Posibniki.com.ua Банківська справа Заощадження населення України Розділ 4 АКТИВІЗАЦІЯ ЗАЛУЧЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ В БАНКИ УКРАЇНИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Розділ 4 АКТИВІЗАЦІЯ ЗАЛУЧЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ В БАНКИ УКРАЇНИ


4.1. Дослідження впливу макроекономічних факторів на формування банківських депозитів населення

Сучасні форми конкурентної боротьби комерційних банків на ринку депозитних послуг залежать від розміру і відповідно можливостей банку. Великі банки конкурують між собою переважно на рівні корпоративних культур, якості менеджменту. Середні банки конкурують на рівні окремих продуктів, спираючись або на створення нових продуктів (що є більш прибутковим через унікальність і несхожість пропозиції), або на вдосконалення вже існуючих продуктів (що є менш прибутковим). Банки без яскраво виражених індивідуальних особливостей конкурують за рахунок демпінгу відсоткових ставок і тарифів. Основною моделлю конкурентної поведінки для більшості українських банків з їх невеликим капіталом і відповідно незначними масштабами діяльності є конкуренція на рівні певних банківських продуктів і корпоративної культури в банківських установах.Оскільки процес формування банком ресурсів є результатом впливу безлічі факторів, а також дій суб’єктів, які беруть участь у ньому (менеджерів банку, акціонерів, вкладників, кредиторів), цілком обґрунтовано він може вважатися складним стохастичним, який акумулює дію всіх чинників. За нагромадження достатнього обсягу інформації за однакові проміжки часу часовий ряд відображатиме накопичений вплив численних факторів. Аналіз часового ряду може показати механізм його формування, описати основні особливості й спрогнозувати розвиток процесу в майбутньому[156, с. 33].

Однак взаємозв’язок депозитів населення з основними макроекономічними показниками поки що недостатньо вивчений. Одна з причин цього — недостатня розробленість та відсутність практики застосування належного економіко-статистичного інструментарію, за допомогою якого можна виявити приховані тенденції у взаємозв’язках елементів економічної системи [157, с. 33]. Виявлення цих тенденцій дасть змогу якісно охарактеризувати механізми формування депозитів домашніх господарств.

Використання в сучасних умовах економіко-статистичних методів дасть можливість реалізувати наукове управління ресурсами в банку та являє собою надання якісної математично обробленої інформації щодо досліджуваного об’єкта. Методами, що знайшли широке використання, є кількісні методи, тобто аналіз часових рядів і причинно-наслідкове моделювання. Використання цих методів ґрунтується на гіпотезі, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжити в майбутньому заумови, що наявна інформаційна база є достатньою для виявлення статистично достовірних тенденцій або залежностей. Нагромаджена інформація має відображати дані за однакові проміжки часу. За цих умов побудований часовий ряд відображатиме накопичений вплив численних факторів.

Найбільш прийнятним інструментом дослідження слід вважати кореляційний і регресійний методи. Основне їх завдання полягає в аналізі статистичних даних для виявлення математичної залежності між досліджуваними ознаками та встановлення за допомогою коефіцієнта кореляції порівняльної оцінки щільності взаємозв’язку [158, с. 155].

Побудовано кореляційно-регресійну модель комплексної оцінки взаємозв’язку між макроекономічними факторами, ощадною поведінкою населення та рівнем депозитів населення в банках. Модель створено для двох часових горизонтів, а саме для короткострокового, що характеризується розгортанням кризових явищ як у глобальній економіці, так і в економіці України (з січня 2006 року по грудень 2008 року на основі місячних темпів приросту відібраних факторів — 36 спостережень (Додаток Г) і для середньострокового горизонту (з ІІІ кварталу 2003 року по І квартал 2011 року на основі квартальних показників — 31 спостереження). Побудувати модель довгострокових взаємозв’язків виявилося некоректним через відсутність репрезентативної вибірки даних (малий історичний період і неодноразова зміна методології обліку показників). Побудовані моделі для зазначених часових горизонтів виявились адекватними, що підтверджують відповідні статистичні коефіцієнти.

В результаті побудови моделі виявлено різкий ступінь взаємозв’язку та взаємодії між банківськими депозитами населення й факторами їх формування (загальними макроекономічними чинниками, факторами, що опосередковано визначають схильність населення до заощаджень, чинниками рівня розвитку банківської системи).

До загальних макроекономічних факторів віднесено ВВП, готівка в обігу (М0), індекс споживчих цін (ІСЦ), індекс цін виробників (ІЦВ), роздрібний товарообіг (РТО), доходи населення номінальні (ДНном), доходи населення наявні (ДНн), витрати населення (ВН) і середньомісячна заробітна плата (ЗПс).

Група чинників, що опосередковано визначають схильність населення до заощаджень, представлена переважно відносними показниками (коефіцієнтами), які описують споживчу поведінку насе-лення та схильність до заощаджень. За оцінками експертів, на руках у населення зосереджено значну частку грошей переважно в готівковій формі. Саме цей запас ліквідних грошей можна вважати резервом депозитів. У роботі нами побудовано показники споживчої поведінки населення з урахуванням готівкових грошей, які є основним засобом платежу в разі придбання товарів та послуг у нашій країні. До цих показників було віднесено такі: різниця між готівкою в обігу та роздрібним товарооборотом, яка характеризує залишок ліквідності від придбання товарів і послуг, що знаходиться на руках у населення. Вважаємо, що цей залишок за сприятливих макроекономічних умов і довіри населення до банків можна спрямувати до організованих форм заощаджень, передусім, банківських депозитів. Відносним показником, що показує, яку частку грошей населення вкладає в товари та послуги від запасу грошей на руках, є співвідношення обсягів роздрібного товарообороту та готівки в обігу.

Відношення приросту депозитів до різниці між готівкою та роздрібним товарооборотом пропонуємо визначати як показник невикористаних можливостей. У чисельнику стоять заощадження населення у формі депозитів, які мотивовано чи ні вже були сформовані та тим самим відображають використану можливість. У знаменнику — різниця між готівкою та роздрібним товарооборотом, що відображає частину грошей, яку населення ще не перевело до організованих заощаджень або до нефінансових активів, тобто в населення є ще невикористаний запас готівки.

Серед факторів, які характеризують схильність населення до заощаджень, зазначимо показники співвідношення приросту депозитів до приросту заощаджень. Уважаємо, що цей показник можна інтерпретувати як депозитну квоту, що відображає частку заощаджень, яку населення згодне тримати у вигляді депозитів. Вкладаючи грошові кошти на депозитні рахунки у банківську систему, населення очікує на співпрацю з банком, зокрема на можливість отримання кредиту у разі його необхідності. Як показник схильності до співпраці населення та банківської системи пропонуємо використовувати показник співвідношення депозитів і кредитів. Крім того, показником психологічних настроїв і довіри до банківської системи є показник співвідношення приросту депозитів до приросту заощаджень.

Наступна група факторів — це ті, які дають змогу населенню оцінити рівень розвитку та ділову активність банківської системи: активи банківської системи; відсоток, що сплачується за де-позитами; кредити, надані резидентам, і співвідношення активів банківської системи до ВВП. Ділова активність банківської системи може оцінюватися населенням через співвідношення активів банківської системи до ВВП, який характеризує глибину участі банків в економічному розвитку країни.

Розгляд моделі середньострокового періоду проведемо з виокремленням факторів макроекономічного характеру, оскільки вони комплексно впливають на майбутню (потенційно можливу) структуру, динаміку та обсяги ресурсів банків. Результати кількісної реалізації моделей показали, що коефіцієнт кореляції між ВВП і приростом заощаджень становить 0,72, між заощадженнями та доходами — 0,75, що свідчить про доволі тісний зв’язок (табл. 4.1). На противагу цьому не виявлено суттєвого впливу ВВП і доходів населення на обсяг депозитів у банках, коефіцієнти кореляції становлять 0,24 та 0,21 відповідно. Беручи до уваги градацію тісності зв’язку, зазначимо, що не один з макроекономічних факторів істотно не впливає на розмір сукупних депозитів населення. Найбільш значущими з виокремлених чинників є зв’язок рівня депозитів з обсягом готівки (коефіцієнт кореляції 0,46), витратами (0,43) і середньомісячною середньою заробітною платою (0,43). Ця закономірність характерна для споживчої моделі, що коригується з нестабільністю в макроекономічному середовищі країни.

Аналіз коефіцієнтів парної кореляції загальних макроекономічних факторів дає змогу припустити, що в Україні формується споживча модель поведінки населення, яке віддає перевагу неорганізованим заощадженням. Найбільш тісний зв’язок показників доходів і витрат існує саме з показником роздрібного товарообороту (коефіцієнти парної кореляції мають найбільш тісний прямий зв’язок з витратами 0,94 і номінальними доходами 0,93). Між індексами споживчих цін і цін виробників немає тісного зв’язку з депозитами. Інфляційні очікування є доволі відчутними, формуючи заощадження населення, орієнтоване на сформовані стереотипи нагромадження заощаджень у суспільстві, а не на захист знецінення грошей у майбутньому. Індекс споживчих цін має коефіцієнти кореляції, які свідчать про слабкий їх взаємозв’язок з усіма іншими макроекономічними показниками. Більше цей взаємозв’язок виявляється в індексі цін виробників, проте й він не є критично значущим. Макроекономічна антиінфляційна політика держави та ощадна поведінка населення суттєво не впливають на депозитну активність населення.

Л. О. Примостка, В. Г. Шевалдіна 134

Депозити ( усього ) 1,00
Зао щ ад жен н я 1,00 0,13
Се р ед . міс . з . п . 1,00 0,29 0,42
Вит рати 1,00 0,82 0,57 0,31
Доходи наяв . 1,00 0,35 –0,01 0,52 –0,08
Доходи ном . 1,00 0,50 0,94 0,68 0,75 0,21

АМИ

НАС

ПОЗИТ

Ь

Т

РТО

1,00

0,93

0,38

0,94

0,78

0,58

0,22

І Ц В 1,00 –0,41 –0,45 –0,11 –0,48 –0,32 –0,20 –0,27
ІСЦ 1,00 –0,05 0,03 –0,06 –0,13 0,02 0 ,07 –0,22 –0,03
М 0 1 ,00 0,00 –0,56 0,73 0 ,77 0 ,32 0,80 0 ,67 0,49 0,44
П 1,00 0 ,66 –0,21 –0,40 0,87 0 ,92 0 ,49 0,83 0 ,50 0,72 0,24
П М 0 ІСЦ ІЦВ РТО Доходи ном . наяв . трати . міс . з . п . ( ус ь о г о )

КОЕФІЦІЄНТИ

ВВ

ЩО

Заощадження

Депозити

Доходи

Серед

*

ВВ

Ви Споживча модель поведінки формується під впливом макроекономічних факторів: обсяг готівки, середньомісячна заробітна плата та витрати. Значення коефіцієнтів кореляції між депозитами та цими показниками свідчить про середній рівень тісності взаємодії (0,44; 0,42; 0,31 відповідно). Це дає підстави стверджувати, що заощадження в середньостроковому періоді формуються населенням за залишковим принципом.

Порівняння двох моделей дало можливість зробити деякі припущення. По-перше, не можна виділити макроекономічний фактор, який би справляв вирішальний вплив як у середньостроковому, так і короткостроковому періоді, у кризовому та «спокійному» періоді розвитку економіки на формування банківських депозитів. По-друге, одні й ті ж самі фактори за різних умов мають неоднаковий вплив на формування депозитів, можуть з вирішальних стати незначними. З метою доказу свого припущення було використано прийом розрахунку середньої ковзної, яка дає змогу згладжувати та не враховувати вплив випадкових змінних. Для 12 перших значень обраного числового ряду розраховуємо коефіцієнти кореляції між визначеними показниками та приростом депозитів на підставі даних, що порівнювалися.

Обрано часовий період з ІІ кварталу 2006 року по ІІ квартал 2011 року. Коефіцієнти кореляції, що наведені на рис 4.1, відображають, що до І кварталу 2008 року існував зв’язок між розміром процентної ставки за депозитами та часткою коштів, яку населення вкладало на депозитні рахунки. На піку зростання ринку та конкуренції відсоткова ставка перестала суттєво впливати на пропозицію депозитів, можливо, через досягнення на той момент максимуму пропозиції, забезпечивши насиченість ринку адекватними, відповідними економічним умовам депозитними продуктами. Банки вже не мали можливості піднімати відсоткову ставку. Починаючи з 2008 року, залежність приросту обсягів депозитів від розміру відсоткової ставки послабилася. Аналогічні зміни спостерігаємо й під час дослідження показника співвідношення приросту активів банківської системи до ВВП.

В умовах стабільного зростання економіки приріст депозитів визначається переважно факторами, що характеризують поширеність банківських послуг (співвідношення приросту активів банківської системи до ВВП) і дохідність депозитів (що може характеризувати загальні витрати, які банки готові нести на залучення депозитів).Рис. 4.1. Динаміка коефіцієнтів кореляції взаємозв’язку змінних з депозитами

У період з І кварталу 2005 року і до І кварталу 2011 року відмічаємо наявність тісного зв’язку та збігу тенденцій взаємозалежності між доходами, витратами та роздрібним товарооборотом з депозитами населення.

Аналізуючи рисунок 4.2, виокремимо три періоди за рівнем тісності зв’язків між обраними факторами. Перший період — з ІІ кварталу 2006 року по IV квартал 2007 року. Для цього періоду характерна схильність населення до формування депозитів, яка стає доволі значущою наприкінці виділеного періоду. Коефіцієнт кореляції показника співвідношення строкових депозитів до депозитів коливається в межах від 0,6 до майже 0,8. Такий тісний зв’язок можна інтерпретувати як фактор довіри населення до банківської системи. Населення схильне до формування строкових депозитів з метою забезпечення власних майбутніх потреб та отримання додаткових доходів. Коефіцієнти кореляції доходів, витрат і роздрібного товарообороту перебувають на низькому рівні, що свідчить про відсутність їх прямого впливу на формування депозитів.Рис. 4.2. Динаміка коефіцієнтів кореляції взаємозв’язку змінних з депозитами населення

Побудова рівнянь регресії з використанням різних факторів дослідним шляхом дала змогу виокремити найбільш адекватну модель, у якій пояснювальним фактором є відсоткова ставка за депозитами. З урахуванням лагу впливу зазначеного чинника модель було побудовано для періоду з І кварталу 2005 року по IV квартал 2007 року.

Для підтвердження адекватності моделі наведемо статистику.

Для підтвердження адекватності моделі наведемо статистику.

Dependent Variable: DEP
Method: Least Squares
Date: 10/27/11 Time: 19:19
Sample: 2005:1 2007:4
Included observations: 12

Як бачимо, хоча модель і адекватна (F-statistic, 7,157485), а показники значущі, пояснити зміни в прирості депозитів можна лише на 42 % ціновою політикою банків (R-squared 0,417164), що не можна вважати вирішальним фактором. Рівень відсоткових ставок формується в банківській системі, і його можна інтерпретувати як фактор активності банківської системи. Відсоткова ставка пояснила тільки загальний напрям зміни депозитної бази, а не стала мотиваційним чинником впливу на ощадну поведінку населення.Newey-West HAC Standard Errors & Covariance (lag truncation=2) Newey-West HAC Standard Errors & Covariance (lag truncation=2)

Coefficient Std. Error t-Statistic3.24905511.46782ent var Prob.
PROC 0.445631 0.137157 0.0087
C 0.122004 0.010639 0.0000
R-squared 0.417164 Mean depend 0.121778
Adjusted R-squared 0.358880 S.D. dependent var 0.045891

Variable

S.E. of regression0.036745Akaike info criterion–3.618604

Sum squared resid 0.013502 Schwarz criterion –3.537787
Log likelihood 23.71163 F-statistic 7.157485
Durbin-Watson stat 2.024311 Prob(F-statistic) 0.023278

Якщо побудувати модель для цього ж періоду, де пояснюючим фактором є дохід, отримаємо такий результат:

Dependent Variable: DEP
Method: Least Squares
Date: 10/27/11 Time: 19:26
Sample: 2005:1 2007:4
Included observations: 12
Variable Coefficient Std. Error t-Statistic Prob.
DOH –0.023942 0.088089 –0.271788 0.7913
C 0.123733 0.015602 7.930781 0.0000
R-squared 0.007333 Mean dependent var 0.121778
Adjusted R-squared –0.091934 S.D. dependent var 0.045891
S.E. of regression 0.047955 Akaike info criterion –3.086115
Sum squared resid 0.022996 Schwarz criterion –3.005297
Log likelihood 20.51669 F-statistic 0.073869
Durbin-Watson stat 2.007809 Prob(F-statistic) 0.791313

Модель неадекватна (F-statistic 0.073869), а змінна доходів не пояснює поведінки депозитів (R-squared 0,007333, Prob 0,79)

У другому періоді — з IV кварталу 2007 року по IV квартал 2008 року спостерігаємо різку зміну мотивів у поведінці населення, яке виявилося вкрай чутливим до впливу зовнішніх факторів. Як уже зазначалося, девальвація гривні, рейдерські атаки на банки, світова фінансова криза негативно позначилися на настроях та очікуванні населення щодо можливості збереження та нагромадження власних заощаджень. Відбулася зміна пріоритетів населення з можливості отримання доходу від своїх заощаджень до можливості мати в розпорядженні ліквідні активи з метою споживання. Коефіцієнти кореляції доходів, витрат і роздрібного товарообороту в ІІ кварталі 2008 року досягли позитивного значення та стали вирішальними у формуванні моделі поведінки населення, тоді як коефіцієнти кореляції заощаджень і строкових депозитів з проявом загострення кризових явищ втратили вирішальний вплив. Населення вилучало грошові кошти з депозитних банківських рахунків та спрямовувало їх у роздрібний товарооборот на споживання товарів і послуг.

Третій період — з IV кварталу 2008 року по І квартал 2011 року свідчить, що в суспільстві внаслідок зниження рівня життя населення явно переважають споживчі, а не ощадні настрої. Тенденції напрямів руху доходів, витрат і роздрібного товарообороту збігаються й перебувають на доволі високому рівні, що свідчить про тісний прямий зв’язок. З ІІ кварталу 2009 року спостерігаємо спад недовіри до банківської системи, й населення переорієнтовується на формування короткострокових депозитів. Таким чином, можна дійти висновку, що вплив макроекономічних факторів на ставлення населення до зберігання грошей на депозитах виявляється через формування психологічних настроїв та очікувань населення.

Складемо рівняння регресії для підтвердження висунутого припущення. Рівняння для періоду переважання споживчих настроїв з ІІ кварталу 2008 до І кварталу 2011 року має такий вигляд:

DEP = 11,05354603 ? (DOH^3) + 0,04030269042. DEP = 11,05354603 ? (DOH^3) + 0,04030269042.

З метою уникнення мультиколінеарності в моделі використаємо тільки показник доходу як такий, що тісно пов’язаний з бі-льшістю інших показників. Наведемо статистику для підтвердження адекватності моделі:

Variable Coefficient Std. Error t-Statistic

Модель адекватна (значення F-критерію знаходиться в межах норми: F-statistic 34,37346). Проте сам по собі дохід не пояснює всіх коливань зростання депозитів. Водночас значення R^2 (R-squared 0,774640) показує, що на 77 % зміни в депозитах пояснюються розглянутими вище факторами.

За результатами дослідження було з’ясовано, що серед макроекономічних чинників не можна виокремити один домінуючий, який справляв би за різних економічних умов домінуючий вплив на схильність населення до вкладання коштів на депозитні рахунки. Зі зміною економічної ситуації в країні змінюються фактори, що впливають на рішення населення щодо розміщення заощаджень на банківські депозити. Вибір форми нагромадження залежить від психологічних факторів (рішення індивідуума ґрунтується на суб’єктивній оцінці переваг того або іншого ви-ду активів, який на цей час є бажанішим), а отже, саме психологічні чинники є домінуючими у формуванні ощадної поведінки населення.

Аналіз коефіцієнтів кореляції показників психологічних настроїв і рівня довіри до банківської системи доводить, що саме вони стимулюють приплив коштів населення на депозити у вітчизняні банки. За результатами аналізу коефіцієнтів парної кореляції виявлено, що найбільш тісний і вагомий зв’язок існує між депозитами та показником невикористаного платоспроможного попиту (коефіцієнт кореляції 0,73). За даними кореляційної матриці, цей запас суттєво впливає на депозити як у короткостроковому, так і в середньостроковому періоді. Розподіл власних грошових коштів населенням відбувається під впливом психологічних, суб’єктивних особливостей людського характеру, що визначають основні закономірності ощадного процесу.

За даними моделі, на схильність населення до заощаджень значно впливає рівень розвитку та ділової активності банківської системи. Про це свідчать такі показники, як обсяг активів банківської системи (коефіцієнт кореляції із загальним обсягом депозитів населення 0,68) і співвідношення депозитів та кредитів (коефіцієнт кореляції 0,42). Другим за значимістю показником, що суттєво впливає на формування банківських депозитів, є показник ділової активності банківської системи, виражений через загальний обсяг активів. Коефіцієнт парної кореляції становить 0,67. Через розміри участі банківської системи в економічних процесах країни населення оцінює стабільність та ефективність банків, тим самим підсвідомо визначаючи для себе доцільність співпраці з банком. Рівень ділової активності банківської системи впливає не тільки на загальний обсяг депозитів, а й на строкову та валютну структуру депозитів. Цей показник має тісний зв’язок з усіма видами депозитів (табл. 4.2).

Додатковим показником психологічних настроїв і довіри до банківської системи є показник співвідношення приросту депозитів до приросту заощаджень. Тісність взаємозв’язку між обсягом депозитів і цим показником становить 0,63. Показник відображає вибір населенням такої форми вкладання грошових коштів, як фінансові активи у вигляді депозитів. Це дає підстави вважати, що найбільш відчутний вплив на формування депозитів здійснюють психологічні чинники.Банківська система виконує подвійну функцію акумулювання заощаджень і видачі кредитів для домогосподарств (коефіцієнт кореляції між депозитами та кредитами є доволі тісним і становить 0,61). Підтвердженням наявності зв’язку є коефіцієнт кореляції між співвідношенням депозитів до кредитів (трансформація депозитів) до депозитів. Його значення знаходиться в гранично допустимих межах і становить 0,42. Доступність споживчого кредитування збільшує потребу домогосподарств накопичувати кошти з метою придбання високовартісних товарів довготривалого використання. Розглянуті показники свідчать про наявність прямого взаємозв’язку з строковими депозитами у гривні, тобто зростання обсягу наданих кредитів стимулює населення формувати депозити на більш тривалі терміни, тоді як окремі дослідники вважають, що розвиток споживчого кредитування зменшує заощадження грошей, оскільки всі вони йдуть на споживання. Якщо ринок пропонує різноманітні дієві інструменти для здійснення заощаджень та інвестування, їх обсяги в кінцевому підсумку збільшуються. Водночас слід пам’ятати, що це призводить до постійного зростання боргового навантаження на доходи населення України.

Таблиця 4.2

ПАРНІ КОЕФІЦІЄНТИ КОРЕЛЯЦІЇ МІЖ ДЕПОЗИТАМИ

ТА ФАКТОРАМИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СХИЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

ДО ДЕПОЗИТНОЇ АКТИВНОСТІ

Депозити (усього) Депозити (гривня) Депозити (ін.валюта) Строкові (усього) Строкові (гривня) Строкові (ін. вал.)

