Posibniki.com.uaМаркетингУправління конкурентоспроможністю підприємства1.2. Ринок як спільнота конкуруючих компаній


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.2. Ринок як спільнота конкуруючих компаній


Сучасна ринкова економіка — складний організм, елементами якого є різноманітні виробничі, комерційні, фінансові й інформаційні структури, що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм і об’єднуються єдиним поняттям —ринок. За визначенням ринок це організована структура, де пці, де вироб-«зустрічаються» виробники і споживачі, продавці і поку в результаті взаємодії попиту споживачів і пропозиції ників встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажу.

Ринок є організаційною формою існування товарного виробництва. Історія останнього налічує близько 6 тис. років, приблизно стільки ж років існує і ринок. Історично слово «ринок» характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. Якщо розглядати еволюцію ринку з погляду суб’єктів ринкових відносин, то можна побачити, що спочатку це були безпосередньо виробники і споживачі товарної продукції. Потім, у міру його розвитку й відокремлення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу, активними учасниками ринкових відносин стають торговельні й фінансові посередники: комерційні агенти, комівояжери, консигнатори, брокери, дилери та ін. Діяльність посередників вважається вкрай необхідною і високо оцінюється суспільством. Існує навіть думка, що в ринковому механізмі посередницькі ланки виконують роль керівної системи.

В умовах командної економіки посередницька діяльність розглядається як другорядна, а то й зовсім небажана: тут всеохоплюючим регулятором суспільного життя виступає державний апарат. Посередник же, котрий забезпечує незалежне функціонування господарств, своєю діяльністю об’єктивно протистоїть держапарату, загрожуючи самому його існуванню.

Сучасне бачення економістами категорії «ринок»:

  • будьяка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців (вузьке тлумачення);
  • певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) суб’єктів господарювання; формування економічних пропорцій під упливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування (у широкому розумінні).

Згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції», відповідного до якого «ринок товару (товарний ринок) це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція» [96].

Розглядаючи структурну організацію ринку, визначальним для характеру взаємодії попиту та пропозиції є кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквіваленту вартості (грошей) на якийсь товар.

Сучасна економіка являє собою синтез великої кількості взаємодіючих ринків, їх підрозділяють на різні види залежно від умов діяльності суб’єктів ринкових відносин, відповідності чинному законодавству за ознакою простору дії, об’єкта купівліпродажу тощо (табл. 1.5).

Кожен із наведених видів ринку має власну інфраструктуру, набір інструментів для забезпечення його життєдіяльності. Окремі види ринку не існують самостійно, а пов’язані між собою, утворюючи розгалужену ринкову систему. Вона діє не тільки в межах тієї чи іншої країни, а й глобально, охоплюючи значну частину світового господарства.

 

Таблиця 1.5 КЛАСИФІКАЦІЯ РИНКІВ

 

Вид

Характеристика

 

 

Залежно від умов, у яких діють суб’єкти господарського життя

вільний ринок (характерна велика кількість виробників однорідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного; відсутність обмежень в інформації про попит, пропозицію, ціни, якість продукції тощо; вільне ціноутворення, відсутні штучні бар’єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього); üмонополізований ринок (характерна незначна кількість виробників даного товару; застосовується його диференціація, існує дефіцит необхідної інформації; утруднений доступ до ресурсів, погоджуються дії учасників ринкових відносин);

регульований ринок (контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру)

За ознакою простору дії

місцевий ринок (у межах міста чи села); üрегіональний ринок (певна територія якоїсь країни); üнаціональний ринок;

світовий ринок

За відповідністю законодавству

легальний (офіційний) ринок; üтіньовий ринок

За об’єктом купівлі-продажу

ринок товарів широкого вжитку;

ринок товарів промислового призначення; üринок праці;

ринок цінних паперів;

ринок науковотехнічних знань тощо

За ступенем влади

ринок продавця (більше влади мають продавці, а найактивнішими «діячами» вимушені бути покупці); ринок покупця (більше влади мають покупці й найактивнішими «діячами» вимушені бути продавці

Залежно від того, хто є покупцем товару і з якою метою він купується

üспоживчий ринок — окремі особи і господарства, які купують товари для особистого споживання; üринок виробітків — організації, що купують товари для подальшого використання їх у процесі виробництва. üринок проміжних продавців — організації, що купують товари для наступного перепродажу їх з прибутком для себе;

 

ринок державних установ — державні організації, що купують товари або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні;

міжнародний ринок — покупці за межами країни, включаючи закордонних споживачів,     виробників, проміжних продавців, держави й установи

 

У «Методиці визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку» [174] розглянуто інтерпретації меж ринку (табл. 1.6).

 

Таблиця 1.6 МЕЖІ РИНКУ

 

Вид меж ринку

Інтерпретація

Товарні

Товар (товарна група), сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання іншого

Територіальні (географічні)

Територія зі сферою взаємовідносин купівліпродажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами

Часові

Час стабільності ринку, тобто період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються

Плюралістичність мотивів, цілей і форм (типів) поведінки підприємства в ринковому середовищі є однією з характерних ознак економічного сьогодення. Так, залежно від цілей підприємств та, відповідно, від критеріїв прийняття господарських рішень, виділяють такі можливі варіації типів ринкової поведінки підприємства, як агресія, суперництво, індивідуалізм, рівність, кооперація, альтруїзм (табл. 1.7). Це свідчить, що конкуренція далеко не єдиний варіант відносин, які виникають між ринковими суб’єктами в процесі їх взаємодії.

Таблиця 1.7 ТИПИ РИНКОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВА

Цільова орієнтація підприємства

Тип ринкової поведінки

Максимізація виграшу іншого

Альтруїзм

Максимізація спільного виграшу

Кооперація

Мінімізація різниці між власним і чужим виграшем

Рівність

Максимізація власного виграшу

Індивідуалізм

Максимізація відносного виграшу

Суперництво

Мінімізація виграшу іншого

Агресія

 

Згідно з найбільш поширеною типологією ринків, виділяють чотири можливі конкурентні структури (табл. 1.8). Розглянуті типи ринків і конкуренції в чистому вигляді зустрічаються порівняно рідко та поширюються на дуже обмежене коло товарів і послуг. У реальних умовах частіші такі ситуації на ринку, які професор Дж. Робінсон визначає як недосконалу конкуренцію, що носить мішаний характер [178].

З погляду конкурентної ситуації в галузі і на ринку конкуренція може бути досконалою (чистою) і недосконалою — монополістичною чи олігополістичною, припиняючи своє існування у разі чистої монополії однієї фірми. Знання основних особливостей різних типів ринків і конкуренції важливо для методично усвідомленого й обґрунтованого створення конкурентного середовища підприємства.

 

Таблиця 1.8 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ РИНКОВИХ СТРУКТУР

 

Параметри

Види конкуренції

Досконала конкуренція

Монополістична конкуренція

Олігополія

Монополія

Кількість підприємств — виробників продукту

Багато незалежних підприємств

Багато підприємств — виробників схожих товарів і послуг

Кілька великих підприємств — виробників товарів і послуг

Один продукт і одне підприємство

Контроль над цінами

Контролю немає. Ціни визначаються ринком

Вплив обмежений можливістю заміни

Існує вплив «цінового лідера»

Практично повний контроль

Товарна диференціація

Відсутня. Продукти не різняться за властивостями та якістю

Товари і послуги диференційовані для сегментів ринку

Істотна для окремих продуктів, мала для стандартизованих

 

Відсутня

Рівень зусиль для входу на ринок

Відносно легкий вхід і вихід

Відносно легкий вхід і вихід

Важкий вхід, що часто вимагає великих інвестицій

Дуже важкий вхід і вихід

Розглянемо докладну характеристику чотирьох базових типів ринкових структур та властивих їм конкурентних відносин (табл. 1.9).

Таблиця 1.9 ДОКЛАДНА СУТНІСНОВИДОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ РИНКІВ


Конкурентне середовище

Сутнісно-видова характеристика

 

 

 

Досконалої конкуренції

Велика кількість незначних ринкових агентів, випуск однорідної продукції, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, висока мобільність ресурсів, вільний вхід і вихід з ринку.

Споживачі, виробники, постачальники мають: повне уявлення про відповідні економічні, технологічні умови виробництва продукції; рівні можливості участі у процесах купівліпродажу, виробництва та збуту продукції.

Виробництво усіх видів благ на рівні ефективного виробництва, з найменшими можливими витратами. üМобільність ресурсів ринку (кожна ресурсна одиниця може вільно входити в ринок чи виходити з нього, швидко переключаючись з одного способу використання на інший, що забезпечує багатофункціональність ресурсів

 

ринку).

Відсутність економічних, правових, технологічних, патентних, фінансових перешкод, які б могли завадити виникненню нових фірм і збуту їхньої продукції на кон-курентному ринку.

