Posibniki.com.uaМенеджментУправління розвитком компанії15.2. РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ІТ-ПРОЕКТІВ


< Попередня  Змiст  Наступна >

15.2. РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ІТ-ПРОЕКТІВ


Становлення інформаційної економіки останнім часом зумовило бурхливий сплеск витрат компаній на інформаційні продукти і послуги. У 2007 році сукупні витрати на інформаційні технології перевищили 3,1 трлн дол. За даними Kennedy Consulting Research & Advisory, ринок консалтингових послуг у сфері розроблення інформаційної стратегії, розробки та впровадження інформаційних технологій в останні роки стрімко зростає й становить понад 50 % усього глобального ринку консалтингових послуг. Віддзеркалює світові тенденції і вітчизняний консалтинговий ринок, який демонструє стабільний попит українських компаній на впровадження інформаційних систем управління. Основними чинниками, що активізують інтерес компаній до впровадження інформаційних технологій, є прагнення керівництва підвищити рівень оперативності в управлінні підприємства завдяки своєчасному отриманню достовірної інформації. Достовірність та прозорість бізнесу сьогодні стає не так перевагою, як вимогою з боку фінансових партнерів, сторонніх інвесторів та власників компаній. Зрозуміло, що інформаційні продукти лише підтримують реалізацію стратегії, бізнес-процесів компанії, а не формують або замінюють їх у процесі прийняття рішень. Тому розглядаючи спектр напрямів розвитку інформаційної складової бізнесу, можна стверджувати, що більшість із них інтегрована в систему управління компанією. А це означає, що розглядати ці ІТ-проекти без розуміння й урахування принципів і напрямів розвитку компанії неможливо.

Палітра проектів розвитку, які відносять до сфери інформаційних технологій, вельми різноманітна. До ІТ-проектів належать формування і впровадження інформаційних стратегій компанії, розроблення програмного забезпечення,

Види ІТ-проектів інтеграція програмних продуктів у інформаційну систему підприємства, придбання комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, впровадження нових систем і технологій тощо. Ясна річ, залежно від специфіки ІТ-проектів, предметної сфери змін яких він стосується, принципово може змінюватися склад та обсяг необхідних для підготовки й реалізації ресурсів, проектних команд, а також рівень невизначеності отримання результатів.

Проекти розвитку у сфері інформаційних технологій експерти оцінюють як найризикованіші після проектів організаційного розвитку. З огляду на те, що витрати на інформаційні технології входять до п’ятірки найважливіших витратних статей компаній*, стає зрозумілим такий інтерес науковців і практиків до формування методологічних засад підготовки й управління впровадження ІТ-проектів. Сьогодні питання підготовки та ефективного здійснення проектів розвитку, визначення принципів і методичних підходів для обґрунтування доцільності інвестування в цей напрям бізнесу є надзвичайно актуальними, про що свідчать конференції, бізнес-форуми, публікації в наукових і фахових виданнях, присвячені цій проблематиці.

Зацікавленість практиків (як користувачів інформаційних технологій, так і виробників та інтеграторів інформаційних продуктів) у формуванні методології підготовки і впровадженні інформаційних технологій пояснюється зростанням рівня незадоволеності процесом і результатами впровадження ІТпроектів, принципами їх підготовки і реалізації. Серед ключових питань, на які шукають відповіді керівники, функціональні менеджери, ІТ-фахівці, назвемо такі: в чому полягають зміни в компанії, що супроводжують упровадження інформаційних технологій? Що забезпечує успіх підготовки й реалізації проектів? Як оцінити ефективність інвестування в інформаційні проекти розвитку? Чи зможе впровадження інформаційних технологій принципово змінити систему управління підприємством, налагодити ефективне планування, підвищити ефективність функціонування компанії?

Досвід реалізації успішних проектів у сфері інформаційних технологій підтверджує гіпотезу про необхідність розглядати ці проекти як складову проектів стратегічного розвитку компанії (зрозуміло, йдеться про традиційні виробничі, а не ІТ * Офіційний сайт консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers // Адреса доступу в Інтернетhttp://www.pwc.com/ru/ru/it-effectiveness/index.jhtml компанії). Тому доречно навести приклад концепції розроблення проектів з упровадження інформаційних технологій, яку пропонує клієнтам відомий гравець ринку консультування у царині інформаційних технологій компанія PricewaterhouseCoopers (PwC). PwC пропонує керівникам компаній свої послуги щодо підвищення ефективності інформаційних технологій за рахунок: комплексного та структурованого підходу до використання інформаційних технологій, виявлення та запобігання ключовим ризикам у сфері ІТ, ефективного розподілу ресурсів, увідповіднення витрат та ініціатив у сфері інформаційних технологій загальним цілям компанії ? створенню вартості. З огляду на визначені завдання, компанія пропонує клієнтам широкий спектр робіт у сфері інформаційних технологій — від розроблення стратегії й архітектури до розв’язання проблем операційного характеру:

