Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка підприємства: теорія і практикаРИЗИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕБАНКІВСЬКИХ


< Попередня  Змiст  Наступна >

РИЗИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕБАНКІВСЬКИХ


ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ небанківським фінансовим посередникам. Визначено особливості ризиків інвестиційної діяльності небанківських фінансових установ.

Анотація. Виділено основні види ризиків, які притаманні Summary. The main types of risks that are inherent to non-

Ключові слова: ризики,фінансові посередники. Polischuk Yevheniia, Doctoral of bank investment chair Kiev National Economic University named after Vadym Hetman RISKS OF INVESTMENT ACTIVIVTY OF NON-BANK FINANCIAL INSTITUTIONS bank financial intermediaries. The features of the risks of the investment of non-bank financial institutions. Keywords: risks of financial intermediaries. Інвестиційна діяльність НБФУ в усіх її видах та формах супроводжується ризиками. Дослідивши [1

—6] а також, беручи до уваги той факт, що фінансовий посередник виконує функцію по передачі ризиків можна виділити основні види ризиків, які притаманні небанківському фінансовому сектору в процесі фінансування інвестиційних процесів:

• Ризик відсоткової ставки — це ризик, що виникає внаслідок розбіжності строків активів і пасивів, а це призводить до ризику зниження відсоткової маржі. Ризик відсоткової ставки можна розділити на ризик рефінансування та ризик реінвестування. Ризик рефінансування виникає тоді, коли пасиви виявляються коротшими, ніж активи, через це існує ймовірність, що нові залучені кошти для фінансування будуть дорожче, що може скоротити процентну маржу або взагалі зробити її від’ємною. Ризик реінвестування — пасиви виявляються довшими, ніж активи, через це є ймовірність того, що дохідність реінвестованих коштів буде меншою, ніж очікувана, а це знову ж призведе до скорочення або знищення відсоткової маржі.

Базисний ризик виникає внаслідок слабкої кореляції між зміною фіксованої ставки по активам, пасивам і позабалансовим інструментам. Таким чином, базисний ризик відображає усі можливі втрати від зменшення процентної маржі. Якщо ставки залучення коштів і ставки їх розміщення зафіксувати один відносно іншого, то ризик можна елімінувати, але зросте економічний ризик.

Ризик переоцінки виникає унаслідок розбіжностей по строками між змінами купонів (фіксованих доходів) або грошових потоків від активів, пасивів чи позабалансових інструментів. Цей часовий розрив означає розбіжність моментів встановлення ціни активів і пасивів, що призводить до різної чутливості капіталу до процентної ставки.

Ризик кривої доходності виникає внаслідок змін залежності між ставкою і різними строками погашення однакових інструментів. Тобто ризик змін форми чи зміщення кривої процентного доходу.

Ризик опціонності виникає тоді, коли час сплати та розмір грошового потоку по фінансовим інструментам може змінюватися із зміною ринкової ставки процента. Це може несприятливо вплинути на доходи або ж економічну цінність НБФУ або банку (власних коштів), скорочуючи процентні доходи по активам, збільшуючи ціну залучених коштів, або ж скорочуючи чисту теперішню вартість очікуваного грошового потоку.

Економічний ризик — ризик зміни цінності фінансових інструментів через зміну процентної ставки тобто зміну співвідношення попиту та пропозиції фінансового інструменту.

• Ринковий ризик — ризик змін цін на активи та пасиви внаслідок руху ринкових цін, відсоткових ставок, обмінних курсів тощо.

• Кредитний ризик (ризик емітента чи контрагента) — ризик невиконання контрагентом своїх зобов’язань, тобто ймовірність

• Ризик ліквідності — ризик несподіваного відтоку пасивів фінансового посередника за порівняно короткі строки по заниженій ціні [6, 7]. Вважається, що на розвинутих фінансових ринках (ті, що близькі до досконалих) ризику ліквідності не існує, а є тільки ціновий ризик. Ціновий ризик, а не ризик ліквідності означає, що при реалізації активів їх ціна може виявитися нижчою, ніж очікуванання.

• Позабалансові ризики — ризики, що виникають у результаті

позабалансової діяльності НБФУ. Позабалансова діяльність передбачає застосування купівлі-продажу фінансових інструментів, вилучення доходу з плати за послуги та продажу позик — усе, що впливає на прибутки НБФУ (здебільшого страхових компаній), але не відображається в балансі.

• Технологічні ризики — ризик того, що інвестиції в технології (інновації) можуть не принести очікуване покращення транзаакційних витрат, на яке можна розраховувати внаслідок ефекту економії на масштабі та розмаїтті.

• Операційний ризик — ризик невиконання послуги, збою інформаційної системи, втрати інформації і технічного збою. Для оцінки операційного ризику придатні два типа моделей: модель функціональної залежності та модель топологічної залежності [8]. У першому випадку розглядаються стандартні моделі стохастичної залежності від різних факторів ризику. Топологічні моделі розглядають архітектуру системи і організацію бізнес-процесів, тобто послідовність виконання робіт по наданню послуги. Очевидно, що на відміну від ринкового або кредитного ризику, операційний ризик є складнішим з огляду його оцінки та передачі іншим учасникам ринку у звязку із складними залежностями бізнес-процесів, які створюють ризик «непоставки» послуги клієнту.

• Інші ризики: ризики законодавства, податкові ризики тощо.

Отже, більшість видів ризиків фінансових посередників випливають з особливостей інституціональної структури, які ґрунтуються насамперед на функціях по зміні параметрів фінансових ресурсів. Також підкреслимо той факт, що фінансовий посередник, змінюючи якісні характеристики грошових потоків, бере на себе різні ризики, які впливають на його стабільність.

того, що грошовий потік може бути здійснений у неповному розмірі або взагалі не реалізований. Він виникає через небажання або ж нездатність виконувати контрагентом своїх зобов’язань по раніше укладеним договорам. Кредитний ризик можна поділити на систематичний і спеціальний.

Література

1. Первозванский А. А., Первозванская Т. Н. Финансовый рынок: рассче и риск. — М.: Инфа-М, 1994.

2. Порох А. Банковские технологии в области управления рисками / А. Порох. — 77. — 2003.

3. Kunreuther H., Risk Management in an Uncertain World// Working paper Series The Wharton Financial Institutions Center, 2001

4. Saunders A. Financial Institutions Management:Modern Perspective, IRWIN, 1997

5. Tscoegl A., The key to Risk Management: Management.// Working paper Series The Wharton Financial Institutions Center, 2004

6. Герасимчук М. Джерела інвестицій та їх економічне регулювання: монографія/ М. Герасимчук, І. Галиця, О. Задорожна та інш. — 1999. Інститут економіки НАН України. —157 с.

7. Bangia A., Diebold F., Schuermann T., Stroughair J., Modeling Liquidity Risk With Implications for Traditional Market Risk Measurement and Management // Working paper Series The Wharton Financial Institutions Center, 1998.

8. Diamond D., Rajan R., Liquidity Risk, Liquidity Creation and Financial Fragility: A Theory of Banking // The Centre for research in Security Prices Working Paper 476, July 1998. УДК 338.28: 656.6

Терентьєва О. В., асистент кафедри економіки підприємств

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима

Гетьмана» Terent’yeva Elena аssistant professor at Vadym Hetman National economic university


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Литюга Юлія Володимирівна, к.е.н., доцент, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна Lityuga Yuliya PhD (Econ.), Associate Professor, Kyiv National Economic
subject, conditions of existence.
Кузьомко Володимир
Кузьменко Олена Михайлівна, Kuzmenko Olena, к.е.н., доцент кафедри економіки підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна PhD, Associate Professor,
асистент кафедри економіки підприємств, ДВНЗ «Київський assistant of department economy of enterprises, SU«Kyiv National
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki