Posibniki.com.ua Філософія Методика викладання економічних дисциплін 5.2.Психологічні особливості розуміння економічної інформації та методичні прийоми її засвоєння студентами


< Попередня  Змiст  Наступна >

5.2.Психологічні особливості розуміння економічної інформації та методичні прийоми її засвоєння студентами


Умови забезпечення високої цінності лекції (як і кожного навчального заняття), яка є певним інтелектуальним товаром, можна поділити на дві групи чинників: підготовки до лекції та проведення лекції. Розглядаючи під цим кутом зору створення лекцій, А.

Соколинський підготував цікаві, на наш погляд, поради та алгоритми підготовки. Особливості видів економічної інформації

Особливості видів економічної інформації (з лат. — повідомлення про щось) можна розглядати з точки зору фактичної, оцінювальної та рекомендаційно-практичної інформації.

Усі види інформації взаємозалежні і мають певну навчальну функцію. Наприклад, якщо фактична економічна інформація є навчальним матеріалом, інформацією до роздумів і дискусій,

265то оцінювальна економічна інформація — це аналіз нових наукових ідей, поглядів і концепцій. Вона допомагає студентам чітко визначити своє ставлення до проблеми, що розглядається. Рекомендаційно-практична інформація посідає важливе місце у вивченні економічних дисциплін, тому що пов’язана з викладом конкретних прийомів, механізмів і принципів, які можуть забезпечити прийняття ефективних економічних рішень і досягнення вагомих результатів в економічній діяльності.

Циф рова інформація — важлива складова форма вираження та аналізу економічних знань, яка акумулює кількісну характеристику економічних явищ і проблем. Існує максимальний «психологічний цифровий бар’єр» — лише 5—7 цифр для успішного засвоєння цифрової інформації. А вибір її — це прояв методичної майстерності викладача. !

Крім того, економічна інформація класифікується на усну (бесіди, доповіді, лекції, семінари), друковану (газети, журнали, книги, плакати) та інформацію, яка передається за допомогою таких технічних засобів, як радіо, телебачення, компакт-диски, дистанційні навчальні матеріали, Інтернет тощо.

Методична компетентність викладача економіки виявляється в застосуванні ефективних сполучень різних видів подання економічної інформації. Розглядаючи проблеми ефективного викладання в процесі лек ції, не можна ще раз не підкреслити органічний зв’язок методики викладання з психологією навчання. Взагалі, на мою думку, викладач — це практикуючий психолог, тому що «психологічна підкладка» є в кожному ефективному методичному прийомі.

Економічна інформація, яка повинна стати навчальною, має пройти процеду ру систематизації і структурування. В процесі підготовки інформації викладач може структурувати інформацію шляхом розподілу її на інформаційний, поширюючий, проблемний, синтезуючий і контрольний блоки.

В інформаційному блоці подаються базова інформація, ключові поняття і визначення, принципи, формули, цифровий матеріал.

У поширюючому блоці викладач розкриває інформацію полемічного характеру і напрями майбутніх досліджень.

У проблемно-синтезуючому блоці можна наводити задачі та завдання проблемного характеру на основі вивченого матеріалу або на основі синтезу матеріалу кількох тем.

266Контрольний блок включає всі види тестів, запитань, завдань для прямої перевірки засвоєння навчальної інформації студентами, а також різних видів взаємоперевірки або самоконтролю.

Чому відтворення інформації студентами або учнями відбувається у різних випадках добре або погано? На нашу думку, крім інших причин важливим є те, що ніякий викладач не зможе підготу вати урок чи лекцію, не враховуючи закономірностей своєї та учнівської пам’яті, а також психологічні й методичні принципи розуміння навчального матеріалу. Уміння засвоювати важкий матеріал є для людини великим плюсом, тому що воно дозволяє цій людині розбиратися в будь-яких за складністю питаннях: від купівлі подарунка чи пральної машини до вирішення складних соціально-економічних питань.

Розуміння інформації та механізмів її запам’ятовування

Сучасні зарубіжні спеціалісти особливо зосереджуються на розробленні стратегії розуміння й тактики роботи з навчальним матеріалом. Тому в зарубіжних навчальних посібниках дуже велику увагу приділяють методиці викладання інформації та ефективності форм її подання. Як свідчать сучасні психологічні дослідження, розу міння

— це процес, в якому поверхова структура сприйняття інформації перевтілюється в глибинну структуру мислення людини. !

Розуміння мови — це процес, під час якого на базі деякого повідомлення створюється розумовий образ «уявлення» інформації. Психолінгвісти поділяють мову на дві структури:

1) глибинні уявлення мови, які стосуються смислового контексту, тобто це ті думки, які викладач хоче передати;

2) поверхова структура мови як звукове, вербальне виявлення думки або тексту викладачем.

У процесі написання тексту лекції або уроку викладач свої глибинні уявлення про економічні поняття й процеси переводить у слова, тобто для студента — це поверхова структура, яку він, у свою чергу, повинен зробити глибинною, тобто зрозуміти. Під час навчання багато принципів та особливостей процесу розу міння можуть бути використані викладачем для переходу від глибинної структури (розумового образу) до поверхової. Для підвищення ефективності своєї мови лектор може використовувати приклади, проблемні ситуації, аналогії та метафори. !

Майбутній викладач, складаючи подумки образ навчальної інформації, має давати її зрозуміло, корисно й цікаво. Як ка

267зав Епікур, «Усе складне — не потрібно, а все потрібне — просто».

Процес розуміння та механізм запам’ятовування економічної інформації тісно пов’язані між собою. Ми запам’ятовуємо тільки те, що зрозуміло!

Механізм запам’ятовування матеріалу схематично можна зобразити так, як на рис. 5.5.

Рис. 5.5. Механізм запам’ятовування

Рис. 5.5. Механізм запам’ятовування

У процесі механічного запам’ятовування в перші півгодини людина забуває 40% одержаної інформації. Наступного дня зберігається 34%, через три дні — 25%, а через місяць — 21% одержаної інформації. Як стверджують спеціалісти, для повного закріплення знань необхідно зробити не менше 300 зворотних зв’язків (треба дискутувати, обговорювати ідеї, малювати, розповідати, тобто робити все, щоб не забути). Процес запам’ятовування н еобхідної, найбільш важливої інформації зображений на рис.5.6. !

Повідомлення

Пам’ять

Штучний синтез

Аналіз ознак

Рис. 5.6. Закріплення інформації у пам’яті людиниЧерез згадане вище «розбухання» вчитель, готуючи навчальний матеріал, має пам’ятати, що коли обсяг інформації, що є в його розпорядженні, взяти за 1, то на уроці (лекції) він може передати учню ледве третину цього обсягу. Учень (рис. 5.7) зрозуміє шосту частину, а пам’ятатиме і вмітиме не більше 1/12.

Учень запам’ятає і зможе використати на практиці

Учень запам’ятає і зможе використати на практиці

Вчитель розповідає

Учень зрозуміє

Вчитель знає

Рис. 5.7. Співвідношення інформації для викладача та для учня

Такий коефіцієнт корисної діяльності вчителя пояснює, чому найважливішим у педагогіці є принцип «знати потрібне, давати головне».

Ейнштейну належить вислів про те, що думати — це значить створювати абстрактні поняття на основі розуміння того, що поєднує предмети або явища та відрізняє їх одне від одного. Як і всі «когнітивні стратегії», ця вимагає, щоб той, хто навчається, співвідносив нову інформацію з тими знаннями, які він отримав раніше, таким чином, щоб забезпечувати найбільш ефективне запам’ятовування інформації. Цьому не можна навчитися, тільки читаючи про ці стратегії розуміння, потрібні зусилля й практика користування цими стратегіями в різних ситуаціях. Як робити лекцію такою, щоб її зрозуміли? закінчити свою освіту. Він дійшов висновку, що їм важко навчатися тому, що «вони не розуміють, що означає «розуміти». Ці студенти не знають, що їм потрібно зробити для сприйняття інформації, щоб вона була осмислена і збережена в пам’яті. Таким студентам не знайомі принципи і правила, що стосуються процесу вивчення і пізнання навчального матеріалу. Наприклад такі, що складно організована інформація включає в себе багато взаємозв’язаних понять, що учні повинні розуміти, як ідеї співвідносяться одна з одною або що складний матеріал треба вивча

У лекції ви повинні дати розумовий образ інформації. У 1992 р. психолог Погроу провів дослідження студентів із так званої групи ризику, тобто тих студентів, які ризикують не

ти, ставлячи собі запитання, пояснюючи, складаючи схеми і обговорюючи цей матеріал. Таким чином, необхідно постійно стежити, наскільки добре учні чи студенти розуміють підготовлений вами навчальний матеріал.

Як відомо, існує таке поняття, як неадекватність сприйняття. Якщо говорити про навчальний матеріал лекції або уроку, то викладач повинен мати певну інтуїцію та певні психологічнодіагностичні навички, а також форми зворотного зв’язку з навчальною аудиторією. А головне, погодьтесь, що слід навчити своїх учнів, як треба працювати з навчальним матеріалом. Є чимало доказів того, що, якби неуспішних учнів та студентів вчасно навчили, як треба працювати з навчальним матеріалом, більша кількість їх змогла б завершити своє навчання.

Ви напевно помітили, що є категорія студентів, які легко відповідають усно й погано відповідають письмово. Таке явище має місце й серед викладачів. Але важливість уміння не тільки усно, а й письмово передавати інформацію — це невід’ємна складова педагогічної майстерності. Спеціальна література багата на приклади методичних прийомів, що створюють у мови для ефективного розуміння навчального матеріалу.

Що означає розуміти? Розуміти — це насамперед уміти застосувати. Процес розуміння — це процес, коли ви поверхову структуру мови переносите в глибинну розумову.

Як можна підсилити своє вміння розуміти? Щоб зрозуміти, потрібно:

1) виявити основні ідеї, щоб збудувати власне розумове уявлення;

2) зрозуміти, як пов’язані між собою інші елементи по

відомлення, щоб можна було «наростити їх необхідним чином на основні ідеї».

Розуміння — це той випадок, коли ваша структура знань має той самий вигляд, що й структура знань, яку раніше побудував викладач або хтось інший, тобто у кожного з учнів повинно сформуватися те саме глибинне уявлення викладеної навчальної інформації (адекватність сприйняття). Усі стратегії, що полегшують розуміння, спрямовані на те, щоб сприяти передачі глибинних структур, тобто вони допомагають: виявити основні ідеї, визначити значимість різних елементів інформації, побачити внутрішні зв’язки між основними частинами повідомлення.

Кожна когнітивна діяльність, що допомагає розумінню матеріалу, тісно пов’язана із пам’яттю людини, тому будьяка стратегія розуміння — це в той же час стратегія за! пам’ятовування.

Серед існуючих стратегій розуміння можна назвати такі, як: ОПЧПП; створення графічних систематизаторів; створення мереж, розробка матриць, блок-схем, опорних конспектів; методи спеціальних запитань, взаємних відповідей і запитань; тести на запам’ятовування тощо.

Метод ОПЧПП (з англ. SQ (Surocy Question) RRR (Road Recite Review), що означає Огляд — Питання — Читання — Переказ — Повторення) — це вивчення тексту, коли спочатку розглядають заголовки тексту, його зміст, тобто роблять поверховий огляд всього тексту, потім ставлять запитання до заголовків тексту або його рубрикацій і після того переходять до читання більш детально. Наступний етап — це переказ самому собі або будь-кому основних ідей тексту. І завершується вивчення тексту повторенням основних принципових позицій та ідей. Така система досить проста та ефективна для підвищення ступеня розуміння навчального матеріалу. Методики полегшення розуміння інформації Іншим прийомом є використання спеціальних запитань, що спрямовують хід мислення під час читання навчального тексту на розуміння. Це запитання загального типу: «Яким чином можна... використовувати це для... »; «Що трапиться, якщо..?»; «У чому сильні й слабкі сторони..?» тощо. Відповідаючи на такі запитання, ви згортаєте інформацію, виділяєте її суть та коротко переказуєте її в деяких реченнях (ще існує метод взаємних запитань і відповідей). На Заході поширений навіть тренінг для менеджерів — коучинг (coaching), який, розвиваючи економічне мислення менеджерів, допомагає вчитися й вирішувати різні економічні проблеми. Нагадаємо відомий вислів Еліса Кінга: «Ті, хто вміють мислити, — уміють ставити запитання» (у тренінг-курсі ми підготували для вас спеціальний навчальний тренінг за такою назвою).

Графічний систематизатор відображає глибинну структуру матеріалу, що вивчається, структуру знань та методи розуміння структури. Прикладами графічних систематизаторів є «дерево цілей» і «дерево проблем» (які ми використовували в багатьох ігрових ситуаціях). Це — опорні блок-схеми різного типу, матриці та інші ієрархічні структури.

Так, мережі — це графічний систематизатор, який показує кілька типів різних зв’язків між об’єктами та явищами. Наприклад, коли я була багато років тому в школі ділових ігор, відомий лікар показував графічний систематизатор або навчальний конс

271пект, користуючись яким рентгенолог міг зробити висновок про захворювання легень якоїсь людини.

Матриці

— це такий прийом, коли в навчальному матеріалі порівнюються декілька об’єктів за низкою спільних показників. Матриці корисні, коли необхідно оцінити які-небудь товари чи курси акцій, які відрізняються за багатьма параметрами.

Слід підкреслити, що за кордоном даних стратегій навчають ще в школі, а в міру вивчення економічних дисциплін ці стратегії стають більш конкретними, ефективними та ускладнюються. Крім того, матрицю використовують для зручності подання інформації. !

Коли зміст тексту краще зобразити у вигляді низки послідовних дій із поясненням, від яких умов залежить перехід до виконання конкретних дій, користуються блок-схемою у вигляді алгоритму, що полегшує розуміння навчального матеріалу. Наприклад, український вчений-винахідник Г. Альтшулер для пояснення своєї теорії розв’язування винахідницьких задач використав спеціальний алгоритм, яким користуються зараз багато людей у нашій країні та за кордоном. !

Опорний конспект-схема, методика створення якого буде описана нижче, може являти собою подання інформації у вигляді смислових блоків, в яких згруповані основні ідеї та поняття, а також зв’язки між ними. Таким чином, графічні систематизатори дають можливість трансформувати текст у детальні схеми, які показують зв’язки між окремими поняттями і надають конкрет

ність абстрактним ідеям.

Приклади ефективної форми подання інформації, схеми опорного конспекту та карти пам’яті наведено в Додатках.

Специфічні особливості економічних знань проявляються в абстрактному характері фундаментальних економічних законів і категорій; взаємозалежності економічних категорій і понять, інтегрованості економічних знань з іншими науками (тощо). Формування економічних понять у процесі викладання економічних ди Методичні прийоми засвоєння економічних понять і принципів

сциплін розглядається як створення освітніх ситуацій, що розширюють і поглиблюють досвід учня (досвід зіставлення, асоціацій і самопізнання). Дуже важливо, щоб навчальні поняття стали предметом обговорення учнів, навіть своєрідного філософствування. Наприклад, у курсі «Методика викладання економіки» студенти отримували завдання дати відповідь рисунком і словами на таке запитання: «Чому заздрість і жад! ність не тільки біблійний гріх, а й гальмо в розвитку підприємницької діяльності?».

Цей принцип особливо ефективний у роботі з підлітками, коли з’ясовується, що до розкриття змісту поняття можна підійти з різних аспектів: побутового, наукового, художнього, релігійного, філософського, містичного та економічного.

Ще складніше дати поняттю парадоксальне визначення. Тут необхідно чітко й послідовно аналізувати об’єкт, побачити антиоб’єкти, тобто об’єкти з протилежними властивостями, бути готовими до генерування багатьох нестандартних ідей. Наприклад, для активізації поняття «економічне мислення» ми вводили завдання придумати метафору, яка характеризує дане поняття для кожного студента, тому що метафора має своєю психологічною функцією забезпечити розуміння поняття, засвоєння його з меншою можливістю використання в практичному житті. Можливо, рисунок або конспект-схема виконують ці ж самі функції.

Сучасні тенденції педагогічного досвіду свідчать, що лекція в традиційному менторсько-професорському стилі втрачає актуальність. Ми бачимо перенесення функції закріплення теоретичного матеріалу з практичних занять на лекцію. Це підтверджується психологічними дослідженнями якості запам’ятовування навчального матеріалу.

Справді, існують предмети, які насамперед вимагають оволодіння фактичним матеріалом. Як можна це поєднати з ефективним викладанням? «Лекції не є кращим виходом, тому що наші спроби «охопити» матеріал закінчуються тим, що факти тонуть у стрімкому потоці інформації… справа не тільки в тому, що студенти швидко губляться в цьому потоці фактів, а ще, крім того, розуміють ці факти неправильно». Такі лекції, за висловом Паркера Дж. Палмера, нагадують «зіпсований телефон», в якому початкова інформація змінюється до невпізнанності. !

Що можна зробити? Можна подати студентам факти в письмовій формі (на екрані або на друкованій сторінці). Це дає можливість вивільнити час на аналіз фактів, використання фактів, тобто на такі вправи, які допоможуть студентам навчитися шукати істину.

Вправа «вивчення мікрокосму». Палмер пропонує вправу, яку він називає «вивчення мікрокосму». «Каждый предмет —

своего рода голограмма. Можно обнаружить мелкие части, дающие представление обо всем предмете. Ключевое событие в романе, какое-то важное историческое событие, классическая математическая задача — все это, если подойти правильно, может оказаться той каплей, в которой отражается мир. Я

273сам, преподавая социологию и знакомя студентов с методами социологического исследования, отводил две недели на подробный разбор статистической таблицы — микрокосма, который отражает те основы, с которыми я хотел познакомить студентов.

Представьте себе простую таблицу из четырех клеток, показывающую зависимость между цветом кожи (белый и черный) и доходом (низкий и высокий). Таблица находится на доске в течение шести занятий. За это время я кое-что объясняю, а в основном задаю студентам вопросы, приглашая их отвечать не только мне, но и друг другу. Можно ли действительно разделить людей на «белых» и «черных»? Что должно быть критерием: наблюдето может ли этот показатель быть дискретным? Каковы последствия такого разделения — для науки, для людей, для общества?

ния исследователя или то, к какой группе относят себя сами эти люди? Насколько надежны различные способы определения расовой принадлежности? Если расовая принадлежность представляет собой совокупность определенных черт,

По мере того как мы рассматриваем понятие дохода, различные показатели, способы сбора данных и их валидность, корреляцию, социальный смысл сделанных нами выводов, этические аспекты социального исследования, возникают все новые вопросы. В отличие от «объективистской» стратегии — не допускать студентов непосредственно к знанию, а отводить им роль наблюдателей и пользователей знания — метод «микрокосма» позволяет им слиться с предметом, стать участниками и творцами знания. Посвятив две недели изучению этой простой таблицы, студенты приобретают способность обсуждать более широкие аспекты социологического исследования и делать более глубокие выводы».

Мені також подобається «метод айсберга», коли ми бачимо факти та їх наслідки на поверхні, а аналізуємо не тільки надводну частину айсберга, а головне — його підводну частину (як в аналізі «дерева проблем»). Між іншим, вправа «вивчення мікрокосму» нагадує методику «вузької бази» А.К. Гастєва, який вважав, що базові навички кваліфікованих працівників, якщо вони добре (до автоматизму) засвоєні майбутнім фахівцем, будуть покладені в основу всієї підготовки фахівця.

Викладання з опорою на власний досвід тих, кого ви навчаєте. Вважається, що два роки навчання дорівнюють 15 рокам

практичної діяльності, але я не знаю, як це можна перевірити. Однак кожному викладачу відомо, якщо студенти не бачать зв’язку між предметом і своїм власним досвідом, то в них майже відсутня мотивація до навчання. І це стосується

274як лекцій, так і самостійної роботи учнів і студентів. Наприклад, підходячи до проблеми розвитку економічного мислення, я завжди прошу студентів згадати і розповісти, коли, в якому віці і за яких обставин вони відчули в собі початки економічного мислення і поведінки. Таким чином, інтерес до себе може стимулювати інтерес до предмета і зовнішнього середовища взагалі. Феномен інтересу до психології як до науки з боку більшості студентів базується на зацікавленості кожного своєю особистістю і вчинками, а також особистістю і вчинками оточуючих. знаннями. Таким чином, приклади сприяють не тільки розумінню, а й інтеграції знань.

Роль прикладів. Наведення прикладів — це простий конкретний спосіб допомоги учню поєднати нові знання із тим, що він вже знає, і налагодити зв’язки між цими різними

Для створення ефективних прикладів слід дотримувати таких вимог:

? приклади повинні бути різноманітними й повною мірою охоплювати сферу застосування предмета навчання; ? приклади повинні бути функціональними і ясно й чітко

ілюструвати поняття. Для цього слід зводити до мінімуму другорядну інформацію, яка здатна заплутати; ? слід чергувати такі типи прикладів, як вербальні, числові, графічні, художні (малюнки), реальні (конкретні предмети), поведінкові (дія, яку хтось виконує, якщо необхідно — і сам учень); ? треба робити приклади «живими». Вони повинні цікавити учня, розважати і вражати його. Йдеться не лише про «дидактичний трюк», а про допомогу учню у створенні ментального образу.

Викладач може допомогти студентам знайти взаємозв’язок між предметом і власним досвідом, якщо відкриє їм таємницю: головні ідеї, що покладені в основу кожної дисципліни, виникають із реального життя реальних людей, — не тільки з розуму як такого, але з тіла, душі, відносин, емоцій, політичного та соціального контексту. Хороший викладач допомагає студентам побачити за ідеями реальних людей. Наприклад, усім відома книга Наполеона Хіла «Думай и богатей!», але коли я прочитала, що вперше свою методику він застосував, щоб допомогти своєму сину-інваліду, і зробив його успішним бізнесменом, мій інтерес і довіра до його книжки збільшились. !

Аналізуючи необхідність опори на власний досвід того, кого ви навчаєте, Ф. М. Жерар звертає увагу на необхідність урахування способу сприйняття інформації учнями та студентами. Коли учень учиться, він завжди починає вивчення нового зі своїм власним умінням та власним запасом знань. На жаль, учню часто невідомо, що потрібно встановити зв’язки між старим і новим. Більше того, ці зв’язки мають бути динамічними, і вони вимагають іноді певної корекції у попередньо сформованій системі знань.

Жонаер слідом за Жюрданом показує, наскільки важливо не тільки брати до уваги сформовані знання в кінцевій формі, а й намагатися виявити глибинну структурну організацію, частиною якої вони стали для учня. системи знань до нової системи, яка інтегрує попередню» (Де Кетель).

«Саме взаємодію між попередньо засвоєним та послідовним вивченням нового повинно налагодити нове знання. Можна сказати, що навчання — це перехід від початкової

Початкова система знань може бути сприятливою і не дуже: вона включає, поза іншим, уявлення, які учень створює собі про це поняття. Ці уявлення, на жаль, досить часто бувають неправильними. Постік і Де Кетель пишуть, що не бракує прикладів, які демонструють як важко часто донести нове технічне (а також економічне) поняття, якщо саме поняття було використано неточно або в іншому значенні, в іншому контексті. відома альтруїстка Мати Тереза в загальному контексті виступала як егоїстка, за власним бажанням віддаючи Нобелівську премію на лікування прокажених.

Наприклад, у тестах П. Хейне термін «егоїзм» уживається в зовсім іншому контексті, ніж у нашому стереотипному розумінні цього слова. Тому студентам важко зрозуміти, що

Для складання ефективного тексту лекції корисно усвідомити взаємозв’язок таких понять, як «запам’ятовування» та «розуміння», «навчання» й «поведінка», «пам’ять» і «метапам’ять», які ви, напевно, знаєте з курсу «Психологія діяльності». Складання навчального тексту

Чому в одних випадках запам’ятовування інформації відбувається добре, а в інших погано? ? Неможливо ефективно передати важливу інформацію, не враховуючи закономірності пам’яті людини та принципи розуміння й засвоєння необхідної інформації. ? Складність тексту полягає не стільки в самому тексті, скільки в його взаємодії з читачем.

276? Розуміння учнями матеріалу — це питання мови викладача. Мова — це зовнішня оболонка думки, а педагогічне спілкування — це тренування в мисленні і викладача і учня. ? Психолінгвістика, яка вивчає, як людина опановує мову і користується нею в мовленні, свідчить, що багато людей мають великі труднощі, коли вони свої «розумові образи й глибинні структури» перекладають на мову слів. (Скільки студентів мовчать з цієї причини на дискусіях, тренінгах тощо!)

Коли ви готуєте письмовий текст заняття, пам’ятайте, що необхідно чітко зрозуміти, в якій інформації зацікавлені ваші слухачі, що для них корисно й цікаво, що дасть їм відчуття емоційного задоволення від раціонального використання часу.

Хороший текст і мова викладача мають бути зрозумілими для більшості читачів і слухачів, причому чим коротшими вони будуть, тим краще.

Один тележурналіст радив: «Звільніть свій «рюкзак» від усіх прикметників, прислівників і складних речень, що демонструють успіх у мові, але уповільнюють крок». Як відомо, невпевнені в собі менеджери все ускладнюють.

Щоб зробити свій текст відкритим і зрозумілим, знищити так званий «індекс завуальованості», який показує, наскільки легко читається текст залежно від кількості слів та їхньої складності, кількості думок у тексті і середньої довжини речення. Джек Траут дає такі поради.

10 принципів ясного письма.

1.Використовуйте короткі речення.

2.Вибирайте на заміну складним прості слова.

3.Вибирайте знайомі слова.

4.Уникайте непотрібних слів.

5.Наповнюйте дієслова дією.

6.Пишіть так, як говорите.

7.Користуйтесь виразами, які ваші читачі можуть уявити.

8.Співвідносьте стиль письма і використовуйте слова відповідно до досвіду читача.

9.Використовуйте всю багатогранність слів.

10.Пишіть, щоб виразити себе, а не звернути увагу на себе.

Про мову лектора-викладача написано дуже багато. Можливо, вам допоможуть такі поради. ? Студента переконує не те, що ви сказали, а те, що він з цього зрозумів.

? Пауза в потрібний момент і в потрібному місці може бути ефективніше безлічі вимовлених вами слів. ? Яку інформацію викладач «переварить», таку студент і «з’їсть». !

? Якщо ти не вистрелив, то ти вже точно промахнувся (Ричард Саундерс). ? Говоріть так, як краще слухачу сприйняти, а не так, як вам хочеться говорити.

Слід зауважити, що людина розуміє краще тоді, коли створена ситуація, в якій вона впевнена, що треба знати, щоб навчитися це робити.

Складність навчального тексту полягає не стільки в самому тексті, скільки в його взаємодії з читачем. Чим більш обізнаним є читач, тим краще він сприймає нову інформацію. Таким чином, можна зробити висновок, що викладання економічних категорій та явищ для дітей молодшого віку набагато складніше, ніж для сту дентів економічного вищого закладу освіти. !

Зовнішнє оформлення тексту для виступу суттєво впливає на якість самого виступу. Ось деякі правила підготовки тексту доповіді, лекції, реферату:

1) текст виступу написати повністю;

2) скласти тези виступу;

3) скласти план основних питань, коротких формулювань проблем, цитат;

4) скласти структурно-логічну схему як творчий варіант стратегії виступу. імпровізаційному поданні матеріалу і в умінні впливати цим на слухачів. Корисно використовувати різні умовні знаки, логічні стрілки, інформаційні символи (?, ?, ?, ?). Доповідь, складена у формі тез, логічної схеми та умовних символів, безумовно, має великі переваги перед повним текстом. Вона створює умови не для читання, а для роз’яснення ідей. Це дає енергію створювати щось нове!

Психологи свідчать, що автор лекції, уроку, доповіді тощо, який уміє бачити зміст свого тексту в структурнопросторовій формі, досягає, як правило, найвищого успіху в

5.3.Методичні прийоми активізації сприйняття навчального матеріалу студентами зумового образу» того чи іншого поняття або явища в економіці (від викладача до учня). Це має значення і для зворотного процесу (від учня до вчителя). Існують навіть різні методики нейролінгвістичного програмування як системи активізації спілкування в навчанні.

Активізація уваги та інтересу до навчального матеріалу — це важлива умова його розуміння та запам’ятовування. Психолінгвісти доводять, що багато принципів активізації мовної діяльності можуть бути використані в процесі розуміння, тобто під час перетворення поверхової структури сприйняття інформації на глибинну структуру «ро


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
5.4.Наочність як шлях до засвоєння економічної інформації, або як користуватися наочною інформацією
5.5.Конспекти-схеми та методика їх розроблення викладачами і студентами
Семінарські та практичні заняття з економічних дисциплін
6.2.Методика проведення занять з аналізу економічних ситуацій (кейс-метод)
6.3.Дискусія як метод групового теоретичного навчання і практичного вирішення економічних проблем
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)