Ринковий ризик
Ринковий ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів (деривативів).
Ризики, що виникають за аналогічних обставин щодо аналогічних інструментів, які є в банківському портфелі, розглядаються в інших відповідних категоріях ризиків.
Компоненти системи управління ризиками щодо ринкового ризику
Система управління ринковим ризиком складається з регламентних документів — політик, положень, процедур, процесів тощо, які затверджуються відповідно до обраної форми корпоративного управліннязурахуванням розміру банкутаскладності йогооперацій.
Система управління ринковим ризиком охоплює:
- політики і положення щодо управління ринковим ризиком, які розглядаються та затверджуються відповідно до обраної банком форми корпоративного управління;
- положення щодо видів фінансових інструментів та інших інвестицій як балансових, так і позабалансових, щодо яких банк готовий вести торгові операції або приймати позиції;
- положення щодо лімітів ризику за видами фінансових інструментів або іншими інвестиціями чи активами, за галузями або секторами економіки, за географічними регіонами або за іншими ринковими операціями (експозиціями), що можуть розглядатись у сукупності. Ці положення мають ураховувати можливий вплив інших категорій ризиків, на які наражається банк;
- чітко визначену систему повноважень з ухвалення рішень щодо затвердження ринкових позицій;
- адекватні та ефективні процедури й засоби контролю за управлінням ринковим ризиком, які підлягають перегляду на регулярній основі з метою забезпечення їхньої актуальності;
- ¾форми звітності для спостережної ради, правління або профільних колегіальних органів банку щодо ринкового ризику, у тому числі на основі методики порівняння очікуваного доходу від ринкової операції з її потенційним ризиком.
Крім того, для ефективнішого управління ринковим ризиком необхідно:
- здійснювати підготовку достовірних даних і ефективних методик, таких як розрахунок ризикової вартості (VаR), стрестестування для оцінки характеру і вартості ринкових позицій банку і для оцінки рівня ринкового ризику, на який банк наражається або наражатиметься;
- застосовувати бектестування для порівняння з фактичними результатами оцінок і припущень, зроблених з використанням даних і методик, зазначених вище.
Банкам також необхідно враховувати найкращий світовий досвід управління ліквідністю, який, зокрема, викладено в положенні Базельського комітету з банківського нагляду «Зміни до угоди про капітал щодо врахування ринкових ризиків» (№ 24, січень 1996 р.).
