Бухгалтерський облік як наукова дисципліна в останні десятиліття переживає етап переосмислення своєї ролі у формуванніінформаційного середовища сталого розвитку, що підтверджується значною кількістю досліджень зарубіжних і вітчизнянихучених, присвячених питанням теорії обліку, його парадигм іконцепцій. Серед наукових досліджень у цьому напрямку можнавиділити розробки «Трьох хвиль» Р. К. Еліота, «Трьохрівневумодель забезпечення прозорості звітності» Р. Екклза, С. Діпіаза,«Новий облік для нової економіки» Б. Лева, «Структуру обліку інформаційного століття» Р.А. Хауелла та інших. У числі сучасних розробок українських учених: «інформологія» і «інтелектуальний облік» М. С. Пушкаря, «стратегічний екаунтинг»С. М. Деньги і Ю. А. Вериги, «подвійна інформаційна динаміка»Н. М. Малюги, «багатоцільовий» і «глобальний облік» С. Ф. Голова, «інституціональна теорія обліку» В. М. Жука, «науководослідні програми бухгалтерського обліку» С.Ф. Легенчука і рядінших.
Особливої актуальності в умовах економіки знань набуваютьконцепції сталого розвитку та балансування інтересів підприємства з інтересами зацікавлених осіб та інститутів. Відповідно змі-
Дані фінансової звітності в даний час все меншою мірою відповідають запитам споживачів, оскільки не охоплюють ряд нематеріальних факторів створення вартості, що представляють собою, по суті, ключові з точки зору стратегічних переваг бізнесувиди капіталу. Крім того, вони є залежними від досить умовнихпринципів обліку і багато в чому орієнтовані на певну групу користувачів, передусім інвесторів. Дані фінансової звітності спираються тільки на вартісну оцінку, по-перше, об’єктивність якоїнайчастіше є спірною, і яка, по-друге, не дозволяє сформуватиінформацію про ряд важливих аспектів діяльності підприємства — соціальної відповідальності, екологічної безпеки, організаційних, репутаційних, інформаційних і людських ресурсах.Проведені дослідження показали, що ціни на акції великих компаній все меншою мірою корелюють з фінансовими показниками, розрахованими за даними традиційного бухгалтерськогообліку.
Тому вираженою тенденцією у галузі корпоративної звітностістає поступовий рух від фінансової звітності до звітності сталогорозвитку на базі міжнародного стандарту Global Reporting Initia-tive, що припускає формування звітності за принципом «триєдиного підсумку» — економіка компанії, екологія виробництва ісоціальна політика. Більше 95 % найбільших світових компаній іпонад 60 % великих і середніх компаній в 2011—2013 рр. опублікували звіти про сталий розвиток. Наступним етапом є формування інтегрованої звітності, яка поєднуватиме в собі фінансовийзвіт і звіт про стратегічної стійкості, об’єднані в новому форматіна якісно новому рівні.
Якісно новий рівень управління та прийняття рішень в умовах«економіки знань» передбачає, що облікова інформація повиннаносити фінансовий і нефінансовий характер, охоплювати минуліі майбутні події і відбивати не тільки внутрішні процеси, а й давати характеристику зовнішнього середовища. Формування тільки такий, адекватної запитам користувачів, сукупності даних дозволить зберегти актуальність і позиції бухгалтерського обліку вконтурі управління і позиціонувати його не просто в ролі реєст-
на вимог до облікової інформації пов’язана з якісно вищим рівнем прийняття рішень в умовах економічної нестабільності і динамічності навколишнього середовища; цільовою орієнтацією назбалансованість політики підприємства з інтересами стейкхолдерів і стійкість розвитку; формуванням прозорого глобального інформаційного простору; появою нових видів капіталу, розкриттяінформації про яких є необхідним.
Це визначає доцільність перегляду і розвитку всіх традиційних елементів методу обліку. Зокрема, можливо більш широкезастосування різних видів рахунків (диференціальних, відображуючих, позабалансових), використання систем не тільки простий і подвійний, а й відомих у теорії обліку потрійний і четверний записи на рахунках, конструювання калькуляційних системдля регулювання бізнес-процесів, розширення сфери застосування в обліку нефінансових показників, зміна змісту та архітектурибалансу і звітності і т. д.
Важливою тенденцією розвитку бухгалтерського обліку вумовах економіки знань стають відхід від жорсткого поділу назовнішній і внутрішній і зближення існуючих видів обліку врамках концепцій корпоративного управління. Крім того,спроби забезпечити відповідність обліку інформаційним запитам користувачів призвело до виділення різними дослідниками його нових видів — стратегічного, соціального, адаптивного, багатоцільового, креативного, інтелектуального та інших. Умовою виділення окремого виду обліку є потреба певноїгрупи користувачів в інформації, що недостатньо забезпечується іншими, існуючими видами обліку, і формування під данізапити сукупності практичних процедур, об’єднаних в рамкахконцептуальної моделі на основі ряду взаємопов’язаних теоретичних положень. Тому розвивати облік, на нашу думку, доцільно не стільки через пошук і відокремлення його нових видів,скільки через розширення кола об’єктів, методів і принципівуже сформованих. Сфера завдань фінансового та управлінського обліку, що вже не є зорієнтованими тільки на цільовугрупу зовнішніх або внутрішніх користувачів, змінюється, івони зближуються в умовах формування єдиного інформаційного середовища.
У контексті як розвитку бухгалтерського обліку та виділеннянових його видів, так і формування інформаційного середовищасталого збалансованого розвитку особлива увага приділяєтьсяролі контролінгу і особливостям його застосування в практиціуправління, оскільки саме в середовищі контролінгу, на нашудумку, і можуть бути чітко визначені і реалізовані вимоги до інформаційного продукту бухгалтерського обліку, він дає можливість моделювати систему інформаційного забезпечення та навігації процесу управління відповідно до баченням мети таперспектив розвитку.
