Posibniki.com.uaМакроекономікаБюджетно-податкова політика4.3. Програмно-цільовий метод складання бюджету: загальна характеристика та досвід застосування в інших країнах


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.3. Програмно-цільовий метод складання бюджету: загальна характеристика та досвід застосування в інших країнах


Починаючи з Бюджету-2002, Україна стала на шлях запровадження програмно-цільового методу складання бюджету. Програмно-цільовий метод складання бюджету вперше було запроваджено у США в середині 1960-х років. Уперше його було застосовано в 1961 р. в Міністерстві оборони США міністром Робертом Макнамарою, який запозичив цю систему в автомобілебудівній компанії «Форд», яку раніше очолював. Нова система дістала назву «Планування — програмування — розробка бюджету» (ППБ), а з 1965 р. поширилася на інші міністерства (табл. 4.3).

За цією методикою розроблявся багатоваріантний бюджет та пов’язувався в цілому з економічними програмами країни з ура-хуванням загальних проектів розвитку. ППБ — це системноваріантний метод планування на основі принципу «повзучий бюджет».

Таблиця 4.3

ЗМІСТ ППБ: ОСНОВНІ СТАТТІ

І статтяІІ статтяІІІ стаття
плануванняпрограмування бюджетування (розробка бюджету)
— формування та викладення цілей і завдань, в напрямку яких мають діяти бюджетні організації чи суб’єкти держави у своєму функціонуванні — означає підбір засобів, що є в розпорядженні, та винайдення нових з метою досягнення цілей — процес перекладу загальних багато річних програм на мову бюджетних цифр за фінансовими роками; — процес розподілу загальної сукупності кількісно виражених операцій за традиційною бюджетною класифікацією

Цей принцип може застосовуватися для більшості видатків, особливо під час розрахунку державних асигнувань. У бюджеті, складеному на 5 років, є певні поняття у вигляді цифр за роками: цифра 1-го року — кінцева; цифра 2-го року — тверда; цифра 3-го року — відносно тверда; цифра 4-го року — попередня; цифра 5-го року — приблизна.

З 1973 р. американська адміністрація переходить від системи ППБ до використання нового методу «цільового управління фінансами» (МБО), в основу якого покладено розробку бюджетних програм окремих міністерств і відомств. З 1996 р. було введено систему складання бюджету на нульовій основі (ЗББ), за принципом щорічного перегляду «з нуля» державних програм без урахування вже проведених витрат за попередньо прийнятими програмами. У Німеччині бюджет, складений на основі програмно-цільового методу, дістав назву «кон’юнктурно-нейтрального бюджету». Нові методи складання бюджету широко застосовуються у Франції під назвою «раціоналізація вибору бюджетних рішень», у Великобританії — «програмного аналізу та огляду».

Відтоді практика програмно-цільового складання бюджету поширилася на цілу низку інших країн, а також на місцеві бюджети багатьох з цих країн. Скажімо, Канада й більшість країнЄС активно практикують мистецтво й науку програмно-цільового методу складання бюджету. Нині більшість країн ЄС надають допомогу іншим країнам саме у формі допомоги на основі програмно-цільового методу. У США програмно-цільовий метод складання бюджету застосовується більшістю урядів, штатів і муніципальних урядів.

Головними елементами процесу запровадження програмноцільового методу складання бюджету, застосованими в різних країнах, є:

• класифікація видатків за типами програм, незалежно від того, яка адміністративна структура здійснює видатки;

• визначення конкретних і вимірюваних цілей цих програм;

• критерії вимірювання та оцінювання результативності досягнення цих цілей;

• складання бюджету на три

—п’ять років наперед стосовно бюджету поточного року.

Дедалі більше дослідників схиляються до думки, що найпрогресивнішими в плані застосування програмно-цільового методу складання бюджету є Австралія та Нова Зеландія. З регулярних бюджетних звітів, які видаються цими двома країнами, видно, що вони досягли вражаючого рівня ясноті й прозорості щодо того, що роблять їхні урядові структури, і, як результат, їх часто ставлять за приклад для наслідування рештою країн світу.

Досвід багатьох країн, які ефективно запроваджують програмно-цільовий метод складання бюджету в системі державних і місцевих фінансів, засвідчує, що цей процес потребує багаторічних зусиль. Невдачі реформаторів, особливо в середині 1960-х років у США, пояснювалися насамперед прагненням якнайшвидше поширити позитивний досвід окремих міністерств на всю бюджетну систему без відповідної підготовки. На жаль, цей урок так само довелося засвоювати самостійно різним країнам у 1970—1980-ті та 1990-ті роки, щоб збагнути просте правило: запровадження програмно-цільового методу, здатного оптимізувати використання наявних бюджетних ресурсів, сконцентрувати їх на досягненні реальних результатів, що можуть стати запорукою розвитку, потребує поступовості та розуміння кожного кроку. При цьому набутий різними країнами досвід необхідно адаптувати до місцевих умов та узгодити з пріоритетами національної бюджетно-податкової політики.

Урахування зарубіжного досвіду та його наукові дослідження дадуть можливість удосконалити бюджетний процес в Україні. На сьогодні таких досліджень проведено дуже мало, і це потре-бує значної уваги з боку відповідних фахівців. Це потрібно для уникнення негативних наслідків, які виникають у разі застосування новітніх методів і методик бюджетного прогнозування та планування.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.5. Стратегічне планування як важливий компонент складання бюджету
БЮДЖЕТНИЙ МЕХАНІЗМ
5.2. Механізм формування бюджетних ресурсів: основні важелі та методи
5.3. Механізм розподілу бюджетних ресурсів: форми та інструментарій
5.4. Бюджетне регулювання в системі міжбюджетного розподілу
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki