< Попередня  Змiст  Наступна >

Розділ ІІІ


ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ

СУСПІЛЬНОГО СЕКТОРУ ???? 10

СФЕРА ДІЇ ПОДАТКІВ І ПОДАТКОВИЙ ТЯГАР

10.1. Податки як джерело фінансування суспільного сектору.

10.2. Сфера дії та звязок оподаткування з еластичністю за ціною.

10.3. Податковий тягар для різних видів податків.

Ключові положення

Терміни і поняття

Завдання для самоперевірки

Завдання для індивідуальної роботи

— проблемні ситуації,

— розрахунково-аналітичні завдання,

— кейс-завдання

Література для поглибленого вивчення теми

Ознайомлення з матеріалами теми допоможе студентам отримати такі знання:

• про те, що являє собою сфера дії податку;

• про вплив еластичності попиту або еластичності пропозиції за ціною на сферу дії податку;

• про зміни на ринку та в добробуті суб’єктів від застосування різних форм оподаткування.

Засвоївши матеріали теми, студенти зможуть набути таких умінь: визначати відсоткову зміну ціни для споживача і для виробника від запровадження податку; оцінювати наслідки збільшення/зменшення акцизних зборів для суб’єктів на різних ринках; аналізувати вплив від підвищення/зниження податкової ставки на доходи на добробут фізичних осіб; прогнозувати результати запровадження податків на ресурси та активи.

10.1. Податки як джерело фінансування суспільного сектору

Суспільний сектор, що робить витрати на забезпечення національної економіки необхідними суспільними благами, потребує стійкої бази фінансування. Очевидним джерелом забезпечення його видатків є державний бюджет країни, доходи якого формуються найбільшою мірою за рахунок податкових надходжень. Держава, будучи продуктом суспільної згоди, використовує узаконене право примусу отримувати безоплатно значну частину коштів від інших суб’єктів для фінансування суспільних потреб.

На членів суспільства

— як фізичних, так і юридичних осіб

— державою накладаються податкові зобов’язання у формі встановлених законом вимог у певні терміни сплачувати певні відрахування, що спрямовуються у ті чи інші державні фонди. Усі грошові кошти, що потрапляють у розпорядження держави, умовно об’єднуються категорією «бюджет».

Теорія фінансів стверджує, що джерелом податкових надходжень до бюджету у будь-якій країні є передусім доходи громадян і організацій. Такі податки прийнято розглядати як прямі. Крім доходів об’єктом прямого оподаткування здатна бути власність (земля, капітал, активи), що належить платникові податку. За непрямого оподаткування об’єктами є придбані чи продані товари, використані ресурси і т. ін.

Серед прямих податків, що стягуються в Україні, найважливішими є податок на прибуток підприємств (його внесок у дохідну частину консолідованого державного бюджету кризового 2009 р. скоротився до 12 % порівняно з 16 % у попередньому році) та податок з доходів фізичних осіб (15,4 і 16,3 % у відповідних роках). А більшу частину скарбниці країни, як показано на рис. 10.1, утворює податок на додану вартість. Його частка в доходах останні п’ять років коливається в межах 25

—30 %.

Характеризуючи структуру податкових надходжень в Україні, слід відзначити її обмеженість і неефективність . У більшості розвинутих країн провідну роль у наповненні бюджету відіграють саме прибуткові податки. Оскільки податки на продукти в підсумку сплачуються кінцевими споживачами, їх застосування означає посилення податкового тиску на населення, яке до того ж здійснює різноманітні додаткові відрахування зі своїх заробітних плат. Тому, наприклад, у країнах Європи ПДВ залежно від типу товару стягується за дифере

1

Детальніше дивіться кейс-завдання в кінці теми

34

34

31

28

25

22

19

16

13

10

19961997199819992000200120022003200420052006200720082009

8

7

6

5

4

3

2

19961997199819992000200120022003200420052006200720082009

20

18

16

14

12

10

19961997199819992000200120022003200420052006200720082009

18

17

16

15

14

13

12

11

10

9

8

19961997199819992000200120022003200420052006200720082009 податок на додану вартість акцизні збори податок на прибуток підприємств податок із доходів фізичних осіб

Рис. 10.1. Внесок деяких видів податків до дохідної частини зведеного бюджету України у відсотках

нційованими ставками, встановленими з урахуванням уявлень про справедливість, що існують у конкретному суспільстві.

Обираючи той чи той об’єкт оподаткування і розподіляючи податкові зобов’язання, будь-який уряд намагається не тільки урізноманітнювати шляхи наповнення бюджету, а й впливати на поведінку платників і макроекономічні параметри рівноваги економіки. Особливої уваги заслуговує зміна поведінки ринкових гравців

— під впливом тих чи тих податків вони змушені переорієнтовувати свої переваги та очікування, переналаштовувати свої виробничі плани та підприємницькі стратегії. Така корекція означає необхідність робити додаткові витрати, які по тому не надійдуть у формі вигід або доходів до жодного з учасників ринкових обмінів,

— це так звані втрати суспільного добробуту від оподаткування.

Дослідники використовують різні варіанти класифікації податків, зважаючи на власні мету і завдання. Для теорії економіки суспільного сектору інтерес становлять: непрямі податки на товари, наприклад, у формі акцизних зборів; податки на прибутки компаній; податки на доходи фізичних осіб; а також наслідки оподаткування капіталу і фінансових активів. Дані види податків аналізуються під особливими кутами

— економіка суспільного сектору зосереджує увагу на: 1) сфері дії податку та чинниках, що на неї впливають; 2) суспільних і ринкових втратах ефективності, які виникають унаслідок розриву між цінами і витратами підприємств під дією оподаткування; 3) зміни в економічній поведінці платників унаслідок запровадження податку.

Під сферою дії податку розуміють ефект від його (податку) запровадження на добробут членів суспільства. Важлива роль у цьому ефекті відводиться ринку, який через зміщення попиту чи пропозиції впливає на ціни, роз’єднуючи їх для споживачів і виробників. Позаяк унаслідок запровадження податку в платників виникають податкові зобов’язання, то ціна, яку сплачує за товар покупець Р

С , не відповідатиме ціні, що отримує за свій товар виробник Р

Р . Розглянемо загальний випадок (рис. 10.2).

До запровадження податку (рис. 10.2.а) гранична готовність споживачів платити за товар відповідатиме граничним витратам виробників на його створення у точці перетину кривих D і S. На ринку встановиться рівноважна ціна на рівні P E .

Після запровадження податку у розмірі Р

С – Р

Р (рис. 10.2.б) споживачі купуватимуть товар за ціною Р

С , а виробники після сплати податку отримають за кожну продану одиницю Р

Р грошей. Невідповідність цін вестиме до порушення ринкової рівноваги та падіння обсягів торгівлі товаром до рівня Q T . Частина надлишків споживача (?) і виробника (?) через податок перероз-

буту в обсязі ? + ?. Результати від запровадження податку для добробуту суспільства узагальнено в табл. 10.1. буту в обсязі ? + ?. Результати від запровадження податку для добробуту суспільства узагальнено в табл. 10.1.

Рис. 10.2. Сфера дії податку на конкурентному ринку

Таблиця 10.1

ДОБРОБУТ ЧЛЕНІВ СУСПІЛЬСТВА

ДО І ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПОДАТКУ*

Добробут

Члени суспільства до введення податкупісля введення податку * характеризується на основі рис. 10.1.б.

Споживачі? + ? + ??

Виробники? + ? + ??

Держава

—? + ?

Суспільство в цілому? + ? + ? + ? + ? + ?? + ? + ? + ?

Споживачі? + ? + ??

Виробники? + ? + ??

Держава

—? + ?

Суспільство в цілому? + ? + ? + ? + ? + ?? + ? + ? + ?

10.2. Сфера дії та зв’язок оподаткування з еластичністю за ціною

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
10.3. Податковий тягар для різних видів податків
Проблемні ситуації
11.1. Надлишковий податковий тягар: сутність і причини утворення
11.2. Тягар від оподаткування на ринках товарів і праці
11.3. Правила оптимізації оподаткування в країні
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)