Posibniki.com.ua Інформатика Корпоративні інформаційні системи 2.5. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДЕЛЕЙ КІС


< Попередня  Змiст  Наступна >

2.5. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДЕЛЕЙ КІС


Для побудови корпоративних інформаційних систем на різних етапах залучалися програмні продукти різних категорій. Практично еволюція КІС йшла паралельно з еволюцією мов програмування.

За період розвитку обчислювальної техніки було створено кілька сотень різних мов програмування, ґрунтованих на найрізноманітніших принципах і призначених для виконання різних класів завдань. Багато з цих мов було названо універсальними, але жодна з них повною мірою не задовольняла вимоги розробників складних систем. За кордоном було зроблено лише одну серйозну спробу створення такої мови програмування (вона називалася «Беббідж»), але далі проекту справа не пішла.

Попри гігантські зусилля і кошти, що вкладалися в розроблення систем штучного інтелекту провідними фірмами США, Японії та інших держав, традиційні підходи до розроблення мов програмування так і не дали змоги подолати той

поріг, що відділяє мови інтелектуального рівня від незручних для програміста й жорстко-логічних процедурних мов третього покоління (3GL), таких як PLІ, С, С++, Паскаль тощо, в яких програміст здебільше зайнятий пошуком помилок у своїх програмах, а не справжньою творчою діяльністю. Утім незважаючи на складність і трудомісткість використання мов третього покоління, позитивною рисою є те, що вони дають змогу написати економічні в плані використання машинних ресурсів і раціональної реалізації обчислювального процесу на ЕОМ програми, реалізувати речі, які неможливо або неефективно реалізовувати за допомогою об’єктно-орієнтованих мов. Із появою об’єктно-орієнтованого підходу до написання програм було створено й відповідні мови програмування, які здобули статус мов четвертого покоління (4GL). Це мови QBE, SQL, INFORMIX-4GL, PowerBuilder тощо, але вони не тільки практично не поліпшили ситуації в програмуванні, а й уявнили останній рубіж обмеженості традиційних підходів до програмування.

Фахівці вважають, що принципи об’єктно-орієнтованого програмування, закладені в мовах 4GL, не набули належної популярності лише тому, що їх намагалися реалізувати на рівні примітивних операторів мов третього покоління типу С++, що призводить до громіздкого й незграбного коду, а не на рівні якостей і методів самих об’єктів.

Подальший пошук раціональних способів розроблення програмних продуктів для складних бізнес-об’єктів типу КІС спричинився до появи мов надвисокого рівня. За прийнятою класифікацією, це мови п’ятого покоління (5GL), до яких належать Ada, DSSP, Prolog, Smalltalk, Tcl/Tk, VRML 2.0, LOGICAL тощо. Поряд зі звичайними операторами, які містяться в мовах 4GL, мови 5GL мають операторів надвисокого рівня і підтримують опис подій віртуального світу, мультимедіа тощо.

Наприклад, за допомогою мови VRML 2.0 (Virtual Reality Modeling Langua-ge), розробленої у 1994 році спеціально для організації віртуального тривимірного інтерфейсу в WWW, можлива повноцінна підтримка мультимедіа, а головне, вона володіє широким набором елементів підтримки інтерактивності. За допомогою VRML можна описувати анімовані сцени, в яких вузли (об’єкти) здатні самостійно рухатися, створити тривимірний образ людини за допомогою ієрархії підлеглих вузлів і залежно від кількості часу, що минув від моменту запуску програми, примусити певні вузли (об’єкти) пересуватися в заданій послідовності, імітуючи ходіння по кімнатах, та інші дії.

Крім того, у VRML 2.0 задіяний інтерфейс зі скриптами, написаними іншими мовами програмування, наприклад JavaScript або BasicScript. Це дає змогу додати у віртуальні світи повну функціональність і реалізувати речі, можливі лише в разі використання звичайних процедурних мов.

Другим прикладом інтелектуальних можливостей мов 5GL може бути мова LOGICAL, яка частково забезпечує реалізацію функцій штучного інтелекту. Так, за допомогою оператора PROCESSOR у мові LOGICAL розв’язується одна з важливих проблем оптимального використання обчислювальних ресурсів, а саме мінімізації часу простою центрального процесора. Оператор PROCESSOR забезпечує стовідсоткове завантаження процесора незалежно від типу задачі, що розв’язується. Крім того, оператор надтаємності (SUPERSECRET) мови LOGICAL гарантує таємність доступу до даних більш як на 99 %. Зустрічаючи

цей оператор у програмі, обчислювальна система запитує в користувача пароль. Якщо введений користувачем пароль не збігається з паролем, випадково згенерованим системою, то виконується прискорена процедура очищення всієї зовнішньої й оперативної пам’яті обчислювальної системи. Крім того, для забезпечення повної таємності в обчислювальній системі передбачене додаткове блокування електроживлення, оминаючи стандартний блок живлення.

Зауважимо, що для розроблення програмного забезпечення КІС використовується велика група так званих скрипт-мов (СМ). Програми на СМ здебільшого вбудовуються у вихідних текстах у додатки для їх гнучкого налаштвання, або, навпаки, слугують потужним засобом об’єднання програмного забезпечення, написаного іншими мовами.

Автор популярної скрипт-мови Tcl/Tk (Tool Command Language) — скриптмова й бібліотека Tk

— Джон Аустираут назвав СМ мовами системної інтеграції, бо вони зорієнтовані передусім на роботу не з елементарними даними, а з об’єктами операційного середовища, що дає змогу ефективно використовувати ОС, інтегруючи її ресурси за допомогою мов, які на високому рівні, без написання тисяч рядків коду, виконанням двох

—трьох команд легко маніпулюють системами й об’єктами і поєднують їх в одне ціле. За допомогою мов п’ятого покоління можна створити складні програмні системи, не написавши жодного рядка програмного коду.

Зауважимо, що попри наявність загальновизнаних мов програмування розробники КІС часто вдавалися до створення власних мов, які використовувалися локально лише в конкретній системі. Так, систему Галактика розробляли з використанням мови VIP

— процесора користувальних інтерфейсів, призначеного для створення багатовіконного ергономічного користувацького інтерфейсу, який забезпечує коректне й ефективне введення даних. Працюючи з інтерфейсом, користувач може вносити, модифікувати й вилучати записи з логічної таблиці. Режим оброблення даних прикладний програміст задає добудовою стандартного обробника подій.

Німецька фірма SAP — розробник корпоративної інформаційної системи R/3 — використовувала власну мову об’єктного програмування ABAP/4.

Крім власне класичних мов програмування останнім часом на ринку інструментальних засобів з’явилася низка продуктів із графічним інтерфейсом для розроблення клієнт-серверних і Web-серверних архітектур корпоративного рівня. Ці комплекти програмних продуктів охоплюють повнофункціональні інструментальні засоби автоматизованого проектування програмного забезпечення (CASE — Computer Assisted Software Engineering), об’єктно орієнтовані середовища розробки, що можуть працювати з базами даних різних виробників (Oracle, MS SQL, Informix тощо).

Наприклад, корпорація Oracle для розроблення масштабованих прикладних програм надала дві групи інструментальних засобів — Designer/2000 i De-veloper/2000. Designer/2000 дає змогу створювати моделі складних систем засобами реінжинірингу прикладних процесів, аналізу й побудови різних типів діаграм.

Для розроблення складних додатків середовище CASE Designer/2000 надає репозитарій (сховище) і потужний набір інструментальних засобів, щоб виконувати аналіз, моделювання, проектування і генерацію як клієнтських, так і

серверних компонентів додатка. Репозитарій Designer/2000 подібний до своєго попередника з Oracle*CASE, однак інтерфейс користувача й функціональні можливості тут значно розширені, до того ж він підтримує графічне зворотне проектування бізнесів-процесів. У репозитарії Designer/2000 зберігаються дані аналізу, розроблення та генерації додатка.

Середовище Designer/2000 можна інтегрувати зі сховищами інформації та інструментальними засобами інших фірм. Для такої інтеграції можна використати відкритий інтерфейс програмування додатків — АРІ. Крім того, можна застосовувати Oracle CASE Exchange для імпорту або експорту об’єктів, атрибутів, доменів, відношень і моделей процесів для обміну інформацією з іншими популярними CASE-засобами. За допомогою таких методів моделювання, як «Об’єкти і зв’язки», «Ієрархія функцій», «Потоки даних», «Матричне представлення» можна відобразити структуру і взаємовідношення всіх об’єктів системи. Зрозумілість і легкість використання засобів моделювання систем, у поєднанні з інтелектуальним навігатором і єдиним сховищем закладають надійне підґрунтя проектування і створення КІС. Developer/2000 вможливлює швидке створення складних додатків широкого спектра застосування, масштабованих від рівня відділу (цеха) до рівня підприємства чи корпорації. Потужний і наочний інтерфейс Developer/2000 представлений навігатором об’єктів і таблицею атрибутів, що дають змогу легко і просто створювати складні додатки, включно з пов’язаними одне з одним формами, звітами, графіками й оперативними гіпертекстовими документами.

Пакет Developer/2000 організує Oracle Forms, Oracle Reports, Oracle Graphics і Oracle Book в єдине інтегроване середовище розробки. Можна створити додаток, використовуючи лише ці інструментальні засоби, або застосовувати їх разом із Developer/2000, щоб автоматично генерувати форми й звіти. Можна поміщати функції, обумовлені користувачем, в оператори SQL поряд з іншими функціями SQL Oracle.

Як і їхні попередники, SQL*Forms і SQL*ReportWriter, що працювали на алфавітно-цифрових терміналах, інструментальні засоби Developer/2000 використовують PL/SQL як мову написання сценарію, а також Java. Додатки, розроблені на одному програмно-апаратному типі платформи, можуть працювати на інших платформах (Microsoft Windows, Macintosh і Motif). Oracle Developer/2000 є одним із найпопулярніших продуктів для розроблення ІC корпоративного рівня. Він поєднує не лише традиційну потужність архітектури клієнт/сервер, а й переваги Web-технології, що останнім часом набуває дедалі більшої популярності.

Головні переваги Developer/2000 для Web:

1. Низька вартість упровадження, адміністрування і підтримки клієнтського рівня

Клієнт Developer/2000 працює на будь-якому Web-браузері, що підтримує мову Java. Вимоги до клієнта мінімальні, адже Java-апплету, виконуваному клієнтською частиною додатка Developer/2000, потрібно менш як 500 КБ пам’яті. Адміністрування й обслуговування додатка здійснюються цілком на сервері додатків, а не на стороні клієнта, що спрощує завдання постійної модернізації додатків.

2. Підтримка всіх платформ (включно з мережевим комп’ютером)

Упровадження Web-додатків дає безліч переваг. Зокрема, дуже привабливими є централізоване адміністрування і низька ціна апаратних засобів. Develo-per/2000 для Web дає змогу розгортати той самий додаток як на Windows, Motif або Мас, так і в будь-якому середовищі із символьним інтерфейсом, або ж на Web. Для реалізації додатка на кожній з найрізноманітніших платформ не потрібно додаткового кодування. Усі додатки, розроблені на Developer/2000 для Windows, виконуватимуть без будь-яких змін і на мережевому комп’ютері.

3. Відсутність витрат на міграцію

Будь-яке програмне забезпечення, розроблене на Developer/2000, буде так само працювати на Web. Це означає, що в разі перенесення на Web будь-яких розроблених на Developer/2000 ІC не доведеться вносити до них жодних змін, а також те, що можна й далі використовувати звичне й ефективне середовище Developer/2000 для побудови будь-яких нових доповнень до наявної системи, котру планується розгорнути на Web.

РЕЗЮМЕ

Перехід на клієнт-серверні технології потребує чіткого розуміння взаємодії бізнес-стратегій та архітектури інформаційних технологій. Для цього доцільно використати модель, яку створив Джон Хендерсон із Массачусетського технологічного інституту. Завдяки цій моделі:

— існує взаємодія основних бізнес- та інформаційних платформ, які характеризуються взаємним впливом;

— якщо основна бізнес- та інформаційна платформи змінюються, то малоймовірно, що попередня інформаційна архітектура збережеться. Зміна бізнесплатформи найчастіше викликає зміни в інформаційній архітектурі;

— відповідність бізнес- та інформаційної платформ — вирішальний чинник успіху, але досягнення цієї відповідності є тривалим процесом.

Коли йдеться про клієнт-серверну технологію оброблення інформації, це означає, що прикладні програми (додатки) матимуть розподілений характер. Іншими словами, частину функцій прикладної програми буде реалізовано в програмі-клієнтів, іншу — в програмі-сервері, при цьому для їх взаємодії буде використовуватися відповідний протокол.

Клієнт-серверні технології реалізуються в таких моделях:

— доступу до віддалених даних (Remote Data Access

— RDA);

— сервера бази даних (Data Base Server — DBS);

— сервера додатків (Application Server — AS).

У неоднорідному комп’ютерному середовищі під час взаємодії клієнта і сервера виникає низка проблем: узгодження форматів представлення даних, оскільки в мережі можуть бути комп’ютери з відмінною розрядністю (16-, 32- і 64-розрядні процесори), порядком проходження байт у слові, наявністю чисел із крапкою, із плаваючою комою тощо, а також проблема трансляції кодів. Розв’язання цих проблем покладають на спеціальну програму-комунікаційний сервер.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Модель Хендерсона.

Бізнес-архітектура — набір товарів і послуг, організаційних структур, процесів управління тощо. Інформаційна архітектура — набір відповідних елементів і програмних продуктів, обраних для реалізації основної інформаційної платформи, а також інфраструктури підтримки цих архітектур.

Модель файлового сервера (File Server — FS).

Модель доступу до віддалених даних (Remote Data Access RDA).

Модель сервера бази даних (Data Base Server — DBS).

Модель сервера додатків (Application Server — AS).

Комунікаційний сервер.

Сервер розподілених баз даних (DDS — Distributed Database Server).

Міжоперабельність (або інтероперабельність).

Відкритий інтерфейс ODBS (Open Data Base Connectivity).

Гетерогенною називається інформаційна система, в якій кілька комп’ютерів різних моделей і виробників об’єднані в мережу і на кожному з них функціонує власна СУБД.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

У чому полягає моделі Хендерсона, що визначає взаємодію бізнес-платформи та інформаційної архітектури корпорації?

Дайте пояснення сутності файл-серверної технології доступу до даних, назвіть її недоліки.

Поясніть основні принципи технології «клієнт-сервер», схарактеризуйте чотири групи функцій, які реалізуються в цій архітектурі.

Поясніть роботу моделі RDA-доступу до віддалених даних, схарактеризуйте переваги і недоліки цієї моделі.

Схарактеризуйте роботу моделі DBS-сервера бази даних, а також переваги і недоліки її.

Дайте пояснення роботи моделі AS-сервера додатків, назвіть переваги цієї моделі.

У чому полягає суть Web-серверної технології доступу до даних?

Якими є особливості архітектури клієнт-сервер у процесі роботи в неоднорідному багатоплатформному обчисленні?

Назвіть сучасні інструментальні засоби, які використовують при побудові КІС.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Спроектуйте схему роботи FS-моделі, дайте її пояснення.

Спроектуйте схему роботи RDA-моделі, дайте її пояснення.

Спроектуйте схему роботи DBS-моделі, дайте її пояснення.

Спроектуйте схему роботи AS-моделі, дайте її пояснення.

Дайте пояснення мережевої взаємодії клієнта і сервера при виконанні вирішенні таких завдань: управління іменами в розподіленому середовищі, оптимізація розподілених запитів, управління розподіленими транзакціями.

Наведіть приклади мов 5GL, які забезпечують реалізацію функцій штучного інтелекту. РОЗДІЛ 3


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.2. ТЕХНОЛОГІЯ ДОСТУПУ, ЗБЕРІГАННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ДАНИХ У КІС
3.3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ В КІС
3.4. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕІНЖИНІРИНГУ
ТИРАЖУВАННЯ ДАНИХ У КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
4.2. МОДЕЛІ ТИРАЖУВАННЯ ДАНИХ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)