гає в забезпеченні найефективніших умов і форм залучення цих засобів і раціонального їх використання [4, с. 18].
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства [1].
Розвиток ринкових процесів в Україні пов’язаний з усвідомленням того, що, по-перше, рівень конкурентоспроможності є сукупним інтегральним показником рівня професіоналізму і якості управління, по-друге, конкурентоспроможність у цілому є основним чинником окремого підприємства. З іншого боку, діяльність у конкурентному середовищі і всі процеси, пов’язані з досягненням високих позицій на ринку товарів і послуг у цілому, повинні бути керованими.
Складний фінансовий стан суб’єктів господарювання, зростання цін на товари та послуги, приховане безробіття є чинниками, що стримують підвищення життєвого рівня населення. В умовах трансформаційних змін, розвитку конкурентних відносин необхідно визначити концептуальні підходи конкурентоспроможної оплати праці, які можуть стати могутньою рушійною силою сталого розвитку, підвищення рівня життя, нарощування людського капіталу нації і конкурентних переваг держави. Сьогодні такий механізм економічною наукою розроблений недосконало, а існуюча оплата праці не повністю реалізує свої функції, не задовольняє потребам встановлення конкурентних відносин в економіці [2].
Сучасний стан системи оплати праці не відповідає світовим вимогам гідної оплати праці, стратегія її формування в контексті конкурентоспроможності національної економіки повинна бути обов’язково спрямована на покращення, тобто на формування конкурентоспроможної системи оплати праці.
Формування конкурентоспроможної оплати праці в умовах трансформаційних змін в економіці України буде основою для:
Корнійчук О.В., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Поплюйко А.М., к.е.н., доцент кафедри обліку підприємницької діяльності
— підвищення платоспроможного попиту населення на товар і послуги як чинника, який сприятиме підвищенню рівня життя та економічному зростання виробництва;
— створення ефективних мотивів і стимулів до праці, підвищення її якості і продуктивності;
— створення умов для формування конкурентоспроможного персоналу;
— створення умов для реформування соціальної сфери як засобу зменшення соціальних витрат і потенційного джерела інвестицій у реальний сектор [3].
Конкурентоспроможна система оплати праці спрямована на дорогу працю, так як так звана «дешева праця» дорого обходиться як підприємству, так і суспільству. Вона мало продуктивна, відтворює нерозвиненого працівника, несприйнятливого до можливості більше заробляти шляхом зростання продуктивної праці, вбиває ініціативу, консервує низький рівень організації і умов праці. Дешевий працівник є загрозою для оточуючих. Дешева праця, що обумовлює низький рівень життя, призводить до втрати відповідальності не тільки перед підприємством, суспільством, але й перед самим собою, такій людині нічого втрачати.
За нормальних економічних умов ринкова і природна вартість всякого товару зближуються, що є об’єктивним проявом закону вартості. Коли таке зближення штучно гальмується, то у розвитку економіки можуть виникати кризові явища, які набувають різноманітних форм: перевиробництво, галопуючої інфляції, спаду виробництва.
За низької (відносно вартості) заробітної плати зменшується її купівельна спроможність, це обмежує споживання, скорочення якого призводить до спаду виробництва.
Вища (відносно вартості робочої сили) заробітна плата, навпаки, робить доступним задоволення найрізноманітніших потреб, сприяє підвищенню попиту на нові товари. Але якщо виробництво не реагує на зменшення попиту, то поступово зростає кількість товарів, які не мають збуту. Реакцією ринку на таку ситуацію буде затоварювання продукцією, що супроводжується зниженням цін і також спадом виробництва. Таким чином, рівень заробітної плати, її відхилення від вартості робочої сили впливає на обсяг і структуру виробництва[4].
При сплаті утримань і відрахувань з оплати праці до бюджету доречними будуть такі зміни: сплата податків не лише до Пенсійного фонду України, а й на власний рахунок заощаджень, задля самостійного накопичення пенсійних виплат у майбутньому. Така система значно активізує людську працю, адже, в такому
Література
1. Закон України «Про оплату праці» від 20.04.1995, ред. від 26.10.2014; Кошова А. В., студентка ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Кузьмінський Ю. А., д.е.н., професор, завідувач кафедри бухгалтерського обліку
2. Мельник Т.Г. Облік, аналіз та аудит праці і її оплати : дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2005. — 284 арк.
3. Семикіна М.В. Конкуренція і конкурентоспроможність на ринку праці: методологія визначення // Демографія та соціальна економіка. — К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН.
4. Зростання ролі бухгалтерського обліку в сучасній економіці // Збірник тез та доповідей I Міжнародної науково-практичної інтернетконференції. — 21.02. 2013 р. — 532 арк.
