Ризик
— це виміряна можливість того, що хід подій, дії та їх результати призведуть до наслідків, які негативно вплинуть на людські цінності. Ризик часто ототожнюють з вірогідністю Р (?t) того, що такі події реалізуються за визначений інтервал часу (?t). Вірогідність виступає в цьому випадку як показник ризику.
Останнім часом ризик пов’язують з розміром збитку w від небезпечної події (наприклад, від небезпечного природного явища — повені, землетрусу або аварії, вибуху, пожежі), як правило, в натуральному або вартісному обчисленні (кількість потерпілих і загиблих, розмір зони дії небезпечних чинників). Таке тлумачення ризику поєднує в собі вірогідність несприятливої події та обсяг її негативних наслідків (збитків, втрат).
Загальнішим показником ризику вважається математичне очікування збитку від небажаної події протягом року: ???? wtРwHPW i i i ?? ? ? ?
0 , де P(H
0 ) = Р(?t), P(H
1 ) = 1 – Р(?t); w
0 = w; w
1 = 0.
Якщо за ?t може відбутися N > 1 негативної події, то показником ризику буде сума збитків від усіх подій: ?? wtawW N i i ?? ? ? ?0 , де w i — збиток від i-ої небезпечної події; w — середній збиток при реалізації негативної події; а(?t) — математичне очікування числа подій за рік.
Таким чином, незалежними змінними, по яких оцінюється ризик, є час ?t і збиток w, а для оцінки (прогнозу) ризику необхідно визначати частоти реалізацій небезпечних подій і збиток від них.
Оцінки частот деяких подій на території України за останні роки наведено у табл. 1.2, а збитки — у табл. 1.3.
Таблиця 2
ЧАСТОТИ ДЕЯКИХ НЕГАТИВНИХ ПОДІЙ
Негативна подія |
Частота, у рік |
Природні надзвичайні ситуації: лісові пожежі; бурі, урагани, торнадо |
200—300 25—50 30—40 |
Техногенні надзвичайні ситуації: пожежі та вибухи; аварії на трубопроводах; аварії на залізниці; авіаційні катастрофи |
150—200 60—100 25—35 20—30 1 · 10 –3 |
Біолого-соціальні надзвичайні ситуації |
20—25 |
Важка аварія на АЕС |
1 · 10 –6 |
Падіння літака на ядерний реактор |
1 · 10 –11 |
Таблиця 3
ЗБИТОК ВІД АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Параметр |
Значення параметра |
Кількість постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС: з них загиблих на 1986 рік |
600 000 людей 264 особи |
Кількість людей з порушеними умовами життєдіяльності від аварії на Чорнобильській АЕС |
350 000 людей |
Офіційний матеріальний збиток від Чорнобильської катастрофи |
260 млрд крб |
1.6. Індивідуальний і колективний ризики.
У випадках, коли об’єктами небезпеки є люди та їх співтовариства — населення певних територій, персонал підприємств та установ, колективи — ризики зручно розподілити на індивідуальні і колективні. Індивідуальний ризик — це показник можливих негативних наслідків для здоров’я однієї людини через дію на неї та (або) на територію її мешкання протягом часу (?t) небезпечних і уражаючих факторів життєдіяльності, які діятимуть постійно чи у часи реалізації небезпеки. Кількісно індивідуальний ризик характеризується вірогідністю завдати шкоду здоров’ю Р
0 (?t). Приклади індивідуального ризику смерті наведено у табл. 1.4.
Таблиця 1.4 ІНДИВІДУАЛЬНІ РИЗИКИ В УМОВАХ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Джерело ризику |
Причини летального наслідку |
Індивідуальний ризик, рік –1 |
Навколишнє |
Природне |
Нещасний випадок: землетрус, ураган, повінь |
10 –8 —10 –5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
середовище (загальне)
Випадок у побуті, на транспорті, хвороба
10 –6
—10 –3
Штучне
Середовище існування |
Соціальне |
Вбивство на війні, самогубство, вбивство кримінальним елементом |
10 –4 —10 –2 |
Внутрішнє |
Генетичні та самотичні хвороби |
10 –4 —10 –2 |
Діяльність людини |
Професійне |
Професійні захворювання, нещасні випадки на виробництві |
10 –6 —10 –2 |
Непрофесійне |
Захворювання та нещасні випадки у непрофесійному спорті |
10 –4 —10 –2 |
Колективний або соціальний ризик пов’язаний із знаходженням деякої соціальної групи в районі розташування джерела небезпеки, наприклад, із зайнятістю на потенційно небезпечному об’єкті або з проживанням поблизу нього. На відміну від індивідуального ризику
він є інтегральною характеристикою небезпек певної групи в конкретному географічному районі і характеризує масштаб можливої аварії або події природного характеру.
Колективний ризик оцінюється кількістю смертей n (або ураженням іншого ступеня) в результаті дії певного уражаючого фактора на дану сукупність людей чисельністю N. При нормальній експлуатації і у разі аварії на потенційно небезпечному об’єкті для персоналу і населення, що живе поруч з ним, він є очікуваним числом жертв в одиницю часу. У загальному випадку соціальний ризик оцінюється розподілом вірогідності числа смертей за певної причини.
За особистим відношенням людини до ризику розрізняють добровільний і вимушений ризики.
Добровільний ризик — це ризик, з яким людина погоджується в особистому плані шляхом вільного вибору способу життя і роду занять. Прикладами добровільного ризику є непрофесійні заняття альпінізмом, стрибками з парашутом, тобто види діяльності, якими людина займається заради власного задоволення, поліпшення комфорту, підвищення престижу. Оскільки добровільний ризик пов’язаний з особистим рішенням індивідуума, а не з необхідністю ризикувати за наймом, він сприймається завжди легше, ніж рівний за величиною вимушений ризик.
Вимушений ризик — це ризик професійної діяльності людини в певних умовах. Часто його називають ще професійним. Слід мати на увазі, що хоча в більшості випадків людина вибирає роботу добровільно, пов’язаний з нею ризик умовно віднесений до вимушеного. Це зумовлено тим, що праця за гроші життєво необхідна для людини. Вибираючи вид діяльності, індивідуум має право знати величину пов’язаного з майбутньою роботою ризику. Він має право розраховувати на соціально-економічні компенсації за додатковий ризик порівняно з іншими видами діяльності. Небезпечна праця (наприклад, військова служба в умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я, робота у шахті в несприятливих умовах) є життєво необхідною для функціонування держави та суспільства, забезпечення якості існування решти його членів.
Вимушений ризик пов’язаний також з проживанням поблизу потенційно небезпечних об’єктів або в умовах неминучої дії уражаючого фактора. Суспільство несе відповідальність за відповідний рівень безпеки видів діяльності і технологій. Шкалу небезпеки людської діяльності наведено у табл. 1.5.
Таблиця 1.5
КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Умови діяльності |
Рівень ризику за рік |
Оцінка виправданого ризику |
Безпечні |
? 10 –4 |
Виключно малий рівень ризику |
Відносно безпечні |
10 –4 —10 –3 |
Відносно невеликий рівень ризику |
Небезпечні |
10 –3 —10 –2 |
Великий рівень ризику. Необхідні заходи безпеки |
Особливо небезпечні |
? 10 –2 |
Виключно великий рівень ризику. Необхідні заходи захисту |
При ухваленні рішень з метою управління ризиками розрізняють мотивований ризик, розрахований на ситуативну перевагу в діяльності, і немотивований. Виходячи зі співвідношення очікуваних виграшу і програшу при реалізації відповідної дії, виділяють виправданий та невиправданий ризики. Важливою відмінність між тими ситуаціями, де результат залежить від випадку (шансові ситуації), і тими, в яких він пов’язаний зі здібностями суб’єкта (ситуації навичок). Виявлено, що за інших однакових умов люди готові до вищого рівня ризику в ситуаціях, пов’язаних не із шансом, а з навичками.