Posibniki.com.uaМенеджментУправлінський облік - Добровський В.М.Розділ 4. СИСТЕМА ОБЛІКУ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЗА ЗМІННИМИ ВИТРАТАМИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Розділ 4. СИСТЕМА ОБЛІКУ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЗА ЗМІННИМИ ВИТРАТАМИ


4.1. Сутність системи обліку та калькулювання за змінними витратами

Тривалий час підприємства використовували методи обліку повних витрат, які передбачали всебічне й точне відображення всіх витрат звітного періоду і здійснювали їх групування за трьома напрямами:

 

  • за елементами (статтями) витрат;
  • за центрами відповідальності;
  • за видами продукції.

 

Одним із суттєвих недоліків цих методів була умовність розподілу непрямих (накладних) витрат, що не давало точних даних про реальну собівартість продукції. Спроба подолати даний недолік привела до виникнення методів (систем) обліку та калькулювання собівартості продукції за неповними витратами. Відмінності між цими методами ілюструються в табл. 4.1.

 

Одним з таких методів є «директкостинг», який визначають як систему управлінського обліку, що ґрунтується на класифікації витрат на постійні та змінні, калькулюванні собівартості продукції лише за змінними витратами, а також на аналізі різних рівнів собівартості продукції. Калькулювання собівартості продукції за змінними витратами передбачає, що не тільки операційні витрати (на управління, збут тощо), але й постійні виробничі витрати розглядаються як витрати періоду і списуються за рахунок фінансового результату. Таким чином , сума змінних витрат збігається із сумою прямих витрат, що й знайшло відображення у назві системи . Разом з тим, на певному етапі розвитку директкостингу до собівартості продукції, крім прямих змінних витрат, почали відносити і непрямі змінні витрати і навіть частину розподілених постійних витрат загальновиробничого призначення. Тому спостерігається деяка умовність даної назви.

 

Таблиця 4.1

ОСНОВНІ РИСИ ПОВНОГО І НЕПОВНОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Облік повних витрат Облік неповних (змінних, прямих) витрат
Орієнтований на повне покриття всіх витрат і наступну оптимізацію (мак-сималізацію) чистого прибутку Орієнтований на покриття прямих ви-трат і наступну оптимізацію (макси-малізацію) доходу
Ефективний для прийняття довго-строкових управлінських рішень Ефективний для прийняття коротко-строкових управлінських рішень ціни
Забезпечує контроль зв’язків між виробництвом та реалізацією на три-валу перспективу, але не придатний для корострокового періоду Забезпечує контроль зв’язків між ви-робництвом та реалізацією для корот-кострокового періоду, дозволяє вста-новити нижню межу відпускної ціни
Забезпечує точний, але надто тру-домісткий і складний контроль Забезпечує оперативний контроль за рахунок надання простої сигнальної інформації
Орієнтує адміністрацію на одержан-ня найкращих результатів Орієнтує адміністрацію на пошук оп-тимальних рішень шляхом адаптації виробничої програми до змінних умов ринку
Є основою довгострокової політики в галузі виробництва і збуту продукції Є простим інструментом поточного управління господарською діяльністю підприємства
Використовується в перспективному плануванні і для прийняття внутріш-ньовиробничих управлінських рішень Використовується в поточному та внут-рішньовиробничому плануванні

 

До того ж у різних країнах застосовують інші назви системи управлінського обліку. Так, у Німеччині та Австрії її називають відповідно системою обліку часткових або граничних витрат та системою обліку суми покриття. У Великобританії директкостинг називають системою обліку маржинальних витрат, а у Франції — маржинальним обліком. У вітчизняній літературі часто використовують систему обліку часткової або скороченої собівартості.

 

Усі ці назви, незважаючи на деякі відмінності їх змісту, більше відповідають сутності системи «директ костинг», головною особливістю якої є поділ витрат на змінні та постійні і калькулювання собівартості продукції лише за змінними витратами. Постійні ж витрати обліковуються на окремих рахунках залежно від напрямів їх утворення і списуються в кінці звітного періоду на рахунок фінансових результатів (див. рис. 4.1).

Схема обліку та калькулювання собівартості продукції за сис-темою «директ-костинг»


У зв’ язку з тим, що постійні витрати не включаються у собівартість продукції, а як витрати періоду списуються на рахунок фінансового результату, була вирішена проблема неточного розподілу постійних витрат, власне чому і виник директ костинг. Тому лише за змінними витратами оцінюються також залишки готової продукції та незавершеного виробництва. Відповідно система директкостинг орієнтує бухгалтерський облік переважно на процес реалізації, а принципи обліку, що становлять її основу, відповідають завданням аналізу ринку.

 

Особливістю системи директкостинг є також той факт, що він вносить суттєві зміни у традиційну структуру побудови фінансових звітів. На відміну від системи калькулювання повних витрат, яка передбачає участь у формуванні собівартості реалізованої продукції всіх виробничих витрат звітного періоду й відповідно визначення операційного прибутку, система калькулювання змінних витрат передбачає включення у розрахунок собівартості реалізованої продукції лише змінних витрат і відповідно визначає не прибуток, а маржинальний дохід, який за своєю сутністю є внеском на покриття постійних витрат та отримання прибутку. Таким чином, маржинальний дохід (сума покриття) — це різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами, тобто:

 

маржинальний дохід = виручка (дохід) від реалізації – змінні витрати.

 

Він показує внесок сегмента діяльності (продукту, підрозділу) у покриття постійних витрат підприємства й формування прибутку, тобто відносно одиниці продукції:

 

маржинальний дохід = ціна одиниці продукції – змінна собівартість одиниці.

 

Отже, звіт про фінансові результати містить мінімум два розділи: перший показує маржинальний дохід, а другий — прибуток (збиток) підприємства, що значно розширює аналітичні можливості системи директкостинг (див. рис. 4.2).

Структура звіту про витрати та доходи підприємства за системою директ-костинг

 

На рис. 4.2 виділено два етапи формування показників для аналізу витрат і доходів. На першому встановлюється зв’язок прямих (змінних) витрат з обсягом реалізації (виручкою, ціною), а на другому — порівнянням непрямих (постійних) витрат із сумою маржинального доходу, отриманого за різними сегментами діяльності, визначають результат діяльності підприємства. Відповідно порівняння доходів та витрат різних рівнів дає можливість обчислювати рентабельність виробництва і реалізації продукції.

 

Розрізняють дві моделі складання звітів про фінансові результати: французьку та американську. Американська модель передбачає наступні етапи визначення результату діяльності (див. рис. 4.3):

Американська модель визначення результату діяльності

Французька модель наведена на рис. 4.4 і передбачає такі етапи формування чистого прибутку:

Французька модель визначення результату діяльності

Отже, французька модель не передбачає окремого визначення виробничого маржинального доходу і деталізацію змінних витрат на виробничі та комерційні.

 

Ще однією особливістю системи директ костинг є той факт, що вона може функціонувати як у межах автономної системи управлінського обліку, так і в інтегрованій системі обліку, що важливо для її впровадження на вітчизняних підприємствах. Ця особливість дає можливість поєднати позитивні риси системи директ костингу з елементами вітчизняного нормативного обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, що дозволить посилити контроль витрат та управління собівартістю продукції

(див. табл. 4.2).

Таблиця 4.2

 

ПРИКЛАД ПОЄДНАННЯ ДАНИХ ОБЛІКУ ЗА СИСТЕМОЮ ДИРЕКТКОСТИНГ З ДАНИМИ НОРМАТИВНОГО МЕТОДУ ОБЛІКУ В МЕЖАХ ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ (ЗА ДАНИМИ ВІТЧИЗНЯНОГО ПІДПРИЄМСТВА, грн)

 

 

Показник

Сума

 

1.

Виручка від реалізації

1 105 920,0

 

2.

ПДВ

184 320,0

 

3.

Чиста вартість реалізації

921 600,0

 

4.

Нормативна виробнича собівартість реалізації*

573 100,0

 

5.

Відхилення фактичної собівартості від нормативної

– 11 300,0

 

6.

Фактична виробнича собівартість реалізації

561 800,0

 

7. Маржинальний дохід (п. 3—п. 6)

359 800,0

 

8.

Постійні виробничі, адміністративні та збутові витрати

163 600,0

 

9.

Прибуток (збиток) від реалізації (п. 7—п. 8)

196 200,0

 

 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.3. Варіанти директкостингу: простий і розвинутий директкостинг
4.4. Ступенева система обліку витрат
4.5. Облік відшкодування постійних витрат
4.6. Порівняльна оцінка методів обліку і калькулювання повних та неповних (змінних) витрат
Розділ 5. СИСТЕМА ОБЛІКУ ТА КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЗА НОРМАТИВНИМИ ВИТРАТАМИ (СТАНДАРТ-КОСТИНГ)
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki