Posibniki.com.ua Банківська справа Безпека банківської діяльності 10.2. Психологія недобросовісного працівника, клієнта, шахрая


< Попередня  Змiст  Наступна >

10.2. Психологія недобросовісного працівника, клієнта, шахрая


Ученими встановлено, що існує реальна можливіс отримувати певну інформацію про стан внутрішнього світу за її зовнішніми проявами. Для цього є зичні зміни є причиною зміни психічного стану.

Будь-які переживання людини так чи інакше виявляються у міміці, позах, інтонац над 65% інформації про лдей оримуютьу процесі спілкування через спостереження за ними. Якщо слово людини частіше за все є результатом її свідомості, оцінки і прогнозування ситу ації спілкування, то жести — проекція підсвідомих процесів. Мова і рухи тіла людини можуть говорити про різне. Якщо у мові виражається те, що людина хотіла б сказати, то в жестах і міміці

— те, що вона реально відчуває, переживає, чим збуджу і на що сподівається. Неузгодженість між змістом мови і жестами зовнішній спостерігач може поб ачити по деяких проявах. Насамперед людина може свідомо контролювати (тримати у колі уваги) у середньому 7(±2) об’єктів. Під час контакту зі спеціалістом безпеки злочинець, недобросовісний працівник або клієнт вимушені стежити за словами і обдумувати відповіді на запитання, виконувати вимоги, що ставляться до нього, наприклад, показати документи тощо.

Крім цього, людина одночас но може управляти лише 2—3 елементами свого тіла (наприклад, стежити за виразом обличчя, жестами рук). У будь-якому разі, хвилюючись, порушник буде постійно упускати з-під свідомого контролю окремі «мікросюжети», які будуть свідками розлагодження його мовної і немовної системи комунікацій і, як наслідок, його нещирості. Це

можуть бути ледь помітні мікрорухи м’язів обличчя, більш часте моргання та дихання, почервоніння і збліднення шкіри, звуження зіниць, ковтальні рухи (о свідчить про пересихання в роті), підвищення потовиділення, закриті щ позиції (схрещування, зж ор озк. ва а декватні ситх ртн н а нє і вбии ви дл а , об у присвоїти гроші, викрасти цінності банку або зро ти: имання, перехоплення рук, перехрещення ніг) тощо.

Більше того, мовою і негативними переживаннями (хвилюванням, страхом, занепокоєнням тощо) управляють різні півкулі ки головнго моу людиниТому в кризових ситуаціях можуть виявлятися збої в їх синхронному функціонуванні. Права півкуля бере участь в управлінні негативними емоціями і водночас координує діяльність лівої половини тіла людини. Отже, можна спостерігати таке: якщо людина хоче щось показати співрозмовникам, то це відображається на правій полоині її тіл, а те, що вона реально пережи ває, можна спостерігати на лівій. Так, нервові, не уації, руи лівоїуки (веріня ручки, посилена жестикуляція і т. п.) можуть свідчити про підвищене занепокоєння людини. Існують й інші характері психофізичні вади у людини під час посиленогоемоційного стану, т вонименш доступні для спостереження, тому й акцентуватиувагу а них нема пот реби.

Незважаючи на велику кількість сигналів, що дозволяють підозрювати людину в тимчасовому занепокоєнні і хвилюванні, насправдїх вия може ути настільки незначним і невразнм, що поставити точний «діагноз» дуже важко. Здібностями досконало відчувати подібні зміни в людині можуть володіти не всі фахівці служби безпеки, тому слід організувати пошу к та відбір осіб, найбільш підготовлених для цього та створити умо я їх роботи.

Розглядаючи структуру злочину, можн виділити виключно психологічні властивості дій злочинця: мотивацію злочину ґрунтування злочину, обґрунтування наслідків злочину.

Будь-який злочин мотивується злочинцем якимись особистими потребами і причинами, цим людина, що його здійснює, ніби виправдовує себе і не йтралізє почуття вини.

У переважній більшості банківські працівники і клієнти банку

— це люди, які підкоряються визначеним правилам, прийнятим у банку. Але через деякий час дехто з них може дійти висновку, що є можливість бити спробу незаконної шахрайської дії з метою отримати нереєстрований прибуток.

Основними факторами мот ивації такої ситуації можуть бу

• приваблисть метизнання того, о бажаний ’єкт є в наявності, і точно відомо, де він міститься, як зберігається й охороняється; знання можливості отримання дарових грош ві: щоб ей, ма об ництва від рівня інтелектуального роз мчасовою; то ніхто не може бути винний у тому, що к, що зїь близької людини); ушення (навколо всі по банку заробили право на таке правопорушення. а його приховати. Пр и таку дію без істотних наслідків, теріальних цінностей за допомогою незначних змін, установлених правил роботи з документами або неоднозначного трактування положень нормативних і законодавчих актів; наявність дуже великих сум грошей;

• об’єктивні й суб’єктивні мотиви, породжені відставанням технологій банківського вир витку працівників та високою досконалістю і досвідом роботи окремих із них;

• мотиви, що сприяють рішенню про правопорушення: а) банк, на думку працівника, настільки багатий, що своїми діями працівник не завдасть йому ніякої шкоди; б) працівник не відчуває своєї належності до колективу і банку в цілому, вони для нього чужі, робота тут сприймається працівником як засіб збагачення і є ти в) невдоволеність роботою, колективом, керівн ицтвом; ? мотиви, якими намагаються виправдовувати злочин: а) заперечення відповідальності (якщо ці дії ніким не контролюються, коїться); б) заперечення шкоди (розмір отриманих грошей настільки малий, що ніхто від цього не постраждає); в) осудження дій банку (виконана мною робота така велика, а платня за неї така мал а, що не залишається нічого, як піти на такий вчинок); г) заперечення жертви (банк отримує такий прибуто подібний вчинок не зробить його біднішим); д) вернення до вищої справедливості (ді виправдовуются тим, що отримані гроші, наприклад, будуть використані на лікуванняе) несприйняття вчинку як правопор р ушники, злодії, які крадуть у значно більших розмірах).

Багато хто з порушників вважає, що вони самовідданою працею на благо

Обґрунтування злочину складається насамперед з доступності об’єкта злочину та зі здібності працівник ацівник знає, що існує відповідна дія або предмет, який є для ньо го цінністю, знає також, що він за рівнем своєї підготовки, за посадою може легко виконат

тому в нього виникає готовність до такого вчинку. стає попо нн що ви с знао микема маніпулювання обставина м переконання, до

Обґрунтування наслідків злочину — це останній психологічний бар’єр у працівника, переступивши який, він тенційним злочинцем. Оцінюючи можливість викриття і наступних санкцій, злочинець аналізує: чи буде адекватним карання скоєному вчинку, можливість доказу, що такий вчинок скоєно саме ним, можливість викриття самого факту вчинку.

Сук упність зазначених вище факторів показує, що мотиви скоєння злочину працівником або клієнтом банку достатньо різноманітні і їх збіг може бути тільки там, де не вживають серйозних заходів безпеки банківської діяльності.

Чи можна звернути увагу а людину, яка ще е скоїла правопорушення, але готова до нього? Відповіддю на це запитання може стати навед ений нижче психологічний профіль недобросовісного працівника, клієнта та шахрая. Психологічний профіль це опис найбільш помітних вад людини (групи людей) і особливостей її поведінки, різняють конкретну людину (групу людей) із загальної маси. Тобто психологічний профіль визначає відмінні характеристики окремої людини або групи людей, об’єднаних загальними психологічними особливостями.

Серед недобросовісних клієнтів і працівників, різно го роду шахраїв, порушників і злочинців чітко окреслюються два типи: шахраї за покликанням і шахраї за обставинами.

Шахрай за покликанням ам організовує свої махінації і до певного часу веде їх з успіхом. Він свідомо йде на порушення, його спонукає жадоба грошей. Як правило, у нього високий соціальний стату с, збереженню і підвищенню якого він надає велике чення. Для ньогають вел значення теріальні цінності. Усі людські цінності розглядаються ним через призму вигоди. Така людина має великі здібності до ми і людьми, що дає можливість їй створювати хитрі проекти з метою порушення законів і встановлених правил. Вона дуже динамічна, любит ь контакти, володіє даро бре орієнтується в соціальній системі. Дуже розумна, але недостатньо культурна й освічена; у прагненні досягти мети діє як нахаба. Цій людині багато чого вдається, і тому вона оптиміст.

Шахрай за покликанням — особистість примітивна, агресивна, егоцентрична і самозакохана. Інші люди для нього — це не більше, ніж засіб досягнен ня особистої мети. Його емоційний світ бідний, глибокі почуття йому недоступні, іншу людину він сприймає як річ, якою можна скористатися. Емоційну порожнечу

він компенсує повною віддачею справі, досягає в цьому великого успіху й отримує у такий спосіб душевну рівновагу. Уявлення такої людини дуже продуктивне і творче, але працює в одному напрямі: знайти нові прийоми, щоб обійти контроль, використати прогалини в законодавстві, її винахідливий розум дає змогу подолати труднощі, якими багате життя ділової людини. Така людина не вдячна ти м, хто їй допоміг врятуватися, сама може звинуватити будь-кого. Психологія шахрая за покликанням схожа до психології гравця. Обидва прагнуть до нових перемог не з бажання більшого накопичення, а щоб мати можливість продовжувати таку ризиковану діяльність.

Таким чином, шахрай за покликанням — це людина, що прагне не стільки до ба гатства, скільки до влади. Як правило, це людина, яка, не отримавши ніякої спадщини, зробила себе сама.

Шахрай за обставинами людина іншого складу. За природою вона чесна, порушення закону обумовлюється несприятливим збігом обставин. Серед людей цього типу можна зустріти інженерів, науково-технічних працівників, як правило, мало знайомих з фінансовою роботою. Вони отриму ють не дуже великі доходи і намагаються діяти самостійно, але не можуть оцінити ризику своєї діяльності. Отслу ь іпог у опі ка римавши перший прибуток або зазнавши поразки, втрачають голову і не знаходять інших способів, крім протизаконних. До таких осіб можна віднести дрібних жбовців, комерсантів-початківців, секретарів керівників фірм, банків, підприємств. Вони вирізняются безмежною довірливістю, необдуманістю вчи нків, непрактичністю. Сукупність таких якостей не дає змогу їм об’єктивно оцінити сумнівну ситуацю, і вони оджуються або самі йдуть на ризиковані годи, не вбачаючи небезпеки або недооцінюючи її.

У психолгічному лані обидвці тегорії мають одну спільну рису — прагнення до легких грошей, можливості збагатіти без особливих труднощів.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
10.4. Управління кадровою безпекою банку
Розділ 11 ДІЇ УСТАНОВ БАНКІВ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
11.2. Забезпечення діяльності банку під впливом уражаючих факторів екстремальних ситуацій
Частина 2. 11.2. Забезпечення діяльності банку під впливом уражаючих факторів екстремальних ситуацій
Розділ 10 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ БАНКУ В РОБОТІ З КАДРАМИ
9.5. Забезпечення економічної безпеки банку в період роботи тимчасової адміністрації
9.4. Протидія рейдерським посяганням на банки
9.3.3. Особливості забезпечення фінансової безпеки банку в умовах глобалізації
9.3.2. Протидія банку втягуванню його в незаконну фінансову діяльність
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)