• розроблення стратегії розвитку інформаційних технологій відповідно до стратегії розвитку бізнесу (розроблення концепції інформаційного розвитку, моделі прийняття рішень, структури управління ІТ, процеси управління, увідповіднення інформаційно-технологічних ресурсів цілям бізнесу);

• реалізація варіанта організації функції ІТ і комплексний аналіз інформаційних технологій (IT Due Diligence), допомога клієнту в зрозумінні їхніх переваг, ризиків, можливостей різних ІТрішень, а також забезпечення консультаційного супроводу процесу інтеграції;

• вибір та впровадження інформаційно-технологічного рішення відповідно до умов, напрямів розвитку та обмежень клієнтської компанії;

• забезпечення оброблення і збереження інформаційних даних (реалізація стратегії в контексті збирання, оброблення, аналізу бізнес-інформації, опрацювання інформаційних даних підприємства дають можливість підприємству підвищити якість управління інформацією, знаннями, документообігом;

• вирішення проблем інформаційної безпеки компанії спрямоване на захист інформаційно-технологічного середовища від несанкціонованого доступу, оцінювання системи безпеки і контролю відповідно до нормативно-правових вимог, захист інформаційнотехнологічної інфраструктури.

Як бачимо, інформаційні проекти PricewaterhouseCoopers розглядає крізь призму розвитку компанії. Розроблення і впровадження їх викликає серйозну зміну всіх складових бізнесу, потребує формування відповідної системи управління, оптимізації бізнес-процесів. Ключова ідея, котру мають усвідомити керівники компаній при розробленні корпоративної інформаційної системи, така: ERP-система — це інструмент для забезпечення ефективної роботи системи управління, яка має існувати незалежно від наявності чи відсутності інформаційних продуктів.

Базовою складовою обґрунтування доцільності ініціації та впровадження проектів розвитку інформаційного спрямування є визначення критеріїв успішності та принципів обґрунтування фінансової ефективності їх.

Класичними критеріями успішності проектів розвитку є досягнення результатів запланованої якості у визначений термін за запланованого обсягу ресурсів. Аналізуючи рівень успішності реалізації ІТ-проектів, дослідницька компанія у сфері управління проектами Standish Group International у звіті за 1998 рік* зазначила, що лише 26 % спроб упровадити інформаційні системи є успішними ? впроваджені у встановлені терміни, у межах обумовлених термінів, а самі системи мають необхідні функціональні можливості. У процесі виконання понад 46 % проектів реалізуються із затримкою, перевитратами бюджету, а розроблені системи не відповідають запланованим функціональним властивостям і технічним умовам. Виконання понад 28 % проектів упровадження інформаційних систем припиняються достроково.

Розвиток інформаційних систем є складовою розвитку компанії, а її інформаційна стратегія має відповідати обраній стратегії розвитку, тому деякі автори пропонують критерієм ефективності інвестування в інформаційні технології вважати зростання ринкової капіталізації компанії за рахунок покращення управління, прозорості, нових компетенцій, виробничої культури, привабливості для клієнтів і співробітників, а також зменшення бізнес-ризиків. Інформаційні технології як структурний елемент системи корпоративного управління мають упорядковувати потоки зовнішньої та внутрішньої інформації для підвищення якості прийняття управлінських рішень менеджментом компанії, до того ж інформаційні системи є джере * The Standish Group International (1998). Choo’s: Chaffing the Seos of Information Technology, a special Compass.

Підходи щодо оцінювання успішності ІТ-проектів лом і засобом формування, збереження, відтворення інформації, що забезпечує розвиток бізнесу.

У процесі ідентифікації вигід від реалізації ІТ-проектів вирізняють три види ефектів: 1) ефект від обліку додаткової інформації, який позначається на підвищенні ефективності рішень на підставі появи достовірної інформації; 2) ефект від нормування та обліку процесів, що підвищує прозорість завантаження персоналу, дає змогу відстежувати динаміку організаційних та виробничих процесів; 3) ефект від можливості планування, оптимізації й управління процесами і ресурсами, що веде до скорочення ресурсів і прискорення процесів. Разом із тим ідентифікувати ці ефекти та визначати їхні кількісні параметри на практиці доволі важко, але завдяки формуванню відповідної управлінської звітності в компаніях через упровадження систем інформаційного забезпечення можна визначити час на оформлення певних документів, складання звітів, формування бюджетів тощо [4].

Аналізуючи розмаїття у науковій літературі та професійних публікаціях думок і методологічних підходів щодо визначення ефективності інформаційних технологій та систем, їх можна систематизувати й об’єднати у три групи:

1) оцінювання ефективності ІТ-проектів за допомогою традиційних фінансових критеріїв, використовуваних у традиційному інвестиційному аналізі;

2) визначення неформальних критеріїв та якісних параметрів ІТ-проектів;

3) оцінювання ефективності інформаційних технологій на підставі результативних фінансових показників підприємства.

Перша група критеріїв являє собою класичні показники ефективності інвестиційних проектів, побудовані на оцінюванні грошових потоків, зумовлених ІТ-проектом, з урахуванням зміни грошей в часі. Найпоширенішими формальними фінансовими показниками проектів є чиста приведена вартість (англ. Net present value, NPV), внутрішня норма дохідності (Internal rate of return, IRR), рентабельність інвестицій (Return о Invested Capital, RIр), дисконтований період окупності (Payback DPB).

Основними ускладненнями при застосуванні фінансових показників проектів впровадження інформаційних технологій є необхідність урахування значної кількості параметрів, передусім ідентифікувати вигоди і витрати, поява яких зумовлена прийнят

Критерії оцінювання ІТ-проектів тям рішень щодо реалізації ІТ-проектів. Серед ключових вигід впровадження інформаційних систем експерти визначають зростання продуктивності праці за рахунок скорочення часу на збирання, оброблення, пошук та передання інформації, що сприяє економії робочого часу менеджменту, зниженню рівня матеріальних витрат за рахунок удосконалення обліку і контролю за їх споживанням, ефективному використанню персоналу, скороченню вартості трансакцій. До витрат проекту слід відносити явні витрати, пов’язані із придбанням та інтеграцією програмного продукту, та консалтингові послуги, а також альтернативні витрати, зумовлені залученням працівників підприємства до виконання робіт за проектом.

До переліку проблемних питань вартісного оцінювання проектів упровадження інформаційних технологій слід додати необхідність узгодження часового горизонта проекту, визначення альтернативної вартості капіталу, який використовують у проекті, врахування взаємозалежних проектів, які генерують синергійні ефекти.

Друга група критеріїв пов’язана з оцінюванням ІТ проектів за допомогою нефінансових показників. Такі параметри можуть бути розроблені в форматі системи взаємопов’язаних показників — так звана IT-Scorecard. Система показників оцінювання розвитку інформаційних технологій може включати кілька збалансованих напрямів впливів інформаційних технологій на бізнес компанії. Серед таких напрямів можна обрати стратегічноринкову, клієнтську перспективи, напрям внутрішніх процесів та розвитку персоналу.

Найпоширеніші варіанти неформальних критеріїв оцінювання ІТ-проектів подано у таблиці 15.4. Таке оцінювання проводять експертними методами на фазі ініціації проекту. Склад та вага кожного критерію формується залежно від цілей компанії, напряму діяльності, особливостей організації бізнесу. Традиційно такі результати ІТ-проектів, як підвищення прозорості бізнесу та можливості своєчасного отримання достовірної інформації для власників, потенційних інвесторів, партнерів мають надзвичайне значення при прийнятті рішень щодо доцільності розвитку компанії в напрямі інформаційних технологій.

Оцінювання ІТ-проектів кріз призму результативних показників компанії, на наш погляд, є найменш надійним методом оцінювання ефективності впровадження інформаційних технологій. Це пояснюються передусім неможливістю достовірно простежити причинно-наслідкові зв’язки між зростанням вартості компа-нії, позитивною динамікою вартості акції, підвищенням рентабельності активів та безпосередньо впровадженням інформаційних технологій у компанії. Сьогодні вочевиднюється є наявність значної кількості, як зовнішніх так і внутрішніх, стосовно до компанії, чинників, що можуть впливати на вище означені результативні показники діяльності компанії.

Таблиця 15.4

ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ ОЦІНЮВАННЯ

ЕФЕКТИВНОСТІ ІТ-ПРОЕКТІВ

Напрям розвитку Індикатори оцінювання впливу
Стратегічноринкова складова Відповідність ІТ-проекту завданням розвитку бізнесу
Підвищення прозорості бізнесу для інвесторів
Підвищення вартості компанії
Клієнтська Скорочення термінів обслуговування клієнтів
Рівень інформаційної підтримки управління відносинами з клієнтами
Підвищення лояльності клієнтів
Внутрішні бізнес-процеси Скорочення терміну підготовки та випуску нової продукції
Підвищення гнучкості у плануванні продукції за рахунок автоматизації управління матеріальними потоками
Скорочення часу на пошук інформації, підготовку управлінських звітів
Підвищення якості прийняття управлінських рішень
Розвиток персоналу Підвищення інформаційної культури в компанії
Удосконалення системи управління знаннями

У професійній та навчальній літературі досить часто можна натрапити на пропозиції оцінювання проектів впровадження інформаційних технологій за допомогою показників рентабельності інвестицій (англ. return on investment — ROI), рентабельність активів (англ. return on assets, ROA). На перший погляд ці показники можуть унаочнити віддачу від проекту, дати уявлення про рівень ефективності інвестування в ІТ-проект, але застосування цих показників при аналізі доцільності реалізації проекту ускладнюється нерозв’язаними методологічними й інформаційними проблемами.

Дохідність капіталовкладень, яку вимірюють показником ROI, розраховується як співвідношення прибутку від інвестицій в інформаційні технології та величини інвестиційних витрат, які були зумовлені упровадженням інформаційних технологій. Серед проблемних аспектів використання цього показника назвемо такі: необхідність виокремлення доходів і прибутку компанії, який був отриманий саме за рахунок впровадження інформаційних систем; складність ідентифікації інвестиційних витрат, оскільки значну частку їх становлять витрати, які зазвичай відносять до операційних (оплата послуг консультантів, витрати на навчання, витрати на розроблення документально-нормативної бази підприємства), а не капітальних. Аналогічні методологічні проблеми розрахунку притаманні й показнику рентабельності активів (ROA), який відображає віддачу активів і розраховується як співвідношення прибутку та величини активів. Як уже зазначалося, при розрахунках аналітики мають виокремити частину прибутку, яка була зумовлена саме проектним рішенням, що досить непросто з огляду на суттєву взаємозалежність впливу різних чинників на сукупну величину прибутку. Бухгалтерський облік (який є інформаційною базою розрахунків фінансових показників ефективності) ідентифікації активів компанії до нематеріальних активів відносить лише вартість інформаційних продуктів та ліцензій, але не враховує створення в процесі впровадження ІТ-проектів додаткового клієнтського й організаційного капіталу, який, за оцінками фахівців, інколи перевищує матеріальні та бухгалтерські нематеріальні активи компанії. Саме тому достовірне визначення приросту активів компанії внаслідок упровадження інформаційних технологій знижує достовірність оцінювання за допомогою показника ROA.

Аналіз результатів упровадження комплексних систем управління 85 компаній, здійсненого консалтинговою компанією Deloitte Consulting*, дає підстави для таких висновків:

1. Основними вигодами функціонування корпоративних інформаційних систем планування ресурсів підприємства ERP (англ. Enterprise Resource Planning System), призначених для автоматизації обліку та управління, користувачі вважають підвищення * Deloitte Consulting (1999). ERP’s Second Wove, Maximizing the Value of Enterprise Applications and Process, A Global Research Report Deloitte Consulting. якості й доступності інформації, удосконалення бізнес-процесів, посилення інтеграції системи в діяльність організації, уніфікацію інформації, можливість більшої уніфікації інформації, можливість ефективно реагувати на запити споживачів.

2. Серед корисних результатів упровадження інформаційних технологій керівництво опитаних компаній відмічає скорочення персоналу та величини матеріально-виробничих запасів і технологічних витрат.

3. Основні труднощі в перебігу впровадження інформаційних систем мали психологічний характер, пов’язаний із людським чинником (подолання опору змінам, добір команди, навчання персоналу), й ускладнення в управлінні проектами.

За даними дослідження російського ринку інформаційних технологій, основними причинами невдач проектів автоматизації управління підприємствами є: неналежне ставлення керівництва компанії до проектів (понад 40 %), відсутність чітких цілей проектів (17 %), неготовність підприємств до змін (12 %) [6]. Найпоширенішими помилками при реалізації ІТ-проектів є ідентифікація їх суто як проектів розвитку відповідного функціонального підрозділу в компанії. Саме тому до формування складу учасників ІТ-проектів обов’язково необхідно залучати керівництво компаній, що має сформувати мету впровадження інформаційних технологій, визначити ресурсні обмеження та бажаний термін реалізації проекту. Сьогодні розроблення інформаційної стратегії стає радше правилом, ніж винятком для компаній, які ухвалюють рішення щодо інформаційного забезпечення свого розвитку.

Аналізуючи принципи успішної реалізації ІТ-проектів, можна виокремити такі чинники їх успіху: 1) незадоволення у співробітників компаній тими інформаційними системами, якими вони користуються; 2) працівники компанії усвідомлюють значення результатів ІТ-проекту для майбутнього компанії; 3) компанія володіє технологічними можливостями та людськими ресурсами необхідної кваліфікації для виконання проекту та здійснення відповідних змін; 4) існує безперечна підтримка з боку керівництва компанії упродовж усього життєвого циклу проекту; 5) фокусування зусиль на реалізації ІТ-проекту, відсутність конкуренції ресурсів компанії за одночасного упровадження рівнозначних проектів.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
15.4. ПРОЕКТИ НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ
15.4. ПРОЕКТИ НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ. Частина 2
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ
14.5. ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ
14.4. РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАВЕРШЕННЯ ПРОЕКТУ РОЗВИТКУ
14.3. ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ РОЗВИТКУ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki