтересів, єдність розв’язуваних ними завдань. У цьому зв’язку можна говорити про такі групи, як класи, професійні, галузеві, національні, регіональні та інші у творення. І тому в практиці викладання економічних знань створюються труднощі не через те, що вони є економічними категоріями чи концепціями, а з приводу форм їх передачі, а головне — засвоєння цих знань на рівні мислення та поведінки людини.
Слід зазначити, що молоді люди мають більш гнучку систему мислення. Вони більш сприйнятливі до змін, що відбуваються, і краще адапту ються у сформованій ситуації, ніж представники старшого покоління. Але і їм потрібно поліпшувати здатність мислити, вчитися мислити більш раціонально й продуктивно. !
У синергетиці існує принцип «слабкої ланки» в системі. На нашу думку, поняття «економічне мислення» має синергетичний характер не тільки тому, що його форму вання — це сплав економічних знань, рис особистості, менталітету нації, збігу обставин тощо. На жаль, економічне мислення в системі економічної освіти, поки ще є досить «слабкою ланкою». Синергетичність поняття економічного мислення
Наші викладачі й студенти повинні оволодіти сучасними технологіями розвитку мислення. І розвиток цієї «слабкої ланки» може привести до підвищення рівня всієї системи освіти та економіки країни в цілому, вирішить акту альні проблеми змісту та обсягу освіти, якості професійної підготовки.