Закінчення табл. 4.2

Депозити (усього) Депозити (гривня) Депозити (ін.валюта) Строкові (усього) Строкові (гривня) Строкові (ін. валюта)
дох./ приріст деп. 0,09 –0,05 0,16 –0,27 –0,15 –0,25

Приріст

* Розраховано та складено автором.

У короткостроковому періоді спостерігається зворотна ситуація, коли доступність споживчого кредитування зменшує потребу домогосподарств формувати заощадження (коефіцієнт кореляції від’ємний), посилюється через негативні очікування як банків, так і населення щодо валютного курсу. Отже, основний мотив — це майбутні витрати для купівлі високовартісних товарів довгострокового користування.

Результати побудови матриць дають змогу дійти висновку, що реальні відсоткові ставки не здійснюють вирішального впливу на схильність населення до депозитної активності (коефіцієнт кореляції від’ємний у короткостроковому періоді, у середньостроко-вому — 0,15, за депозитами в національній валюті — 0,05). Через неможливість постійно підвищувати відсоткову ставку банки за умов постійного зростання конкуренції перестають використовувати її як інструмент залучення коштів населення. Проте деякі вчені вбачають позитивний зв’язок між реальною відсотковою ставкою та обсягом заощаджень.

Побудувати регресійне рівняння аналітичного зв’язку між факторами в середньостроковому періоді виявилося неможливим. Обсяг депозитів не є результатом комплексної дії загальних макроекономічних факторів, а залежить від індивідуальних уподобань фізичних осіб у виборі між витратами чи заощадженнями у формі депозитів.

Назвемо основні чинники, що впливають на середньострокову ощадну поведінку населення в Україні.

1. Очікування домогосподарств щодо динаміки цін і кількості товарів на ринку. Якщо домогосподарство передбачає збільшення цін на певні ресурси або їх дефіцит на ринку, уважається, що воно збільшить поточне споживання, щоб придбати товари за нижчими цінами. Отже, заощадження зменшаться.

2. Очікування домогосподарств щодо змін у поточному доході та загальному фінансовому становищі в майбутньому. Якщо домогосподарство очікує збільшення свого поточного доходу в майбутньому, воно буде вільніше розпоряджатися своїм поточним доходом сьогодні й збільшуватиме поточне споживання, зменшуючи тим самим частку коштів на зберігання.

3. Розвиток ринків капіталу. Ринок капіталу виконує подвійну функцію: акумулювання заощаджень і видачі кредитів для домогосподарств. Доступність споживчого кредитування збільшує потребу домогосподарств накопичувати з метою придбання високовартісних товарів і послуг. Однак окремі дослідники вважають, що розвиток споживчого кредитування зменшує заощадження грошей, оскільки всі вони йдуть на споживання.

4. Ризики в забезпеченні стабільної схильності до заощаджень домашніх господарств пов’язані з очікуваним зниженням реальних темпів наявних доходів і середньомісячної заробітної плати.

5. Реальні відсоткові ставки за результатом побудови матриць не здійснюють значного впливу на динаміку заощаджень (коефіцієнт кореляції від’ємний в обох випадках), проте деякі вчені вбачають позитивний зв’язок між реальною відсотковою ставкою та обсягом заощаджень.Припускаємо, що поточний платоспроможний попит дорівнює річному наявному доходу, приросту кредитів за вирахуванням приросту заощаджень у поточному році. Аналіз показує, якщо зниження платоспроможного попиту може бути зумовлене високим рівнем інфляції або за нижчого рівня останньої можливим є зростання платоспроможного попиту, але вже внаслідок використання запасів коштів у готівці, зменшення як приросту вкладів, так і приросту кредитів фізичних осіб. Виходячи з наведеного аналізу, можна передбачити, що хоча існує значний потенціал для підвищення ощадної поведінки, але населення не має додаткових стимулів і мотивів формувати організовані заощадження.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.3. Розвиток системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні
Частина 2. 4.3. Розвиток системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні
4.4. Мотиваційні механізми залучення заощаджень населення в банківську систему України
4.5. Удосконалення цінової та нецінової конкуренції банків на ринку депозитних послуг
Висновки
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)