Середовище досконалої конкуренції є ідеальною мо-деллю, яка практично не існує у реальному економічно-му середовищі, хоча деякі вчені відносять до даного се-редовища ринки сільськогосподарської продукції

Монополії

На ринку домінує один виробник продукції, внаслідок чого пропозиція всього обсягу продукції формується одним виробником; продукція не має близьких замінни-ків на ринку; на ринку існують бар’єри, що ускладню-ють вихід інших товаровиробників на даний ринок; при-вілеї, монополії забезпечують її домінантне положення на ринку; монополія має реальну можливість впливати на ціну (вплив на ціну може бути дискримінаційним (встановлення різних цін для різних категорій спожива-чів на основі різниці в еластичності їх попиту) та недис-кримінаційним (однакова ціна для всіх споживачів)).

 

Монополії

Різновиди середовища монополії — конкурентне середовище закритої монополії, конкурентне середовище природної монополії, конкурентне середовище білетареальної монополії та конкурентне середовище відкритої монополії. Дані монопольні середовища відносяться до конкурентних середовищ, тому що навіть монополіст змушений вступати в конкурентні відносини для збереження за собою домінантного положення на ринку.

Конкурентне середовище закритої монополії характеризується захищеністю від конкуренції за допомогою юридичних обмежень (патентів і ліцензій). Конкурентне середовище природної монополії виникає в умовах, коли будьяка кількість продукції виробляється з меншими витратами саме одним підприємством. Конкурентне середовище білетареальної монополії виникає тоді, коли виробникмонополіст стикається на ринку з монополістом — споживачем даної продукції. Конкурентне середовище відкритої монополії виникає у випадку, коли підприємство стає єдиним виробником будьякої продук

 

 

ції у певний часовий відрізок і не має жодного спеціа-льного захисту від конкуренції (часто виникає, коли підприємство виходить на ринок з новою продукцією, але з часом виникає можливість появи конкурентів на ринку)

 

 

 

 

 

 

 

Олігополії

 

Ринкова структура, де домінують кілька продавців, залежних один від одного та конкуруючих між собою за кількістю, якістю, ціною продукції. Частка продукції, яку випускає одне підприємство в загальному обсязі продукції на ринку, відносно значна. Підприємства про-понують дуже різноманітну за ступенем зіставлення продукцію: однорідну (стандартну) та неоднорідну (ди-ференційовану).

Ускладнене входження на ринок і вихід з нього (існу-вання технічних і легальних бар’єрів, але вони менші, ніж в умовах монопольного середовища). Олігополії мають можливість суттєво впливати на ціну, результа-том чого є відносна цінова нееластичність попиту на продукцію.

 

 

 

 

 

 

 

Олігополії

 

Типи конкурентних середовища олігополії: конкурентне середовище, в якому між олігополіями відсутня угода (можливі принаймні три ситуації — повне ігнорування         підприємстволігополістів          на     ринку,     часткове визнання підприємстволігополістів, повне визнання одних олігополій іншими, яке виявляється у формі цінової війни олігополій); конкурентне середовище, в якому існує взаємозв’язок між олігополіями, виражається в певній угоді між ними (залежно від форми угоди вирізняють два варіанта стандартизованоугодовської моделі: відкрита угода (картель); прихована угода (часткова угода, або цінове лідерство))

Монополістичної конкуренції

Ринкова ситуація, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. Кожне підприємство даного середовища задовольняє невелику частку ринкового попиту на продукцію, що реалізує підприємство.

 

Продукція на ринку є диференційована, що ускладнює процес входу і ринок та виходу з нього, підприємства мають можливість впливати на ціну продукції. üПродукція кожного підприємства середовища є недосконалим замінником продукції, що реалізується іншими підприємствами. Продукція кожного виробника характеризується винятковими якостями та характеристиками, завдяки яким покупці обирають саме його товар. Диференціація може відбуватися через дійсні якісні відмінності між продуктами або через відмінності, які спостерігаються в рекламі, престижі торгівельної марки, після реалізаційного обслуговування

Слід зазначити, що конкурентне середовище монополії і середовище досконалої конкуренції — екстремальні моделі ринкової економіки і в реальному житті зустрічаються рідко. Чим ефективніше функціонує ринок, чим сильніша на ньому конкуренція, тим більше значення має конкурентоспроможність підприємства і його продукції.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Тема 2. КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА
2.2. Державна політика в сфері регулювання конкуренції
2.3. Рушійні сили ринку та інтенсивність конкуренції
2.4. Аналіз діяльності конкурентів
2.4. Аналіз діяльності конкурентів (продовження)
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki