6.1. Обладнання і технічна укріпленість банків.

6.2. Організація охорони установ банків.

6.3. Режими охорони.

Резюме

Терміни і поняття

Питання для перевірки знань

Завдання для індивідуальної роботи

Література для поглибленого вивчення

Вивчивши матеріал цього розділу, ви будете знати: основи організації охорони установ банків, вимоги до їх технічної укріпленості; умови і способи охорони банків, роль та обов’язки персоналу банку в забезпеченні встановленого режиму охорони; режими охорони установ банків та їх вимоги, а також уміти: грамотно виконувати заходи охорони, передбачені відповідним режимом при здійсненні роботи в банку; захищати свої права у взаємовідносинах із суб’єктами охорони банку; забезпечувати безпечну поведінку при проведенні в банку різних режимних заходів.

6.1. Обладнання і технічна укріпленість банків

Питання охорони банківських об’єктів завжди було актуальним, але особливо загострилося в останні роки, коли сплеск нападів на установи банків досяг значних показників.

Тільки за три місяці 2009 р. зловмисники нападали на відділення банків, інкасаторські машини, банкомати та обміні пункти аж 62

рази. За першу половину 2009 р. таких нападів було скоєно уже 109, а за весь рік — 204. Грабіжники викрали з банків біля 2 млн грн [79]. Особливої гостроти ситуація набуває через велику загрозу життю та здоров’ю людей, працівникам банків, їхнім клієнтам, іншим особам. Непоодинокими є випадки загибелі та поранення від рук нападників інкасаторів, касових працівників, охоронникі в банків.

Аналіз показує, що нападники об’єктом посягань переважно обирають установи, в яких велика імовірність наявності готівки

— невеликі відділення, що входять до розгалуженої мережі банку, який обслуговує пенсіонерів, комунальні платежі, активно здійснює грошові перекази, або ж установи, які часто не гребують участю у конвертаційних схемах. Середній вік злочинців — 20—30 років, як пр авило, діють вони групами по дві

—три особи, більша частина з них безробітні, дехто раніше мав проблеми із законом. Напади не бувають випадковими, як правило, злочинці вивчають місце розташування установи, внутрішнє розміщення та устаткування приміщень, систему охорони, шляхи підходу та відступу. Напад триває не більше 5 хвилин, якщо злочинці натрапляють на істотний оп ір з боку працівників банку, вони можуть застосовувати зброю та залишають місце злочину. Нерідко злочинці діють у змові з банківськими працівниками або ж влаштовуються самі на роботу в банк.

Розглядаючи причини активізації нападів на банки та їх пограбувань необхідно звернути увагу на таке:

• рівень охорони так званих дрібних банківських установ залишається низьким. За даними Державної служби охорони при МВС України станом на початок 2009 р. з 21000 банківських установ, зареєстрованих в Україні, 15,7 тис. не мали елементарних умов безпечної роботи своїх працівників та зберігання цінностей [146];

• небажання банкірів підвищувати рівень охорони своїх установ через незначні суми викрадених нападниками коштів порівняно з вартістю заходів охорони та сумою викрадених коштів самими працівниками банків. Фахівці банківської безпеки оцінюють витрати на поліпшення охорони одного відділення банку щонайменше в 100 тис. грн. Ураховуючи, що в Україні діє близько 21 тис. банківських установ, загальні витрати на удоск оналення їх охорони можуть сягати 2 млрд грн. За таких умов банкіри передусім прагнуть до підвищення контролю за своїми працівниками й удосконалення заходів попередження шахрайства у

• негаразди соціальної ситуації, результатом яких є значна кількість людей, що залишилися без засобів проживання. Саме з цієї категорії людей вийшла більша частина грабіжників банків;

• низький рівень розкриття злочинів, пов’язаних з пограбуванням банків, більша частина злочинців залишаються не тільки непокараними, а й не знайденими.

Незважаючи на ці та інші причини, що обумовили негативні тенденції у захисті власності та коштів банків, останні мають дбати про свою охорону, удосконалювати її адекватно до тих загроз, що виникають у різні періоди банкі вської діяльності.

Охорону банків розуміють як комплекс організаційних та спеціальних заходів, направлених на обмеження доступу, захист території, приміщень і об’єктів банку від протиправних посягань. Реалізація заходів охорони забезпечує досягнення банком певного ступеня його безпеки.

Метою охорони є виключення можливості несанкціонованого проникнення на територію банку та викрадення (знищення, пошкодження) коштів, матеріал ьних цінностей чи заподіяння шкоди персоналу, створення умов для безпечної планової роботи підрозділів банку.

Охорона банків має комплексний характер і забезпечується як спеціальними заходами, так і відповідним обладнанням споруд банківських установ.

У зв’язку з цим важливою умовою ефективної охорони банків є відповідність банківських споруд і приміщень вимогам і норма м інженерного та охоронного обладнання, їх технічної укріпленості.

При будівництві, реконструкції або ремонті банківських споруд необхідно враховувати досвід забезпечення безпеки діяльності банків, стан криміногенної ситуації в регіоні й країні в цілому, вимоги нормативних документів Національного банку, Міністерства внутрішніх справ України, а також будівельних норм щодо технічного стану приміщень установ банків. Крім виконання влас не інженерних технологій будівництва, що забезпечують безпеку існування самої споруди, обов’язковим є виконання певних норм щодо технічної укріпленості приміщень і споруд, обладнання їх спеціальними охоронними засобами.

Національний банк України прямо зобов’язує керівників банків забезпечити відповідність банківських приміщень вимогам, що визначені в нормативно-правових актах України та

Державних будіве льних нормах України (ДБН В. 2.2—9-99), а

також їх захист засобами інженерно-технічного укріплення, охоронної сигналізації, фізичної охорони [35].

Таким чином, охорона банків як комплекс заходів являє собою сукупність заходів технічної укріпленості банківських установ, що мають відповідати встановленим нормам і забезпечувати їх захист від несанкціонованого проникнення, технічної охорони, яка має забезпечити своєчасне виявлення факту несанкціонованого проникнення та фізичної охорони, як а має забезпечити припинення злочинних дій зловмисників (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Структура охорони банків

Основу охорони об’єктів банку становить їх технічна укріпленість, під якою розуміють: спеціальне конструювання, обладнання і оснащення споруд, приміщень і території банківських об’єктів, спрямоване на забезпечення їх захисту від несанкціонованого проникнення і злому. Основні вимоги до банківських об’єктів викладені у Положенні про вимоги щодо технічного стану та організації охорони при міщень банків України, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2007 р. №493 з наступними змінами і доповненнями. В узагальненому вигляді вимоги до технічної укріпленості об’єктів, що охороняються, можна висловити так: багаторубіжний захист об’єктів, міцність і стійкість будівель і споруд та їх комунікацій, спеціальне укріплення найбільш уразливих зон, місць і ділянок, ная вність робочого, чергового та тривожного освітлення, засобів і мереж зв’язку, аварійного і резервного електроживлення, запасних виходів з об’єкта, спеціальне обладнання місць несення служби силами охорони та ін.

Надійність охорони банківських об’єктів і майна банків

забезпечується через установлення кількох рубежів захисту. Як правило, першим рубежем забезпечується захист території банку, на якій розташовані відповідні споруди, другим — захист самих споруд і третім — захист приміщень банківського офісу та цінностей, які містяться в них.

Територія банку — це відповідно обладнана ділянка місцевості з розташованими на ній спорудами, сховищами, іншими будівлями, необхідними для забезпе чення його роботи. Загальний вигляд території може являти собою заблокований суцільною огорожею двір з відокремленим в’їздом. Розміщення на території двору об’єктів інших організацій, прокладання транзитних комунікаційних тунелів і прохідних каналів не допускається. Майданчик двору повинен забезпечувати маневр і розворот спеціального транспорту. По периметру огорожі двору встановлюється освітлення та інженерні за соби захисту. В окремих випадках при вході на територію банку може обладнуватися контрольно-пропускний пункт. При розташуванні банківських офісів у місцях, де неможливо виокремити ділянку місцевості для двору, територія як перший рубіж охорони банку може бути відсутня. У цьому випадку основна увагу приділяється технічному укріпленню будівлі банку та її при міщень.

Кількість входів і виходів у будівлю банку повинна бути мінімальною і відповідати протипожежним нормам. Вони мають бути розташовані у зоні спостереження охорони та забезпечувати найкоротші шляхи проходу найбільш відвідуваних приміщень банківської будівлі, а також дозволяти швидко їх блокувати охороною у разі надходження сигналу тривоги. На центральному вході, як правило, облаштовується ко нтрольно-пропускний пункт та бюро перепусток.

Основні вимоги до обладнання центрального входу:

• усунення можливості несанкціонованого проникнення до банку сторонніх осіб;

• забезпечення зручності проходу в банк;

• відповідність естетичним нормам.

З огляду на ці вимоги основним критерієм обладнання входу має бути ефективність управління доступом до банку. Варіантами обладнання входу можуть бути:

• установлення одностулкових дверей, що обертаються, з боковими завісами. Такі двері можуть бути дерев’яними, не менше 40 мм завтовшки; додатково встановлюють ґратчасті металеві двері, що відчиняються всередину будівлі;

• установлення дверей, що обертаються, з фіксацією кута

• обладнання шлюзових входів (установка двох послідовних дверей, що обертаються або ковзають на завісах. Їх замки з’єднуються так, щоб одні двері можна було відчинити лише після того, як інші вже зачинені);

• установлення на входах «карткових» турнікетів. У даному разі документом для проходу в банк може бути індивідуальна картка співробітника.

Останнім часом широко застосовують автоматизовані системи контролю доступу. Принцип функціонування такої системи такий: кожний працівник одержує індивідуальну картку з зазначеним на ній особистим кодом, на вході встановлюють спеціальні пристрої, які зчитують інформацію з таких карток. Інформа ція потрапляє в систему, яка на основі аналізу даних про власника картки реагує відповідно:

• відчиняє двері та реєструє присутність власника на робочому місці;

• вмикає сигнал тривоги.

Така система дає можливість одночасно контролювати багато об’єктів, запам’ятовувати інформацію про всіх осіб, які входять чи виходять з банку, обмежувати доступ (у вихідні дні, у певний час, певних осіб), контролювати кілька зон, кілька груп відвідувачів, блокувати двері тощо.

Структура банківських приміщень та їх склад визначаються специфікою роботи ус танови банку і обирається за рішенням керівника банку.

Приміщення установ банків, у яких здійснюються операції з готівкою та іншими цінностями, конфіденційними відомостями, а також відомостями, які становлять банківську і комерційну таємницю, доцільно обладнувати спеціальними засобами захисту, що запобігають їх прослуховуванню, а розміщення їх у будівлі має виключати можливість спостереження сторонніми о собами за роботою персоналу в цих приміщеннях.

Усі приміщення установ банків розміщуються з урахуванням забезпечення оптимальних маршрутів клієнтів і створення максимуму зручностей під час їх обслуговування. При цьому доцільно не допускати перетинання шляхів руху клієнтів і транспортування готівки та інших цінностей, а також виключати можливість спостереження клієнтами і сторонніми особами за пе реміщенням готівки та інших цінностей і роботою з ними персоналу банку.

Віконні прорізи приміщень перших, цокольних, підвальних поверхів банків, касового вузла, виготовлення і обробки ламінованих карт, служби захисту інформації, архівів, служби безпеки, а також тих, що прилягають до пожежних драбин, покрівель прибудов, вентиляційні канали, люки, шлюзи та інші комунікаційні прорізи та отвори розміром понад 150 ? 150 мм, які прокладені в приміщення, що охороняються, захищаються від несанкціонованого про никнення.

Електроустаткування установ банків улаштовується відповідно до вимог чинних в Україні нормативних документів.

Прилади серверної, міжбанківських електронних розрахунків та електронної пошти обладнуються резервним живленням.

Аварійне живлення апаратури охоронної, охоронно-пожежної і тривожної сигналізації має забезпечувати їх роботу протягом не менше 12 годин роботи у разі відключення основних джерел електропостачання.

Внутрішні примі щення касового вузла мають бути ізольованими від інших приміщень банку і недоступними для сторонніх осіб.

Перелік необхідних приміщень касового вузла установи банку визначається керівником установи залежно від обсягу банківських операцій, що виконуються банком, і специфіки його роботи.

Сховище цінностей та його двері або сейф, що використовується банківською установою як сховище цінн остей, повинні мати сертифікат відповідності Держстандарту України.

Кабіни касирів, як правило, розташовуються в єдиному блоці, зорієнтовані фронтом до касового залу, з урахуванням зручного підходу клієнтів. Ці кабіни відділяються від касового залу інженерно-технічними засобами, що забезпечують зручне обслуговування клієнтів та безпечні умови при роботі з готівкою та іншими цінностями.

Захист серверної здійс нюється екрануванням приміщення, а приміщення електронного архіву — або екрануванням приміщення, або використанням електронних екранів. Такі приміщення, як правило, не мають вікон.

Для контролю наявності ознак пожежі приміщення обладнують засобами пожежної сигналізації. При цьому використовують теплові, димові, світлові і комбіновані сповіщувачі. Їх (за винятком світлових) установлюють у приміщеннях на стелі (в од ному приміщенні не менше двох теплових сповіщувачів). Один тепловий сповіщувач повинен

контролювати не більше 50 м? площі.

Останнім часом велика перевага надається охоронному телебаченню. Воно приваблює тим, що дає можливість не тільки встановлювати факт порушення режиму охорони, а й контролювати обстановку у динаміці її розвитку, визначати небезпеку дій та вести приховане спостереження і здійснювати відеозапис.

Для охорони банку може бути створено одну або кілька мереж телебаче ння. Вони забезпечують спостереження за зовнішньою (навколо банку) і внутрішньою (в окремих приміщеннях — касових та операційних залах, приймальнях керівного складу банку, сховищах тощо) обстановкою. Монітори виводять на відповідний пост охорони, де розміщується чергова зміна охоронників. У деяких банках створюють центральний пост телевізійного спостереження, куди виводяться монітори всіх мереж охор онного телебачення. На такому посту чергує одна з груп охорони банку, працює технічна група з обслуговування і ремонту телевізійної апаратури. Пост обладнується засобами зв’язку (у тому числі і радіозв’язку) та сигналізації.

Обов’язковою складовою технічної укріпленості банку є охоронне освітлення, яке може бути двох видів: чергове і тривожне.

Чергове освітлення пр изначене для постійного використання у неробочий час, ввечері і вночі, навколо і в середині банку. Воно повинно мати резервне електроживлення на випадок аварії або вимкнення електромережі.

Тривожне освітлення вмикається при надходженні сигналу тривоги від засобів охоронної сигналізації. Крім цього, за сигналом тривоги додатково до освітлення можуть включатися і звукові пристрої (дз вінки, сирени тощо).

Одним із заходів технічної укріпленості банку є використання засобів фізичного захисту, до яких належать природні та штучні бар’єри, особливі конструкції периметрів, проходів, приміщень, зони безпеки.

Природні та штучні бар’єри служать для протидії несанкціонованому проникненню на територію банку. До природних бар’єрів відносяться особливе розташування установ банку. Основними шт учними бар’єрами є огорожі території, де розміщується банк. Практика свідчить, що огорожі складної конфігурації можуть затримати порушника на досить тривалий час.

Особливі конструкції периметрів, проходів, приміщень,

сховищ є обов’язковими для банку з точки зору безпеки. Такі конструкції повинні протистояти будь-яким способам фізичної дії з боку злочинних елементів.

Важливим заходом технічної укріпленості банку є планування його споруд і приміщень за зонами безпеки, які враховують ступені важливості різних елементів банку з точки зору заподіяння шкоди від різних виді в загроз. Оптимальне розташування зон безпеки і розміщення в них ефективних технічних засобів виявлення, відбиття і ліквідації наслідків протиправних дій становить основу інженерно-технічного захисту банку.

Зони безпеки повинні розташовуватись у банку послідовно, від огорожі навколо території банку до сховищ, створюючи ланцюг перешкод, які чергуються і які доведеться долати злочинцям. Чим складніші і надійн іші перешкоди на їх шляху, тим більше часу необхідно їм для подолання кожної зони і тим більша ймовірність того, що розташовані у кожній зоні засоби охорони допоможуть виявити порушників і своєчасно подати сигнал тривоги.